Ключові терміни та поняття

абандон; фрахт; аджастер;	сюрвей; сюрвейєр; каботаж
авіаційний поліс Ллойда авіаційний персонал	повітряні експлуатанти; повітряні перевізники авіаційні ризики

Теми для підготовки доповідей

1. Перспективи розвитку морського страхування в Україні.

2. Історія виникнення морського страхування.

3. Проблеми проведення морського страхування в Україні.

4. Стан і розвиток страхування вантажів в Україні.

5. Варшавська Конвенція (1929 р.) та її роль в розвитку страхування.

6. Перспективи розвитку авіаційного страхування в Україні.

Література:

1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 10; 12; 13; 14; 15; 16; 17; 18; 25; 26; 31; 32; 38; 41; 43.

4. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО практичних занять

Змістовий модуль 3. Страхування майна і відповідальності

Практичне заняття № 1

Тема 7:	Сільськогосподарське страхування.
Мета:	Закріпити теоретичні знання та придбати практичні навички щодо здійснення страхових операцій із сільськогосподарського страхування.

Обладнання: 1. Законодавчий матеріал.

2. ПЕОМ.

План

1. Специфіка, механізм, об’єкти та форми страхування в сільському господарстві.

2. Страхування продукції рослинництва.

3. Страхування сільськогосподарських тварин.

4. Страхування будівель, споруд та іншого майна в сільському господарстві.

Методичні рекомендації до практичного заняття

При розв’язанні першого завдання необхідно знати наступне:

Вартість врожаю сільськогосподарської продукції для цілей страхування визначається множенням планової площі посіву культури на середньорічну урожайність (у розрахунку на один гектар) за останні 5 років і на погоджену зі страховиком ціну за одиницю продукції.

Страхова сума не повинна бути вищою за 70% вартості врожаю (50% - у разі обов’язкового страхування врожаю).

Страхові платежі визначаються в цілому за договором і по культурам, що передаються на страхування. Для цього від страхової суми відкидають франшизу, різницю перемножують на тарифну ставку ділять на 100. Правилами страхування передбачена можливість застосування знижувальних коефіцієнтів.

Розмір збитку визначається виходячи з вартості кількісних втрат врожаю основної продукції застрахованої культури, або збиток обчислюють, множать різницю між вартістю фактично одержаного урожаю даного року і середньою врожайністю за попередні п’ять років з одного га на всю площу посіву.

Якщо на всій площі, де загинула (пошкоджена) культура, або на частині такої площі здійснено пересів (підсів), збиток визначається з урахуванням вартості фактично одержаного валового урожаю основної культури (за цінами, про які досягнуто домовленості при укладанні договору страхування) і фактичної вартості урожаю на площі пересіву (підсіву) за цінами реалізації цієї продукції.

Якщо культуру посіяно на площі, більшій за ту, котру було взято в розрахунок при страхуванні, розмір збитку в разі її загибелі (пошкодження) визначається з розрахунку всієї фактичної площі посіву даної культури. Сума страхового відшкодування виплачується пропорційно до відсотка площі культури за договором страхування від фактично посіяної.

При розв’язанні другого завдання необхідно врахувати розмір збитку, завданого загибеллю тварин, він визначається так: встановлюють середню страхову суму за одну голову тварин за договором страхування і множать її на кількість загиблих голів. Що ж до вимушено забитих тварин, то слід враховувати ще вартість реалізованого м’яса, придатного для харчових цілей і шкурок хутрових тварин.

Якщо в господарстві індивідуальний облік балансової вартості тварин не ведеться, то вартість однієї тварини визначається діленням балансової вартості тварин однієї групи на кількість тварин в цій групі.