- •Методичні вказівки
- •Розрахункова робота №1
- •Теоретична частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні запитання:
- •Приклад:
- •Розрахункова робота № 2
- •Теоретична частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні запитання:
- •Розрахункова робота № 3
- •Теоретична частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні запитання:
- •Приклад:
- •Теоретична частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Приклад:
- •Розрахункова робота №5
- •Теоретична частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні запитання:
- •Приклад:
- •Практична робота №6
- •Мета: Навчитися розраховувати сумарний коефіцієнт тепловіддачі Теоретична частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні запитання:
- •Приклад:
- •Розрахункова робота №7
- •Мета: Навчитися розраховувати час нагрівання тонкого та масивного тіла. Теоретична частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Вихідні дані для розрахунків приведені в таблиці 8
- •Визначити приведену ступінь чорноти системи піч-заготовка:
- •Контрольні запитання:
- •Приклад:
- •Вихідні дані для розрахунків приведені в таблиці 8
- •Визначити приведену ступінь чорноти системи піч-заготовка:
- •Визначити приведену ступінь чорноти системи піч-заготовка:
- •Визначити приведену ступінь чорноти системи піч-заготовка:
- •Розрахункова робота № 8
- •Теоретична частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Кінцеву температуру диму знайти з рівняння теплового балансу рекуператора :
- •Контрольні запитання:
- •Приклад:
- •Кінцеву температуру диму знайти з рівняння теплового балансу рекуператора :
- •Розрахункова робота №9
- •Теоретична частина
- •Рекомендована література
Контрольні запитання:
Що називається теплопровідністю?
Що означає стаціонарний тепловий стан?
Що представляють собою повний та питомий тепловий потоки?
Пояснити передачу тепла теплопровідністю крізь плоску та циліндричну стінки.
Приклад:
Вихідні дані для розрахунку кількості тепла, що передається через тришарову стінку, приведені в таблиці 6.
Таблиця 6 – Вихідні дані для розрахунку втрат тепла крізь багатошарову стінку.
№ |
Внутрішня температура поверхні кладки
|
Температура навколишнього середовища
|
Товщина шамотної кладки |
Товщина кладки діатоміту |
Товщина ізоляції з вермикулітових плит
|
31 |
1260 |
5 |
0,36 |
0,109 |
0,06 |
Вважаючи температуру на зовнішній поверхні кладки рівною і приймаючи в першому наближенні розподіл температури за товщиною кладки лінійним, знайти температури на границі розподілу шарів:
При середній температурі шару шамоту
Коефіцієнт теплопровідності шамоту відповідно до додатка XI |1| дорівнює:
При середній температурі шару діатоміту
,
коефіцієнт теплопровідності діатоміту відповідно до додатка XI [1] дорівнює:
Вт/мК
При середній температурі шару вермикуліту
0С
Коефіцієнт теплопровідності вермикуліту відповідно до додатка XI |1| дорівнює:
Вт/мК
Щільність теплового потоку крізь плоску тришарову стінку дорівнює:
,
де - коефіцієнт тепловіддачі конвекцією від зовнішньої поверхні футерування в навколишнє середовище
Вт/м2К
Вт/м2
Знайти уточнені значення температур на границях розділу шарів футерування:
0С
0С
0С
Визначити уточнені значення середніх температур шарів і коефіцієнтів теплопровідності:
0С
Вт/мК
при
0С
Вт/мК
при
0С
Вт/мК
Вт/м2К
Уточнене значення щільності потоку тепла крізь стінку:
Вт/м2
Так як розбіжності між двома значеннями щільності теплового потоку крізь стінку більше 5%, знайти уточнені значення температур на границях розподілу шарів, середні температури шарів і коефіцієнти теплопровідності:
0С
0С
0С
при
0С
Вт/мК
при
0С
Вт/мК
при
0С
Вт/мК
Вт/м2К
Тоді
.
Вт/м2
Знайти розбіжність між двома останніми значеннями щільності теплового потоку крізь стінку:
Якщо розходження менше 5%, останнє значення вважається кінцевим.
Після проведення розрахунків зробити висновок.
Практична робота №6
Тема: Визначення коефіцієнта тепловіддачі конвекцією, випромінюванням і сумарного коефіцієнта тепловіддачі
Мета: Навчитися розраховувати сумарний коефіцієнт тепловіддачі Теоретична частина
Конвективним теплообміном називається одночасне перенесення теплоти конвекцією і теплопровідністю.
Конвективний теплообмін – процес, при якому рухома рідина або газ переносить тепло з більш нагрітих областей в менш нагріті. У техніці найчастіше розглядають конвективний теплообмін рідини або газу з поверхнею твердих тіл, при якому тепло транспортується до поверхні (або від неї) рухомими об'ємами рідини або газу.
Випромінювання - перенесення теплової енергії електромагнітними хвилями певної довжини. Теплове випромінювання можливо навіть у вакуумі, оскільки воно не залежить від температури навколишнього середовища.
У інженерних розрахунках часто визначають конвективний теплообмін між потоками рідини або газу і поверхнею твердого тіла. Цей процес конвективного теплообміну називають конвективною теплвіддачею або просто тепловіддачею.
Основними чинниками, що впливають на процес тепловіддачі, є наступні:
1). Природа виникнення руху рідини уздовж поверхні стінки.
Мимовільний рух рідини (газу), обумовлений різницею щільності її гарячих і холодних шарів, називають вільним рухом (природна конвекція). Рух, що створюється унаслідок різниці тиску, який створюється насосом, вентилятором і іншими пристроями, називається вимушеним (вимушена конвекція).
2). Режим руху рідини.
Впорядковане, шарувате, спокійне, без пульсацій рух називається ламінарним. Безладний, хаотичний, вихровий рух називається турбулентним.
3). Фізичні властивості рідин і газів.
Великий вплив на конвективний теплообмін чинять наступні фізичні параметри: коефіцієнт теплопровідності, питома теплоємність, щільність, коефіцієнт температуропровідності, коефіцієнт динамічної в'язкості або кінематичної в'язкості, температурний коефіцієнт об'ємного розширення.
4). Форма (плоска, циліндрова), розміри і положення поверхні (горизонтальна, вертикальна).
Процес теплообміну між поверхнею тіла і середовищем описується законом Ньютона-Ріхмана, який свідчить, що кількість теплоти, що передається конвективним теплообміном прямо пропорційна різниці температур між поверхнею тіла (tст) і навколишнього середовища (tокр):
Q = α · (tст - tокр)·F ,
Кожне тіло здатне не тільки випромінювати, але і відображати, поглинати і пропускати через себе падаючі промені від іншого тіла. Якщо позначити загальну кількість променистої енергії, падаючої на тіло, через Q, то частина енергії, рівна А, поглинеться тілом, частина, рівна R, відобразиться, а частина, рівна D, пройде крізь тіло. Звідси
Q = QA + QR + QD
або
A + R + D = 1.
Величину А називають коефіцієнтом поглинання. Він є відношенням променистої енергії, що поглинута, до всієї променистої енергії, падаючої на тіло. Величину R називають коефіцієнтом віддзеркалення. R є відношення відбитої променистої енергії до всієї падаючої. Величину D називають коефіцієнтом пропускання. D - відношення променистої енергії, що пройшла крізь тіло до всієї променистої енергії, падаючої на тіло. Для більшості твердих тіл, практично не проникних крізь себе променисту енергію, А + R = 1. Якщо поверхня поглинає всі падаючі на неї промені, тобто А = 1, R = 0 і D = 0, то таку поверхню називають абсолютно чорною. Якщо поверхня відображає повністю всі падаючі на неї промені, то таку поверхню називають абсолютно білою. При цьому R = 1, А = О, D = 0. Якщо тіло абсолютно пропускне для теплових променів, то D = 1, R = 0 і A = 0. У природі абсолютно чорних, білих і прозорих тіл не існує, проте поняття про них є дуже важливим для порівняння з реальними поверхнями.
Всі реальні тіла, що використовуються в техніці, не є абсолютно чорними і при одній і тій же температурі випромінюють менше енергії, ніж абсолютно чорне тіло. Випромінювання реальних тіл також залежить від температури і довжини хвилі. Щоб закони випромінювання чорного тіла можна було застосувати для реальних тіл, вводиться поняття про сіре тіло і сіре випромінювання. Під сірим випромінюванням розуміють таке, яке аналогічно випромінюванню чорного тіла має суцільний спектр, але інтенсивність променів для кожної довжини хвилі I при будь-якій температурі складає незмінну частку від інтенсивності випромінювання чорного тіла Is, тобто існує відношення:
I / Is = = const.
Величину e називають ступенем чорноти. Вона залежить від фізичних властивостей тіла. Ступінь чорноти сірих тіл завжди менше одиниці. Більшість реальних твердих тіл з певним ступенем точності можна вважати сірими тілами, а їх випромінювання - сірим випромінюванням. Енергія інтегрального випромінювання сірого тіла рівна:
Е = e*Es = С* (Т/100)4
Випромінююча здатність сірого тіла складає частку, рівну е від випромінювальної здатності чорного тіла. Величину Е = e*Es називають коефіцієнтом випромінювання сірого тіла. Величина Е реальних тіл в загальному випадку залежить не тільки від фізичних властивостей тіла, але і від стану поверхні або від її шорсткості, а також від температури і довжини хвилі.