Теми для самостійної роботи:

1.Палеолетичні стоянки на теренах Чернігово-Сіверщини: Чулатов, Погон, Пушкарі (2 год).

2. Неолітичні стоянки на теренах краю (1 год.).

3. Юхнівська культура та її пам’ятки на Чернігівщині (1 год.).

4. Поширення слов’янських археологічних культур на території Чернігівщини (2 год.).

5. Соціально-економічний розвиток Чернігово-Сіверського князівства у складі Київської Русі (2 год).

6. Грошовий обіг на теренах Чернігово-Сіверщини (2 год)

7. Участь кочових етносів у військових походах Чернігівських князів (2 год)

8. Заснування Чернігівської православної єпархії (2 год)

9. Родинні зв’язки Чернігівських князів з західноєвропейськими правлячими родинами (1 год).

Питання до модульного контролю:

1. Періодизація історії регіону.

2. Характеристика джерельної бази. Етапи історіографічного вивчення Чернігово-Сіверщини.

3. Заселення території сучасної Чернігівщини в епоху палеоліту.

4. Відкриття і дослідження Мезинської палеолітичної стоянки.

5. Мезоліт на Чернігівщині.

6. Характеристика неолітичних стоянок на території краю.

7. Поселення трипільської культури.

8. Епоха бронзи. Поселення Пустинка.

9. Залізний вік на території Чернігов-Сіверщини.

10. Пам’ятки скіфського періоду.

11. Юхнівська культура та її пам’ятки на теренах краю

12. Ранні слов`ни на території Чернігівщини.

13. Сіверяни. Суспільно-політичний устрій. Релігійні уявлення. Матеріальна культура.

14. Соціально-економічний розвиток Чернігово-Сіверського князівства у складі Київської Русі.

15. Літописні міста Чернігово-Сіверської землі та їх археологічне вивчення.

16. Перші літописні згадки про Чернігів. Версії походження назви міста Чернігова.

17. Етапи формування давнього міста. Топографія Чернігівського дитинця.

18. Значення Лиственської битви для формування території Чернігівського князівства.

19. Любецький з”їзд та його наслідки.

20. Удільні князівства Чернігово-Сіверської землі.

21. Монголо-татарська навала та доля Чернігово-Сіверщини.

Модуль іі

Тема 1. Чернігово-Сіверщина у складі Великого князівства Литовського та Московського царства.(2 год)

Мета заняття: з’ясувати історичні обставини входження території Чернігово-Сіверщини до складу Великого князівства Литовського та Московської держави. Дати характеристику особливостям політичного. Економічного. Соціального та культурного розвитку регіону у означений період.

План.

1. Входження земель Чернігово-Сіверщини до складу ВКЛ: політична система, адміністративний устрій.

2. Соціально-економічний розвиток князівств під владою Литви.

3. Землі Чернігово-Сіверщини у складі Московського царства: соціальний склад населення, особливості розвитку господарства.

4. Стародубська війна 1534 – 1536 рр.

Література:

Русина О. Україна під татарами і Литвою // Україна крізь віки. В 15 т. – К., 1998. ‑ Т. 6.

Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньої модерної України. – К., 2005.

Беляева С.А. Южнорусские земли во второй половине ХШ ‑ ХІV ст. ‑ К., 1982.

Ісаєвич_Я.Д. Бардах Ю. Дослідження з устрою і права ВКЛ ХІV – ХVІ ст. // Українській історичний журнал. ‑ 1972. ‑ № 1. ‑ С. 148 ‑ 153.

Кром М.М. Православные князья в Великом княжестве Литовском в начале XVI в. (к вопросу о социальной базе восстания Глинских) // Отечественная история. ‑ 1992. ‑ № 4.

Мишко Д.І. Соціально-економічні умови формування української народності (становище селян). ‑ К., 1963.

Менжинский В.С. Структура феодального землевладения в ВКЛ // История СССР. ‑ 1987. ‑ №8.

Пичета В.И. Белоруссия и Литва ХV ‑ ХVІ вв. ‑ М., 1961.

Пичета В.И. Институт холопства в ВКЛ в ХV ‑ ХУІ вв. // Исторические записки. ‑ 1946. ‑ Т.20.

Хорошкевич А.Л. Исторические судьбы украинских и белорусских земель в XIV ‑ начале XVI вв. // Древнерусское наследие и судьбы восточного славянства. ‑ М., 1982.

Тозбир Я. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст. (Волинь і Центральна Україна). ‑ К., 1993.

Тихомиров М. Россия в ХVІ ст. – М., 1962.

Леп'явко С. Праця про Стародубську війну // Сіверянський літопис. – 2002. – № 2.

Теми рефератів:

1. Удільні Чернігівські князі на службі у Московських царів.

2. Чернігівська фортеця.

3. Історія Чернігово-Сіверщини очами руських літописців.

4. Чернігівський князь Свидригайло.

Методичні рекомендації: при підготовці до семінарського заняття необхідно звернути увагу на різницю у політичному, економічному становищі краю у складі ВКЛ та Московії. Зясувати наслідки політики цих держав для подальшого розвитку регіону. Крім того, необхідно схарактеризувати зміни у системі землеволодіння на теренах краю, а також проаналізувати причини військових суперечок за території князівства.