Теми для самостійної роботи:

1. Наслідки панування монголо-татар на Чернігівщині в оцінках істориків (2 год).

2. Характеристика внутрішнього життя князівства у складі ВКЛ (2 год)

3. Церковна політика на теренах краю під час польського панування (2 год).

4. Повстання Івана Болотнікова та Чернігівщина (2 год).

5. Культура Чернігово-Сіверщини доби Гетьманщини (4 год)

6. Козацьке літописання (1 год)

7. Юридичне оформлення кріпосного права на Лівобережжі ( 2 год)

Питання до модульного контролю:

1. Етапи перебування Чернігово-Сіверщини під владою Золотої Орди та їх характеристика.

2. Особливості розвитку Чернігово-Сіверщини під монголо-татарським ігом. Наслідки панування монголо-татар на Чернігівщині в оцінках істориків.

3. Процес включення території Чернігово-Сіверщини до складу ВКЛ.

4. Питання дати включення сіверських земель до складу ВКЛ в українській історіографії.

5. Внутрішнє життя князівства за часів ВКЛ: структура влади, соціально-економічний розвиток.

6. Територія Чернігово-Сіверщини за часів ВКЛ.

7. Включення території Чернігово-Сіверщини до складу Московського царства.

8. Політико-адміністративні заходи московських царів у краї.

9. Соціально економічний розвиток.

10. Воєнні дії на землях краю між Московською державою та Польщею.

11. Підписання Деулінського перемир`я (1618р.).

12. Смоленська війна і підписання Полянівського договору.

13. Адміністративно-територіальний поділ краю у складі Речі Посполитої. Характеристика соціально-економічного розвитку.

14. Магдебурзьке право та його поширення на міста краю.

15. Особливості релігійної ситуації на Чернігівщині у першій половині ХVІІ ст.

16. Територіально-адміністративний поділ краю доби Гетьманщини. Найвидатніші чернігівські полковники.

17. Соціально-економічне життя краю.

18. Структура землеволодіння.

19. Юридичне оформлення кріпосного права на Лівобережжі.

20. Ліквідація гетьманського правління. Зміни в адміністративно-територіальному поділі регіону наприкінці ХVІІІ ст.

21. Культура Чернігово-Сіверщини доби Гетьманщини.

22. Церковна історія регіону козацької доби.

23. Чернігівська друкарня.

24. Пам`ятки козацького барокко на Чернігівщині.

25. Козацьке літописання.

26. Діяльність Чернігівського колегіуму (1700 – 1786рр.).

Модуль ііі

Тема 1. Громадсько-політичне, наукове, культурне життя на Чернігівщині на зламі віків (4 год)

Мета заняття: висвітлити розвиток регіону у часи входження до складу Російської імперії. Зясувати наслідки понад столітнього перебування земель краю у складі імперії для політичного, економічного та культурного розвитку.

План.

1. Громадівський рух у Чернігівській губернії ( др. пол. ХІХ – поч. ХХ ст.)

2. Діяльність Чернігівської «Просвіти» (1906 – 1911 рр.)

3. Досягнення Чернігівського земства у галузі шкільної освіти, медичного обслуговування та міського благоустрою.

4. Чернігівські меценати та благодійники.

5. Відомі діячи культури та науки Чернігівщини.

Література:

Архітектурна велич Козельця. – Чернігів, 2002.

Гапієнко А.А. Пам’яткоохоронна діяльність земських установ Чернігівської та Полтавської губерній // Україна і Росія у панорамі століть.- Чернігів, 1998.- С. 268-281.

Граб С. Нариси з історії Любеча. – К., 1997.

Демченко Т., Онищенко В. На чолі української парламентської фракції (до характеристики думської діяльності І.Шрага) // Україна на порозі ХХІ століття: актуальні питання історії.- К., 1999.- С. 149-155.

Демченко Т.П. Нариси з історії Чернігівщини від найдавніших часів до наших днів.- Чернігів, 1997- Випуск 2:Культура рідного краю в ХІХ – на початку ХХ ст.

Дмитренко О. Земство, кооперація, та культура 1865-1917 рр. (на матеріалах Чернігівської губернії) // Сіверянський літопис.- 1999.- № 6.- С. 143-151.

Журавльова Т. Діячі Чернігівського земства поч. ХХ ст. (за спогадами М.Могилянського) // Сіверянський літопис.- 1999.- № 4.- С. 135-139.

Історія міст і сіл Української СРСР. Чернігівська область. – К., 1983.

Карнабіда А. Чернігів. Путівник. – К., 1980.

Коваленко О.Б. З історії колекціонування писемних пам’яток на Чернігово – Сіверщині// Сіверянський літопис. – 2002. - №1.

Коваленко О.Б. Чернігівська архівна комісія (до 80-річчя з дня заснування) // УІЖ.- 1976.- № 12.

Лапін С. Студентське земляцтво Чернігова початку ХХ ст.// Сіверянський літопис. – 2004. – №1.

Новгород-Северский: город десяти веков. – К., 1989.

Опанасенко В. Благодійні справи чернігівського дворянства // Сіверянський літопис.- 2000.- № 4.- С. 138-141.

Руденок В.Я. Наш губернский хутор. – Чернигов, 2002.

Русанов Ю. До історії Чернігівської Громади // Сіверянський літопис.- 1996.- № 6.

Самойленко Г.В. Нариси культури Ніжина.- Ніжин 1996.- Ч. 3.- Освіта та наука.

Самойленко Г.В. Ніжинська вища школа як культурно-науковий центр Лівобережжя України // Історія та культура Лівобережної України. Матеріали міжнародної конференції, травень 1996 р.- К.-Ніжин, 1997.- С. 79-86.

Сапон В. Призабуті стежки Сіверянської Кліо (нарис історії Седніва). – К., Ч., 2003.

Студьонова Л. Ченігівське повітове земство. – Ніжин, 2003.

Студьонова Л. Чернігівки в житті славетних. – Ч., 1996.

Чернігівщина: енциклопедичний довідник. – К., 1990.

Теми рефератів.

1. Чернігів – величне місто над Десною.

2. Велична історія Козельця.

3. Полкове місто Прилуки.

4. Мена.

5. Сосниця.

6. Новгород-Сіверський – північна столиця сіверян.

7. Козацьке містечко Седнів..

8. Слава та загибель Батурина.

9. Глухів –гетьманська столиця.

10. Любий оку – Любеч.

11. Зв’язки родини Русових з Чернігівщиною.

Методичні рекомендації.

Перше питання семінарського заняття передбачає висвітлення основних напрямків діяльності «Чернігівської громади», детальну розповідь про її організаторів та учасників, а також з’ясування наслідків її діяльності для регіону.

Друге питання присвячено відтворенню діяльності культурно-громадської організації «Просвіта» на Чернігівщині. Необхідно зупинитися на друкарській, культурно-просвітницькій та політичній діяльності.

При відповіді на третє питання необхідно висвітлити заходи Чернігівського губернського земства у розвитку освіти, друкарства. Охорони здоров’я на Чернігівщині. Було б добре згадати життєвий шлях найактивніших діячів Чернігівського земства та найяскравіші проекти з удосконалення громадського життя.

У четвертому та п’ятому питанні слід проаналізувати основні напрямки наукової роботи освітніх та музейних установ губернії. Розповісти про життєвий шлях та науковий доробок відомих діячів мистецтва, літератури, театру та науки, благодійників та меценатів.