- •К.М.Ячменіхін історіографія всесвітньої історії
- •Анотація
- •Словник
- •Зміст курсу Змістовий модуль і.
- •Тема 1. Предмет і завдання курсу історіографії всесвітньої історії
- •Тема 2. Зародження історичної свідомості та історичних уявлень у стародавній міфології та епосі
- •Тема 3. Розвиток історичних знань у традиційних суспільствах
- •Змістовий модуль іі
- •Тема 1. Середньовічна історіографія V – хv ст.
- •Тема 2. Гуманістична історіографія
- •Змістовий модуль ііі
- •Тема 1. Історіографія хvііі ст. Просвітництво
- •Тема 2. Історична наука кін. Хvііі – у п. Пол. Хіх ст. Романтизм
- •Змістовий модуль іv
- •Тема 1. Історична наука у др. Пол. Хіх ст. Позитивізм
- •Тема 2. Історичний матеріалізм
- •Змістовий модуль V
- •Тема 1. Історіософія кін. Хіх – п. Пол. Хх ст.
- •Тема 2. Основні тенденції розвитку провідних історіографічних шкіл у п. Пол. Хх ст.
- •Змістовий модуль vі
- •Тема 1. Особливості розвитку історичної науки в др. Пол. Хх – поч. Ххі ст.
- •Тема 2. Основні тенденції розвитку провідних національних історіографічних шкіл у др. Пол. Хх – поч. Ххі ст.
- •Критерії оцінювання знань студентів за кредитно-модульною системою
- •Шкала оцінювання якості знань студентів
- •Плани семінарських занять
- •Семінар 11. Російська історіографія у другій половині хх – поч. Ххі ст.
- •Теми для самостійної роботи:
- •1. Історіографія у Стародавньому Римі
- •2. Традиційно-провіденціалістські течії в історіографії хv – хvіі ст. “Ерудити”.
- •8. Релігійно-філософські концепції історії
- •9. Марксистська історіографія в країнах Західної Європи та сша
- •Джерела та література:
- •Питання до екзамену
- •Джерела та література
Семінар 11. Російська історіографія у другій половині хх – поч. Ххі ст.
Політичні та ідеологічні умови розвитку марксистської історіографії в СРСР
Проблематика історичних праць радянських вчених
Історична наука в Російській Федерації на сучасному етапі
Методичні рекомендації:
Опановуючи проблему “Російська історіографія у другій половині ХХ – поч. ХХІ ст.” слід звернути увагу на наступні моменти:
Ідеологічний та політичний тиск на історичну науку.
Організаційні основи радянської історичної науки.
Спроби оновлення марксистської методології.
Дискусії кін 40-х – поч. 50-х рр., 60-х та 70-х рр.
Основні досягнення радянських вчених у дослідженні вітчизняної та зарубіжної історії.
“Перебудова” та історична наука.
Стан історичної науки в Російській Федерації на сучасному етапі.
Джерела та література:
Альперович М.С. Советская историография стран Латинской Америки. – М., 1968.
Вальчек В. Прощание с Марксом. Алгоритмы истории. – М., 1993.
Гуревич А.Я. Двоякая ответственность историка // Новая и новейшая история. – 1997. – № 5.
Данилов В.П. Современная российская историография: в чем выход из кризиса // Новая и новейшая история. – 1993. – № 6.
Заболотный Е.Б., Камынин В.Д. Историческая наука в России в преддверии Третьего тысячелетия. – Тюмень, 1999.
Зашкільняк Л. Сучасна світова історіографія. – Львів, 2007.
Исторические исследования в России. Тенденции последних лет. – М., 1996.
Историческое знание в современной России. Дискуссии и поиски новых подходов. – М., 2005.
История и сталинизм / Сост. А.Н.Мерцалов. – М., 1991.
Кінан Е. Російські історичні міти. – К., 2003.
Козлов В. Российская история: Обзор идей и концепций 1992 – 1995 года // Свободная мысль. – 1996. – № 3. – С. 99 - 113; № 4. – С. 104 - 120.
Могильницкий Б.Г. Некоторые итоги и перспективы методологических исследований в отечественной историографии // Новая и новейшая история. – 1993. – № 5.
Национальные истории в советских и постсоветских государствах. – М., 2003.
Петровський В.В. Українсько-російські взаємини в сучасній західній науковій літературі. – Х., 2003.
Сахаров А.Н. О новых подходах в истории России // Вопросы истории. – М., 2002. – № 8.
Советская историография / Под ред. Ю.Афанасьева. – М., 1996.
Согрин В.В. Идеология и историография в России: нерасторжимый брак? // Вопросы философии. – 1996. – № 8. – С. 3 - 17.
Чубарьян А.О. Историческая наука в России к началу ХХІ в. // Новая и новейшая история. – 2003. – № 3.
Барг М.А. Категории и методы исторической науки. – М., 1984.
Барг М.А. Великая английская революция в портретах ее деятелей. – М., 1991.
Барг М.А. Эпохи и идеи: становление историзма. – М., 1987.
Бессмертный Ю.А. Жизнь и смерть в середине века. Очерки демографической истории Франции. – М., 1991.
Гуревич А.Я. Культура и общество средневековой Европыглазами современников. – 1989.
Гуревич А.Я. Средневековый мир: культура безмолствующего большинства. – М., 1990.
Далин В.М. История Франции ХІХ – нач. ХХ вв. – М., 1981.
Драбник Я.С. Проблемы и легенды в историографии Германской революции, 1918 – 1919. – М., 1990.
Литаврин Г.Г. Как жили византийцы. – М., 1974.
Манфред А.З. Великая французская революция. – М., 1983.
Неусыхин А.И. Проблема европейского феодализма. – М., 1974.
Поршнев Б.Ф. Тридцатилетняя война и вступление в нее Швеции и Московского государства. – М., 1976.
Сапрыкин Ю.М.Социально-политические взгляды английского крестьянства в ХІV – ХVІІІ вв. – М., 1972.
Тарле Е.В. Северная война и шведское нашествие на Россию. – М., 2002.
Удальцова З.В. Византийская культура. – М., 1988.
Историография истории СССР: Эпоха социализма. – М., 1969.
Очерки истории исторической науки в СССР. – Т. 5. – М., 1985.
Переход России от феодализма к капитализму. Материалы Всесоюзной дискуссии. – М., 1969.
Советская историография. – М., 1996.
Семінар 12. Основні тенденції розвитку провідних національних історіографічних шкіл у др. пол. ХХ – поч. ХХІ ст.
Сутність теорій “модернізму” та “постмодернізму” в сучасній західноєвропейській історіографії
Розвиток історичної науки в США, Великій Британії та Німеччині у др. пол. ХХ – поч. ХХІ ст.
Методичні рекомендації:
При підготовці до семінарського заняття слід звернути увагу на наступні питання:
Соціально-політичні умови розвитку історичної науки.
Науково-технічна революція та її вплив на методологію суспільних наук.
Ідеологічна боротьба двох систем та її вплив на розвиток історичної науки.
Організаційні основи історичної науки.
Посилення взаємовпливу національних історіогрфіях.
Криза традиційного історизму та спроби її подолання.
Методологічні дискусії 60 – 80-х рр. у західноєвропейській та американській історіографіях.
Подальший розвиток теоретичних основ “Нової історичної науки”.
Методологічні проблеми і труднощі подальшого розвитку “Нової історичної науки”
Джерела та література:
Джерела:
Арон Р. Мир і війна між націями. – К., 2000.
Бордель Ф. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм, ХV – ХVІІІ ст. У 3-х т. К., 1995 – 1998.
Бурстин Д. Американцы: демократический опыт. – М., 1993.
Бурстин Д. Американцы: колониальный опыт. – М.,1993.
Д’юї Дж. Демократія і освіта. – Львів, 2003.
Д’юї Дж. Моральні принципи в освіті. – Львів, 2001.
Дюби Ж. Средние века. – М., 2000.
Дюбі Ж. Доба соборів: мистецтво і суспільство 980 – 1420 рр. – К., 2003.
Колінгвуд Р. Дж. Ідея історії. – К., 1996.
Коллингвуд Р.Дж. Идея истории. Автобиография. – М., 1980.
Кроче Б. Теория и история историографии. – М., 1998.
Кроче Б. Эстетика как наука о выражениях и как общая лингвистика. – М., 2000.
Ле Гофф Ж. Средневековой мир воображаемого. – М., 2001.
Ле Гофф Ж. Цивилизации средневекового Запада. – М., 1992.
Ле Руа Ладюри Э. История климата с 1000 г. – М., 1971.
Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги. – К., 1994.
Тревельян Дж.М. История Англии: От Чосера до королевы Виктории. – Смоленск, 2002.
Харц Л. Либеральная традиция в Америке. – М., 1993.
Шлезингер А.М. Циклы американской истории. – М., 1992.
Література:
Гуревич А.Я. Исторический синтез и школа “Анналов”. – М., 1993.
Дюпон-Мельниченко Ж.-Б. Французька історіографія ХХ ст. – Львів, 2001.
Иванов Г.М. Кризис позитивистской концепции исторического источника и Б.Кроче // Вопросы философии. – 1970. – № 1.
Ревель Ж. История и социальные науки во Франции. На примере эволюции школы “Анналов” // Новая и новейшая история. – 1998. – № 5. – С. 77 – 101; № 6. – С. 64 – 87.
Соколова М.Н. Современная французская историография. Основные тенденции в объяснении исторического процесса. – М., 1979.
Таран Л.В. Французька історіографія (70-рр. ХІХ – 80-рр. ХХ ст.). – К., 1991.
Святець Ю.А., Топка Р.В. Історіографія всесвітньої історії. – Дніпропетровськ, 2007.
Зашкільняк Л. Сучасна світова історіографія. – Львів, 2007.
Зашкільняк Л. Методологія історії від давнини до сучасності. – Львів, 1999.
Национальные исторические организации в странах Западной Европы и США / Отв. ред. В.В.Согрин. – М., 1988.
Нові перспективи історіописання / За ред. Пітера Берна. – К., 2004.
Репина Л.П. “Новая историческая наука” и социальная история. – М., 1998.
Согрин В.В., Зверева Г.И., Репина Л.П. Современная историография Великобритании. – М., 1991.
Шарифжанов И.И. Современная английская буржуазная историография: проблемы, теории, методы. – М., 1984.
Драбкин Я.С. Проблемы и методы в историографии германской революции 1918 – 1919 гг. – М., 1990.
Патрушев А.И. Неолиберальная историография ФРГ: формирование, методология, концепции. – 1981.
Стельмах С. Теорія історії Райнгарта Козелліна: традиції та інновації освоєння світу історії // Ейдос. Альманах теорії та історії історичної науки. – К., 2006. – Вип. 2.
Гломозда К. Сенс і стан історичних досліджень як актуальна проблема наукової та освітянської спільноти США // Сучасна українська історіографія: проблеми методології та термінології: Матеріали Все….? науково-методичного семінару (Київ, 17 червня 2004 р.). – К., 2005.
Количественные методы в советской и американской историографии / Отв. ред. И.Д.Ковальченко, В.А.Тишков. – М., 1983.
Кунина А.Е. США: методологические проблемы историографии, практики исследований. – М., 1988.
Согрин В.В. Критическое направление немарксистской историографии США ХХ в. – М., 1987.
Тишков В.А. История и историки в США. – М., 1985.