3. Методичні рекомендації до самостійНої робоТи студентів

3.1. Зміст і мета самостійної роботи студентів на 3-му етапі навчання ділової іноземної мови.

Самостійна робота, як одна з найскладніших форм діяльності, є найбільш продуктивною, оскільки процес навчання постає перед студентом не як засвоєння „готових” знань, а як активна навчально-пізнавальна діяльність, що сприяє розвитку здатності й уміння самостійно отримувати знання. Працюючи самостійно, студент спирається на накопичені знання та досвід, творчо перетворює навчальний матеріал, поглиблює і розширює свої пізнавальні здібності.

Самостійна робота має підготовити студента до ефективної самоосвіти після закінчення вузу. Здатність до самоосвіти передбачає наявність таких компонентів, як мотивація, знання, навички, уміння, воля. Неабияку роль у формуванні цих якостей відіграє самостійна робота з фаховою літературою, у тому числі іноземною мовою.

Самостійна робота над іншомовною фаховою літературою має на меті: привчити студентів до самостійної роботи з такою літературою, розвивати й удосконалювати мовленнєві навички перекладу, реферування та анотування текстів, розширити фаховий вокабуляр, виявити і розвивати індивідуальні творчі здібності студентів, прищепити звичку користуватися іншомовною фаховою літературою у навчальних та професійних цілях, розширювати їх кругозір. Для цього студенти мають самостійно опрацювати розділ Texts for self-study відповідних навчальних посібників¹.

Серед різних видів мовленнєвої діяльності (говоріння, читання, аудіювання, письмо) саме читання відіграє найважливішу роль у професійно спрямованому володінні іноземною мовою. По-перше, читання – це такий вид діяльності, у якому можна практикуватися самостійно. По-друге, студент може самостійно вибирати посильний для нього темп роботи. По-третє, читання оригінальної літератури іноземною мовою деякою мірою знімає проблему все ще існуючого дефіциту безпосереднього спілкування з носіями мови.

Роботу над текстами слід проводити регулярно і систематично, розподіливши матеріал впродовж усього семестру. Тільки за цієї умови можна сподіватися на міцне засвоєння необхідного лексичного матеріалу та ключових понять спеціальності. Якщо ви будете слідувати даним рекомендаціям, успіх вам забезпечено!

3.2. Методичні рекомендації до організації інформативного читання фахових текстів.

Одне з основних завдань навчання іноземної мови полягає в умінні читати й розуміти текст без його перекладу рідною мовою. Саме систематична самостійна робота над фаховою літературою є базою вироблення таких навичок, які звужують відстань між перекладом і безперекладним розумінням тексту, і загалом зводять нанівець необхідність перекладу.

Приступаючи до читання іноземною мовою, слід знати, що існують різні види читання, в залежності від мети останнього.

Переглядове читання

Метою переглядового читання є отримання загального уявлення про тему й коло питань, що розглядаються у тексті. Таке читання має місце під час первинного ознайомлення зі змістом публікації, спрямованого на визначення, чи є у ній інформація, яка цікавить читача, і на цій основі вирішити – читати її чи ні.

Цим видом читання ми користуємося тоді, якщо нам необхідно переглянути книгу, журнал, статтю тощо.

Швидкість переглядового читання має бути не нижче 500 слів за хвилину.

Ознайомлювальне читання

Цей вид читання ми використовуємо, якщо нам потрібно швидко прочитати текст для загального ознайомлення зі змістом. Під час ознайомлювального читання предметом уваги читача стає увесь твір (книга, стаття, оповідання тощо). На відмінність від переглядового читання, ознайомлювальне читання дає відповідь на запитання не тільки про що цей текст, але й що саме говориться у ньому з того чи іншого питання. Це читання “для себе”, без попередньої спеціальної настанови на подальше використання або відтворення одержаної інформації.

Ознайомлювальне читання часто використовується під час роботи зі спеціальною літературою.

Швидкість ознайомлювального читання становить близько 180 слів за хвилину.

Вивчаюче читання

Вивчаюче читання передбачає максимально повне і точне розуміння усієї інформації, що міститься у тексті, та критичне її осмислення. Іншими словами, вивчаюче читання означає розуміння усіх фактів і деталей, установлення взаємозв'язків між подіями, порівняння інформації тощо.

Вивчаюче читання ми використовуємо тоді, якщо нам необхідно зрозуміти текст до дрібних подробиць. Часто отриману інформацію згодом нам доведеться відтворювати або використовувати у тій чи іншій формі. Під час вивчаючого читання ми знаємо, що зміст треба осмислити й запам'ятати на тривалий час. Так ми читаємо все, що нам дуже потрібно для нашої подальшої діяльності - важливі інструкції, розділи підручника, матеріали для контрольних робіт та іспитів тощо.

Швидкість вивчаючого читання складає 50 – 60 слів за хвилину.

Пошукове читання

Пошукове читання орієнтоване на читання газет і літератури зі спеціальності. Його мета – швидке знаходження у тексті певних даних (фактів, характеристик, цифрових показників тощо).

Роботу над новим матеріалом (текстом) рекомендується починати з загального ознайомлення з його змістом, тобто ознайомлювального читання. Перевірка розуміння здійснюється виконанням відповідного завдання (як правило, це перше завдання до кожного тексту).

Для більш точного і глибокого розуміння інформації, що міститься в тексті, необхідно опрацювати нові слова і словосполучення, звертаючись у разі потреби до двомовного словника. З цією метою слід виконати друге, а іноді і третє завдання до тексту.

Після цього може мати місце вивчаюче або пошукове читання. Перевірка розуміння інформації здійснюється шляхом виконання завдань на визначення правильних та неправильних тверджень, відповідей на запитання тощо. Доцільно також законспектувати або скласти план прочитаного, виписати ключові слова.

На завершальній стадії студент має відтворити одержану інформацію у письмовій формі (у вигляді анотації), вживаючи виписані ключові слова.