Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Копия Тесты Практикум по психологии.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
12.11.2019
Размер:
476.67 Кб
Скачать

41

ПРАКТИКУМ ПО ЗАГАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

Тестові завдання для студентів денної та очно-заочної форми навчання спеціальності “Психологія”

2 Курс, 3-4 семестри

Інструкція випробуваному:

Вам пропонується відповісти на питання, які потрібно знати по курсу “Практикум з загальної психологі”. Усього 288 завдань. Уважно прочитайте кожне і виберіть з п'яти запропонованих відповідей ту, котру вважаєте правильною. Правильною може бути одна відповідь.

Завдання 1. Уява - це:

А. Психічний процес створення нових образів предмета, ситуації на основі раніше сприйнятих.

Б. Сукупність уявлень про навколишню діяльність.

В. Властивість особистості.

Г. Процес відбору однієї інформації й ігнорування іншої.

Д. Процес створення людиною об’єктів, яких вона не сприймала.

Завдання 2. Прийом згладжування відмінностей предметів, висування рис схожості на перший план. Так створюються національні орнаменти, узори, елементи яких запозичені з навколишнього світу.

А. Аглютинація.

Б. Акцентування, або загострення.

В. Гіперболізування.

Г. Схематизація.

Д.Типізація.

Завдання 3. Активна уява - це:

А. Викликані за власним бажанням, зусиллям волі різноманітні образи.

Б. Нездійснені образи, програми поведінки, що виникають спонтанно, поза волею і бажанням людини.

В. Самостійне створення нових, суспільно значущих образів, є невід'ємною стороною технічної, художньої, музичної творчості. Критерієм оцінки є новизна, яскравість, закінченість образу.

Г. Створення образів на основі опису. Цим видом уяви ми користуємося при читанні літератури, вивченні географічних карт, креслень.

Д. Створення образів, не пов'язаних з волею, спрямоване на втілення їх у життя.

Завдання 4. Пасивна, ненавмисна уява. Фантастичні бачення, що не мають майже ніякого зв'язку з дійсністю, результат порушень психіки, супроводжують багато хворобливих станів:

А. Мрія.

Б. Марення.

В. Галюцинації.

Г. Сновидіння.

Д. Фантазія.

Завдання 5. В якому з наведених нижче варіантів мова йде про уяву?

А. Згадуючи кінофільм "Педагогічна поема", я наче перед собою бачу живу постать А.С.Макаренка.

Б. Я виразно уявив собі артистку, яку бачив вчора в театрі.

В. Читаючи "Війну і мир Л.М.Толстого, я наче живих бачу героїв роману.

Г.Усі згадані вище приклади.

Д. Він згадав про свій намір піти у бібліотеку.

Завдання 6. Відтворююча, репродуктивна уява – це

А. Викликані за власним бажанням, зусиллям волі різноманітні образи.

Б. Нездійснені образи, програми поведінки, що виникають спонтанно, поза волею і бажанням людини.

В. Самостійне створення нових, суспільно значущих образів, є невід'ємною стороною технічної, художньої, музичної творчості. Критерієм оцінки є новизна, яскравість, закінченість образу.

Г. Створення образів на основі опису. Цим видом уяви ми користуємося при читанні літератури, вивченні географічних карт, креслень.

Д. Створення образів, не пов'язаних з волею, спрямоване на втілення їх у життя.

Завдання 7. Прийом злиття, склеювання, комбінація різних слів, елементів, властивостей, частин в один образ:

А. Аглютинація.

Б. Акцентування, або загострення.

В. Гіперболізування.

Г. Схематизація.

Д.Типізація.

Завдання 8. Ненавмисна пасивна уява:

А. Спостерігається при ослабленні діяльності свідомості, при її розладах, при тимчасовій бездіяльності людини. Наприклад, в напівдрімотному стані, уві сні.

Б. Нездійснені образи, програми поведінки, що виникають спонтанно, поза волею і бажанням людини.

В. Самостійне створення нових, суспільно значущих образів, є невід'ємною стороною технічної, художньої, музичної творчості. Критерієм оцінки є новизна, яскравість, закінченість образу.

Г. Створення образів на основі опису. Цим видом уяви ми користуємося при читанні літератури, вивченні географічних карт, креслень.

Д. Створення образів, не пов'язаних з волею, спрямоване на втілення їх у життя.

Завдання 9. Форма прояву активної уяви, необхідна умова втілення в життя творчих сил людини, спрямованих на перетворення дійсності.

А. Мрія.

Б. Марення.

В. Галюцинації.

Г. Сновидіння.

Д. Фантазія.

Завдання 10. Прийом не тільки збільшення або зменшення предмету, а й зміни кількості частин предмету або їх зміщення.

А. Аглютинація.

Б. Акцентування або загострення.

В. Гіперболізування.

Г. Схематизація.

Д.Типізація.

Завдання 11. Пасивна уява - це:

А. Викликані за власним бажанням, зусиллям волі різноманітні образи.

Б. Нездійснені образи, програми поведінки, що виникають спонтанно, поза волею і бажанням людини.

В. Самостійне створення нових, суспільно значущих образів, є невід'ємною стороною технічної, художньої, музичної творчості. Критерієм оцінки є новизна, яскравість, закінченість образу.

Г. Створення образів на основі опису. Цим видом уяви ми користуємося при читанні літератури, вивченні географічних карт, креслень.

Д. Створення образів, не пов'язаних з волею, спрямоване на втілення їх у життя.

Завдання 12. Якою методикою можна скористатися при вивченні уяви:

А. Методика А. Щербакова.

Б. Методика Т. Пашукової.

В. Методика Додонова.

Г. Тест КОС.

Д. Тест- опитувальник В. Русалова.

Завдання 13. Активна, творча уява, образи, картини, які мало або взагалі не відповідають реальності. Правдоподібне перетворення накопиченого досвіду:

А. Мрія.

Б. Марення.

В. Галюцинації.

Г. Сновидіння.

Д. Фантазія.

Завдання 14. Фантазія:

А. Важлива умова нормального розвитку особи.

Б. Особливості шкільного віку.

В. Виявлення творчих можливостей.

Г. Правдоподібне перетворення накопиченого досвіду.

Д. Усі згадані вище аспекти.

Завдання 15. Перевертиші:

А. Виникають на фоні фантазії.

Б. Продукт уяви дітей.

В. Потреба в емоційному, комічному ефекті.

Г.Перестановка елементів, з яких складаються звичні образи, що пов'язано із засвоєнням еталонів про світ.

Д. Усі згадані вище аспекти.

Завдання 16. Навмисна пасивна уява - це:

А. Викликані за власним бажанням, зусиллям волі різноманітні образи.

Б. Нездійснені образи, програми поведінки, що виникають спонтанно, поза волею і бажанням людини.

В.Самостійне створення нових, суспільно значущих образів, є невід'ємною стороною технічної, художньої, музичної творчості. Критерієм оцінки є новизна, яскравість, закінченість образу.

Г. Створення образів на основі опису. Цим видом уяви ми користуємося при читанні літератури, вивченні географічних карт, креслень.

Д. Створення образів, не пов'язаних з волею, спрямоване на втілення їх у життя.

Завдання 17. Прийом виділення і підкреслення якої-небудь частини, деталі в створюваному образі.

А. Аглютинація.

Б. Акцентування або загострення.

В. Гіперболізування.

Г. Схематизація.

Д.Типізація.

Завдання 18. Навмисна пасивна уява, відхід від дійсності у сферу фантазії, щоб сховатися від нерозв'язуваних завдань, від труднощів життя, не існують, виконують компенсаторну функцію:

А. Мрія.

Б. Марення.

В. Галюцинації.

Г. Сновидіння.

Д. Фантазія.

Завдання 19. Уява як процес підключається, коли:

А. Проблемна ситуація носить невизначений характер, тобто коли дані важко піддаються точному аналізу.

Б. Когда необхідно представити те, що існує насправді, але чого раніше не бачила людина.

В. Когда необхідно представити образи історичного минулого.

Г. Когда необхідно представити те, що буде в майбутньому, чого не було насправді.

Д. Усі згадані вище аспекти.

Завдання 20. Прийом виділення істотного, що повторюється в однорідних явищах, і втілення його в конкретному образі. Використовується в культурі, живопису, літературі:

А. Аглютинація.

Б. Акцентування або загострення.

В. Гіперболізування.

Г. Схематизація.

Д.Типізація.

Завдання 21. Творча, продуктивна уява - це:

А. Викликані за власним бажанням, зусиллям волі різноманітні образи.

Б. Нездійснені образи, програми поведінки, що виникають спонтанно, поза волею і бажанням людини.

В. Самостійне створення нових, суспільно значущих образів, є невід'ємною стороною технічної, художньої, музичної творчості. Критерієм оцінки є новизна, яскравість, закінченість образу.

Г. Створення образів на основі опису. Цим видом уяви ми користуємося при читанні літератури, вивченні географічних карт, креслень.

Д. Створення образів, не пов'язаних з волею, спрямоване на втілення їх у життя.

Завдання 22. Уява – це:

А. Пізнавальний процес.

Б. Емоційно – вольовий процес.

В. Психічний стани.

Г. Психічні властивості.

Д. Психічні утворення.

Завдання 23. Найбільш тісно уява пов'язана з мисленням. Вони мають схожість:

А. Виникають у проблемній ситуації.

Б. Мають випереджаючий характер.

В. Сприяють передбаченню майбутнього.

Г. Усі згадані вище приклади.

Д. Оперують уявленнями.

Завдання 24. Пасивна, ненавмисна уява, де знаходять вираз і задоволення важливі життєві потреби людини:

А. Мрія.

Б. Марення.

В. Галюцинації.

Г. Сновидіння.

Д. Фантазія.

Завдання 25. Мислення – це:

А. Створення нових образів предмета, ситуації на основі раніше сприйнятих.

Б. Узагальнене й опосередковане віддзеркалення людиною дійсності в її наявних зв'язках і відносинах.

В. Відбір однієї інформації та ігнорування іншої.

Г. Динамічна характеристика всіх пізнавальних процесів.

Д. Спрямованість і зосередженість психічної діяльності людини.

Завдання 26. Назвіть основні форми мислення:

А. Судження, умовивід, поняття.

Б. Мовне висловлення.

В. Виконавча дія.

Г. Поняття, судження.

Д. Поняття, умовивід.

Завдання 27. Яке з наведених визначень поняття є правильним і найточнішим:

А. Поняття - це форма мислення, що являє собою відобра­ження властивостей, зв'язків та відношення предметів і явищ дійсності.

Б. Це форма мислення, що узагальнено відображає предмети й явища зовнішнього світу.

В. Поняття - це форма мислення, що відображає за допомогою слова об'єктивну дійсність.

Г. Поняття - є форма розумового відображення істотних ознак.

Д. Поняття - є форма розумового відображення властивостей предметів.

Завдання 28. За ступенем абстрагованості розрізняють поняття:

А. Абстрактні і логічні.

Б. Одиничні і загальні.

В. Безпосередні і опосередковані.

Г. Конкретні й абстрактні.

Д. Реалістичні й аутистичні.

Завдання 29. Абстрагування- це

А. Уявне розчленовування цілісної структури об'єкта віддзеркалення на складові елементи.

Б. Возз'єднання елементів в цілісну структуру.

В. Нерозривна єдність аналізу і синтезу, що пов'язана із знаходженням загального і різного в предметах і веде до узагальнення.

Г. Виділення загальних ознак на основі об'єднання сутнісних властивостей або схожості.

Д. Виділення якої-небудь сторони або аспекту явища, які насправді, як самостійні, не існують.

Завдання 30. Конкретні поняття:

А.Поняття про узагальнені ознаки і властивості предметів і явищ. Наприклад: справедливість, рівність, яскравість, мудрість.

Б. Уявлення чого-небудь одиничного у всій різноманітності властивостей і ознак. Наприклад: стіл, місто, меблі.

В. Позначають який-небудь один предмет. Наприклад: Єнісей, Венера, Саратов.

Г. Охоплюють цілий клас однорідних предметів і явищ, що носять одну і ту ж назву. Наприклад: знання, хвороба, людина.

Д. Відображають властивості предметів.

Завдання 31. Дедукція – це:

А. Форма мислення, що відображає зв'язки між предметами й явищами дійсності, їх властивостями й ознаками.

Б.Форма мислення, при якій на основі декількох думок робиться висновок.

В.Логічний висновок, що відображає спрямованість думки від приватного до загального.

Г. Скерованість думки від загального до конкретного.

Д. Скерованість думки від конкретного до конкретного.

Завдання 32. Систематизація або класифікація - це

А. Абстрагування від загальних ознак і підкреслення конкретного, одиничного.

Б.Уявний розподіл предметів і явищ за групами і підгрупами.

В. Нерозривна єдність аналізу і синтезу, що пов'язана із знаходженням загального і різного в предметах і веде до узагальнення.

Г. Виділення загальних ознак на основі об'єднання сутнісних властивостей або схожості.

Д. Виділення якої-небудь сторони або аспекту явища, які насправді, як самостійні, не існують.

Завдання 33. Загальні поняття:

А.Поняття про узагальнені ознаки і властивості предметів і явищ. Наприклад: справедливість, рівність, яскравість, мудрість.

Б. Уявлення чого-небудь одиничного у всій різноманітності властивостей і ознак. Наприклад: стіл, місто, меблі.

В. Позначають який-небудь один предмет. Наприклад: Єнісей, Венера, Саратов.

Г. Охоплюють цілий клас однорідних предметів і явищ, що носять одну і ту ж назву. Наприклад: знання, хвороба, людина.

Д. Відображають властивості предметів.

Завдання 34. Судження- це

А. Форма мислення, що відображає зв'язки між предметами й явищами дійсності, їх властивостями й ознаками.

Б.Форма мислення, при якій на основі декількох думок робиться висновок.

В.Логичний висновок, що відображає спрямованість думки від конкретного до загального.

Г. Направленность думки від загального до конкретного

Д. Направленность думки від конкретного до конкретного.

Завдання 35. Глибина мислення - це:

А. Уміння висувати нові завдання і знаходити шляхи їх вирішення, не звертаючись по допомогу до інших людей.

Б. Постійне прагнення самому шукати і знаходити шляхи і засоби вирішення завдань.

В. Здатність проникати в сутність речей і явищ, розуміти причини і глибинні закономірності.

Г. Здатність бачити проблеми багатобічно, у взаємозв'язку з іншими явищами.

Д. Швидкість вирішення завдань, легкість у відтворенні ідей.

Завдання 36. Аналогія – це:

А.Форма мислення, що відображає зв'язки між предметами й явищами дійсності, їх властивостями й ознаками.

Б.Форма мислення, при якій на основі декількох думок робиться висновок.

В.Логічний висновок, що відображає спрямованість думки від конкретного до загального.

Г. Скерованість думки від загального до конкретного.

Д. Скерованість думки від конкретного до конкретного.

Завдання 37. Абстрактні поняття:

А.Поняття про узагальнені ознаки і властивості предметів і явищ. Наприклад: справедливість, рівність, яскравість, мудрість.

Б. Уявлення чого-небудь одиничного у всій різноманітності властивостей і ознак. Наприклад: стіл, місто, меблі.

В. Позначають який-небудь один предмет. Наприклад: Єнісей, Венера, Саратов.

Г. Охоплюють цілий клас однорідних предметів і явищ, що носять одну і ту ж назву. Наприклад: знання, хвороба, людина.

Д. Відображають властивості предметів.

Завдання 38. Операціями мислення є:

А. Порівняння, аналіз.

Б. Узагальнення, синтез.

В. Конкретизація.

Г. Систематизація або класифікація.

Д. Усі згадані вище аспекти.

Завдання 39. Операціями мислення є:

А. Адаптація.

Б. Абстрагування

В. Типізація.

Г. Аглютинація

Д. Усі вище згадані аспекти.

Завдання 40. Індукція – це:

А.Форма мислення, що відображає зв'язки між предметами й явищами дійсності, їх властивостями й ознаками.

Б.Форма мислення, при якій на основі декількох думок робиться висновок.

В.Логічний висновок, що відображає спрямованість думки від конкретного до загального.

Г. Скерованість думки від загального до конкретного.

Д. Скерованість думки від конкретного до конкретного.

Завдання 41. Аналіз - це:

А. Уявне розчленування цілісної структуры об’єкта відображення на складові елементи.

Б. Воссоединение элементов в целостную структуру.

В.Нерозривна єдність анализу і синтезу, що пов’язана із знахожденням загального і різного в предметах і веде до узагальнення.

Г. Виділення загальних ознак на основі об'єднання сутнісних властивостей або схожості.

Д. Виділення якої-небудь сторони або аспекту явища, які насправді, як самостійні, не існують.

Завдання 42. Флексибільність мислення:

А. Загальмовуваність, негнучкість, неподатливість мислення.

Б. Складність пристосування до змінних умов.

В.Утрудненість перемикання мислення на нові способи і правила виконання програми діяльності.

Г Швидкість перебудови розумових процесів при послідовному переході від вирішення однієї задачі до іншої.

Д. Гнучкість мислення.

Завдання 43. Порівняння – це

А. Уявне розчленування цілісної структури об'єкту відображення на складові елементи.

Б. Возз'єднання елементів в цілісну структуру.

В. Нерозривна єдність аналізу і синтезу, що пов'язана із знаходженням загального і різного в предметах і веде до узагальнення.

Г. Виділення загальних ознак на основі об'єднання сутнісних властивостей або схожості.

Д. Виділення якої-небудь сторони або аспекту явища, які насправді, як самостійні, не існують.

Завдання 44. Оригінальність мислення - це:

А. Здатність висувати нові ідеї, відмінні від загальноприйнятих.

Б. Уміння змінювати намічене рішення, знаходити найкраще рішення поставлених завдань.

В. Об'єктивна оцінка предметів і явищ, прагнення ставити під сумнів гіпотези і рішення. Це дисциплінований розум, в ньому закладені передумови для творчої, новаторської діяльності.

Г. Непродуманість аспектів всебічного дослідження проблеми, вихоплювання з неї лише окремих сторін, вислів неточних відповідей і суджень.

Д. Уміння висувати нові завдання і знаходити шляхи їх вирішення, не звертаючись по допомогу до інших людей.

Завдання 45. За обсягом розрізняють поняття:

А. Абстрактні і логічні.

Б. Одиничні і загальні.

В. Безпосередні і опосередковані.

Г. Конкретні й абстрактні.

Д. Реалістичні й аутистичні.

Завдання 46. Конкретизація – це

А. Абстрагування від загальних ознак і підкреслення конкретного, одиничного.

Б.Уявний розподіл предметів і явищ за групами і підгрупами.

В. Нерозривна єдність аналізу і синтезу, що пов'язана із знаходженням загального і різного в предметах і веде до узагальнення.

Г. Виділення загальних ознак на основі об'єднання сутнісних властивостей або схожості.

Д. Виділення якої-небудь сторони або аспекту явища, які насправді, як самостійні, не існують.

Завдання 47. Одиничні поняття:

А.Поняття про узагальнені ознаки і властивості предметів і явищ. Наприклад: справедливість, рівність, яскравість, мудрість.

Б. Уявлення чого-небудь одиничного у всій різноманітності властивостей і ознак. Наприклад: стіл, місто, меблі.

В. Позначають який-небудь один предмет. Наприклад: Єнісей, Венера, Саратов.

Г. Охоплюють цілий клас однорідних предметів і явищ, що носять одну і ту ж назву. Наприклад: знання, хвороба, людина.

Д. Відображають властивості предметів.

Завдання 48. Людина використовує розумові операції:

А.Для виявлення об'єктивних відносин і взаємозв'язків між предметами і явищами.

Б. В ході формування понять.

В. В ході формування думок, висновків.

Г. В ході вирішення розумових завдань.

Д. Усі згадані вище аспекти.

Завдання 49 . Формування понять:

А.Без достатньої внутрішньої спорідненості і відношення між частинами, що їх складають.

Б. Формуються не тільки суб'єктивні зв'язки, а й об'єктивні, дійсно наявні між предметами. В основі лежить не тільки абстрактне і логічне, а й конкретний фактичний зв'язок.

В. Формування зв'язку за основними істотними ознаками.

Г. Усі згадані вище аспекти.

Д. Комплексне узагальнення елементів формування понять.

Завдання 50. На індивідуальні особливості мислення впливає:

А. Результат розвитку розуму в процесі життя.

Б. Пізнання дійсності в процесі навчання.

В. Тип вищої нервової діяльності.

Г. Співвідношення першої і другої сигнальних систем.

Д. Усі вище згадані аспекти.

Завдання 51. Найважливішими якостями мислення є:

А. Самостійність, ініціативність.

Б. Глибина, широта.

В. Швидкість, оригінальність.

Г. Гнучкість, критичність, поспішливість.

Д. Усі згадані вище прояви.

Завдання 52. Самостійність мислення - це:

А. Уміння висувати нові завдання і знаходити шляхи їх вирішення, не звертаючись по допомогу до інших людей.

Б. Постійне прагнення самому шукати і знаходити шляхи і засоби вирішення завдань.

В. Здатність проникати в сутність речей і явищ, розуміти причини і глибинні закономірності.

Г. Здатність бачити проблеми багатобічно, у взаємозв'язку з іншими явищами.

Д. Швидкість рішення завдань, легкість у відтворенні ідей.

Завдання 53. Підготовка перетворення дійсності (розробка мети, створення плану, схеми, перевірка гіпотез). Це мислення:

А. Дискурсивне.

Б. Інтуїтивне.

В.Теоретичне.

Г. Практичне.

Д. Аутистичне.

Завдання 54. Логічне, носить часовий, структурний (етапний) і усвідомлюваний характер. Це мислення:

А. Наочно-дієве.

Б. Наочно-образне.

В. Словесно-логічне.

Г. Аналітичне.

Д. Реалістичне.

Завдання 55. Широта мислення - це:

А. Уміння висувати нові завдання і знаходити шляхи їх вирішення, не звертаючись по допомогу до інших людей.

Б. Постійне прагнення самому шукати і знаходити шляхи і засоби вирішення завдань.

В. Здатність проникати в сутність речей і явищ, розуміти причини і глибинні закономірності.

Г. Здатність бачити проблеми багатобічно, у взаємозв'язку з іншими явищами.

Д. Швидкість вирішення завдань, легкість у відтворенні ідей.

Завдання 56. Логічне, усвідомлене, робить умовивід. Йому властива раціональність. Це мислення:

А. Дискурсивне.

Б. Інтуїтивне.

В.Теоретичне.

Г. Практичне.

Д. Аутистичне.

Завдання 57. Узагальнення- це

А. Уявне розчленування цілісної структури об'єкту відображення на складові елементи.

Б. Возз'єднання елементів в цілісну структуру.

В. Нерозривна єдність аналізу і синтезу, що пов'язана із знаходженням загального і різного в предметах і веде до узагальнення.

Г. Виділення загальних ознак на основі об'єднання сутнісних властивостей або схожості.

Д. Виділення якої-небудь сторони або аспекту явища, які насправді, як самостійні, не існують.

Завдання 58. Гнучкість мислення - це:

А. Здатність висувати нові ідеї, відмінні від загальноприйнятих.

Б. Уміння змінювати намічене рішення, знаходити найкраще рішення поставлених завдань.

В. Об'єктивна оцінка предметів і явищ, прагнення ставити під сумнів гіпотези і рішення. Це дисциплінований розум, в ньому закладені передумови для творчої, новаторської діяльності.

Г. Непродуманість аспектів всебічного дослідження проблеми, вихоплювання з неї лише окремих сторін, вислів неточних відповідей і суджень.

Д. Уміння висувати нові завдання і знаходити шляхи їх вирішення, не звертаючись по допомогу до інших людей.

Завдання 59. Трансформація образів сновидіння. Це мислення:

А. Продуктивне.

Б. Репродуктивне.

В. Мимовільне.

Г. Довільне.

Д. Реалістичне.

Завдання 60. Поспішливість мислення - це:

А. Здатність проводити нові ідеї, відмінні від загальноприйнятих.

Б. Уміння змінювати намічене рішення, знаходити найкраще вирішення поставлених завдань.

В. Об'єктивна оцінка предметів і явищ, прагнення ставити під сумнів гіпотези і рішення. Це дисциплінований розум, в ньому закладені передумови для творчої, новаторської діяльності.

Г. Непродуманість аспектів всебічного дослідження проблеми, вихоплювання з неї лише окремих сторін, вислів неточних відповідей і суджень.

Д. Уміння висувати нові завдання і знаходити шляхи їх вирішення, не звертаючись по допомогу до інших людей.

Завдання 61. Види мислення класифікуються на різних засадах. За характером вирішуваних завдань:

А. Дискурсивне, інтуїтивне.

Б. Теоретичне, практичне.

В. Наочно-дієве, наочно-образне, словесно-логічне.

Г. Аналітичне, реалістичне, аутистичне.

Д. Продуктивне, репродуктивне. Мимовільне, довільне.

Завдання 62. Лабільність мислення:

А. Загальмовуваність, негнучкість, неподатливість мислення.

Б. Трудність пристосування до змінних умов.

В.Утрудненість перемикання мислення на нові способи і правила виконання програми діяльності.

Г Швидкість перебудови розумових процесів при послідовному переході від рішення однієї задачі до іншої.

Д. Гнучкість мислення.

Завдання 63. Синтез- це

А. Уявне розчленування цілісної структури об'єкта відображення на складові елементи.

Б. Возз'єднання елементів в цілісну структуру.

В. Нерозривна єдність аналізу і синтезу, що пов'язана із знаходженням загального і різного в предметах і веде до узагальнення.

Г. Виділення загальних ознак на основі об'єднання сутнісних властивостей або схожості.

Д. Виділення якої-небудь сторони або аспекту явища, які насправді, як самостійні, не існують.

Завдання 64. Який з перерахованих видів мислення, властивих людині, недоступний для комп'ютера?

А. Логічне.

Б. Математичне.

В. Теоретичне.

Г. Творче.

Д. Усі згадані вище види.

Завдання 65. Чим оперує абстрактно-теоретичне (словесно-логічне) мислення?

А. Предметами.

Б. Словами.

В. Думками.

Г. Поняттями.

Д. Наочними образами.

Завдання 66. Якостями мислення є:

А. Самостійність.

Б. Вибірковість.

В. Синестезія.

Г. Осмислення.

Д. Предметність

Завдання 67. Особливостями процесу мислення є:

А. Опосередкований характер.

Б. Вибірковість.

В. Аглютинація.

Г. Зв'язок з емоціями.

Д. Константність.

Завдання 68. Що необхідно для процесу мислення?

А. Наявність волі.

Б. Емоційне збудження.

В. Проблемна ситуація і її прийняття людиною.

Г. Одержання людиною відповідної вказівки.

Д. Чекання нагороди.

Завдання 69. Яку розумову операцію виконують учні, коли на основі спостереження певних фактів виводять та формулюють правило?

А. Аналіз.

Б. Порівняння.

В. Узагальнення.

Г.Абстрагування.

Д. Конкретизація.

Завдання 70. Творче мислення – це:

А.Створення нових образів предмета, ситуації на основі раніше сприйнятих.

Б.Мислення у вищій формі, нетрадиційний спосіб мислення, що виходить за межі необхідного рішення.

В.Відбір однієї інформації та ігнорування іншої.

Г. Динамічна характеристика всіх пізнавальних процесів.

Д.Спрямованість і зосередженість психічної діяльності людини.

Завдання 71. Умови успішного рішення творчих завдань:

А. Застосування нових способів, уміння йти на ризик.

Б. Успішне подолання стереотипів, що склалися.

В. Поєднання оптимальної мотивації і відповідного рівня емоційного збудження.

Г. Різноманітність знань і умінь, що орієнтують мислення на нові підходи.

Д. Усі згадані вище прояви.

Завдання 72. Загадки є різної за складністю завдання. Вони:

А. Стимулюють розумову діяльність.

Б. Розширюють зону пошуку.

В. Підсилюють аналітико-синтетичну операцію.

Г. Сприяють розвитку цілеспрямованості.

Д. Впливають на усі згадані вище прояви.

Завдання 73. Види мислення класифікуються на різних засадах. За ступенем розгорнутості вирішуваних завдань:

А. Дискурсивне, інтуїтивне.

Б. Теоретичне, практичне.

В. Наочно-дієве, наочно-образне, словесно-логічне.

Р. Аналітичне, реалістичне, аутистичне.

Д. Продуктивне, репродуктивне. Мимовільне, довільне.

Завдання 74. Швидкість мислення - це:

А. Уміння висувати нові завдання і знаходити шляхи їх вирішення, не звертаючись по допомогу до інших людей.

Б. Постійне прагнення самому шукати і знаходити шляхи і засоби вирішення завдань.

В. Здатність проникати в сутність речей і явищ, розуміти причини і глибинні закономірності.

Г. Здатність бачити проблеми багатобічно, у взаємозв'язку з іншими явищами.

Д. Швидкість рішення завдань, легкість у відтворенні ідей.

Завданян 75. Кількість виконаних однотипних завдань в межах одного способу вирішення. Це показник активності мислення:

А. Активність.

Б. Побіжність.

В. Гнучкість.

Г. Конвергентність.

Д. Дивергентність

Завдання 76. Пізнання законів, правил, розробка концепцій і гіпотез. Це мислення:

А. Дискурсивне.

Б. Інтуїтивне.

В.Теоретичне.

Г. Практичне.

Д. Аутистичне.

Завдання 77. Ініціативність мислення - це:

А. Уміння висувати нові задачі і знаходити шляхи їх рішення, не вдаючись до допомоги інших людей.

Б. Постійне прагнення самому шукати і знаходити шляхи і засоби рішення завдань.

В. Здатність проникати в єство речей і явищ, розуміти причини і глибинні закономірності.

Г. Здатність бачити проблеми багатобічно, у взаємозв'язку з іншими явищами.

Д. Швидкість рішення завдань, легкість у відтворенні ідей.

Завдання 78. Пов'язано з реалізацією бажань людину, незвичайне мислення, коли думки людини підкоряються не логіці і розуму, а афектним станам: радості, жаху, розгубленості, дикого захоплення, відчаю, коли увага повністю поглинена обставиною. Це мислення:

А. Діскурсивне.

Б. Інтуїтивне.

В .Теоретичне.

Г. Практичне.

Д. Аутістичне.

Завдання 79. Спирається на безпосереднє сприйняття предметів, реальне перетворення ситуації в процесі дій з предметами. Це мислення:

А. Наочно-дієве.

Б. Наочно-образне.

В. Словесно-логічне.

Г. Аналітичне.

Д. Реалістичне.

Завданян 80. Швидке перемикання з одного способу рішення на інший.

Це показник активності мислення:

А. Активність.

Б. Побіжність.

В. Гнучкість.

Г. Конвергентність.

Д. Дивергентність

Завдання 81. Здійснюється за допомогою логічних операцій з поняттями у вербальній формі. Встановлює загальні закономірності розвитку природи, суспільства, людини, узагальнює різний образний матеріал.

А. Наочно-дієве.

Б. Наочно-образне.

В. Словесно-логічне.

Г. Аналітичне.

Д. Реалістичне.

Завдання 82. Умовивід– це:

А. Форма мислення, що відображає зв'язки між предметами і явищами дійсності, їх властивостями й ознаками.

Б.Форма мислення, при якій на основі декількох суджень робиться висновок.

В.Логичний висновок, що відображає спрямованість думки від конкретного до загального.

Г. Скерованість думки від загального до конкретного.

Д. Скерованість думки від конкретного до конкретного.

Завдання 83. Скероване на зовнішній світ і регулюється законами логіки. Це мислення:

Це мислення:

А. Наочно-дієве.

Б. Наочно-образне.

В. Словесно-логічне.

Г. Аналітичне.

Д. Реалістичне

Завдання 84. Творче мислення, формується на основі новизни в розумовій діяльності:

А. Продуктивне.

Б. Репродуктивне.

В. Мимовільне.

Г. Довільне.

Д. Реалістичне.

Завданян 85. Дивергентне мислення - це:

А. Активність мислення.

Б. Побіжність мислення.

В. Гнучкість мислення.

Г. Лабільність мислення.

Д. Ригідність мислення.

Завдання 86. Критичність мислення - це:

А. Здатність проводити нові ідеї, відмінні від загальноприйнятих.

Б. Уміння змінювати намічене вирішення, знаходити найкраще вирішення поставлених завдань.

В. Об'єктивна оцінка предметів і явищ, прагнення ставити під сумнів гіпотези і рішення. Це дисциплінований розум, в ньому закладені передумови для творчої, новаторської діяльності.

Г. Непродуманість аспектів всебічного дослідження проблеми, вихоплювання з неї лише окремих сторін, вислів неточних відповідей і суджень.

Д. Уміння висувати нові завдання і знаходити шляхи їх вирішення, не звертаючись по допомогу до інших людей.

Завдання 87. Цілеспрямоване рішення розумових завдань. Це мислення:

А. Продуктивне

Б. Репродуктивне

В. Мимовільне (Непроизвольное)

Г. Довільне. (Произвольное)

Д. Реалістичне

Завдання 88. Ригідність мислення:

А. Загальмовуваність, негнучкість, неподатливість мислення.

Б. Трудність пристосування до змінних умов.

В.Утрудненість перемикання мислення на нові способи і правила виконання програми діяльності.

Г. Усі згадані вище прояви.

Д. Гнучкість мислення.

Завдання 89. Види мислення класифікуються на різних засадах. За змістом вирішуваних завдань:

А. Дискурсивне, інтуїтивне.

Б. Теоретичне, практичне.

В. Наочно-дієве, наочно-образне, словесно-логічне.

Г. Аналітичне, реалістичне, аутистичне.

Д. Продуктивне, репродуктивне. Мимовільне, довільне.

Завданян 90. Показник, що свідчить про збереження, дієвість мислення, нормальний психофізіологічний і емоційний стан суб'єкта:

А. Активність.

Б. Побіжність.

В. Гнучкість.

Г. Конвергентність.

Д. Дивергентність.

Завдання 91. Миттєве, неусвідомлене або мінімально усвідомлене. Емоції переважають над логікою. Це мислення:

А. Дискурсивне.

Б. Інтуїтивне.

В.Теоретичне.

Г. Практичне.

Д. Аутистичне.

Завдання 92. Характеризується опорою на уявлення і образи. Аналізуючи, порівнюючи, узагальнюючи різні образи предметів, явищ, подій людина вирішує розумові завдання. Дозволяє людині багато разів і різноманітно відображати об'єктивну дійсність. Це мислення:

А. Наочно-дієве.

Б. Наочно-образне.

В. Словесно-логічне.

Г. Аналітичне.

Д. Реалістичне.

Завданян 93. Конвергентне мислення - це:

А. Активність мислення.

Б. Побіжність мислення.

В. Гнучкість мислення.

Г. Лабільність мислення.

Д. Ригідність мислення.

Завдання 94. Відтворююче мислення за заданим зразком:

А. Продуктивне.

Б. Репродуктивне.

В. Мимовільне.

Г. Довільне.

Д. Реалістичне.

Завдання 95. Мовлення – це:

А. Наука про знаки і знакові системи.

Б. Система словесних знаків, спільних для всіх членів соціуму, регулятор спільної діяльності, засіб комунікації, оформлення і формулювання думок.

Г. Соукупність вимовних або сприйманих звуків, процес спілкування за допомогою мови, формулювання думок, оцінка життєвих проявів.

Д. Отримання людиною відповідної вказівки.

Завдання 96. Беззвучне, приховане мовлення про себе і для себе, виникає в процесі мислення.

А. Зовнішне.

Б. Внутрішнє.

В. Егоцентричне.

Г. Пасивне.

Д. Активне.

Завдання 97. Спілкування за допомогою мовних засобів. Це мовлення:

А. Зовнішне.

Б. Внутрішнє.

В. Егоцентрічне.

Г. Пасивне.

Д. Активне.

Завдання 98. Мова – це:

А. Наука про знаки і знакові системи.

Б. Система словесних знаків, загальних для всіх членів соціуму, регулятор спільної діяльності, засіб комунікації, оформлення і формулювання думок.

Г. Совокупність вимовних або сприйманих звуків, процес спілкування за допомогою мови, формулювання думок, оцінка життєвих проявів.

Д. Отримання людиною відповідної вказівки.

Завдання 99. Мовлення-роздум, звернена до самому себе, фіксація на власній меті, прагненнях. Це мовлення:

А. Зовнішне.

Б. Внутрішнє.

В. Егоцентрічне.

Г. Пасивне.

Д. Активне.

Завдання 100. Відповідність змісту і стилю мовного вислову в ситуації взаємодії. Це якісна характеристика мовлення:

А. Доступність.

Б. Довільність.

В. Виразність

Г. Доцільність.

Д. Емоційність.

Завдання 101. Передача емоційного ставлення до змісту мовлення і людини, до якої вона звернена, а також ставлення до предмета, явища і до самого себе. Це функція мовлення:

А. Формоутворювальна, або узагальнення.

Б. Активаційна, або дії.

В. Комунікативна, або повідомлення.

Г. Експресивна, або виразна.

Д. Регулятивна.

Завдання 102. Розгорнене мовлення людини, звернене до інших людей (лектор, доповідач):

А. Монологічне.

Б. Діалогічне.

В. Егоцентричне.

Г. Пасивне.

Д. Активне.

Завдання 103. Поперемінний обмін репліками, дебатами двох і більш людей. Це мовлення:

А. Монологічне.

Б. Діалогічне.

В. Егоцентричне.

Г. Пасивне.

Д. Активне.

Завдання 104. Мовлення може бути:

А. Вербальне - образне, коротке – довге, швидке – повільне.

Б. Поняттєве, виразне – сумбурне, емоційне – монотонне.

В. Природне – манірне, тихе – гучне, яскраве – тьмяне.

Г. Інтелектуальне – вульгарне, грамотне – безграмотне.

Д. Усі згадані вище аспекти.

Завдання 105. Мовлення є формою існування думки, адекватної для абстрактно - логічного мислення. Це функція:

А. Формоутворювальна, або узагальнення.

Б. Активаційна або дії.

В. Комунікативна або повідомлення.

Г. Експресивна або вирази.

Д. Регулятивна.

Завдання 106. Здатність до саморегуляції мовлення (уміння промовчати, вислухати). Це якісна характеристика мовлення:

А. Доступність.

Б. Довільність.

В. Виразність

Г. Доцільність.

Д. Емоційність.

Завдання 107. Передача один одному певних відомостей, думок, відчуттів. Це функція мовлення:

А. Формоутворювальна, або узагальнення.

Б. Активаційна, або дії.

В. Комунікативна, або повідомлення.

Г. Експресивна, або вирази.

Д. Регулятивна.

Завдання 108. Говоріння і писемне мовлення:

А. Зовнішне.

Б. Внутрішнє.

В. Егоцентричне.

Г. Пасивне.

Д. Активне.

Завдання 109. Точний відбір мовних засобів для адекватних виразів думки.

Це якісна характеристика мовлення:

А. Доступність.

Б. Довільність.

В. Виразність

Г. Доцільність.

Д. Емоційність.

Завдання 110. Здатність давати назви предметам і явищам, розвиток інтелектуальних, моральних і естетичних відчуттів. Завдяки цій функції ми в змозі мислити абстрактне за допомогою абстрактних понять. Ця функція мовлення:

А. Експресивна, або виразна.

Б. Активаційна, або дії.

В. Комунікативна, або повідомлення.

Г. Розвиваюча, або позначення, або сигналізація.

Д. Регулятивна.

Завдання 111. Властивостями мовлення є:

А. Доступність, доцільність.

Б. Довільність.

В. Варіатівность, література.

Г. Виразність, емоційність.

Д.Усі згадані вище аспекти.

Завдання 112. Яке з поданих нижче визначень мови є найбільш правильним і повним:

А. Система слів, які щось означають і служать справі спілкування.

Б. Набір звуків.

В. Засіб спілкування.

Г. Знакова система.

Д. Формулювання думок, оцінка життєвих проявів.

Завдання 113. Форма мовлення, при якій говорить лише одна особа, а решта тільки сприймають її мову, називається:

А. Внутрішнім мовленням.

Б. Діалогічним мовленням.

В. Монологічним мовленням.

Г. Егоцентричним мовленням.

Д. Зовнішнім мовленням.

Завдання 114. Поліпшують аудіювання і сприяють зменшенню втрат інформації наступні показники:

А. Добрий слух, відсутність зовнішніх перешкод.

Б. Интерес до теми обговорення, її важливість.

В. Добрі знання мовних особливостей, правильна організація мовлення з боку мовця.

Г. Достатньо стійка увага, непоганий обсяг оперативної пам'яті, властивості нервової системи, індивідуально-психологічні особливості аудитора.

Д. Усі згадані вище аспекти.

Завдання 115. Якою методикою можна скористатися при вивченні мовлення?

А. Методика Крилова.

Б. Методика Шварцландера.

В. Методика Айзенка

Г. Тест Ч. Спілбергера та Ю Ханіна.

Д. Методика Русалова.