Стаття 67. Спеціаліст

Сб, 02/07/2009 - 13:09 — Консультант

 

1. Спеціалістом є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних засобів і може надавати консуль­тації під час вчинення процесуальних дій з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок.  

2.     Спеціаліст може бути залучений до участі в адміністративному процесі за ухвалою суду для надання безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складення схем, планів, креслень, відбір зразків для проведення експертизи тощо) під час вчинення проце­ суальних дій. Допомога спеціаліста технічного характеру під час вчинення процесуальних дій не замінює висновку експерта.

3.     Спеціаліст зобов'язаний з'явитися за викликом суду, відповідати на задані судом питання, давати усні консультації та письмові роз'яснення, звертати увагу суду на характерні обставини чи особливості доказів, у разі потреби — надавати суду технічну допомогу.

4.     Допомога спеціаліста не може стосуватися правових питань.

5.   Спеціаліст має право знати мету свого виклику до суду, відмовитися від участі в адміністративному процесі, якщо він не володіє відповідними знаннями та навичками, з дозволу суду задавати питання особам, які беруть участь у справі, та свідкам, звертати увагу суду на характерні обставини чи особливості доказів, на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов'язаних з викликом до суду.

1. Відповідно до ч. 1 ст. 67 Кодексу адміністративного судочинства України спеціалістом є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних засобів і може надавати консуль­тації під час вчинення процесуальних дій з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок. Це означає, що коментована частина статті та стаття загалом регламентує процесуальне положення спеціаліста, участь якого в адміністративному процесі є нововведенням для вітчизняного адміністративного судочинства. Термін спеціаліст -« по лат. - особливий, своєрідний - це особа, яка володіє професійно певним фахом» (Сучасний словник іншомовних слів: Близько 20 тис. слів і словосполучень / Уклали: О. І. Скопенко, Т. В. Цимбалюк. -К.: Довіра, 2006. -С. 639). Існує думка, що спеціалістом можна назвати будь-яку фізичну особу, яка володіє спеціальними знаннями та навичками та яка запрошується для участі в проведенні конкретних процесуальних дій у справі чи в її розгляді (Барахін А. Б. Большой юридический знциклопедический словарь. - М., 2004. -С. 595). Отже, аналіз ч. 1 ст. 67 Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що тут законодавцем не дається визначення, хто такий за статусом спеціаліст, а лише зазначається, яким вимогам він має відповідати для участі в адміністративному процесі.Таким чином, перш ніж перейти до аналізу тих вимог, яким повинен відповідати спеціаліст, необхідно зазначити, що спеціалістом є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних засобів і може надавати консультації під час вчинення процесуальних дій з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок, та яка не бере участі в справі, оскільки не має особистої зацікавленості щодо предмета спору. Проте спеціаліст належить до осіб, які є іншими учасниками адміністративного процесу. Йому може бути заявлений відвід, підстави та приписи якого передбачені статтями 29, ЗО Кодексу адміністративного судочинства України. В цьому контексті необхідно зазначити, що аналіз статті та судової практики в справах з публічно-правових відносин, що спеціалістом може бути тільки та особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних засобів і може надавати консультації під час вчинення процесуальних дій з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок. Отже, законодавець у цій частині статті схиляється до того, що участь спеціаліста в адміністративному судочинстві лише зводиться до технічних дій, зумовлених проведен­ням певних процесуальних дій, для здійснення яких потрібні певні знання та навички щодо застосування технічних засобів, та консуль­тацій, пов'язаних із такими діями. Таким чином, можна стверджувати, що спеціалістом є фахівець у певній галузі, який залучається для надання допомоги суду та учасникам адміністративного процесу під час доказування (наприклад, спеціалістом може бути залучений фахівець у галузі аудіо-, відеотехніки тощо). Все зазначене свідчить про те, що ч. 1 ст. 67 цього Кодексу фіксує обмеження щодо профілю та обов'язків спеціаліста в адміністративному судочинстві України.

Аналізуючи статті 29, ЗО, 31 цього Кодексу, які регламентують підстави та порядок відводу спеціаліста, необхідно зазначити, що спеціалістом у конкретній адміністративній справі не може бути особа: 1) якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 2) якщо вона є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі; 3) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості спеціаліста; 4) спеціаліст, крім того, не може брати участі в адміністративному процесі, якщо він перебував або перебуває в службовій або в іншій належності від осіб, які беруть участь у справі; 5) якщо він проводив ревізію, перевірку тощо, матеріали яких використовуються під час розгляду цієї справи; 6) якщо з'ясування обставин, які мають значення для справи, виходить за межі сфери його спеціальних знань.

2. Відповідно до ч. 2 ст. 67 Кодексу адміністративного судочинства України спеціаліст може бути залучений до участі в адміністративному процесі за ухвалою суду для надання безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складення схем, планів, креслень, відбір зразків для проведення експертизи тощо) під час вчинення процесуаль­них дій. Допомога спеціаліста технічного характеру під час вчинення процесуальних дій не замінює висновку експерта. Це означає, що ініціатором залучення спеціаліста до участі в адміністративному процесі для надання безпосередньої технічної допомоги (фото­графування, складення схем, планів, креслень, відбір зразків для проведення експертизи тощо) під час вчинення процесуальних дій, є суд, який приймає відповідну ухвалу з цього питання. Проте щодо такої дії, яка зазначена в ч. 2 ст. 67 цього Кодексу, що «спеціаліст може бути залучений до участі в адміністративному процесі за ухвалою суду» необхідно використовувати змістовне тлумачення. Адже, як свідчить аналіз судової практики з розгляду і вирішення справ зазначеної категорії, що особи, які беруть участь у справі, заявляли клопотання про залучення для участі в адміністративній справі спеціаліста, і суди виносили відповідні ухвали про задоволення їхнього клопотання. Таке право мають особи, які беруть участь у справі, і це право має забезпечуватися за наявності достатніх підстав відповідно до ст. 49 цього Кодексу. Отже, можна зробити висновок про те, що спеціаліст може бути залучений судом до участі в адміністративному процесі за клопотанням осіб, які беруть участь у справі або за ініціативою суду, про що відповідний суд виносить ухвалу з цього питання.

У коментованій частині статті зазначається, що допомога спеціа­ліста технічного характеру під час вчинення процесуальних дій не замінює висновок експерта. Проте необхідно акцентувати увагу на тому, що спеціаліст залучається судом до участі в адміністративному процесі саме для надання безпосередньої технічної допомоги та проведення консультацій під час вчинення процесуальних дій з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок. Таким чином, така допомога, крім технічного аспекту, не може мати іншого характеру та не замінює висновок експерта. Цей нормативний припис є лише ствердженням, що на відміну від висновку експерта, надання технічної допомоги, консультацій та роз'яснень спеціалістом не є джерелом доказів з конкретної адміністративної справи. Отже, слід зазначити, що хоча діяльність спеціаліста пов'язана з фіксацією до­казів за допомогою технічних приладів та навичок, але вони, як правило, розцінюються як похідні докази, наприклад, фотографія -це лише відображення обставин чи доказів. Вони лише допомагають суду та всім учасникам адміністративного процесу орієнтуватися в масиві інформації та вилучати з неї ті відомості, що стосуються справи. Це є однією з відмінностей між статусом експерта та спеціаліста.

3. Відповідно до ч. З ст. 67 Кодексу адміністративного судочинства України спеціаліст зобов'язаний з'явитися за викликом суду, від­ повідати на задані судом питання, давати усні консультації та письмові роз'яснення, звертати увагу суду на характерні обставини чи особливості доказів, у разі потреби - надавати суду технічну допомогу. Це означає, що процесуальні обов'язки спеціаліста закріплені у ч. З ст. 67 цього Кодексу. Основним та не заперечним обов'язком спеціаліста поряд з іншими учасниками адміністративного процесу як свідком та експертом є те, що він повинен з'явитися за викликом суду та відповідати на поставлені судом та іншими особами, які беруть участь у справі та які мають право на це за ст. 49 цього Кодексу, запитання, а також надавати усні консультації та письмові роз'яснен­ ня, звертати увагу суду на характерні обставини чи особливості доказів. Неявка спеціаліста за викликом до суду забезпечується можливістю здійснення стосовно нього примусового приводу (ст. 272 Кодексу адміністративного судочинства України).

4. Відповідно до ч. 4 ст. 67 Кодексу адміністративного судочинства України допомога спеціаліста не може стосуватися правових питань. Це означає, що у коментованій частині статті закріплене важливе для адміністративного процесу положення про те, що допомога спеціаліста не може стосуватися правових питань. Необхідно звернути увагу на те, що спеціалістом, про якого йдеться в ст. 67 цього Кодексу, може бути лише особа, яка надає суду тільки технічну допомогу. Якщо йдеться про надання висновків із правових питань, то таких осіб слід іменувати фахівцями в галузі права і вони не стосуються приписів ст. 67 цього Кодексу. Слід звернути увагу на те, що суди використовують такі висновки під час розгляду адміністративних справ, але в ст. 69 цього Кодексу їх немає серед засобів доказування.

5.      Відповідно до ч. 5 ст. 67 Кодексу адміністративного судочинства України спеціаліст має право знати мету свого виклику до суду, відмовитися від участі в адміністративному процесі, якщо він не володіє відповідними знаннями та навичками, з дозволу суду задавати питання особам, які беруть участь у справі, та свідкам, звертати увагу суду на характерні обставини чи особливості доказів, на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов'язаних з викликом до суду. Це означає, що у коментованій частині статті унормовані права спеціаліста, як іншого учасника адміністративного процесу. Слід зазначити в законодавстві не встановлена юридична відповідальність спеціаліста за неявку до суду без поважних причин.

Як свідчить аналіз практики з зазначеної категорії справ та правові приписи ч. 5 ст. 67 цього Кодексу, що з дозволу суду спеціаліст може ставити питання особам, які беруть участь у справі, та свідкам, оскільки така інформація може йому знадобитися для вчинення ним процесуальних дій, зокрема щодо знаходження доказу, який потрібно сфотографувати, оглянути тощо. Спеціаліст під час вчинення певних процесуальних дій має звертати увагу суду на характерні обставини чи особливості доказів, якими, можливо, суд чи особи, які беруть участь у справі, не володіють. Отже, в цій частині статті стосовно цього припису на спеціаліста покладається певний обов'язок. Крім того, спеціаліст має право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов'язаних з викликом до суду, що передбачені статтями 92, 93, 94, 95 Кодексу адміністративного судочинства України.