Порядок формування показників звітності.

Саме звітністю завершується ведення бухгалтерського обліку - обліковий процес.

Обліковий процес - це послідовність дій з формування певного виду економічної інформації шляхом обробки первинних облікових даних.

Звернемо увагу: "дані" та "інформація" - близькі за змістом, однак між ними є суттєва різниця: дані - це "сирі" факти та числа, які тільки після відповідної обробки стануть інформацією.

Наприклад, окремі рахунки постачальників - це дані. Після того як вони будуть оброблені, буде отримано інформацію про вартість продукції, асортимент придбаних товарів, послуг та джерела їх надходження.

Сукупність показників звітності є вихідною обліковою інформацією, що дозволяє:

• встановити стратегію, мету та результати діяльності підприємства, оцінити можливості, які підприємство має і які при цьому для нього відкриваються;

• приймати своєчасні та обгрунтовані управлінські рішення;

• координувати дії розрізнених структурних підрозділів, спрямовуючи їх зусилля на досягнення поставлених цілей.

Американський вчений Ф. Махлуп, узагальнивши різні точки зору на інформацію, виділив чотири необхідні компзненти інформації:

1. процес пізнання чогось, про що передається інформація;

2. суб'єкт, який передає інформацію;

3. об'єкт, який сприймає інформацію;

4. сама інформація.

Виходячи з визначення компонентів інформації, звітність є інформацією, оскільки:

• по-перше, вона є засобом процесу пізнання господарської діяльності підприємства, тобто служить засобом зняття невизначеності відносно цього процесу;

• по-друге, є суб'єкт, що передає інформацію - підприємства та громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без утворення юридичної особи;

• по-третє, існують особи, що сприймають інформацію - користувачі фінансової звітності;

• по-четверте, звітність надає користувачам нові знання, які зменшують невизначеність з приводу господарської діяльності підприємства та допомагають ухвалити рішення в умовах ві бору.

Таким чином, звітність містить всі нгобхідні компоненти інформації і може розглядатися як інформаційний продукт. Отже, для побудови системи звітності повинні дотримуватися закони розвитку інформації. Основною властивістю інформації, у тому числі і звітної, є її корисність, що реалізується у момент її споживання користувачами для результатів своєї економічної діяльності. Тобто, звітність - це система узагальнюючих взаємопов'язаних показників, які відображають стан і використання господарських засобів суб'єкта підприємницької діяльності, їх призначення, джерела формування, фінансові результати, напрями використання прибутку тощо. Вона дозволяє визначити загальну вартість майна, вартість мобільних (оборотних) засобів, величину власних і залучених коштів підприємства.

Звітність можна назвати своєрідною інтерпретацією інформації про результати діяльності, фінансовий стан господарюючого суб'єкта в певній системі показників. Останні призначені спростити та прискорити використання зазначеної інформації для здійснення управління підприємством. Крім того, звітність забезпечує виконання завдань бухгалтерського обліку. Так, складання звітності повинно сприяти збереженню майна суб'єкта підприємницької діяльності, його раціональному використанню. Це можливо за наявності інформації про стан і вартість господарських засобів підприємства. Закономірно, що звітність забезпечує управлінський персонал інформацією, необхідною для ефективного керівництва діяльністю господарюючого суб'єкта. І, нарешті, саме у формі звітності можна отримати інформацію про фінансовий результат кожної здійсненої господарської операції. Такі показники є цінними в управлінні, адже лише таким чином можна легко виявити збиткові види діяльності, швидко замінити їх на інші, здатні забезпечити отримання прибутку тощо.