Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Колоїдна_лаб_практикум_БТ-306.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
13.11.2019
Размер:
886.78 Кб
Скачать

Обладнання та реактиви

Концентраційний фотоелектроколориметр КФК-2, кварцева кювета, розчини латексу, 25% розчин аміаку, піпетки, дистильова­на вода.

Порядок виконання роботи

Із запропонованого викладачем колоїдного розчину (латекс ПХВ) з відомою масовою концентрацією дисперсної фази готують розчин з розведенням 1:100, 2:100, 4:100. Розведен­ня латекса проводять 1% водним розчином аміаку. Піпетки, які ви­користовувались для відбирання проб латексу, необхідно негайно промити 25% розчином аміаку.

Вимірювання світлопропускання під час виконання роботи про­водять за допомогою фотоелектроколориметру КФК-2. У кюветне відділення приладу встановлюють дві кювети: з контрольним розчином — 1% водним розчином аміаку (дисперсійне середови­ще) та досліджуваним розчином. Ручкою на передній панелі вста­новлюють потрібне значення довжини хвилі. Закривають кришку приладу і вводять у світловий пучок кювету з контрольним розчи­ном та встановлюють повне пропускання світла (100% – на шкалі). Вводять у світловий пучок кювету з досліджуваним розчином і при цьому на табло приладу з’являються цифри, що відповідають світлопропусканню досліджуваного золя. Такі вимірювання прово­дять три рази і беруть середнє значення. Світлопропускання дос­ліджуваного золю повинно становити 60–70% порівняно з розчин­ником. Якщо світлопропускання > 60–70%, то варто взяти концен­трованіший розчин, а якщо менше, то розчин необхідно розбавити.

Спочатку вимірюють світлопропускання (або оптичну густину) досліджуваних розчинів, використовуючи світлофільтр № 4, а по­тім з одним із розчинів, мутність якого приблизно дорівнює 10 м–1 – 25 м–1, проводять вимірювання, використовуючи всі наявні світлофільтри.

Оформлення результатів досліджень

Одержані результати оформляють у вигляді таблиць 17.1-17.3 та будують залежності від і ln від ln. За допомогою екстра­поляції визначають [] із залежності від та параметр x рів­няння (17.9) — із залежності ln від ln. Якщо x  4, то радіус частинок визначають за допомогою теоретично розрахованої за­лежності x від r (рис.17.1). Якщо x = 4, то розмір частинок визна­чають із величини характеристичної мутності []. Із рівняння (17.3) розраховують k, а з (17.6) об’єм частинки V. Частинки латексу мають сферичну форму, тому

r = (3V/4π)1/3 (17.14)

Таблиця 17.1

Залежність мутності латексу від довжини світлової хвилі

Розведення1:100; =0,01; L =0,1 м

№ світ­ло­філь­тра

Iо, %

In, %

Iр = Iо In, %

L = IрIо

, м–1

lg

 у воді, м

lg

1

100

76

24

0,24

2,4

0,38

315

-6,5

2

100

80

20

0,2

2

0,3

364

-6,44

3

100

86

14

0,14

1,4

0,15

400

-6,4

4

100

89

11

0,11

1,1

0,04

440

-6,36

5

100

91

9

0,09

0,9

-0,05

490

-6,31

6

100

94

6

0,06

0,6

-0,22

540

-6,27

7

100

95

5

0,05

0,5

-0,3

670

-6,17

8

100

96

4

0,04

0,4

-0,4

750

-6,12

Таблиця 17.2

Залежність мутності латексу від довжини світлової хвилі

Розведення2:100; =0,01; L =0,1 м

№ світ­ло­філь­тра

Iо, %

In, %

Iр = Iо In, %

L = IрIо

, м–1

lg

 у воді, м

lg

1

100

56

44

0,44

4,4

0,64

315

-6,5

2

100

66

34

0,34

3,4

0,53

364

-6,44

3

100

76

24

0,24

2,4

0,38

400

-6,4

4

100

81

19

0,19

1,9

0,28

440

-6,36

5

100

85

15

0,15

1,5

0,18

490

-6,31

6

100

90

10

0,1

1

0

540

-6,27

7

100

94

6

0,06

0,6

-0,22

670

-6,17

8

100

96

4

0,04

0,4

-0,4

750

-6,12

Таблиця 17.3

Залежність мутності латексу від довжини світлової хвилі

Розведення 4:100; = 0,01; L = 0,1 м

№ світ­ло­філь­тра

Iо, %

In, %

Iр = Iо In, %

L = IрIо

, м–1

lg

 у воді, м

lg

1

100

30

70

0,7

7

0,85

315

-6,5

2

100

42

68

0,68

6,8

0,83

364

-6,44

3

100

58

42

0,42

4,2

0,62

400

-6,4

4

100

65

35

0,35

3,5

0,54

440

-6,36

5

100

72

28

0,28

2,8

0,45

490

-6,31

6

100

79

21

0,21

2,1

0,32

540

-6,27

7

100

87

13

0,13

1,3

0,11

670

-6,17

8

100

92

8

0,08

0,8

-0,1

750

-6,12

Необхідні для розрахунків значення густини та показників за­ломлення речовин, із яких складається дисперсна фаза латексу, на­ведені у табл.17.4, а довжини хвиль світлофільтрів, що відпові­дають максимуму пропускання у вакуумі — у табл.17.5.

Таблиця 17.4

Характеристики дисперсної фази та дисперсійного середовища

Речовина

Показник заломлення

Густина, кг/м3

Вода

1.33

1000

Полівінілхлорид

1.54

1380

Таблиця 17.5

Максимуми пропускання світлофільтрів для КФК-2

№ світлофільтра

 у вакуумі, нм

№ світлофільтра

 у вакуумі, нм

1

315

6

540

2

364

7

590

3

400

8

670

4

440

9

750

5

490

10

870

Рис.17.2. Графік залежності lgτ від lgλ

Висновок: в ході лабораторної роботи ми визначили середній розмір дисперсних частинок “білих” золівметодом “спектра мутності”; За допомогою лінії тренду визначили параметр Х і отримали приблизно однакові значення для різних розведень: Х1:100=2,123, Х1:50=2,751, Х1:25=2,521 і за допомогою залежності х від r, можна визначити розмір частинок латексу r=(70-82) нм.