- •Тема 1 історія виникнення, сучасний стан та розвиток банківської системи
- •1. Походження та розвиток банків
- •2. Поняття, призначення та класифікація банків
- •3. Сучасні банківські системи та їх характеристики
- •4. Становлення та розвиток банківської системи України
- •Тема 2 банки як суб'єкти господарювання
- •1. Створення та реєстрація банку
- •2. Організаційна структура банку
- •3. Ліцензування банків та банківської діяльності
- •4. Реорганізація і ліквідація банку
- •5. Банківські об'єднання: порядок створення та їх типи
- •Тема 3 національний банк україни: завдання, функції, мережа та структура
- •1. Організаційно-правові основи функціонування Національного банку України
- •2. Функції та операції Національного банку України
- •3. Структура та форми управління Національного банку України
- •Тема 4 банківські ресурси як основа функціонування банку
- •1. Банківські ресурси, їх види та класифікація
- •2. Капітал банку, його склад, структура, джерела формування та напрями використання
- •3. Залучений капітал банку: суть, значення та загальна характеристика
- •4. Запозичені банківські ресурси: суть, значення та загальна характеристика
- •Тема 5 регулювання діяльності банків
- •1. Регулювання банківської діяльності, його суть та форми
- •2. Регулятивний капітал банку: призначення та порядок визначення
- •3. Економічні нормативи капіталу банку
- •4. Економічні нормативи ліквідності
- •5. Нормативи кредитного ризику
- •6. Нормативи інвестування
6. Нормативи інвестування
З метою забезпечення контролю за інвестиційною діяльністю банків, а саме — за прямими інвестиціями, Національний банк України встановлює нормативи інвестування: норматив інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (Н11); норматив загальної суми інвестування (Н12).
Прямі інвестиції банків — це внесення банками власних коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права (акції, пайові свідоцтва), емітовані такою юридичною особою.
Банки мають право здійснювати прямі інвестицій (за рахунок власних коштів і від власного імені) лише на підставі письмового дозволу Національного банку України, що надається згідно з правилами, установленими ним відповідними нормативно-правовими актами.
Банки мають право здійснити інвестиції без письмового дозволу НБУ, якщо:
— інвестиція в будь-яку юридичну особу становить не більше ніж 5 % регулятивного капіталу банку;
— юридична особа, в яку здійснюється інвестиція, веде виключно діяльність з надання фінансових послуг;
— регулятивний капітал банку повністю відповідає вимогам, установленим Інструкцією про регулювання діяльності банків та вимогам для інвестицій, установленим нормативно-правовими актами Національного банку України.
Банку забороняється інвестувати кошти в підприємство, установу, статутом яких передбачено повну відповідальність його власників.
До розрахунку нормативів інвестування не включають суми акцій та інших цінних паперів, придбаних банком:
— у зв'язку з реалізацією права заставодержателя та за умови, що банк не утримує їх більше одного року;
— з метою створення фінансової холдингової групи, за умови, що емітентом придбаних акцій є інший банк;
— у результаті андерайтингу, за умови, що придбані цінні папери перебувають у власності банку не більше одного року;
— за рахунок та від імені своїх клієнтів.
Про невключения відповідних сум до розрахунку нормативів інвестування банки зобов'язані повідомляти НБУ одночасно з поданням форм звітності щодо розрахунку цих економічних нормативів.
Норматив інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (Н11) встановлюється для обмеження ризику, пов'язаного з операціями вкладання коштів банку до статутних капіталів установ, що може призвести до втрати капіталу банку.
Цей норматив визначається як співвідношення розміру коштів, які інвестуються на придбання акцій (паїв, часток) окремо за кожною установою (Kі), до регулятивного капіталу банку (РК):
Н11 = Kі установи/РК + І (ц. п. + ст. ф.) • 100 %.
До коштів, що інвестуються, включаються:
— акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком у торговому портфелі банку та в портфелі банку на продаж, що випущені установою;
— вкладення в асоційовані та дочірні установи.
При обчисленні цього нормативу в знаменнику до суми регулятивного капіталу банку додаються суми:
1) вкладень у цінні папери в торговому портфелі банку та в портфелі банку на продаж, що випущені банками;
2) вкладень у статутні капітали установ, на суму яких зменшено регулятивний капітал.
Оптимальне значення нормативу Н11 не має перевищувати 15 %.
Норматив загальної суми інвестування (Н12) встановлюється для обмеження ризику, пов'язаного з операціями вкладання (прямого чи опосередкованого) коштів банку до статутних капіталів будь-яких юридичних осіб, що може призвести до втрати капіталу банку.
Цей норматив характеризує використання капіталу банку для придбання акцій (паїв/часток) будь-якої юридичної особи.
Норматив загальної суми інвестування визначається як співвідношення суми коштів, що інвестуються на придбання акцій (паїв/часток) будь-якої юридичної особи (Kі ю. особи), до регулятивного капіталу банку (РК):
Н12 = Кі ю. особи/РК + І (ц. п. + ст. ф.) · 100 %.
До коштів, що інвестуються, включають:
— акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком у торговому портфелі й у портфелі банку на продаж та інвестиції, що випущені банками та фінансовими установами й іншими емітентами;
— вкладення в асоційовані та дочірні компанії.
При обчисленні цього нормативу в знаменнику до суми регулятивного капіталу банку додають суми вкладень у цінні папери у торговому портфелі та в портфелі банку на продаж, що випущені банками, і вкладень у статутні капітали установ, на суму яких зменшено регулятивний капітал.
Оптимальне значення нормативу Н12 не має перевищувати 60 %.
Характеристика нормативів загальної відкритої валютної позиції подана в темі 10