Тема . Аналіз й оцінка мови й стилю

1. Мильчин А.Э. Методика редактирования текста. Изд. 3-е, перераб. и доп. – М.: Логос, 2005. – С. 352-470.

2. Речевые ошибки Беззубов А.Н. Введение в литературное редактирование. Учебное пособие Санкт-Петербург, 1997. 112с. (ел. вигляд, 1-316)

3. Жарков И. Н. Технология редакционно-издательского дела: конспект лекций, М.: изд-во МГУП, 2002. – 92с. (ел.вигляд, 1-316)

Редагування стилю // Сізова К.Л., Алексеєнко Н.М., Бутко Л.В. Практикум з редагування: Навчальний посібник. – К.: Наша культура і наука, 2007. – С.57-66.

• Бондаренко Т.Г. Критерії виявлення мовних помилок під час редагування журналістських матеріалів // Наукові записки інституту журналістики// journlib.univ.kiev.ua. – Т. 8.

Література

1. Анализ и оценка языка и стиля // Мильчин А.Э. Методика редактирования текста. Изд. 3-е, перераб. и доп. – М.: Логос, 2005. – С.352-470.

2. Редагування мови // Сізова К.Л., Алексеєнко Н.М., Бутко Л.В. Практикум з редагування: Навчальний посібник. – К.: Наша культура і наука, 2007. – С.94-110.

3. Мова: камені спотикання // Каппон Рене Дж. Настанови журналістам Ассошіейтед Пресс: Професійний порадник / Пер. з англ. А.Іщенка. – К.: Вид. Дім „Києво-Могилянська академія”, 2005. – С.147-153.

4. Пастки атрибутивних дієслів і конотацій // Каппон Рене Дж. Настанови журналістам Ассошіейтед Пресс: Професійний порадник / Пер. з англ. А.Іщенка. – К.: Вид. Дім „Києво-Могилянська академія”, 2005. – С.84-89.

5. Тональність: внутрішня музика слів // Каппон Рене Дж. Настанови журналістам Ассошіейтед Пресс: Професійний порадник / Пер. з англ. А.Іщенка. – К.: Вид. Дім „Києво-Могилянська академія”, 2005. – С.71-82.

Тема . Аналіз й оцінка мови й стилю

Аналіз всіх інших сторін тексту здійснюється через аналіз мови та стилю.

Аналіз й оцінка мови й стилю письменника умовно поділяється на дві частини:

1) суто творча за характером. Вона пов'язана з індивідуальними особливостями стилю твору і автора. Згадаємо і Пушкіна: судити письменника за законами, ним самим над собою визнаним. З цього випливає, що при цьому не треба забувати про певні стандарти, межі індивідуального,

2) Друга частина аналізу оцінки мови та стилю - менш творча за характером, ніж перша, але теж далеко не технічна, стосується дотримання загальних і приватних вимог до мови та стилю, стилістичних норм, граматичної й стилістичної правильності мовлення.

Слід брати до уваги інформаційно-структурні якості тексту (логічність, зв’язність, цільність, ясність, зрозумілість, доступність) та тональні якості (правильність, чистоту й культуру мовлення).

Але надзвичайна складність і труднощі роботи редактора над мовою і стилем не тільки в цьому.

Було б помилково думати, що, покращуючи мову, ми вдосконалюємо форму - і тільки. Роботу над мовою і стилем не можна штучно відокремлювати від роботи над змістом. (оскільки, удосконалюючи засоби вираження, редактор намагається передати зміст заради точнішого й глибшого вираження смислу й образу). Це теж робота над змістом, заради більш точного і глибокого вираження сенсу або образу. Удосконалювати зміст тексту неможливо інакше ніж через слово. Будь-яка зміна тексту в чомусь змінює і зміст, вносить до нього нові відтінки. «Одна і та ж думка змінюється в залежності від слів, які її виражають, - писав Б. Паскаль. - Думки отримують своє значення від слів, а не дають його словами »(Паскаль Б. Думки. М., 1995. С. 289. № 789).

Виникає питання: для аналізу мови та стилю редактору достатньо знати норми та рекомендації практичної (граматичної) стилістики? При чому тут методика редагування тексту? Практична стилістика не дає відповіді на питання, як редактору методично побудувати свою роботу над мовою і стилем, щоб не пропускати порушень правил і рекомендацій стилістики. Правий Б. С. Мучнік, який у своїй книзі «Людина і текст» (М., 1985) стверджує, що «основна складність часто полягає саме в розпізнаванні помилки», маючи на увазі помилку стилістичну.