Права авторів винаходів, корисних моделей і промислових зразків. Передання майнових прав

Права на винахід, корисну модель, промисловий зразок — це особисті немайнові та майнові права, зміст яких визначає закон.

§ 1. Особисті немайнові права на винахід, корисну модель, промисловий зразок

1.1. Юридична природа особистих немайнових прав

Особисті немайнові права - це суб'єктивні права учасників правовідносин, що не мають економічного змісту і забезпечують деякі нематеріальні інтереси особи. Вони належать до категорії абсолютних прав.

Особистими немайновими правами є право авторства, право на авторське ім'я, право на захист репутації автора винаходу, ко­рисної моделі, промислового зразка.

Особисті немайнові права зберігають за автором у разі відступ-лення виключних прав на використання об'єкта патентного права.

1.2. Право авторства

Важливим особистим немайновим правом винахідника, авто­ра промислового зразка є право авторства, тобто можливість, надана законом дійсному творцеві винаходу, корисної моделі або промислового зразка, бути визнаним єдиним їхнім автором.

У юридичній літературі тривалий час обговорюють питання моменту виникнення права авторства. Одні вчені пов'язують ви­никнення останнього тільки з фактом створення відповідної роз­робки та втілення її в об'єктивній формі, доступній для сприй­няття третій особі¹. Інші спеціалісти вважають, що право автор­ства виникає в результаті виконання певних юридичних процедур, до яких нарівні зі створенням розробки входить подання заявки

¹ Див.: Райгродский Н. А. Изобретательное право в СССР. - М., 1949. -С 135.

314

та рішення компетентного державного органу про визнання про­позиції патентоздатним об'єктом промислової власності¹.

Нині переважає думка, що закон визнає й охороняє права творців розробок від моменту досягнення творчого результату і втілення його в об'єктивній формі, оскільки саме з цього часу з'яв­ляється небезпека його привласнення іншими особами. Тому ви­никнення права авторства доцільніше пов'язувати саме з цим ста­ном розвитку винахідницьких правовідносин.

Абсолютний і виключний характер права авторства. Право авторства має абсолютний і виключний характер.

Абсолютний характер права авторства випливає з надаваної автору можливості вимагати від будь-якої особи визнання того факту, що він є розробником відповідного об'єкта. З погляду влас­тивого йому обов'язку право авторства абсолютне остільки, ос­кільки обов'язок визнавати, поважати й утримуватися від порушен­ня права авторства означає, що ніхто, крім самого автора, не може бути носієм права авторства на тотожний об'єкт патентного права.

Невідчужуваний характер права авторства. Право авторства є невідчужуваним правом, що зумовлено його особистим характе­ром. Воно не може бути передано іншій особі як за життя винахі­дника, так і після його смерті.

Перевідступлення винахідником прав на одержання патенту або самого патенту будь-яким особам означає лише передачу прав на використання розробки, але не передачу права авторства.

Після смерті автора авторство охороняють як суспільно значи­мий інтерес, який полягає у визнанні дійсного творця розробки.

1.3. Право на авторське ім'я

З правом авторства тісно пов'язане право на авторське ім'я, яке полягає в забезпеченій законом можливості для винахідника вимагати, щоб його ім'я як ім'я творця розробки згадували в будь-яких публікаціях про створений ним об'єкт.

Ім'я дійсного автора в обов'язковому порядку зазначають у заявці на видачу патенту, хто б не виступав заявником, а також у самому патенті. Що стосується публікації в офіційному бюлетені Патентного відомства відомостей про виданий патент, автор може заперечувати проти згадування його ім'я.

Право виступати під псевдонімом винахідникам не надають.

¹ Див.: Юрченко А. К. Проблемы советского изобретательского права. -Л., 1963. - С. 104-106.

315

⁰1 Чинне законодавство дозволяє авторам розробки давати своїм розробкам ім'я автора або спеціальну назву.

1.4. Право на захист репутації автора

Винахідник має право перешкоджати будь-якому зазіханню на права на винахід, здатному завдати шкоди його честі чи репутації, зокрема, перешкоджати іншим особам привласнювати чи спотво­рювати його право на визнання винахідником.

S 2. МАЙНОВІ ПРАВА НА ВИНАХІД, КОРИСНУ МОДЕЛЬ, ПРОМИСЛОВИЙ ЗРАЗОК

2.1. Патент як форма охорони винаходів, корисних моделей, промислових зразків

Із введенням у дію 1 липня 1994 р. законів «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» і «Про охорону прав на промислові зразки» в Україні відновлено патентну форму охорони винаходів і промислових зразків, що стало найсуттєвішим моментом рефор­ми патентної системи.

Патент знову, як і 70 років тому, є єдиним документом, за до­помогою якого засвідчують права на винаходи, промислові зраз­ки, а також новий для українського патентного права об'єкт -корисні моделі.

Незважаючи на те, що патент на охороноздатну розробку ви­нахідник міг одержати і за законодавством СРСР, яке передбача­ло дві форми охорони - патент і авторське свідоцтво, реальність була такою, що абсолютна більшість радянських винахідників подавали заявки на видачу їм саме авторських свідоцтв, а не па­тентів.

2.2. Юридична природа патенту

Патент - це юридично-технічний документ, виданий упов­новаженим компетентним державним органом, за допомогою яко­го держава засвідчує виключне право володільця на створений ним об'єкт промислової власності (винахід, корисну модель, про­мисловий зразок).

Це юридичний документ, оскільки він закріплює за володіль­цем патенту визначені законом права. Водночас це технічний до­кумент, оскільки він містить технічний опис об'єкта.

Патент засвідчує від імені держави, що:

316

• заявлена пропозиція є охороноздатним об'єктом;

• встановлено право авторства на об'єкт;

• визнано право власності на об'єкт;

• визнано пріоритет на об'єкт.

Патенти, видані на один об'єкт у різних країнах, є незалежни­ми. Тобто видача патенту в одній країні не зобов'язує інші країни видавати патенти на той самий об'єкт. Припинення дії патенту в одній країні не тягне за собою припинення дії патенту на цей об'єкт в іншій країні. Патент завжди має територіальний характер, тоб­то видається і діє відповідно до вимог національного (регіональ­ного) законодавства.

Патент дає його володільцеві виключне право використовува­ти об'єкт на власний розсуд, тобто патентоволоділець має право використовувати об'єкт у межах, встановлених законодавством, давати дозвіл на використання об'єкта (видавати ліцензію) будь-якій особі, а також забороняти будь-якій особі використовувати об'єкт без дозволу патентоволодільця (крім випадків, передбаче­них законодавством).

Патентоволоділець має право на власний розсуд розпоряджа­тися об'єктом, тобто укладати будь-які цивільно-правові угоди з передання прав на зазначені об'єкти.

2.3. Підстави для набуття права на винахід, корисну модель, промисловий зразок

Право на винахід, корисну модель, промисловий зразок набу­вають на підставі дотримання умов та порядку видачі патенту, встановлених законом, чи на підставі рішення суду.

Майнові права на винахід, корисну модель, промисловий зра­зок можна набувати на підставі закону, договору, внаслідок ліквідації юридичної особи, у порядку успадкування та на інших підставах, що встановлені або не заборонені законом.

Набуття права на винахід, корисну модель, промисловий зра­зок засвідчує патент.

Обсяг охорони права на винахід, корисну модель визначає формула винаходу, корисної моделі. Тлумачити формули слід у межах опису винаходу, корисної моделі та відповідних рисунків (креслень та інших графічних зображень).

Обсяг охорони права на промисловий зразок визначає су­купність його суттєвих ознак. Тлумачення сукупності суттєвих ознак слід здійснювати в межах опису корисної моделі та комп­лекту зображень виробу.

317

*w ■ і 2.4. Умови видачі патенту

Патент може бути виданий на винахід, корисну модель та про­мисловий зразок, публікація про які чи використання яких не суперечитиме публічному порядку та суспільній моралі та які відповідають критеріям придатності для набуття права на них, встановлених законом.

Патент видають у порядку, встановленому законом та прави­лами, виданими на його основі.

2.5. Характер прав патентоволодільця

Права патентоволодільця мають абсолютний, виключний і строковий характер, а також обмежені територією тієї держави, патентне відомство якої видало патент.

Абсолютну природу прав патентоволодільця визначає те, що решта членів суспільства, на яких розповсюджуються закони цієї держави, зобов'язані утримуватися від використання належної патентоволодільцеві розробки.

Виключний характер суб'єктивних патентних прав полягає в тому, що в межах однієї країни права на розробку можуть нале­жать тільки одному патентоволодільцеві.

Ознака строковості полягає в тому, що права, які випливають з патенту, діють протягом певного періоду часу.