- •Дистанційний курс
- •Передмова
- •Основна мета курсу:
- •Завдання курсу:
- •Ключові поняття курсу:
- •Глосарій
- •Розділ 1.1. Тема: «Предмет філософії туризму, його структура»
- •Цілі та завдання розділу:
- •Методичні рекомендації до вивчення розділу 1.1
- •Завдання до навчальних матеріалів розділу 1.1.
- •До проблеми ставлення.
- •Складові філософії туризму.
- •Антиномії туристської діяльності.
- •??? Питання для самоконтролю:
- •Резюме:
- •Цілі і завдання розділу:
- •Методичні рекомендації до вивчення розділу 1.2.
- •Завдання до навчальтних маиеріалів розділу 1.2.
- •1. Осмислення подорожі та мандрівки у античній традиції
- •Ставлення представників духовної культури до туризму у Середньовіччі.
- •3. Нові часи — новий погляд на туризм.
- •Полікультурний характер туризму в добу буржуазних перетворень. Есе ф.Бекона «Про подорожі».
- •??? Питання для самоконтролю:
- •Резюме:
- •Цілі та завдання розділу:
- •Методичні рекомендації до вивчення розділу 1.3
- •Завдання до навчальтних маиеріалів розділу 1.3.
- •1. Туризм у контексті сучасного «гуманітарного повороту».
- •2. Зміцнення потенціалу людського спілкування
- •??? Питання для самоконтролю:
- •Резюме:
- •Розділ 1.4. Тема: «Антропологія туризму»
- •Цілі та завдання розділу:
- •Методичні рекомендації до вивчення розділу 1.4
- •Завдання до навчальтних маиеріалів розділу 1.4.
- •2. Потреби, інтереси, цінності та ідеали в структурі мотивації людини, що подорожує.
- •??? Питання для самоконтролю:
- •Резюме:
- •Розділ 1.5. Тема: «Етика туризму»
- •Цілі та завдання розділу:
- •Методичні рекомендації до вивчення розділу 1.5.
- •Завдання до навчальтних маиеріалів розділу 1.5.
- •1. Проблеми прикладної етики в історії етичної думки.
- •2. Соціальне і природне середовище у туризмі як моральна проблема.
- •3. Екологізація моральної свідомості і туризм.
- •??? Питання для самоконтролю:
- •Резюме:
- •Розділ 2.1. Тема: «Туризм у контексті міжетнічних та кроскультурних відносин»
- •Цілі та завдання розділу:
- •Методичні рекомендації до вивчення розділу 2.1.
- •Завдання до навчальтних маиеріалів розділу 2.1.
- •1. Туризм у контексті глобальних процесів.
- •2. Кроскультурні комунікації та форми взаємодії етнокультурних спільнот.
- •3. Вплив між цивілізаційних і етнокультурних конфліктів на туризм та кроскультурні комунікації.
- •??? Питання для самоконтролю:
- •Резюме:
- •Розділ 2.2. Тема: «Міжнародний туризм як чинник міжцивілізаційної взаємодії і взаємозбагачення культур»
- •Цілі та завдання розділу:
- •Методичні рекомендації до вивчення розділу 2.2.
- •Завдання до навчальтних маиеріалів розділу 2.2.
- •1. Посилення комунікативної взаємодії країн і народів у хх-ххі століттях і розвиток масового міжнародного туризму.
- •2. Зростання ролі міжнародного туризму у зближенні народів, запобіганні конфліктів на культурно-релігійній основі, в утвердженні стабільності і миру на міжнародній арені.
- •??? Питання для самоконтролю:
- •Резюме:
- •Розділ 2.3. Тема: «Соціологія туризму»
- •Цілі та завдання розділу:
- •Методичні рекомендації до вивчення розділу 2.3.
- •Завдання до навчальтних маиеріалів розділу 2.3.
- •1. Категорійний апарат соціології туризму
- •2. Туризм у процесі задоволення потреб.
- •3. Класифікація видів туризму на основі домінуючих потреб.
- •??? Питання для самоконтролю:
- •Резюме:
- •Розділ 2.4. Тема: «Туризм і політологія»
- •Цілі та завдання розділу:
- •Методичні рекомендації до вивчення розділу 2.4.
- •Завдання до навчальтних маиеріалів розділу 2.4.
- •1. Взаємозв’язок туризму і політичної культури людей
- •Специфіка «політичного туризму».
- •??? Питання для самоконтролю:
- •Резюме:
- •Розділ 2.5. Тема: «Філософські аспекти проблеми безпеки і правового захисту особистості в туризмі»
- •Цілі та завдання розділу:
- •Методичні рекомендації до вивчення розділу 2.5.
- •Завдання до навчальтних матеріалів розділу 2.5.
- •1. Питання безпеки, її сутність, зміст та місце у сукупності фундаментальних потреб людини.
- •2. Класифікація рівнів безпеки туризму та її практичне значення.
- •3. Міжнародно-правовий зміст гарантування безпеки як фізичної особи.
- •??? Питання для самоконтролю:
- •Резюме:
- •Розділ 2.6. Тема: «Філософський аспект паломницького туризму в Україні»
- •Цілі та завдання розділу:
- •Методичні рекомендації до вивчення розділу 2.6.
- •Завдання до навчальтних маиеріалів розділу 2.6.
- •Перспектива розвитку паломницького туризму в Україні на фоні етноконфесійних конфліктів у світі.
- •2. Релігієзнавчі засади і правові гарантії розвитку паломницького (релігійного) туризму в Україні.
- •3. Організаційні передумови розвитку паломницького (релігійного) туризму в Україні.
- •??? Питання для самоконтролю:
- •Резюме:
- •Питання для закріплення матеріалу і до екзамену
- •Література
1. Категорійний апарат соціології туризму
Соціологія туризму — наймолодша галузь соціології. її поява пов'язана з тим місцем, яке займає у житті людини туризм як потужний, багатокомплексний за своєю природою тип діяльності. Це зумовлює потребу виділення окремого напрямку соціології — соціології туризму, який повинен базуватися на комплексному дослідженні туризму: як окремого виду торгівлі послугами; як сфери відпочинку; як специфічного засобу формування особистості; як механізму комунікації. Для розв'язання цього завдання за ініціативи Київського університету туризму, економіки і права в 2002 році був утворений Дослідницький комітет з проблем соціології туризму Соціологічної асоціації України.
Соціологія туризму — окрема, нова галузь соціології, яка вивчає структуру, функціонування та розвиток туризму як суспільного явища в його зв'язку із соціальними, політичними, економічними та культурними сферами суспільства.
Розробка соціології туризму як нової галузевої соціологічної теорії відбувається традиційним для кожної галузі наукового знання шляхом становлення та вдосконалення категоріального апарату.
Атому для почату треба дати визначення терміна «туризм». Цей вид діяльності дуже часто ототожнюють з мандрами. Таке розуміння базується на самій етимології (франц. tour ― прогулянка, подорож) цього терміна. Також звертають увагу на те, що люди мандрували з давніх часів. Посилаються наприклад Григорія Сковороди, Тараса Шевченка, згадують слово «волоцюга» як термін, що означав у нашій давній мові вітчизняних туристів. Якщо слідувати цій логіці, то до перших туристів треба додати татаро-монголів, а також угорців, або готів, які сотнями тисяч переміщались по безкраїх просторах Азії і Європи. А чим не туристи у такому разі ті, хто мандрував «із варяг в греки», або чумаки, що регулярно відвідували Крим, або бурлаки, які подорожували вздовж Волги?
Хотілося б підкреслити, що мандрівники були за всіх часів, проте це не є доказом того, що існував туризм. Тобто можна вказати на таку парадоксальну річ — мандрівники існують давно, а туризм виник недавно. Вважається, що масовий туризм у його сучасному вигляді з'явився на почату XVIII століття. Звертаючи увагу на складність і небезпечність мандрів, до цього часу мало хто наважувався, ризикуючи життям і здоров'ям, вирушати в далеку подорож, коли нате не було достатньо вагомих причин. Тому мандри були пов'язані переважно з релігійною метою або з торговельною, військовою чи іншою службовою діяльностями. В Україні туризм з'являється ще пізніше. «Українська мова не знала слова «туризм» та похідного від нього «турист» аж до другої половини XIX століття. Воно з'являється в І. Нечуя-Левицького, М. Драгоманова — з поясненням «турист ― тобто подорожуючий» згодом — у інших авторів».
Туризм як соціальний феномен є широким, масштабним суспільним явищем, яке з'явилося у буржуазному суспільстві у той час, коли сформувався так званий середній клас. Умовою існування туризму як сучасного суспільного явища є наявність у населення вільного часу, вільних коштів, а також наявність у представників різних соціальних груп сформованих установок на мандри і пізнання світу, а також на інші форми поведінки, що реалізуються під час туристичної діяльності. Все це з'являється лише на відповідному рівні розвитку суспільства, стану його економіки, промисловості, продуктивності праці.
Таким чином, основу туризму як соціального явища становить середній клас (бідні не мають можливості для такого виду дозвілля, а багатих не так багато, щоб утворити основу для світової туристичної індустрії). З процесом зростання кількості середнього класу туризм перетворюється у самостійний соціальний інститут з усіма складовими елементами. Виходячи з цього, постала нагальна потреба широкого наукового вивчення, втому числі й засобами сучасної соціології, цього соціального інституту.