МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

Історичний факультет

Кафедра історії України

«Погоджено» «Затверджую»

Декан факультету Проректор з науково- педагогічної роботи

проф. ______ С. І. Світленко проф. ________ С. О. Чернецький

« « _________ 2012 р. « « _________ 2012 р.

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ІСТОРІОСОФІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

Напрям підготовки: 6.020302

Спеціальності:

Історія – 7.02030302, Історія – 8.02030302

Факультет Історичний

Кафедра Історії України

Норматив- нi данi

форма

к у р

ч в е

Підсумковий контроль

Обсяг роботи студента (в годинах)

Залікові

навчан

с и

р т і

аудиторнi заняття

iндивi- вiдуаль- нi

самостiй на

модулі

Навчаль- ний рiк

ня

екзамен

залiк

всього

всього

лекцiї

практич. (семiн.) заняття

лаборат. роботи

заняття

робота

форма*

Чверті

2012/2013

д

5

1,2

9

-

175

54

54

-

-

13

108

2КМР

8/,15

2012/2013

з

5

1,2

9

-

6

6

-

-

-

54

2 КМР

8/15

* Форми поточного контролю: КМР – контрольно-модульна робота, Р – реферат, КЛ – колоквіум, МР – модульна робота,

РР – розрахункова робота, РГР – розрахунково-графiчна робота, КР – курсова робота, КП – курсовий проект.

Дніпропетровськ- 2012

Робоча програма складена на основі стандарту СТВНЗ 02066747-0403.ВМ-2004

для дисципліни «Історіософія історії України», затвердженого наказом ректора ДНУ від 20.04.2004 р. № 317.

Індекс ПФ. 006

Робоча програма складена д-ром іст. наук, проф. Світленком С. І.

Робоча програма затверджена на засiданнi кафедри історії України історичного факультету 26.06..12 (прот. № 14)

Завідувач кафедри Святець Ю. А.

Схвалено науково-методичною радою історичного факультету

Протокол № 2 від 30 серпня 2012 р.

Голова ради __________________ Нікілєв О. Ф.

(підпис)

Вказівки щодо складання

робочої програми з дисципліни

Вона повинна мати такi 3 розділи:

1. Мета i задачi дисципліни, її місце в навчальному процесi.

1.1.Мета викладання дисципліни.

1.2.Задачi вивчення дисципліни.

1.3.Перелiк дисциплін iз зазначенням роздiлiв (тем), засвоєння яких необхідно для вивчення цієї дисципліни.

2. Зміст дисципліни.

2.1.Назви тем лекційних занять, обсяг у годинах.

2.2.Практичнi (семiнарськi) заняття, їх зміст i обсяг у годинах.

2.3.Лабораторнi заняття, їх назви та обсяг у годинах.

2.4.Курсова робота (проект), її характеристика.

2.5.Завдання для iндивiдуальної та самостійної роботи.

3. Навчально-методичнi матеріли iз дисципліни.

3.1.Перелiк обов’язкової літератури, що має гриф пiдручникiв чи навчальних посiбникiв, та допоміжної (рекомендованої) літератури, яка враховує реальний бюджет часу студента.

3.2.Перелiк методичних вказівок iз проведення конкретних видів навчальних занять, а також методичних мате-рiалiв до застосовуваних у навчальному процесi технічних засобів.

І. Мета і задачі дисципліни, її місце в навчальному процесі:

1.1. Мета курсу:

на основі першоджерел та наукової літератури розкрити основний зміст історіософії історії України як галузі знань від зрілого Середньовіччя до сучасності, показати сутність та особливості матеріальної філософії історії (онтології), в якій відбивається історична реальність, що являє собою сукупність історичних персоналій, подій, явищ, яка структуризується в комплекс галузей життя людської спільноти: етнонаціонального, соціально-економічного, суспільно-політичного, культурного, церковно-релігійного, історико-психологічного тощо.

1.2. Завдання вивчення курсу:

- визначити об’єкт, предмет курсу, його мету, задачі, місце в системі гуманітарних дисциплін;

- показати внутрішню структуру курсу та функції історіософії історії України;

- простежити формування і становлення історіософських знань в Україні;

- розкрити такі проблеми предметного поля історіософії, як початки історії, тобто історіогенеза, мета, сенс, основний зміст та особливості, рушійні сили історичного процесу, його внутрішня структура, роль і місце історичних закономірностей та випадковостей в процесі розвитку людства, а також суб’єкта історії, зокрема людини, спільноти і суспільства;

- показати єдність і розмаїтість історії України, визначити її місце і роль у всесвітній історії;

- розкрити вплив історіософської думки інших народів на розвиток української історіософії та простежити зворотний зв’язок.

1.3. Вивчення дисципліни базується на предметах, які викладаються на 1 – 4 курсах історичного факультету: Давня і нова історія України, Новітня історія України, Історіографія, Історіографія історії України, Всесвітня історія, Філософія, Історія філософії, а також у процесі паралельного пізнання таких дисциплін, як Інтелектуальна історія України та Методологія історії.

2. Зміст дисципліни

2.1. Лекційний курс

Тематичний план дисципліни

Склад залікових модулів дисципліни ІФ 030301 «Історіософія історії України» та розподіл часу на їх засвоєння

№ мод мод, змістового мод мод, теми	Назва і короткий зміст модуля, теми	Кількість аудиторних годин
1.1.1(1)	Історіософська думка України періоду Середньовіччя і Раннього Нового часу. Історіософія історії України: вступ до лекційного курсу 1.1.Поняття, об’єкт і предмет, мета курсу «Історіософія історії України». 1.2. Актуальність курсу «Історіософія історії України». 1.3. Історіософія історії України в системі світоглядних форм пізнання історичного процесу і комплексі гуманітарних дисциплін.	2
1.2.1(2)	Початки історіософського мислення в Київській та Галицько-Волинській Русі періоду зрілого Середньовіччя (ІХ – перша третина ХІІІ ст.) 2.1. Історіософське осягнення всесвітньої та руської історії у «Слові про Закон і Благодать» Іларіона. 2.2. Основи історіософської схеми «Повісті минулих літ» літописця Нестора. Постановка проблеми історіогенези, просторової та часової ідентифікації Русі. 2.3. Становлення ранньогуманістичної історіософської традиції: «Ізборник 1076 року» Іоана Грішного, «Повчання дітям» Володимира Мономаха. 2.4.Історіософські думки К. Смолятича та К. Туровського. 2.5.Історіософські ідеї «Слова о полку Ігоревім». 2.6. Зміни в історіософських поглядах періоду поглиблення поліцентризації й роздріблення Київської Русі та піднесення Галицько-Волинської Русі наприкінці ХІІ – в першій половині ХІІІ ст	8
1.2.2(3)	Історіософська думка в українських землях періоду пізнього Середньовіччя і Ренесансу (ХІV – перша третина ХVІІ ст.) 2.1. Історіософські ідеї періоду пізнього Середньовіччя (кінець ХІV – початок ХV ст.) у світогляді митрополитів Кипріяна та Григорія Цамблака. 2.2. Історіософські погляди мислителей періоду зародження ренесансного гуманізму в Україні кінця ХV – середини ХVІ ст. Станіслав Оріховський. 2. 3. Ідеї князівської і козацької України у працях польських інтелектуалів пізнього ренесансу кінця ХVІ - перших десятиліть ХVІІ ст. 2.4. Історіософські ідеї в творах українських православних полемістів кінця ХVІ – перших десятиліть ХVІІ ст. 2.5. Утвердження ідеї «руського народу» як третього рівного в Речі Посполитій в 20–40-х рр. ХVІІ ст.	8
1.2.3 (4)	Історіософські погляди українських учених раннього нового часу: доба Бароко 3.1. Історіософська проблематика в українських літописах ХVІІ – ХVІІІ ст. 3.2. Історичний простір, образ та орієнтація України в усвідомленні українських гетьманів. 3.3 Історіософські ідеї вчених Києво-Могилянського колегіуму та Києво-Могилянської академії ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. 3.4. Історіософські погляди українських просвітителів другої половини ХVІІІ ст. – 20-х рр. ХІХ ст. і Просвітництва (середини ХVІІ – початок ХІХ ст.)	8
21 1.2.4 (5)	Українська історіософська думка в контексті історіософських впливів Заходу і Росії ХVІІ- ХVІІІ ст. 5.1. Німецькі впливи на українське інтелектуальне життя в ХVІІ - на початку ХVІІІ ст. 5.2.Україна в контексті німецьких інтелектуальних впливів раціоналізму, пієтизму та преромантизму в ХVІІІ – на початку ХІХ ст. 5.3. Українська історіософська думка і російські інтелектуальні впливи періоду Просвітництва.	2
2.1.1(6)	Розвиток історіософської думки в українських землях Пізнього Нового і Новітнього часів. 6.1. Історіософські ідеї в українському класицизмі, передромантизмі та романтизмі (кінець ХVІІІ – 40-ві рр. ХІХ ст. ) 1. Історіософський аспект “Енеїди” І. Котляревського. 6.2. Історіософське осмислення історії України в “Історії русів” як пам’ятки українського преромантизму. 6.3. Особливості історіософського осягнення історії України в українському романтизмі. 6.4. Історіософське у творчості М. Максимовича. 6.5. Історіософське бачення історії України у творчій спадщині М. Гоголя.	6
2.1.2(7)	Концептуальне історіософського осмислення історії України в середині 40-х – на початку 90-х рр. ХІХ ст. 7.1. «Книга буття українського народу» як пам’ятка історіософської думки кирило-мефодіївців. 7.2. Міфологічне, релігійне й історіософське у творчості Т. Шевченка. 7.3. Концепція федералізму в історіософських поглядах М. І. Костомарова. 7.4. Особливості історіософського бачення П. Куліша, його демократичні і консервативні складові. 7.5. Общинна історіософська концепція В. Антоновича. 7.6. Еволюційна історіософська концепція М. Драгоманова. 7.7. Історіософські обриси творчої спадщини С. Подолинського. 7.8. Історіософські аспекти поглядів О. Кониського, Б. Грінченка, Т. Зіньківського та В. Лесевича. 7.9. Історіософські концепції західноукраїнських мислителів.	6
2.2.1(8)	Історіософська проблематика у спадщині українських мислителів кінця ХІХ – початку ХХ ст. 8.1. Історіософська концепція поступу І. Я. Франка. 8.2. Історіософське бачення Лесі Українки. 8.3. Історіософія М. С. Грушевського. 8.4. Історіософські погляди українських консерваторів кінця ХІХ – початку ХХ ст.: В. Липинський, С. Томашівський, В. Кучабський. 8.5. Історіософське в націоналістичній парадигмі Д. Донцова. 8.6. Ноосферна концепція розвитку людства В. Вернадського – І. Мечникова.	6
2.2.2(9)	Українська історіософська думка новітнього часу 1. 9.1.Історіософська концепція історії України О. Оглоблина, його критика міфів радянської історіософської школи. 2. 9.2.Історіософські ідеї Б. Крупницького, його внесок у критику марксистсько-ленінської історіософської парадигми історії України. 3. 9.3.Історіософські проблеми у творчій спадщині І. Лисяка-Рудницького. 4. 9.4.Спроби М. Брайчевського вийти за межі офіційної марксистсько-ленінської історіософії. 5. 9.5.Сучасна цивілізаційна історіософська концепція історії України Ю. Павленка.	6
2.3.1(10)	Історія України в зарубіжних історіософських концепціях ХІХ – ХХ ст. 10.1. Німецький вплив на розвиток історіософії у Харкові та Києві в ХІХ ст. 10.2. Західноєвропейський вплив на розвиток історіософії в Україні у другій половині ХІХ ст. 10.3. Україна в контексті історіософських концепцій російських мислителів (М. Я. Данилевський, російські народники, марксисти, Вл. Соловйов, М. Бердяєв, євразійці). 10.4. Впливи домінуючих націй на українську історичну науку в Галичині наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. 10.5. Проблеми української і всесвітньої історії в українській історіософії міжвоєнної доби. 10.6. Впливи ідей домінуючих націй на розвиток дискусій з проблем історії України у світовій історичній науці другої половини ХХ ст.	2