2.9 Літературна обробка наукового дослідження

Виклад роботи, як і дослідження, представляє складний процес, в якому елементи простої розумової праці органічно поєднуються з творчими: в процесі оформлення і завдяки йому раніше розроблені положення можуть породжувати нові ідеї та приводити до нових висновків.

Основні недоліки літературної обробки наукового дослідження можна звести до наступних:

- нечіткість структури матеріалу, яка обумовлена відсутністю логічної системи;

- однобічність та неповнота викладу;

- багато невиправданих відступів від теми;

- недостатність аргументації;

- неясність вираження думки;

- важкий стиль.

До літературної обробки не слід приступати до отримання остаточних результатів і до формулювання висновків.

3 Структура, оформлення та захист курсової роботи

3.1 Структура

Структурними елементами курсової роботи є:

- титульний лист;

- зміст;

- позначення та скорочення;

- введення;

- основна частина;

- заключення;

- список використаних джерел;

- додатки.

Введення. У вступі визначаються актуальність, новизна, наукова та практична значимість теми, показується ступінь її розробленості, тобто тим самим обгрунтовується вибір теми наукового дослідження. Тут же чітко формулюються цілі та завдання, які ставилися автором, описуються методи та практична база дослідження. Зазвичай обсяг введення не перевищує 5-7% обсягу основного тексту.

Основна частина роботи повинна містити:

а) теоретичну частину, яка повинна показати комплекс поглядів, уявлень та ідей, спрямованих на тлумачення, пояснення досліджуваного явища. Завдання теоретичної частини - глибше розібратися в суті обраної задачі. Ця частина показує рівень розуміння предмета дослідження, вводить читача в коло проблем, дає чітке уявлення про те, на що будуть спрямовані зусилля при проведенні експерименту та чому.

Слід пам'ятати, що експеримент здійснюється на основі теорії, яка визначає постановку завдань та інтерпретацію його результатів.

б) експериментальну (практичну) частину, яка є основною в курсовій роботі. Якщо мова йде про технічну розробку, в ній детально описується експериментальна установка, особлива увага приділяється тим її елементам, які можуть впливати на результати вимірювань. Якщо апаратура не стандартна, то слід привести її схему.

В якості цієї частини курсової роботи може виступати розробка програмного продукту. Схеми сприяють ясності викладу. Однак слід звертати увагу на акуратність при їх графічному виконанні, на надійність результатів, які представляються.

У розділі, що відноситься до проведення досліду, слід чітко описати послідовність операцій, способів та прийомів, які характеризують технологію експерименту (комп'ютерне моделювання). Як можна повніше дати відповідь на питання: «Як же було зроблено? Як вдалося? Яким методом отриманий результат?» Детальний опис, як правило, говорить про увагу автора до важливих дрібниць, про акуратність та сумлінність дослідника. Інформація про проведення досліду дозволяє іншим дослідникам відтворити його, коли необхідно спертися на ваші результати, щоб просунутися далі.

Результати. У цьому розділі викладаються факти, і тільки факти. Вони повинні бути викладені неупереджено. Представлений результат повинен бути охарактеризований досить повно, мати «свій паспорт», тобто умови, в яких він отриманий. Не нехтуйте дрібницями. Опишіть докладно: що помічено, на що звернули увагу, що здалося дивним. Не слід викидати отриману залежність тільки тому, що вона не узгоджується з вашими уявленнями. Наші знання сьогодні можуть бути неповними. Ваша робота зараз і спрямована на отримання, добування цих нових знань. Часто результати вимірювань подаються у вигляді таблиць. Це первинні, основні дані. Скажіть, наскільки вони відтворювані і вкажіть похибку виміряних величин. Поводьтеся з ними дбайливо - це вами здобута цінність. Можливо, їх доведеться використати для обчислення більш складної залежності не тільки вам. Особлива увага - графікам. У назві необхідно показати, що зображено. Не скорочуйте його текст. Часто графіки є більш інформативними, ніж слова. Малюнки обов'язкові для ясного розуміння читачем «методичних тонкощів». Похибка отриманих результатів та можливі помилки повинні бути описані тут докладно.

Обговорення результатів. Це центральна, найбільш важлива частина роботи. Тут зберігається критично осмислена, перероблена інформація про отримані дослідником дані. Саме тут повинен бути проведений їх аналіз та синтез. По-перше, потрібно виділити головний, основний результат. Можливо, це єдиний графік, єдина надійно виміряна величина, одна або декілька фотографій - не важливо. Покажіть цінність здобутої інформації та наскільки стійкі отримані дані до змін умов, чітко визначте область параметрів навколишнього середовища, де дані вірні. По-друге, необхідно зіставити отримані результати з викладеними в теоретичній частині. Якщо ваші результати відповідають відомому, надійному науковому факту, то вам пощастило. Якщо певні величини співпадають з табличними хоча б в якомусь діапазоні умов, ви - молодець.

Обговорення результатів має бути взаємопов'язане з назвою роботи. Читач повинен бачити, як ви, розмірковуючи, досліджуєте те, що відображено в назві. Завдання цієї частини роботи - зрозуміти, пояснити механізм досліджуваного процесу, знайти причину спостережуваного явища. Перш за все, обговоріть результат, використовуючи відомі моделі інших авторів. Відзначте те, що піддається поясненню, і що не вписується в рамки відомих вам теорій. Зробіть на цьому акцент. Чітко сформулюйте те, що не можете пояснити старими теоріями. Придумайте своє красиве тлумачення, ясно викладіть гіпотези, покажіть, як можна трактувати новий результат.

Висновки. У висновках слід зазначити сутність зробленого. Висновки перераховують, що ВСТАНОВЛЕНО.

Заключення. У заключенні в логічній послідовності слід викласти отримані результати дослідження, вказати на можливість їх впровадження в практику, визначити подальші перспективи роботи над темою. Обсяг заключення не повинен перевищувати 5-7% обсягу основного тексту.

Список використаних джерел. До списку включаються тільки ті літературні джерела, які були використані при написанні роботи та згадані в тексті. Список слід складати з урахуванням вимог державного стандарту України та стандарту УДХТУ.

Додатки розташовуються в роботі після списку літератури. Як правило, в додатки виноситься допоміжний матеріал, який захаращує основну частину роботи та збільшує її обсяг, але необхідний для її уточнення та конкретизації.

У додатки можуть бути включені:

- проміжні математичні докази, формули та розрахунки;

- таблиці допоміжних цифрових даних, графіки;

- опис апаратури та приладів, які застосовувались при проведенні експериментів, вимірювань та випробувань;

- інструкції, методики, які були розроблені у процесі виконання курсової роботи.

При підрахунку обсягу курсової роботи додатки не враховуються.