Задача 4

1. Затримка росту (нанізм), маса тіла перевищує вікові норми

2. Гіпофізарний нанізм

3. Визначення СТГ, статевих гормонів, УЗД органів малого тазу, надниркових залоз

4. Затримка росту іншої етіології

5. Замісна терапія гормоном росту

Варіант 2

Задача 1

Хлопчик Саша, 5 років. Поступив зі скаргами матери на появу висипу на ногах.

З анамнезу життя: народився доношеною здоровою дитиною від першої фізіологічної вагітності у матери. Динаміка зростання і розвитку на першому році життя без особливостей. З введенням фруктових соків і яєчного жовтка в 3 місяці відмічалися ознаки себорейной екземи. У подальші роки спостерігалася харчова алергія на цитрусові, шоколад у вигляді появи рідкого стільця і переймоподібних болів в животі. Відвідує дитячий сад. ГРВІ 2 – 3 рази на рік. Батьки дитини здорові.

З анамнезу захворювання: 2 тижні тому захворів ГРВІ. У зв'язку з підвищенням температури тіла до 38,5^оС мама дитини давала йому двічі парацетамол. Температура нормалізувалася на 3 день хвороби. На 7-й день дитина почала відвідувати дитячий сад. Вихователь дитячого саду відмітила червоний висип на ніжках дитини і сказала про це матері. Дільничний педіатр розцінив висип як реакцію на ліки, але оскільки протягом подальших днів елементів висипу стало більше, вирішив госпіталізувати дитину.

При огляді у відділенні: стан ближче до задовільного. Температура тіла 36,6^оС. Ребенок активний, скарг не пред'являє. На нижніх кінцівках і сідницях дрібноточечний червоний висип, над поверхнею шкіри не виступає, при натисканні на елементи висипу вони не зникають. По внутрішніх органах відхилень виявлено не було.

Дитині був призначений строгий постільний режим і гіпоалергенна дієта. Проте, мама дозволяла дитині ходити по палаті і сидіти перед телевізором. На третій день госпіталізації з'явилися сильні болі в лівому ліктьовому суглобі. При огляді відмічена припухлість суглоба, на шкірі суглоба з'явився червоний не рясний дрібноточечний висип, такий же, як на нижніх кінцівках і сідницях. Різкий біль при виконанні пасивних і активних рухів в суглобі.

У перші три дні госпіталізації були виконані наступні дослідження:

• Аналіз крові загальний: Hb – 120 г\ л, еритроцити - 4,5*10¹²

тромбоцити – 380*10⁹, лейкоцити – 12,5*10⁹, нейтрофіли п\я – 8%, с\ я – 56%, еозинофіли – 4%, лімфоцити – 30%, моноцити - 2%

ШОЕ – 25 мм\ год.

• Аналіз сечі: білок – 0,999‰, лейкоцити 3 – 4 в полі зору, еритроцити змінені 30 – 40 в полі зору.

• Консультація ЛОР – лікаря: хронічний тонзиліт, субкомпенсований.

Через два дні болю в лівому ліктьовому суглобі зникли, і він набрав звичайного вигляду. Але на інший день стан дитини погіршав і розцінювався як важке. З'явилися сильні болі в животі розлитого характеру, постійні. Всі больові пальпаторні симптоми з передньої черевної стінки були позитивними. Поява болю в животі супроводжувалася новими висипаннями на нижніх кінцівках, сідницях, спині. Болі продовжувалися близько тижня. Через три тижні від початку захворювання припинилися висипання червоного дрібноточечного висипу.

Питання.

1. Сформулюйте діагноз, вказавши головні його симптоми (синдроми).

2. З появою болю в животі чи слід внести які-небудь зміни до лікування? Якщо так, то які?

3. Які аргументи Ви привели б матери дитини на користь дотримання строгого постільного режиму на самому початку госпіталізації, коли стан дитини у той час був ближчий до задовільного?

4. Яка Ваша оцінка аналізу сечі у хворої дитини? Про що може свідчити такий аналіз сечі?

5. Сформулюйте принципи лікування даного захворювання

Задача 2

Дитина 1р.2міс., відстає у психофізичному розвитку. Не ходить, сидить нестійко, не говорить, іграшками не цікавиться. Від перших нормальних пологів, з масою тіла 4500. На штучному вигодуванні з 2-х місяців. Голівку тримає з 9 місяців. Об’єктивно: в’яла, неактивна, одутла. Шкіра бліда, з жовтяничним віддтінком, суха, риси обличчя грубі. Язик великий, висунутий з рота, голос грубий. Зубів немає, велике тім’ячко відкрите, 2,5х2,5 см.Сухожильні рефлекси знижені.Тони серця ослаблені, брадикардія. Живіт здутий, печінка у края реберної дуги. Закрепи. Щитоподібна залоза не пальпується, не візуалізірується.

1. Який найбільш вірогідний діагноз?

2. Які лабораторно-інструментальні дослідження слід провести для уточнення діагнозу?

3. Зміни яких з основних лабораторно-інструментальних показників можна очікувати у дитини?

4. З якими захворюваннями необхідно проводити диференційний діагноз?

1. Які лікувальні заходи необхідно провести?

Задача 3

Батьки 5-річного хлопчика звернулися зі скаргами на неправильну будову зовнішних статевих органів( з дня народження), передчасний розвиток. У 3-х місячному віці урологом встановленний діагноз: двобічний черевний крипторхізм, гіпоспадія. На першому році життя ріс та розвивався нормально. На другому році почав швидко рости, у 4 роки з”явилося оволосіння на лобку. При огляді: ріст122 см, маса тіла 25 кг, « кістковий вік»-10 років. На шкірі- акне. Легені та серце- без патології. Схильність до закрепів. АТ 90/60 мм рт.ст. З боку зовнішніх статевих органів: пенісоподібний клітор, урогенітальний синус, гіпоспадія, мошонкоподібні великі статеві губи, гіперпігментація зовнішніх статевих органів.

1. Якої помилки припустився лікар?

2. Чи правильно визначена стать дитини?

3. Про яку патологію з найбільшою вирогідністю можна думати?

4. Які дослідження слід зробити для підтвердження діагнозу?

5. Принципи лікування