15. Перелічіть шляхи попередження виникнення етнічних стереотипів

Е. Аронсон, Т. Уїлсон та Р. Ейкерт сформулювали умови міжгрупових контактів, що здатні нейтралізувати чи навіть попередити виникнення негативних етнічних стереотипів, зокрема забобонів. До цих умов дослідники віднесли:

1. Спільну мету, яку переслідують дві групи. Спільна мета сприяє виникненню потреби придушувати свої негативні емоції і почуття.

2. Взаємозалежність один від одного. Якщо дві групи потрібні одна одній для досягнення спільної мети, вони вступають у стосунки взаємозалежності. Спільні інтереси будуть придушувати негативні упередження та забобони.

3. Рівний статус груп. Якщо статус нерівний, то взаємодія буде визначатися даною нерівністю. Це може призвести до дискримінації низькостатусної групи.

4. Контакт має відбуватись у дружній, неформальній обстановці, коли члени груп можуть взаємодіяти, в результаті чого люди краще ц й глибше пізнають один одного.

5. Налагоджування дружньої неформальної взаємодії з численними членами групи «чужих». Тоді носій забобонів починає розуміти, що його уявлення про групу «чужих» помилкові.

6. Контакт, найвірогідніше, приведе до послаблення забобонів, якщо існують соціальні норми, що підтримують рівність між групами та сприяють встановленню такої рівності. Уведення та прийняття норм толерантності приведе до того, що члени груп будуть намагатися так змінити свою поведінку, щоб відповідати даним нормам⁵².

16. Дайте визначення та розкрийте сутність поняття «обряди переходу»

Обряди переходу – це обряди, що відзначають зміну індивідом соціального статусу. До цієї групи належать обряди життєвого циклу (родильні, пов’язані з дорослішанням, весільні,поховальні), а також пов’язані з усиновленням, зі зміною батьків тощо.

17. Дайте визначення та розкрийте сутність поняття «соціалізація»

Соціалізація – різноманітні впливи середовища в цілому, які залучають індивіда до участі в громадському житті, вчать його розумінню культури, поведінці в колективах, самоствердженню й виконанню різноманітних соціальних ролей.

18. Дайте визначення та розкрийте сутність поняття «родинна педагогіка»

Родинна педагогіка – це частина народної педагогіки, система вироблених і прийнятих народом принципів і форм, методів і прийомів виховання дітей і молоді в сім’ї, які передаються від одного покоління до іншого й засвоюються як певні духовно-моральні цінності та настанови, звичаї і традиції, знання, вміння.

19. Охарактеризуйте зміст виховання в народній педагогіці

Зміст виховання в народній педагогіці охоплює:

• піклування про здоров’я та фізичний розвиток дитини;

• передачу знань, трудових умінь і навичок;

• привчання до організації домашнього побуту;

• забезпечення професійної обізнаності в певній галузі виробництва;

• підготовку до сімейного життя;

• формування духовного світу на основі традиційних моральних уявлень і норм.

20. Перелічіть принципи виховання в народній педагогіці. Охарактеризуйте принцип гуманізму

21. Перелічіть принципи виховання в народній педагогіці. Охарактеризуйте принцип природовідповідності

22. Перелічіть принципи виховання в народній педагогіці. Охарактеризуйте принцип життєвості

23. Перелічіть принципи виховання в народній педагогіці. Охарактеризуйте принцип систематичності та послідовності

Принципи виховання в українській народній педагогіці:

1. Гуманізм («Діти як квіти: полий, то ростимуть»).

2. Природовідповідність («Гни дерево, доки молоде. Вчи дитя, поки мале». «У кожної Палажки свої замашки». «Яблуко від яблуні далеко не котиться»).

3. Життєвість («Краща школа – саме життя», «Хто багато працював, той багато знає»).

4. Систематичність і послідовність («Перший крок виховання йде з першим кроком дитини». «Посієш вчинок – пожнеш звичку, посієш звичку – пожнеш характер, посієш характер – пожнеш долю»).

24. Перелічіть методи набуття досвіду поведінки в народній педагогіці. Охарактеризуйте уклад життя та діяльності дітей як метод виховання

25. Перелічіть методи набуття досвіду поведінки в народній педагогіці. Охарактеризуйте режим праці та відпочинку як метод виховання

26. Перелічіть методи набуття досвіду поведінки в народній педагогіці. Охарактеризуйте виконання доручень і обов’язків як метод виховання

27. Перелічіть методи набуття досвіду поведінки в народній педагогіці. Охарактеризуйте ігри та забави як метод виховання

Методи набуття досвіду поведінки:

• уклад життя та діяльності дітей;

• вправи та привчання;

• режим праці та відпочинку. Найбільш загальним засобом організації життя дитини в сім’ї є режим, який представляє собою правильний розподіл у часі основних життєвих процесів, розумне чергування різних видів діяльності і відпочинку. Виконання режиму – це перш за все збереження і зміцнення нервової системи дитини, а отже, підтримання її в урівноваженому, спокійному і діяльному стані. Режим виховує в дітях звичку до порядку, дисциплінованої поведінки. Діти вправляються в стриманості, в умінні виконувати свої обов’язки, вимоги дорослих;

• виконання доручень та обов’язків;

• ігри та забави.

28. Перелічіть методи формування свідомості в народній педагогіці. Охарактеризуйте приклад як метод виховання

Методи формування свідомості: приклад; розповідь, бесіда, роз’яснення, наставляння, порада.

29. Перелічіть методи стимулювання та корекції поведінки в народній педагогіці. Охарактеризуйте вимогу як метод виховання

30. Перелічіть методи стимулювання та корекції поведінки в народній педагогіці. Охарактеризуйте громадську думку як метод виховання

31. Перелічіть методи стимулювання та корекції поведінки в народній педагогіці. Охарактеризуйте орієнтацію на очікувану радість як метод виховання

32. Перелічіть методи стимулювання та корекції поведінки в народній педагогіці. Охарактеризуйте застереження та заборону як методи виховання

33. Перелічіть методи стимулювання та корекції поведінки в народній педагогіці. Охарактеризуйте навіювання як метод виховання

34. Перелічіть методи стимулювання та корекції поведінки в народній педагогіці. Охарактеризуйте прийоми заохочення

35. Перелічіть методи стимулювання та корекції поведінки в народній педагогіці. Охарактеризуйте прийоми покарання

36. Перелічіть методи стимулювання та корекції поведінки в народній педагогіці. Охарактеризуйте метод природних наслідків

Методи стимулювання та корекції поведінки в народній педагогіці:

• вимога – побажання або прохання, висловлене так, що не припускає заперечень. Здебільшого стосується норм і правил поведінки, яких треба неухильно додержувати. У кожного народу складається своя система виховних вимог, які диктують, у чому дітей доцільно обмежувати, а що їм можна дозволяти. Проблема меж дозволеного завжди стояла перед батьками. До цих пір наука не має даних про чітку залежність результатів виховання від ступеня м’якості-жорсткості ставлення дорослих до дітей. Наприклад, для японської системи виховання характерно м’яке, невимогливе ставлення до дошкільнят. Однак у шкільному віці ця однобокість врівноважується підвищеною строгістю, вимогливістю. Європейська модель виховання дещо інша: у ранньому віці виховання достатньо регламентоване правилами, вимогами дорослих, але в міру дорослішання дитини зовнішній контроль послаблюється. Спонукальна сила вимоги залежить від її ясності, чіткості формулювання. Малюкам доцільно «розкласти» вимоги щодо дій, показати окремі з них. Завдяки такій методиці у дитини складається образ майбутньої діяльності, необхідної форми поведінки. У міру накопичення дитиною досвіду поведінки, діяльності можливе узагальнене формулювання вимоги: «Артем, пора готуватися до сну», «Олег, наведи порядок, будь ласка, на своєму столі».

• громадська думка;

• орієнтація на очікувану радість;

• застереження – попередження про щось небезпечне, небажане через розкриття можливих негативних наслідків вчинку;

• заборона – наказ не робити чогось;

• навіювання – засвоєння через некритичне сприймання інформації;

• заохочення – емоційне ствердження, підкріплення позитивних дій і вчинків та стимулювання до нових: схвалення, похвала, подяка, нагорода, моральна підтримка в складній ситуації, прояв довіри й захоплення, піклування й уваги, прощення проступку;

• покарання – негативна оцінка вчинків або дій вихованця з метою їх викорінення: зауваження, репліка, осуд, громадська догана, обурення,докір, натяк, моральна ізоляція; прокляття – крайній метод впливу на особистість, різке засудження, що часто свідчить про безповоротний розрив стосунків з людиною і супроводжується зловісним побажанням, пророцтвом;

• метод природних наслідків.

37. Перелічіть принципи народної дидактики. Охарактеризуйте принцип життєвості

38. Перелічіть принципи народної дидактики. Охарактеризуйте принцип наочності

39. Перелічіть принципи народної дидактики. Охарактеризуйте принцип свідомості й активності

40. Перелічіть принципи народної дидактики. Охарактеризуйте принцип доступності

Народна дидактика – частина народної педагогіки, яка відображає здобутки в галузі навчання.

Зміст народної дидактики в основному охоплює елементарні знання, для засвоєння яких практично не вимагається спеціального навчання, а досить звичайного спілкування дорослих з дітьми, ігор, спостережень.

Принципи української народної дидактики:

1. Природовідповідність («Тоді вчи, як упоперек на лавці лежить, а як подовж ляже, тоді вже трудно його вчити», «Всяку розумний по-своєму: один спершу, а другий потім»).

2. Наочність («Краще один раз побачити, ніж сто разів почути»).

3. Свідомість й активність навчання («Гарно того вчити, хто хоче знати», «Хто хоче знати, тому треба менше спати»).

4. Доступність («Не кажи вмію, а кажи навчуся»).

5. Міцність («Чого в молодості навчишся, те на старість як знайдеш»).

6. Зв’язок навчання з життям і працею:

• життєвість і актуальність змісту навчання («треба учиться, завжди пригодиться»);

• органічна єдність знань, умінь і навичок («науки не носить за плечима», «учений, а коня не запряже»);

• поєднання навчання з виробничою працею («Хто багато працював, той багато знає»).