Капінос Роман Валерійович
Економіка
без
нудьги
2011
Якось по дорозі в інститут мені в голову прийшла думка, яка так здивувала мене самого, що на заняттях я тут же поділився нею із студентами.
В молодості безтурботність заважає нашим заняттям.
У зрілості – накопичений досвід.
У старості – слабка пам'ять.
Коли ж вчитися?
І мене уразила відповідь студентів: він був несподіваним, хоча і сповна збігався з моїм відчуттям: у дитинстві. Так, звичайно ж, лише в дитинстві. Тому так поважно до старості слідувати заповіту Христа і Лао-Цзи: «будьте як діти».
Є два способи навчання. Перший полягає в тому, що вчитель як би підноситься над масою учнів, точно ніколи не сходить з кафедри, і немов дельфийский оракул, прорікає непогрішимі істини. І є другий спосіб: вчитель учить учня, як учив би його кращий друг, що бажає йому лише кращого; при такому навчанні і сам вчитель, звичайно, сповна може чомусь виучитися у свого учня.
Завдання педагога – не дати набір інформації, але, перш за все, викликати інтерес до предмету. Адже якщо не буде інтересу, якщо земля залишиться сухою і холодною, сім'я не проросте, і всі зусилля по сівбі виявляться даремними. Але у наш час завданням викладача часто виявляється хоч би не викликати відрази до своєї дисципліни. І якщо це досягнуто, він може рахувати своє завдання на 1/2 виконаною.
Отже, поставивши своїм головним завданням – показати, що економіка зовсім не нудна, але корисна будь-якому з нас і цікава – я і приступаю до своєї радісної праці .
Зміст
Бесіда 1: Поняття економіки як важливої для кожної молодої людини теорії і неминучої для всіх нас практики........ 5
Поняття економічного життя...5 слово «ойкономос»...12 розуміння ученими економічного життя...14 погляди учених на економічну науку...23 найбільш видні економісти і економічні теорії...27 завдання по бесіді 1. прикладів для роздуму...29 з досвіду навчання...32 чарівна формула...35 мовчазний студент...37 ситуація для аналізу. кінець уроку...39 диспут 1. дослідження про причини багатства народу...42 куплена наречена...44 ситуація. родинний бюджет...46 економний господар...47 копійка...49 жіноча і чоловіча робота...52 вчитель малювання...54 економічна загадка...55
Бесіда 2: Історія економічної думки.............................................56
Підручники по економіці...56 вибір підручника...58 література, що рекомендується...61 господарські теорії стародавнього світу...62 меркантилізм. термін «політекономія» ...66 класична школа політекономії...70 економічне учення Маркса...73 економічні ідеї Л.Н. Толстого...77 економічні теорії 20в..86 економічні ідеї Солженіцина...89 економічне учення Г.С. Сковороди...92 економічний ідеал...93 тести і питання для самоконтролю...96 економічні принципи Сковороди...97 завдання. принципи економіки...101 ситуація для аналізу. «рідна праця» Григорія Сковорода...103 диспут 2. ректор-президент... 105 економічна загадка...106
Бесіда 3: Економіка як практика.............107
Потреби і виробництво як два полюси економічної планети...107 початок виробництва...112 результати виробництва і їх оцінка...116 дівочий корабель...119 власність...120 еволюція економічних систем...126 нескінченність наших потреб...131 про працю...132 ситуація для аналізу. будь-яка праця – колективний...133 злодійська економіка... 134 економічні міфи...135 іспит-бесіда...136 економічна загадка...138
Бесіда 4: Історія економічного життя...........139
Економічна історія предків...139 завдання. історія предків...140 кухонна терка...141 економічна загадка...142
Бесіда 5: Ринкова економіка............... 143
Майбутнє ринкової економіки...143 капітал, капіталіст, капіталізм як синонім ринкової економіки...145 товар і ринок...147 гроші, їх функції і еволюція...154 конкуренція... 160 попит і пропозиція. ціна як результат рівноваги...161 види ринкових систем...162 ринок чинників виробництва...163 сільське господарство і ринок...164 маркетинг..172 мистецтво управління або менеджмент...174 один поганий і два хороші начальники...174 три керівників...174 сон начальника...174 біржа...173 безкорислива торгівля...177 обдурити так легко... 178 багатих теж плачуть...179 ситуація для аналізу. положення робочого класу...180 економічна загадка...182
Бесіда 6: Національна і світова економіка ........183
Національна економіка і її стабільність...183 економічні цикли...184 безробіття...185 інфляція...186 банківська система...191 державний бюджет...196 економічна загадка...199
Бесіда 7: Господарство дітей ...................200
Торгівля...200 власник...203
Бесіда 8. Економіка бідноти................207
Принизлива милостиня...207
Бесіда 9: Релігійна економіка ..............208
Монастир взимку...200
Беседа 1: Поняття економіки як важливої для кожної молодої людини теорії і неминучої для всіх нас практики
Поняття економічного життя
Було 2 вересня, субота, 8 ранку – але величезна лекційна аудиторія була битком набита першокурсниками, що лише-лише закінчили школу, схожими на що недавно оперилися і лише початкуючих літати пташенят.
- Добрий ранок, хлопці!
- Добрий ранок! – з шумом встає і з ще більшим шумом сідає добра сотня студентів. Ця молодь ще не вважає нижче за свою гідність вставати побачивши викладача.
- Хоча, звичайно, так рано, та ще і в суботу починати першу лекцію – що ж тут доброго!
Сміх проходит по аудиторії, і осіб багато вже з великим інтересом дивляться на мене.
- З іншого боку, погодитеся, економіка – це така діяльність, якою можна займатися завжди і скрізь.
- Економіка – вона усюди! Як мікроби – хлопчина в помаранчевій сорочці широко посміхається мені, і відразу і не зрозумієш, чи піддакує він мені, або, як дуже любив свого часу я сам, нишком сміється над лектором.
- Точно! І ми в цьому, я сподіваюся, зараз переконаємося – я ні в якому разі не піддаюся на провокації студентів і продовжую гнути свою лінію.
Беру із столу оберемок досить неохайних листів і починаю читати з них.
- Ось вам різні шматки, осколки з життя самих різних часів – ваше завдання, як слідопитам, відшукати в цих прикладах те, що ми могли б назвати економічними стосунками. Я думаю, вам це буде не складно, оскільки велика частина з вас ще в школі вивчали економіку.
Обличчя хлопців, як я помічаю, швидко оглядівши аудиторію, знов стають дуже нудними – кожен з них думає: ось знову зараз нас почнуть мучити цими незрозумілими безконечними графіками і формулами, точно спеціально придуманими як найвитонченіші тортури для нашого жвавого і веселого розуму!
- Ну ось наприклад:
Одна з таємниць історії
«Вранці у вівторок місіс С.У. Калп зробила надбанням гласності одну дивну знахідку. Коли вона розбила шматок вугілля для розтоплення, то виявила в ній невеликий золотий ланцюг завдовжки 25см, древньої і химерної роботи. Шматок вугілля розколовся майже посередині, і так як ланцюжок розташовувався в нім у формі круга і два кінці її знаходилися поруч один з одним, то, коли шматок розколовся, середина її звільнилася, а два кінці залишилися закріпленими у вугіллі. Вона зроблена з 8-мі кратного золота і важить 192 гр.
Знахідка золотого ланцюжка – подія. Але золотий ланцюжок, знайдений в шматку кам'яного вугілля, - це сенсація. Чому? Кам'яне вугілля утворилося на Землі близько 300 млн. років назад – тобто тоді, коли, згідно сучасній науці, на планеті не було не лише людини розумного, але навіть мавпоподібних гоминидов!».
Коли я закінчив читати, особи студентів мені сподобалися вже значно більше – на них було і здивування, – яка адже перша умова пізнання, як учить Платон – і інтерес, і подив, і спантеличена – не було на щастя лише позіхаючих і сплячих осіб.
- Ну що, є в даному прикладі економічне життя?
- Можна?
- Звичайно. Лише називайте себе.
- Ваня. Іван Дуболазов. – хлопчина в помаранчевій сорочці знову першим підняв руку. Як я відмітив, це була його тактика – сказати перше, що прийде в голову, аби лише виступити першим.
- Міс Калп знайшла золотий клад, і раз про це знає громадськість, значить, вона не приховала його від держави. Тому вона обов'язково отримає грошову компенсацію.
- Тобто у неї склалися грошові стосунки з державою?
- Так точно. Може бути ще і інший варіант – її будинок зроблять музеєм, її – хранителькою реліквії і екскурсоводом, і вона отримуватиме від держави пристойну зарплату.
- І знову ж таки тут виникнуть стосунки з приводу грошей між місіс Калп і державою! – допомагає мені жвава дивчина, що сидить поряд з Ваней в зручному центрі п'ятого ряду амфітеатру, – розумні студенти завжди вибирають місця в цьому районі: з одного боку, все видно і чутно, з іншої – якщо втомився, можна сховатися за спинами друзів і відпочити.
- Молодці! Значить, економіка є там, де є гроші? Так? Чи ні? До чого я вас веду – нам треба знайти компас, який безпомилково завжди виводив би нас з нетрів хитросплетінь життєвих зв'язків на потрібну нам економічну галявину, – як це зазвичай називають учені: критерій віднесення того або іншого явища до економічного.
- А я ось зрозуміла, що в даному прикладі йдеться звичайно ні про якусь там місіс Калп, а про золотий ланцюжок, якому 300 млн. років. – З другого ряду підняла руку, і не чекаючи дозволу, почала говорити невисока красива дівчина з дуже білим волоссям. Як всім невеликим людям, їй мимоволі хочеться бути ще хоч трохи вище, і вона першою з тих, що виступали встає.
- Значить, все, що ми до цього говорили – дурість. Що ж, давайте заново міркувати!
- Ну не дурість. Ви не говорили дурість. Я думаю, ви просто спеціально заплутуєте нас. – І вона хитро мені посміхається.
- Чому – і викладач може сказати дурість.
- Ні, ми просто пішли не в ту сторону. Уявіть собі, хлопці – і вона звертається до всієї аудиторії, як справжній викладач, і аудиторія, треба сказати, поки що слухає її – Ланцюжок, тобто сплетення золотих ниток або кілець, якій декілька сотів мільйонів років! Її могли зробити лише люди – або інопланетяни. У першому випадку – ми маємо справу з трудовим процесом в людському суспільстві, а це найважливіший критерій економічного життя, в другому – з фантастикою, ну або економікою інопланетян, позаземним процесом виробництва.
- Отже, нашим компасом буде праця людини. Там де є праця, є і економічне життя. Так?
- Так.
- Ну в такому разі якщо 300 мільйонів років назад не те у інопланетян, не то у людиноподібних мавп і була справжнісінька економіка – те у нашої сучасниці місіс Калп, оскільки вона лише знайшла золотий ланцюжок і за здорово живеш, не прикладаючи праці, отримала хороший куш – жодної економіки немає!
- Хитрий Ви людина! Ви весь час хочете збити нас з пантелику! – біла дивиться на мене блискучими очима.
- Та ні, я просто хочу аби ви самі прийшли до правильних для вас виводів, а не брали всі розжованим з книг. Ну що, пробуємо ще раз?
- Пробуємо! -
« У сільській місцевості сучасної Західної Європи звичайні електричні пастухи: проїжджаючи уздовж пасовищ, дуже часто можна побачити корів, що пасуться в дротяній огорожі, крізь яку пропущений слабкий струм».
- Ну ось вам приклад, в якому є лише корови, що спокійно жують травичку на лужку, але зовсім немає людини, з його грошима і працею – чи є тут економіка?
- Звичайно ж є! – закричало з різних сторін відразу декілька голосів – І як це немає праці і грошей! Все тут є!
- Добре! Розповідайте! – я бачив, що хлопці входять у все більший азарт, і від цього мені самому було все цікавіше і веселіше. – Лише поодинці. Ну давайте Ви. - я дивлюся на білу.
- Діна. Діна Савіцкая. Звичайно в даному прикладі наявний економічний процес з його обов'язковими атрибутами – товарно-грошовими стосунками розвиненого ринку, виробничими стосунками і продуктивними силами.
- Зрозуміліше давай! Не буд з себе академіка! Викладач і те говорить простіше чим ти! – роздається і справа і зліва.
Діна зневажливо усміхається:
- Ну давайте ви, якщо можете краще!
З самого верху правого крила високий парубок в костюмі і галстуці спокійно і мовчки тягне руку. Я викликаю його.
- Бартош Роман. Я вважаю, в обох наведених викладачем прикладах є економічне життя. У останньому прикладі вона видно навіть виразніше – тут є техніка і технологія у вигляді електричного пастуха, на його створення, установку і експлуатацію звичайно ж витрачена і людська праця і гроші.
- Правильно! Він прав!
- Хороший, хлопців, добре – я бачу, що вони не угамуються і зараз знову і знову товктимуть в ступі все ту ж воду, повторюючи на різні лади єдино правильну відповідь. – Спасибі, Рома. Отже, ви знову як ознака економічних зв'язків називає працю людини і гроші. Значить, ви вважаєте, що це і є той лакмусовий папірець, який в будь-якій ситуації покаже нам наявність економічних з'єднань в життєвій речовині? Так?
- Звичайно! А як же інакше! Праця і гроші – це і є економіка.
- Ну тоді для закріплення ще один приклад.
«Молода бджола у міру дорослішання зазвичай виконує наступні види робіт:
1) у віці від 3 до 6 днів обігріває розплід і годує дорослих личинок сумішшю меду і перги, а так само чистить стінки і згладжує краї вічок;
2) з 6 денного віку бджола починає годувати молочком личинок 1-3 денні віки, одночасно включаючись в роботу по споруді стільників;
3) у 12-18 денному віці бджоли починають інтенсивно виділяти віск і займатися будівництвом стільників. У цьому ж віці і пізніше молоді бджоли займаються прийманням і обробкою нектару, спорудою стільників, вентиляцією вулика, охороною вічка, чищенням денець вічок.
Лише на чищення одного вічка бджола витрачає 40 мін».
Хлопці розсміялися:
- Ви знову хочете нас заплутати!
- Ні в якому разі! Я навпаки хочу розплутати ваше розуміння економіки. Ось дивитеся – в даному прикладі є звичайно ж праця, і дуже інтенсивний і якісний, є навіть різні види праці і особлива технологія виконання кожного з них – немає лише одній «крихти» - самої людини. Або економічне життя є і у комах?
- Виходить, що є.
- Ну тоді вона є і у інопланетян, як ми говорили в першому прикладі.
- Ох! Ця економіка і справді як мікроби, де її лише немає! – Вся в дрібних кучериках, що закривають дуже кругленьке личко, дівчина, майже ще дівчинка, сміється разом зі мною, точно я сказав якийсь жарт.
Роздається дзвінок.
- Поки все.
- Як? І Ви нам не скажете правильну відповідь? – кричать розчаровано студенти, неспішно вставати з місць.
- А він є? Ви думаєте, що тут єдине правильна відповідь?! Тоді подумайте над ним!
- Ви нас просто заінтригували! – посміхається Діна.
- Ви такий загадковий! – вторять їй кучерики.
Після зміни, під час якої мене марно штурмували групи студентів зі своїми теоріями, а я лише просив їх трохи відпочити та і дати відпочити мені, продовжуємо.
- При читанні курсу лекцій по економіки для мене, лектора, можливі 3 варіанти проведення занять:
1) Виклад власних поглядів на економіку
2) Виклад поглядів відомого і найбільш шанованого їм самим ученого
3) Аналіз учень великих економістів, що жили в різний час і при різних, зовсім несхожих економічних системах.
Вибір першого варіанту говорив би про самовпевненість лектора, хоча і був би найбільш чесним зі всіх, другий – про його однобічність, третій – давав би мішанину з думок, різноголоссю відгуків на абсолютно конкретні ситуації, давно вже прошедшие і чужі сучасним людям.
Що ж мені вибрати?
- Перший! – підказує мені Іван.
- Ви вважаєте, що я настільки нескромний?
- Зате цей варіант найцікавіший!
- Але є і ще один варіант – можливо при розгляді кожного з економічний понять викладати погляди найвидніших економістів, що зробили найбільший вплив на суспільство, залишаючи на суд аудиторії остаточний вибір між цими поглядами. Ось давайте спробуємо піти по цій дорозі.