Нормативно-правові акти та рекомендована література

1. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. // Голос України. - 2003. - № 45-46 - 12 березня 2003 р.; № 47-48 - 13 березня 2003 р.

2. Про власність: Закон України від 7 лютого 1991 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1991. - № 20. - Ст. 249.

3. Про підприємництво: Закон України від 7 лютого 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 14. — Ст. 168.

4. Про господарські товариства: Закон України від 19 вересня 1991 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1991. - № 49. - Ст. 682.

5. Про цінні папери і фондову біржу: Закон України від 18 червня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 38. — Ст. 508.

6. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 7 грудня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2001. - № 5-6. — Ст. 30.

7. Про благодійництво і благодійні організації: Закон України від 16 вересня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1997. - № 46. - Ст. 292.

8. Про патентування деяких видів підприємницької діяльності: Закон України від 23 березня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 20. - Ст. 82.

9. Про об'єднання громадян: Закон України від 16 червня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1992. - № 34. — Ст. 504.

10. Про інвестиційну діяльність: Закон України від 18 вересня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України —1991. - № 47 — Ст. 646.

11. Про свободу совісті та релігійні організації: Закон України від 23 квітня 1991 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1991. - № 25. - Ст. 283.

12. Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України від 14 травня 1992 р. (в новій ред. від 30 червня 1999 р.) // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 42-43. - Ст. 378.

13. Про охорону прав на знаки для товарів та послуг: Закон України від 15 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1994. - № 7. - Ст. 36.

14. Про холдингові компанії, що створюються в процесі корпоратизації та приватизації: Указ Президента України від 11 травня 1994 р. //Урядовий кур'єр від 19 травня 1994 р. - № 76-77.

15. Про створення Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України: Постанова Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. № 118 // Урядовий кур'єр від 1 лютого 1996 р. - № 20-21.

16. Про затвердження Положення про порядок державної реєстрації благодійних організацій: Постанова Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 р. № 382 // Офіційний вісник України. — 1998. - № 13. - Ст. 490.

17. Про порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності: Постанова Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 р. № 740 //Офіційний вісник України. - 1998. - № 21. - Ст. 767.

18. Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності. Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 р. № 740 // Офіційний вісник України - 1998. - № 21. — Ст. 767.

19. Про затвердження Положення про порядок легалізації об'єднань громадян: Постанова Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 р. № 140 // Урядовий кур'єр від 8 квітня 1993 р. – С. 52-53.

20. Притика Д.М., Карабань В.Я.. Ригань В/Г. Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України. В 4-х т. 1.1. — Київ-Севастополь: Інститут юридичних досліджень. 2000. - С. 240-557.

21. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / О.В.Дзера (керівник авт.кол.), Д.В.Боброва. А.С.Довгерт та ін.; За ред. О.В.Дзери, Н.С.Кузнєцової. - К.: Юрінком Інтер, 2002. - Кн. 1. - С. 109-127.

22. Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Гражданское право: Учеб. пособие. - К.: А.С.К., 2001. - С. 102-123.

23. Цивільне право України. Частина перша. Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти / Ч.И.Азімов, М.М.Сібільов, В.І.Борисова та ін.: За ред проф. Ч.Н.Азімова, доцентів С.Н.Приступи. — Харків: Право, 2000. — С. 86-114.

24. Баранцев П. Ліквідація підприємства: правове регулювання, оподаткування // Право України. — 2000. - >й 12. -- С. 77-80.

25. Воловик О. Вдосконалення правового регулювання правонаступництва внаслідок реорганізації юридичних осіб // Право України. - 2000. - № 8. - С. 58-60.

26. Кравчук В. Про правоздатність юридичних осіб: окремі питання // Право України. - 1999. - №11. - С. 16-19.

27. Пєсков В. Правові аспекти організації дочірніх підприємств // Право України. - 1999. - №10 . - С. 22-24.

28. Кочергіна К. Організаційно-правові форми комерційних юридичних осіб за законодавством України // Підприємництво, господарство і право. - 2002. - № 6. - С. 45-47.

29. Бондаренко І. Засоби державного регулювання господарської діяльності за участю казенних підприємств // Право України. - 2001. - № 1. - С. 47-49.

30. Гордієнко О. Малі підприємства: критерії правовою статус) і проблеми його вдосконалення // Підприємництво, господарство і право. - 2002. - № 6. С. 8-12.

Семінарське заняття №5.

Тема: «Об’єкти цивільних прав»

План семінарського заняття

1. Поняття, види об'єктів цивільних прав. Поняття правового режиму.

2. Речі як об'єкти цивільних прав. Поняття речей, їх класифікація та її правове значення.

3. Гроші, валютні цінності та цінні папери як об'єкти цивільних прав.

4. Дії (результати робіт, послуги) та результати інтелектуальної, творчої діяльності як об'єкти цивільних прав.

5. Інформація як об'єкт цивільних прав.

6. Особисті немайнові блага як об'єкти цивільних прав.

7. Майновий комплекс підприємства як об’єкт цивільних правовідносин.

Повинні знати такі терміни: об’єктів цивільних прав; оборотоздатність об’єктів цивільних прав; об’єкти цивільних прав що обертаються вільно; об’єкти цивільних прав, що вилучені з цивільного обороту; об’єкти цивільних прав обмежено оборотоздатні; річ, рухомі та нерухомі речі, подільні та не подільні речі, індивідуально визначені та родові речі, споживні та неспоживні речі, головна річ та приналежність, продукція, плоди та доходи, майно, гроші, валютні цінності, тварини, як особливий об’єкт цивільних прав; майновий комплекс підприємства; цінні папери; цінні папери на пред’явника, іменні цінні папери, ордерні цінні папери; товарні та грошові цінні папери та інші види цінних паперів; результати роботи, послуги, інформація як об’єкт цивільних прав; конфіденційна та таємна інформація.

Самостійна робота (викласти письмово):

Завдання 1

Проведіть класифікацію наступних речей: колекція поштових марок; зібрання детективних творів О. Марининої; 100 кг борошна; знаряддя лову; колекція платівок К. Орбакайте; однокімнатна квартира (приватний будинок); набір срібних столових приборів; фамільний столовий сервіз; 2 кг цукру; 1 кубометр лісу; бібліотека художньої літератури; 2 пари взуття; жіночий костюм; музичний кінотеатр; картина; 700 літрів бензину; цілісний майновий комплекс; гроші, номіналом у 100 гривень.

Завдання 2

Розмістіть по нижченаведеним групам цінні папери: чек, ощадний сертифікат, облігація, акція, казначейські зобов'язання, ощадний сертифікат, інвестиційний сертифікат, вексель, приватизаційні папери, коносамент.

1. група: можуть видаватися лише як цінні папери на пред'явника.

2. група: можуть видаватися лише як іменні цінні папери.

3. група: можуть видаватися лише як ордерні цінні папери.

4. група: можуть видаватися лише як іменні та ордерні цінні папери.

5. група: можуть видаватися лише як цінні папери на пред'явника та як іменні.

Завдання 3.

Коржаков протягом тривалого часу колекціонував старовинні ікони. Після смерті Коржакова, було оголошено складений Коржаковим заповіт, за яким все майно, в тому числі і колекція ікон повинна перейти у рівних частках до дружини і дочки та до його рідного брата. Дружина Коржакова заперечувала проти поділу колекції ікон, вважаючи, що колекція є неподільною і пропонувала рідному брату його частку в колекції замінити іншим майном із своєї частки або відшкодувати вартість цієї частини спадку грішми. Брат Коржакова не погоджувався з жодним із варіантів і вимагав передачі відповідної частини колекції в натурі. Дружина Коржакова звернулася до суду за захистом своїх прав. Сформулюйте правові питання. Вирішіть спір.

Для студентів, які своєчасно не виконали самостійну роботу, були відсутні на семінарському занятті, або отримали незадовільну оцінку по темі:

Задача 1

ЗАТ "Нова зоря" випустило акції і розподілило між своїми працівниками. Представники ЗАТ "Джаф" почали укладати договори купівлі-продажу акцій у пенсіонерів (колишніх працівників товариства "Нова зоря"). ЗАТ "Нош зоря" звернулося до суду з позовом про визнання вчинених правочинів представниками ЗАТ «Джаф» недійсними. Дайте визначення поняття закритого акціонерного товариства. Чи мали право колишні працівники ЗАТ "Нова зоря "продавати акції товариства ? Яке рішення повинен винести суд по даній справі?

Задача 2

У громадянина України Савченко було два сини Іван і Богдан. Після смерті за складеним ним заповітом, дача заповідалась Івану, а гараж і автомобіль Богдану. Іван, який прийняв у спадщину дачу, звернувся до брата Богдана з вимогою віддати йому деякі частини автомобілю (колеса, мотор), щоб урівняти вартість їхніх часток, але Богдан не погодився, мотивуючи тим, що в такому разі вартість автомобілю значно зменшиться. З метою досягнення справедливості Іван звернувся до суду. Сформулюйте правові питання. Дайте відповідь.

Питання до самоконтролю:

1. Назвіть особливі об'єкти цивільних прав.

2. Назвіть об'єкти цивільних прав, щодо яких встановлюються спеціальні правила обороноздатності.

3. Поділіть об’єкти цивільних прав за правових режимом.

4. Визначте речі, майно як об’єкти цивільних прав.

5. Дайте класифікацію речей.

6. Визначте гроші як об’єкти цивільних прав.

7. Назвіть ознаки особистих немайнових благ.

8. Що таке валютні цінності?

9. Метали якої групи відносять до монетарних металів?

10. Назвіть види цінних паперів за Цивільним кодексом України.

11. Чим відрізняються іменні цінні папери від цінних паперів на пред'явника?

12. Чим відрізняються іменні папери від ордерних цінних паперів?

13. Чи відноситься чек і коносамент до цінних паперів відповідно до Закону України "Про цінні папери і фондовий біржу"?

14. Які види облігацій Ви знаєте?

15. Які суб'єкти можуть випускати (видавати) цінні папери?

16. Чи мають право юридичні особи випускати акції?

17. Які Ви знаєте види казначейських зобов'язань?

18. Чим відрізняється простий вексель від переказного?

19. Які функції виконують гроші?

20. До яких видів об'єктів цивільних прав відноситься цілісний майновий комплекс?

21. До якого виду цінних паперів за змістом відноситься коносамент?

22. Які види послуг Ви знаєте?

23. Як Ви розумієте термін "цесія"?

24. Надайте поняття дій, як об’єктів цивільних правовідносин.

25. Охарактеризуйте зобов’язальні вимоги як об’єкти цивільних прав.

26. Поняття інформації як об’єкт цивільних прав.

Теми рефератів

1. Ринок цінних паперів в Україні: правові основи формування та функціонування.

2. Послуги як об'єкти цивільних прав.

3. Ринок нерухомості в Україні: становлення та перспективи розвитку.

4. Оборотоздатність об’єктів цивільного права.

5. Об’єкт страхових відносин.

6. Передумови формування в Україні інформаційного права.

7. Право акціонера на інформацію.

Методичні вказівки

Як було з'ясовано в темі "Цивільні правовідносини", одним з елементів цивільних правовідносин є об'єкти. ЦК України закріплює окремий розділ "Об'єкти цивільних прав" (ст.ст. 177- 201).

Саме з приводу тих чи інших об'єктів суб'єкти цивільного права вступають в цивільні правовідносини для задоволення своїх потреб та інтересів. Такі відносини можуть виникати заради придбання, відчуження, дарування речей, надання послуг, використання права на наукове відкриття, права інтелектуальної власності на літературні та художні твори, комп'ютерні програми, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, захисту прав на життя, охорону здоров'я, медичну допомогу, особисту недоторканність, сім'ю, ім'я, інформацію, особисті папери, таємницю кореспонденції, недоторканність житла, місце проживання, на повагу до гідності та честі тощо. Таким чином, з прикладів видно, що об'єктами цивільних прав можуть бути матеріальні і нематеріальні блага, з приводу яких суб'єкти цивільного права вступають в цивільні правовідносини.

До об'єктів цивільних прав, відповідно до ст. 177 ЦК України відносяться речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага. Законодавець не визначає певних вимог чи ознак об'єктів цивільних прав, проте необхідною ознакою об'єктів цивільних прав є їх обороноздатність, тобто вони повинні бути об'єктами цивільного обороту. Без цієї ознаки будь-яка річ, робота, послуга тощо не можуть бути визнані об'єктом цивільного права.

В контексті сказаного, студентам слід знати, що не всі об'єкти цивільних прав можуть вільно обертатися в цивільному обороті. За критерієм оборотоздатності об'єкти поділяються на ті, що: обертаються вільно; вилучені з цивільного обороту; обмежено оборотоздатні. Так, відповідно до ст. 31 Закону України "Про власність" та ст. 178 ЦК України об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужувати­ся або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного оборогу, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи. Об'єкти, вилучені з цивільного обороту — це об'єкти, які не можуть бути предметом правочинів чи іншим чином переходити від одного суб'єкта до іншого в межах цивільного обороту. Ці об'єкти прямо встановлюються в законі. Наприклад, бойова і спеціальна військова техніка, ракетно-космічні комплекси, вибухові речовини й засоби вибуху, зброя (крім мисливської та спортивної зброї), боєприпаси, бойові отруйні речовини та інші об'єкти. Для більш ретельного вивчення цього питання студентам необхідно звернутися до Законів України "Про використання ядерної енергії і а радіаційну безпеку", "Про природно-заповідний фонд", "Про підприємництво". Об'єкти, обмежено оборотоздатні - це об'єкти, які можуть належати тільки окремим учасникам цивільного обороту, або обіг таких об'єктів, їх придбання чи відчуження може здійснюватися лише на підставі відповідного дозволу. Наприклад, на придбання мисливської та спортивної зброї необхідний дозвіл органів внутрішніх справ тощо. Для деяких видів об’єктів цивільних прав встановлюються спеціальні правила оборотоздатності. Актами цивільного законодавства встановлюється правовий режим речей. Правовий режим складають порядок користування речами, способи і межі розпорядження цими речами.

Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки (ст. 179 ЦК України). Речі залежно від їх правового режиму поділяють на такі види: нерухомі та рухомі; подільні та неподільні; індивідуально визначені та родові; споживні та неспоживчі; головні та їх приналежності; продукція, плоди та доходи; майно; гроші (грошові кошти); валютні цінності.

Законодавець визначив тварин особливим об'єктом цивільних прав. На них поширюється правовий режим речі, крім випадків, встановлених законом. Правила поводження з тваринами встановлюються законом. Тварини, занесені до Червоної книги України, можуть бути предметом цивільного обороту лише у випадках та порядку, встановлених законом (ст. 180 ЦК України).

Нерухомі та рухомі речі. До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) відносять: земельні ділянки; об'єкти, розташовані на земельній ділянці. Переміщення цих речей і: неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Режим нерухомої речі може бути поширений законом на: повітряні та морські судна; судна внутрішньою плавання; космічні об'єкти; інші речі, права на які підлягають державній реєстрації. Нерухомістю є підприємство як єдиний майновий комплекс, до складу якого входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, які встановлені договором або законом. Законодавцем встановлено особливий порядок переходу нерухомих речей від одного власника до іншого. Так, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження них прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Відповідно до ч. І ст. 532 ЦК України зобов'язання про передання нерухомого майна виконуються за місцезнаходженням цього майна.

Рухомими речами є речі, які можна вільно перемішувати у просторі. Наприклад, продукти харчування, промислові товари тощо. Щодо рухомих речей державна реєстрація не встановлюється. Таким чином, практичне значення поділу речей на нерухомі й рухомі полягає втому, що права власників нерухомих речей с більш захищеними, ніж права власників рухомих речей.

Речі подільні та неподільні

Подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення (ч. 1 ст. 183 ЦК України). Наприклад, продукти харчування, бензин, інші види рідини тощо. Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення (ч. 2 ст. 183 ЦК України). Наприклад, музичний центр, комп'ютер, відеокамера, літак тощо. Деякі речі можна одночасно класифікувати як нерухомі та неподільні, наприклад судно, будинок тощо. Студентам необхідно знати, що практичного значення поділ речей на подільні та неподільні набуває, коли виникає питання про поділ майна, яке належить власникам на праві спільної часткової або спільної сумісної власності. Якщо ця річ є неподільною, її частина в такому випадку може бути виділена в натурі, при можливості такого виділення, чи річ продається і гроші, вилучені від продажу неподільної речі діляться між співвласниками, або річ передається одному із співвласників за їх домовленістю чи за рішенням суду, і співвласник, якому передана річ, зобов'язується іншим співвласникам відшкодувати вартість належної їм частини речі. Іноді неподільність речі розуміється у юридичному значенні, а не у фізичному. Так, наприклад, неподільними є певні колекції марок, значків, картин, меблевий гарнітур, столовий сервіз, будинок тощо. Проте такі речі можуть стати подільними за домовленістю сторін, а в деяких випадках за рішенням суду.

Речі індивідуально-визначені та родові. Річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її (ч. І ст. 184 ЦК України). До таких речей відносять речі, які є єдиними у своєму роді (наприклад, Печерська Лавра, картина Гойї «Альба», скульптура Мікель Анжело «Венера Мелоска», Ейфелева вежа тощо); виділені із загальної маси речей даного роду (наприклад, із партії телевізорів виділений один, із партії годинників виділений один); відрізняються від інших кількома ознаками (наприклад, будинок Кабінету Міністрів України, будинок Театру опери та балету в м. Києві тощо). Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними. Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою (ч. 2 ст. 184 ЦК України). З цього випливає, що родові речі є замінними. Наприклад, 5 кг моркви, 10 тон борошна, 50 літрів молока, 100 метрів тканини тощо. Правове значення поділу речей на індивідуально-визначені та родові полягає втому, що при загибелі індивідуально-визначеної та родової речі наступають різні наслідки для боржника перед кредитором. Так, при загибелі індивідуально-визначеної речі, боржник звільняється від обов'язку повернути цю річ в натурі, тому що це вже неможливо, але він зобов'язаний відшкодувати шкоду в грошовому еквіваленті, тобто вартість цієї речі. При загибелі або знищенні родової речі, боржник може повернути кредиторові іншу подібну річ. Наприклад, замість 1 тонни цукру передати інший цукор в такій же вазі. Крім того, зобов'язання боржника припиняється відповідно до ч. і ст. 601 ЦК України зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Речі споживні та неспоживчі. Споживною є річ, яка внаслідок одноразового її використання знищується або припиняє існувати у первісному вигляді. До речей, які внаслідок їх використання знищуються, можна віднести продукти харчування, паливо тощо. До речей, які припиняють існувати у первісному вигляді, відносять сировину, яка перетворюється на певну продукцію. Неспоживчою є річ, призначена для неодноразового використання, яка зберігає при цьому свій первісний вигляд протягом тривалого часу. Наприклад, взуття, одяг, коштовності, засоби виробництва тощо. Практичне значення такого поділу полягає в тому, що одні правочини можуть вчинятися лише по відношенню до споживних речей (договір позики). За таким договором боржник зобов'язаний повернути речі такого ж ролу і якості. Предметом інших правочинів можуть бути лише неспоживчі речі. Це, наприклад, договори позики, майнового найму тощо. За такими договорами боржник зобов’язаний повернути ту ж саму річ, яку взяв у тимчасове користування. Наприклад, за договором прокату телевізора, повернути необхідне саме гой телевізор, який брався у прокат.

Головні речі та приналежності Річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Практичне значення поділу речей на головні та їх приналежності полягає втому, що при вирішенні долі головної речі, приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 186 ЦК України). І головна річ, і її приналежність є фізично самостійними речами, але головна річ представляє основний інтерес як об'єкт правовідносин, а її приналежність виконує допоміжну функцію і слугує для більш корисного використання головної речі. Наприклад, рами у вікнах будинку є приналежністю будинку, при переході права власності на будинок. Речі, які є приналежністю головної речі, можуть існувати і окремо, і бути самостійним предметом правочинів. Цей вид класифікації речей тісно пов'язаний з класифікацією речей на нерухомі та рухомі. Так, при продажу нерухомості, наприклад, приватного будинку, разом з цим будником у власність покупця переходять і багаторічні насадження, і господарські споруди, які визначаються як приналежність будинку. Необхідно зауважити на розмежування речей-приналежностей та складових частин речі. Складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її істотного знецінення (ч. 1 сі. 187 ЦК України). Наприклад, скрипка і смичок, телевізор і динамік тощо. Якщо приналежність може існувати як окрема річ і бути самостійним предметом правочину, то складові частини речі при переході права на річ не підлягають відокремленню. В ст. 188 ЦК України закріплюється поняття складної речі. Так, якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю {складна річ). Правочин, вчинений щодо складної речі, поширюється на всі її складові частини, якщо інше не встановлено договором. До складних речей належить, наприклад, майно фермерського господарства

Продукція, плоди та доходи Продукцією, плодами та доходами є все те. що виробляється, добувається, одержується $ речі або приноситься річчю (ч. 1 ст. і89 ЦК України). Продукція — сукупність продуктів, що випускаються окремим підприємством, певною галуззю промисловості, сільського господарства тощо (юрти, цукерки, печиво - є продукцією певної кондитерської фабрики). Плоди — це результат органічною розетку речі (врожай картоплі, черешні, яблук, приплід тварин тощо). Доходи - це те, що приносить річ, яка знаходиться в експлуатації та цивільному обороті (дивіденди держателя цінних паперів, плата за найм житла, продукція і грошові кошти, о і римам і внаслідок зайняття підприємницькою діяльністю тощо). Продукція, плоди та доходи належать власникові речі, якщо інше не встановлено договором або законом. Так, наприклад, відповідно то ч. 1 ст. 586 ЦК України заставодавець має право користуватися предметом застави відповідно до його призначення, у тому числі здобувати з нього плоди і доходи, якщо інше не встановлено договором і якщо не випливає із суті застави. Оскільки норма про продукцію, плоди і доходи має диспозитивний характер, можливо, якщо це буде передбачено в договорі, плоди і доходи із заставленої речі може здобувати і використовувати за власним розсудом заставодержатель.

Майно Термін "майно" часто застосовується при вступі суб'єктів цивільного права в цивільні правовідносини в різних значеннях. Майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки (ст. 190 ЦК України).

Гроші та валютні цінності Гроші: особливою категорією об'єктів цивільного права, оскільки виконують роль загального еквіваленту і відповідно до цього їм властивий цілий ряд специфічних особливостей¹. Законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня (ст. 192 ЦК України). Гроші можна класифікувати на ролові та подільні. Валютні цінності — це види майна, порядок вчинення правочинів з якими встановлюється законом. До валютних цінностей відповідно до ст. 1 декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993 р. належить валюта України, іноземна валюта, монетарні метали. Студентам при вивченні цього питання пропонується опрацювати вищевказаний нормативно-правовий акт. Валюта України — це грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет та в інших формах.

Цінні папери є специфічним об'єктом цивільних прав. Як зазначалося вище, суб'єкти цивільного права вступають в цивільні правовідносини для задоволення своїх інтересів і потреб. Заради пінних паперів як об'єкту цивільних прав ніхто у цивільні правовідносини не вступає. При значення цінних паперів в іншому — засвідчувати права їх законних держателів на цінності, що в них зазначені, забезпечувати одержання саме них цінностей. При вивченні питання про цінні папери як об'єктів цивільних прав необхідно опрацювати Закон України "Про цінні папери і фондову біржу", який регулює відносини у цій сфері. Цінні папери - це документи, які повинні містити обов'язком реквізити і відповідати формі, яка встановлюється законом. Цінні папери обов'язково випускаються (видаються) на спеціальних блан­ках з різними ступенями захисту. Необхідно звернути увагу на те, що згідно з Указом Президенти України ''Про облік прав власності на іменні цінні папери та депозитарну діяльність" від 25 травня 1994 р. допускається випуск пінних паперів як у паперовій, так і безпаперовій формі - у вигляді записів в електронних базах даних. Для більш ретельного вивчення цього питання необхідно звернутися до Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" від 10 грудня 1997 р. Відповідно до ст. 4 цього закону цінні папери в Україні можуть випускатися як в документарній, так і в бездокуменгарній формах. Цінні папери можуть вільно передаватись однією особою іншій. Способи передачі та можливі обмеження щодо їх передачі залежать від виду цінних паперів і можуть бути різними - від вільного обігу до повного індосаменту й заборон» передачі іншим особам. До особи, яка набула права власності на цінні папери, переходять у сукупності усі права, які ним посвідчуються. Тому цінні папери відрізняються від всіх інших документів тим, що це завжди документи майнового характеру. Особливість пінних паперів полягає також і в тому, що права, які визначені ними можуть бути реалізовані лише при їх пред'явленні. Цивільний кодекс України закріплює поняття цінного паперу. Так., цінним папером с документ встановленої форми : відповідними реквізитами, який посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його випустила (видала), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його випуску, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам (ч. 1 ст. 194 ЦК України).

Законодавець закріплює групи та види цінних паперів. В юридичній літературі цінні папери класифікують за такими критеріями: залежно від способу визначення уповноваженої особи; за змістом; за особою боржника. Залежно від способу визначення уповноваженої особи пінні папери поділяють на: цінні папери на пред’явника; іменні цінні папери; ордерні цінні папери. Цінні папери на пред'явника не містять вказівки на конкретну особу, якій треба здійснити виконання. Будь-хто, який є держателем таких пінних паперів, має право здійснювати права, закріплені в цьому документі. Цінні папери па пред'явника обертаються в цивільному обороті вільно. Іменні цінні папери, на відміну від цінних паперів на пред'явника, містять ім'я конкретної особи, яка тільки і має право здійснювати права, закріплені в цьому документі. Права, посвідчені іменними цінними паперами, передаються у порядку, встановленому правами вимоги (цесії). Особа, яка передає право за цінними паперами (індосант), відповідає лише за недійсність відповідної вимоги і не відповідає за її невиконання. До іменних цінних паперів можуть відноситись акції, облігації, ощадні сертифікати. Ордерні цінні папери містять ім'я власника цього документу, який може сам здійснювати права, визначені в цьому документі, або може призначити своїм розпорядженням (наказом) іншу уповноважену особу. Права за ордерним цінним папером передаються шляхом вчинення на ньому передавального напису (індосаменту). Індосант відповідає за існування та здійснення цього права. За передавальним написом (індосаментом), вчиненим на цінному папері, до особи, якій або у розпорядження якої передаються права за ними (індосата), переходять усі права, посвідчені цінним папером. Індосамент може бути бланковим (без зазначення особи, якій має бути здійснене виконання) або ордерним (із зазначенням особи, якій або за наказом якої має бути здійснене виконання). Індосамент може бути обмежений тільки дорученням здійснювати права, посвідчені цінним папером, без переданий цих прав індосату. У цьому разі індосат виступає як представник. До ордерних цінних паперів відносять вексель і коносамент.

За змістом цінні папери бувають товарні і грошові. Товарні цінні папери посвідчують право їх держателів на цінності, виражені у реальних речах (товарі). До товарних цінних паперів відносять деякі приватизаційні папери, коносамент тощо. Грошові цінні папери виражають право їх держателів на цінність у вигляді певної суми грошей. Держатель грошових цінних паперів має право на отримання грошової суми, що визначена в них. До грошових цінних паперів належать акції, векселі, ощадні сертифікати, чеки тощо.

За особою боржника цінні папери поділяють на державні, випущені за рішенням місцевих рад, приватні. Державні цінні папери випускаються державою. До таких цінних паперів відносять казначейські зобов'язання, приватизаційні папери. Державні цінні папери гарантовані майном, яке знаходиться у власності держави. Цінні папери можуть випускатися за рішенням місцевих рад. До таких цінних паперів відносять облігації місцевих позик, вони гарантуються майном відповідних територіальних громад. Цінні папери можуть випускатися приватними особами. Наприклад, акції акціонерних товариств, як закритих, гак і відкритих, облігації підприємств тощо. Цінні папери, що випускаються приватними особами гарантовані майном цих осіб.

Цивільні правовідносини можуть виникати не лише стосовно матеріальних і нематеріальних благ, а й з приводу створення нових або зміни існуючих благ. Об'єктом цивільних правовідносин, що виникають з приводу створення чи зміни матеріальних або нематеріальних благ є результат роботи. Наприклад, за договором підряду підрядник може бути зобов'язаний побудувати будинок, виготовити меблі, відремонтувати холодильник, годинник, ювелірну прикрасу, пошити взуття тощо. В одних випадках замовника цікавить лише результат роботи, і не цікавить, хто виконав цю роботу, в інших - замовника цікавить хто саме буде виконувати цю роботу. Так, наприклад, замовник здав пошити костюм в ательє, і для нього не має значення, який майстер це буде робити, або, навпаки, він бажає пошити костюм у конкретного відомого модельєра. Таким чином, результат роботи для визнання його об'єктом цивільних прав повинен бути матеріалізований у створених, відремонтованих, поліпшених речах. Результат діяльності у цих випадках завжди відокремлюється віддій самого підрядника і передається замовнику. Саме ця ознака дозволяє відрізняти результати робіт від інших об'єктів цивільних прав — послуг. Послугами у цивільному праві є дії, внаслідок здійснення яких задовольняються суспільні потреби в певних видах діяльності. Послуги також характеризуються наявністю кінцевого результату, але останній завжди є немайновим. Інколи результат є наявним (наприклад, перевезення вантажу), інколи послуги можуть виражатися в діях, які виявити не завжди можливо (наприклад, послуги репетитора, няні-виховательки тощо). В юридичній літературі розрізняють фактичні, юридичні та змішані послуги. Фактичні послуги — це результат діяльності, споживча вартість (благо), яка створюється працею. Наприклад, перевезення вантажу, пасажирів, надання майна у тимчасове користування тощо. Юридичні послуги - не сама діяльність, направлена на задоволення інтересів інших осіб. Наприклад, дії повіреного, послуги адвоката тощо. Змішані послуги - це дії зобов'язаної особи юридичного і фактичного характеру. Наприклад, за договором транспортного експедирування експедитор супроводжує вантаж (фактичні дії) і здійснює оформлення відповідних документів, представляє інтереси відправника (юридичні дії).

Об'єктами цивільних прав визнаються також нематеріальні блага. До нематеріальних благ відносять результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформацію, особисті немайнові блага. Результатами інтелектуальної, творчої діяльності є твори науки, літератури, мистецтва, винаходи, корисні моделі, промислові зразки тощо. Для того, щоб ці результати визнавалися об'єктами цивільних прав, потрібно їх втілення у об'єктивну форму, необхідну для їх сприйняття іншими людьми. Наприклад, картина може бути відображена у полотні, винахід - у схемах тощо.

Особливим об'єктом цивільних прав є інформація. Під інформацією розуміються документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі (ст. 1 Закону України "Про інформацію"). Особливістю інформації як об'єкта цивільних прав є те, що інформація є благом нематеріальним, хоча може маги і матеріальні носії (плівка, дискета тощо). Інформація може використовуватися, поширюватися та змінюватися у різних формах фіксації.

Ст. ЗО Закону України "Про інформацію" визначає правовий режим інформації з обмеженим доступом, до такої інформації відносяться конфіденційна та таємна інформація. Конфіденційна інформація - це відомості, які знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб і поширюються за їх бажанням відповідно до передбачених ними умов. Фізичні особи, юридичні особи, які володіють інформацією професійного, ділового, виробничого, банківського, комерційного та іншого характеру, одержаною на власні кошти, або такою, яка є предметом їх професійного, ділового, виробничого, банківського, комерційного та іншого інтересу і не порушує передбаченої законом таємниці, самостійно визначають режим доступу до неї, включаючи належність її до категорії конфіденційної, та встановлюють для неї систему (способи) захисту. Виняток становить інформація комерційного та банківського характеру, а також інформація, правовий режим якої встановлено Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України (з питань статистики, екології, банківських операцій, податків тощо), та інформація, приховування якої являє загрозу життю і здоров'ю людей. Наприклад, конфіденційною інформацією можуть бути плани щодо подальшої підприємницької діяльності юридичної особи. Таємна інформація - це інформація, що містить відомості, які становлять державну та іншу передбачену законом таємницю, розголошення якої завдає шкоди особі, суспільству, державі. Порядок обігу таємної інформації та її захисту визначається відповідними державними органами за умови додержання вимог, встановлених законом.

Особисті немайнові блага також визнаються об'єктами цивільних прав. Коло цих благ є досить широким. Відзнакою особистих немайнових благ, невіддільних від особи є те, що вони позбавлені економічного змісту. Це проявляється втому, що вони не підлягають оцінці, і безоплатними. Це такі блага як життя, здоров'я, ім'я, честь, гідність тощо. Також їх особливістю є і те, що вони у непорушеному стані не погребують позитивного правового регулювання.