Згідно з вимогами Державного стандарту підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» з історії, фахівець повинен знати та вміти:

• знати процеси формування, функціонування та еволюції державних інститутів та правову систему України, використовувати набуті знання в практичній роботі;

• знати основні пам’ятки права, що побутували на українських землях протягом зазначеного проміжку часу, та історичні особливості їх виникнення і застосування;

• вміти аналізувати зміст основних юридичних документів, що побутували на українських землях протягом зазначеного проміжку часу, визначати їх вплив на розвиток української правової думки, використовувати набуті знання у практичній роботі;

• аналізувати загальні тенденції розвитку української держави у ХХ – поч. ХХІ ст., рушійні сили цього процесу, використовувати набуті знання у практичній роботі;

• характеризувати різні типи та форми державного ладу України, використовувати набуті знання у практичній роботі;

• аналізувати правотворчі процеси, виділяти їх причини і наслідки, використовувати набуті знання у практичній роботі;

• простежувати еволюцію державних форм та правових систем, використовувати набуті знання у практичній роботі;

• вміти працювати з законодавчими актами, працями відомих політичних діячів зазначеного періоду;

• вміти встановлювати причинно-наслідкові зв’язки при аналізі розробки та затвердження певних законодавчих актів;

• вміти самостійно знаходити необхідну інформацію;

• вміти складати конспект лекцій, занотовувати в зошиті основні позиції;

• вміти систематизувати отримані знання;

• вміти відповідати на проблемні запитання;

• вміти коректно вести дискусію;

• вміти рецензувати відповіді інших студентів;

• вміти аргументовано відстоювати власну позицію;

Словник

Кредитно-модульна система організації навчального процесу – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових одиниць (залікових кредитів).

Заліковий кредит – це одиниця виміру навчального навантаження, необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів.

Змістовий модуль – це система навчальних елементів, що поєднана за ознакою відповідності певному навчальному об’єктові. Повноцінне оволодіння кожним змістовим модулем передбачає опрацювання студентом певного кола теоретичних питань на лекційних заняттях, практичних заняттях і відбувається під час аудиторної і самостійної роботи згідно з навчальним планом або за індивідуальним графіком роботи студента.

Поточний контроль – оцінювання рівня знань, умінь та навичок студентів, що здійснюється у ході навчального процесу шляхом проведення усного опитування, контрольної роботи, тестування, колоквіуму тощо.

Екзамен (залік) – форма підсумкового контролю засвоєння студентом навчального матеріалу з окремої дисципліни за певний період, відповідно до навчального плану.

Лекція – основна форма проведення навчального заняття у вищому навчальному закладі, призначена для засвоєння теоретичного матеріалу. Як правило, лекція є елементом курсу лекцій, який охоплює основний теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчальної дисципліни. Лекції проводяться лекторами – професорами і доцентами (викладачами) вищого навчального закладу, а також провідними науковцями або спеціалістами, запрошеними для читання лекцій. Лекції проводять у відповідно обладнаних приміщеннях – аудиторіях для однієї або більше академічних груп студентів.

Семінарське заняття – форма навчального заняття, за якої викладач організовує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів). Семінарські заняття проводять в аудиторіях або навчальних кабінетах з однією академічною групою. Індивідуальне навчальне заняття проводиться з окремими студентами з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей.

Консультація – форма навчального заняття, під час якого студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування. Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи студентів, залежно від того, чи викладач консультує студентів з питань, пов’язаних із виконанням індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни. Індивідуальні заняття з окремої дисципліни (реферати, курсові роботи тощо) видаються студентам в терміни, передбачені вищим навчальним закладом. Індивідуальні заняття виконуються студентом самостійно при консультуванні викладачем.

Самостійна робота студента – основний засіб роботи студента по оволодінню навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять.

ПРОГРАМА КУРСУ

«ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА УКРАЇНИ

(ХХ – поч. ХХІ ст.)»

(за вимогами кредитно-модульної системи)

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

ДЕРЖАВА ТА ПРАВО УКРАЇНИ В ПЕРІОД НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНИХ ЗМАГАНЬ І ВІДРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ

Національна революція в Україні. Створення Української Центральної ради. Український національний конгрес 5-7 квітня 1917 р. та його рішення. І Український військовий з’їзд (травень 1917 р.) та ІІ Всеукраїнський військовий з’їзд (5-11 червня 1917 р.) та їх значення для процесу українського державотворення. І Універсал Центральної ради (10 червня 1917 р.), ІІ Універсал Центральної ради (3 липня 1917 р.), ІІІ Універсал Центральної ради (7 листопада 1917 р.) та їх значення. «Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Центральної ради» (4 грудня 1917 р.) та реакція на нього Центральної ради. ІV Універсал Центральної ради (9 січня 1918 р.) та проголошення самостійності УНР. Конституція УНР (29 квітня 1918 р.). Причини поразки Центральної ради. Державний устрій доби Центральної ради. Процес формування республіканської форм\и правління. «Наказ Українській Центральній раді» (5 травня 1917 р.) та юридичне закріплення статусу Центральної ради. Функції та повноваження Загальних Зборів та Комітету ради (Малої ради). Утворення Генерального секретаріату та початок процесу розмежування законодавчої та виконавчої влад. Діяльність Генерального Секретаріату. Місцева влада і місцеве управління. Перебудова органів місцевого самоврядування. Причини бездіяльності органів місцевої влади. Судова система. З’їзд українських юристів (13-14 червня 1918 р.) та його рішення. Реформування судової системи. Утворення тимчасового Генерального суду. Закони «Про заведення апеляційних судів» (16 грудня 1917 р.), «Про умови обсадження і порядок обрання суддів Генерального і апеляційних судів» (23 грудня 1917 р.), «Про упорядження прокураторського нагляду на Україні» (січень 1918 р.) та ін. та їх значення. Правова система. Розвиток конституційного, фінансового, трудового, земельного, кримінального права.

Конгрес хліборобів 29 квітня 1918 р. та його рішення. Проголошення П.Скоропадського гетьманом нового державного утворення – Гетьманату «Українська держава». «Грамота до всього українського народу» (29 квітня 1918 р.) та відмова від політики Центральної ради. Державний лад. «Закони про тимчасовий державний устрій України» (29 квітня 1918 р.) та ідея короткочасної сильної влади. Гетьман та його функції і повноваження. Функції та повноваження Ради Міністрів. Реформування органів місцевого управління. Судова система та правоохоронні органи. Генеральний суд як вища судова інстанція. Закон про тимчасовий державний устрій України (29 квітня 1918 р.), Закон про титул, іменем якого твориться суд в Україні (25 травня 1918 р.), Закон про заснування Державного Сенату (8 липня 1918 р.), Закон «Про Судові палати і Апеляційні суди» (8 липня 1918 р.), Закон «Про організацію військово-судових установ та їх компетенції» (21 червня 1918 р.). Реформування системи прокуратури. Правова система.

Прихід до влади Директорії. Загальний історичний огляд подій. Державний лад. Декларація від 26 грудня 1918 р. та оголошення Директорії «верховною владою». Функції та повноваження Конгресу трудового народу. Закон про форму влади на Україні (28 січня 1919 р.) та передача влади Директорії. Закони «Про тимчасове управління та порядок законодавства в УНР», «Про Державну Народну Раду УНР» та перехід від парламентської до президентсько-парламентської форми правління. Місцеве управління. Інструкція «Про тимчасову організацію влади на місцях» (24 червня 1919 р.). Судова система. Закон про відновлення діяльності Генерального суду (2 січня 1919 р.). Закон «Про заведення апеляційних судів» (24 січня 1919 р.), Закон «Про вибори та призначення мирових суддів» (19 лютого 1919 р.), Закон про Надзвичайні Військові Суди (26 січня 1919 р.) та реформування судової системи. Правова система.

Західноукраїнська Народна Республіка Загальний історичний огляд. Діяльність Української національної ради. Створення Сейму ЗУНР. Створення уряду ЗУНР – Державного секретаріату (9 листопада 1918 р.). Повноваження Державного секретаріату. Місцева влада та управління. Процес об’єднання ЗУНР і УНР. Акт соборності 22 січня 1919 р. та його значення. Судова система та інші правоохоронні органи. Судова реформа та вдосконалення діяльності судових органів. Правова система ЗУНР. Розвиток конституційного, земельного, кримінального та процесуального права.