1 Етап – кількісний вимір «еталоного» стану об’єкта як максимально можливої довіри до свк (коефіцієнт,який дорівнює 1 чи 100 %)

2 Етап – тестування свк і ідентифікація його стану певною сумою балів

3 Етап – визначення фактичного рівня довіри до системи внутрішнього контролю підприємства-клієнт та відповідного йому ризик

Рис. 3.3. Етапи оцінки системи внутрішнього контролю підприємства-клієнта

Сутність ВК полягає у сприйнятті його як процесу реалізації волі власників щодо ресурсів підприємства на всіх організаційних рівнях господарювання за допомогою регламентованої діяльності суб'єктів контролю з метою забезпечення функціонування підприємства в заданому режимі (без відхилень, з мінімальним ризиком). А розгляд внутрішнього контролю з погляду системного підходу доводить, що він проявляється одночасно в чотирьох аспектах:

структурному (як система суб'єктів контролю);

функціональному (як функція управління, що забезпечує наявність зворотного зв'язку з об'єктами управління);

соціо-психологічному (як процес спрямованої взаємодії суб'єктів контролю й посадових осіб - об'єктів контролю);

інформаційному (як система організованих інформаційних одиниць (носіїв інформації) і основа прийняття рішень щодо усунення виявлених недоліків діяльності, тобто основа проведення коригувальних заходів).

Пропоновані вище чотири аспекти розгляду СВК визначають напрямки її оцінки в процесі зовнішнього аудиту. Вимоги до ВК у розрізі цих напрямків є параметрами оцінки СВК і логічно випливають із сутності внутрішнього контролю (рис. 3.4).

Процедура тестування припускає використання спеціально розроблених анкет, змодельованих таким чином, щоб включати розділи відповідно до вироблених напрямків тестування, а самі розділи орієнтувати на деталізацію відповідних груп параметрів. При розробці анкет тестування доцільно скористатися варіантом параметризації оцінки елементів СВК, представленим в таблиці 3.3. Вагомість (значущість) впливу кожної групи параметрів на підсумкову оцінку СВК, на наш погляд, об'єктивно неоднорідна. Звідси виходить, що якщо «еталонне» значення якості СВК прийняти за 100 %, то участь кожної із запропонованих груп можливо звести до наступного:

адекватність організації суб'єктів СВК - 20 % або коефіцієнт 0,2;

адекватність організації управління об'єктами ВК - 30 % або коефіцієнт 0,3;

дієвість коштів контролю - 30 % або коефіцієнт 0,3;

результативність контрольної діяльності - 20 % або коефіцієнт 0,2.

Аргументом на користь такого підходу визначення коефіцієнтів вагомості виступає той факт, що переважне й при цьому рівновелике значення для цілісної оцінки якості СВК мають індикатори надійності контрольної й організаційно-облікової діяльності як таких (тому по значущості - 0,3 в обох випадках); результативність контрольної діяльності є похідним компонентом, адекватність організації суб'єктів ВК - вступною, але не єдиною умовою якості функціонування СВК (тому, а також з причини однакової значимості якості «вхідних» і «вихідних» умов - 0,2 в обох випадках).

Адекватність організації суб'єктів ВК

Адекватність організації керування об'єктами ВК

Дієвість коштів внутрішнього контролю

контрольної Результативність діяльності

Структурний аспект

Функціональний аспект

Соціо-психологічний аспект

Інформаційний аспект

Рис.3.4. Вектор проведення аудиторської оцінки параметрів СВК підприємств-клієнтів

Таблиця 3.3

Параметризація елементів системи внутрішнього контролю згідно до напрямків її тестування

Напрямок тестування СВК	Елементи СВК	Параметри оцінки елементів СВК
1. Структурний аспект	Адекватність організації суб'єктів ВК (відповідно до цілей і обсягу діяльності підприємства)	налагодженість структури підрозділів підприємства, що здійснюють ВК (служба внутрішнього аудиту (ВНТА), посадові особи бухгалтерії, ін. служби) професійна компетенція суб'єктів ВК (освіта, практичний досвід, творчі здібності, підвищення кваліфікації, знання особливостей бізнесу) етична спроможність кадрового потенціалу служб ВК орієнтація на забезпечення незалежності контрольної діяльності та об'єктивності думки
2. Функціональ-ний аспект	Адекватність організації управління об'єктами (відповідно до філософії управління в цілому, з акцентом на реалізацію функції контролю, зокрема)	забезпечення стану й використання всіх видів ресурсів у заданому режимі (без відхилень від норм законодавства, стратегії розвитку, обліково-економічної політики, внутрішніх організаційних регламентів) у частині: матеріальних ресурсів: забезпечення схоронності активів (організація матеріальної відповідальності, обмеження доступу до активів); 2) трудових ресурсів (кадрового потенціалу): адекватне розмежування обов'язків з обліку й матеріальної відповідальності, по здійсненню господарських операцій і веденню обліку, між управлінським персоналом і виконавцями;

Продовження табл..3.3.

1	2	3
		3) інформаційних ресурсів: відповідність застосовуваних облікових методик обраній обліковій політиці; відповідність даних синтетичного обліку й фінансової звітності, синтетичного й аналітичного обліку; обґрунтованість даних обліку первинними документами; схоронність носіїв обліково-економічної інформації (УЭИ); захист УЭИ від несанкціонованого доступу.
3. Соціо-психологічний аспект (із проникненням ознак структурного й функціонального аспектів)	Дієвість засобів контролю (з погляду забезпечення реалізації функції контролю його суб'єктами)	забезпеченість суб'єктів ВК регламентами діяльності (Положення про ВК, Положення про ВНТА, Посадові інструкції) з урахуванням їхньої організаційної відособленості, незалежності діяльності наявність і застосування корпоративних стандартів ВК із урахуванням мотивації діяльності персоналу обґрунтованість планів і програм діяльності служб ВК (ВНТА) з урахуванням характеру сприйняття контролю персоналом наявність і застосування методик ВК за відповідними (планованими) об'єктами своєчасність застосування засобів контролю адекватність засобів контролю завданню зниження (попередження) ризиків фінансово-господарської діяльності
4. Інформаційний аспект	Результативність контрольної діяльності	своєчасність і повнота забезпечення інформацією вищий рівень менеджменту для управління відхиленнями, бізнес-

Продовження табл. 3.3.

1	2	3
		ризиками; відповідність звітності служб ВК даним планів і програм їхньої діяльності по складу об'єктів і періодам проведення контрольних процедур; детальність і характер коригувальних заходів у змісті звітів служб ВК (ВНТА); наявність інформації про результати контролю за виконанням коригувальних заходів

Саме, виходячи з таких співвідношень, і передбачається бальна оцінка відповідних «еталонних» параметрів. Причому, кожному параметру може відповідати кілька питань, відповіді на які повинні переконувати, у якому саме ступені даний параметр властивий конкретній системі ВК підприємства-клієнта (або не властивий зовсім). Узагальнити дані тестування можливо на основі механізму трансформації результатів оцінки СВК, запропонованого в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4.