1.2 Концепції та підходи до проведення аудиту

В теорії аудиту необхідність його розвитку розглядалась з різних точок зору. У Великій Британії і США найбільш визнаними є три підходи: теорія потенційного або існуючого інвестора, теорія агентів, теорія мотивації.

Сутність першої теорії полягає у тому, що будь-який інвестор навіть при наявності необхідного рівня знань у сфері фінансового обліку та аналізу не може бути упевненим у достовірності показників фінансовій звітності, бо він не знайомий з системою бухгалтерського обліку, на підставі даних якої складається фінансова звітність. Підтверджуючи публічну фінансову звітність, аудитор виступає гарантом взаємовідносин між компанією та інвесторами.

Теорія агентів (або управляючих) пояснює необхідність аудиту, спираючись на історичні факти незалежної перевірки звітів управляючих по замовленню землевласників. Розглядаючи управляючих, як агентів власника, ця теорія вказує на потенційний конфлікт їх інтересів, в якому роль третейського судді виконує аудитор. Отримуючи аудиторський висновок, який підтверджує результати діяльності представлені в фінансовій звітності, управляючий підсилює довіру до неї власників та поліпшує своє власне становище.

Теорія мотивації не суперечить вищеназваним підходам й враховує в більшій ступені психологічні моменти. Існую точка зору, що менеджери більш відповідно віднесуться до складання звітності, якщо будуть знати про обов’язковість її перевірки незалежними аудиторами. Це знижує ризик виникнення помилок і сприяє забезпеченню інтересів користувачів цієї звітності.

Загальною рисою перелічених підходів є ті положення, що для нормального функціонування ринкових відносин необхідна об’єктивна інформація. Однак тільки об’єктивності недостатньо для прийняття обґрунтованих рішень, тоді як кожний користувач інформації (кредитор, менеджер, покупець, акціонер і т.п.) переслідує свої інтереси, у зв’язку з цим бухгалтерська інформація повинна бути релевантною. Роль аудитора полягає у тому, що він оцінює інформацію, яку призначено для користувачів з позиції об’єктивності і релевантності.

В своєму становленні та розвитку аудит пройшов три еволюційні етапи, що зумовили різні підходи до проведення аудиту:

- аудит підтверджуючий;

- аудит системно-орієнтований;

- аудит зон ризику.

Сутність першого підходу полягає в тому, що аудитор підчас виконання завдання дублює дії бухгалтера, а потім порівнює результати отримані ним та показники звітності, сформованої бухгалтерією підприємства. Такий підхід до проведення аудиту панував в розвинених країнах до 40-вих років 20 століття. Зі збільшенням обсягів господарських операцій і різким побільшенням підприємств змога перевіряти всі господарські операції втрачалася і в арсеналі аудиторів з'явився метод аудиторської вибірки.

За об'єктивних причин (диверсифікація капіталу, поява транснаціональних підприємств та підприємств корпоративного типу і, як наслідок, для ефективного управління ними організація спроможних систем внутрішнього контролю) у середині 40-вих років двадцятого століття став можливим системно-орієнтований підхід до проведення аудиту, що передбачає попередню оцінку аудитором рівня ефективності функціонування системи внутрішнього контролю підприємства-клієнта. Такий підхід дає змогу аудитору зменшити обсяг вибірки при належному рівні гарантії аудиторської думки.

Третій – ризик-орієнтований підхід до проведення аудиту полягає у попередній оцінці ризиків діяльності та оцінці найбільш суттєвих статей фінансової звітності і виходячи з цього визначається обсяг аудиторської вибірки та стратегія аудиту. Інакше кажучі ризик-орієнтований підхід до організації аудиту включає використання даних системи управління ризиками при плануванні аудиту і управління ризиками власної діяльності.