3. Стадії контрольно-наглядових проваджень.

Узагальнено в структурі контрольно-наглядових проваджень можна виді­лити три стадії:

1. Порушення провадження (інформаційна стадія);

2. Розгляд (аналітична стадія);

3. Прийняття рішення та виконання (стадія коригування);

4. Оскарження прийнятого рішення.

Метою першої стадії контрольно-наглядового провадження (інформацій­ної) є одержання інформації про важливі сторони, прояви та якості підконтрольного об'єкта за допомогою різноманітних методів спо­стереження, перевірок та обліку об'єктивних фактичних даних про підконтрольний об'єкт. Інформація слугує засобом життєдіяльності та ефективності контрольно-наглядових функцій. Можливості її одержання визнача­ються перш за все всеохоплюючим та універсальним характером контролю.

Другою стадією контрольно-наглядового провадження виступає аналітич­на стадія. Даний процес включає в себе аналітичний момент, що полягає в обробці первинної інформації, детальній перевірці та аналізі всіх фактів, взятих у їхній сукупності, в причинному зв'язку, тим самим створюючи базу для формування висновку від­носно об'єкта контролю, на скільки процеси, що в ньому відбуваються, відповідають бажаним моделям та зразкам.

Третя стадія контрольно-наглядового провадження виходить за межі само­го контролю та нагляду, тому що або пов'язана з прийняттям нового рішення, яке усуває виявлені недоліки, або із застосуванням заходів приму­сового характеру, що також лежить за його функціональними ме­жами. Точність у визначенні коригуючої стадії контролю є прин­ципово важливою як з теоретичної, так і з практичної точок зору, оскільки відіграє роль основи правильного вибору та обґрунтуван­ня правових заходів та процесуальних форм у відповідній діяльно­сті суб'єктів їх застосування.

Четверта стадія провадження "оскарження прийнятого рішення" за своєю природою є факультативною стадією. У випадку якщо суб'єкт контрольно-наглядового впливу не згоден з прийнятим рішенням в процесі виконання контрольно-наглядових функцій владним суб’єктом, він має право в встановленому порядку оскаржити прийняте рішення, в тому числі про застосування примусових заходів впливу. Слід зазначити, що в даному випадку оскарження в жодному разі не призупиняє безпосереднього виконання рішення.

4. Особливості здійснення нагляду органами внутрішніх справ в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та дозвільної системи.

Пріоритетними формами управлінської діяльності в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху є нагляд та контроль. Так, контрольно-наглядова діяльність за дорожнім рухом полягає в безпосередньому спостереженні за дотриманням усіма учасниками Правил дорожнього руху, передбачених нормативів та стандартів.

На думку Х.П. Ярмакі безпека дорожнього руху – це система суспільних відносин, яка складається у сфері дорожнього руху з метою задоволення потреб його учасників у переміщенні та відображає ступінь захищеності цих учасників і держави від дорожньо-транспортних пригод та їх наслідків.¹¹⁶

Сутність забезпечення безпеки дорожнього руху як об’єкта адмі­ністративно-наглядової діяльності полягає у тому, що усі державні і громадські організації, а також посадові особи, які визначені у Розділі 2 Закону України "Про дорожній рух", зобов’язані забезпечувати дотримання загальнодержавних нормативів, спрямованих на попередження аварійності та її наслідків, припинення правопорушень, притягнення правопорушників до відповідальності, а громадяни, які виступають у ролі водіїв, пішоходів і пасажирів, – дотримуватись встановлених правил, норм та стандартів.

Найширше коло адміністративно-наглядових повноважень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху має Державна автомобільна інспекція МВС України, яка є специфічним підрозділом органів виконавчої влади. Роль інспекцій з нагляду за дорожнім рухом в загальнодержавній системі забезпечення безпеки дорожнього руху можна визначити таким чином: здійснення державного контролю та нагляду за дотриманням усіх правил, стандартів та інших нормативів, які стосуються безпеки дорожнього руху; обов’язкова участь у розробці такого роду нормативів; роз’яснювальна робота, пропаганда з питань дотримання правил руху; регулювання дорожнього руху.

Особливе місце ДАI в числі суб’єктів адміністративного нагляду визначається двома умовами: цей підрозділ міліції здійснює нагляд за надзвичайно складним соціальним явищем – дорожнім рухом; цей підрозділ міліції віднесений до числа державних інспекцій. Зупинимось на короткій характеристиці цих ознак. Аналіз нормативних актів, що регламентують діяльність ДАI, дозволяє віднести її до числа органів, основним призначенням яких є нагляд за відповідністю діяльності піднаглядних об’єктів. Для Держ­автоінспекції, так само як і для інших інспекцій, характерним є організаційне самовизначення: наявність надвідомчих повноважень, пов’язаних із застосування адміністративного примусу, обов’язок та право на участь у визначенні правового режиму піднаглядних об’єктів. На особливість діяльності ДАI значно впливає і та обставина, що в результаті сформованих історичних умов ця інспекція є структурним підрозділом органів внутрішніх справ.

Разом з тим слід відзначити і те, що адміністративно-наглядовими повноваженнями в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім працівників ДАI, наділені усі без винятку атестовані працівники міліції, тобто особи рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України. Зокрема, у п. 12 ст. 10 Закону України "Про міліцію" зазначено, що одним із обов’язків міліції є забезпечення в межах своєї компетенції безпеки дорожнього руху, додержання законів, правил і нормативів у цій сфері, здійснення контролю за утриманням у належному технічному стані та чистоті доріг та вулиць. Оскільки в цій нормі не уточняється, хто саме в міліції повинен виконувати зазначений обов’язок, можна зробити висновок, що він поширюється на всіх працівників міліції.

Норма такого ж змісту міститься і в інших нормативних актах, які регулюють правове положення конкретних підрозділів органів внутрішніх справ та їх працівників, залежно від напрямку їх правоохоронної діяльності. Так, у Розділі IV "Обов’язки патрульно-постових нарядів міліції" Статуту ППСМ передбачено навіть окремий підрозділ, в якому визначено обов’язки патрульних щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, зокрема, вони повинні: а) знати Правила дорожнього руху і чинне законодавство про відповідальність за їх порушення; б) запобігати і припиняти порушення Правил дорожнього руху, особливо управління транспортними засобами водіями в стані сп’яніння, без посвідчення на право управління автотранспортом, пішоходами, а також порядку перевезення вантажів; в) при порушенні Правил дорожнього руху іноземними громадянами або особами без громадянства вживати щодо них заходи на загальних умовах, за винятком осіб, які мають дипломатичний імунітет; г) при порушенні Правил дорожнього руху особами, які мають дипломатичний імунітет, після перевірки документів, що підтверджують особу, у встановленому порядку скласти протокол, після чого документи повернути власнику та інформувати про це оперативного чергового та подати рапорт на ім’я начальника органу внутрішніх справ; д) якщо водій, який має дипломатичний імунітет, керує транспортним засобом у нетверезому стані, відсторонити його від керування, доповісти оперативному черговому і діяти відповідно до одержаних вказівок; е) при дорожньо-транспортній події терміново доповідати про вчинене оперативному черговому або інспектору дорожньо-патрульної служби ДАI; є) при дорожньо-транспортній події з автомобілем, в якому перебувають особи, що мають дипломатичний імунітет (якщо вони не потребують медичної допомоги), запропонувати водієві бути присутнім при складанні матеріалів за даною подією; ж) допомагати дітям, людям похилого віку та інвалідам при переході ними вулиць; з) в місцях інтенсивного руху транспорту і пішоходів забезпечувати порядок на зупинках громадського транспорту, стежити за додержанням правил дорожнього руху, перевезення людей, посадки і висадки пасажирів.

Відповідно до п. 21 ст. 11 Закону України "Про міліцію", пра­цівникам міліції надано право: 1) зупиняти транспортні засоби в разі порушення правил дорожнього руху, наявних ознак, що свідчать про технічну несправність транспорту або забруднення ним навколиш­ньо­го середовища, а також при наявності даних про те, що він вико­ристовується з протиправною метою; 2) оглядати транспортні засоби і перевіряти у водіїв документи на право користування й керування ними, дорожні листи і відповідність вантажів, що перевозяться, товарно-транспортним документам, наявність страхового поліса (сертифіката) про укладення договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; 3) проводити технічний огляд автомототранспорту; 4) орга­ні­зовувати при необхідності медичний огляд водіїв; 5) затримувати, відстороняти від керування транспортними засобами осіб, які перебувають у стані сп’яніння, а також тих, які не мають документів на право керування або користування транспортними засобами; 6) позбавляти водіїв у передбачених законодавством випадках права керування транспортними засобами; 7) використовувати передбачені нормативними актами технічні засоби для виявлення та фіксації порушень правил дорожнього руху; 8) забороняти експлуатацію транспортних засобів, технічний стан яких загрожує безпеці дорожнього руху чи навколишнього середовища або номери агрегатів яких не відповідають записам у реєстраційних документах; 9) затримувати і доставляти у встановленому порядку транспортні засоби для тимчасового зберігання на спеціальних майданчиках чи стоянках; 10) відвідувати підприємства, установи і організації для виконання контрольних і профілактичних функцій щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; 11) вимагати від відповідних організацій усунення порушень правил утримання шляхів, обмежувати або забороняти проведення ремонтно-будівельних та інших робіт, інших заходів на вулицях і автомобільних шляхах, якщо при цьому не додержуються вимоги по забезпеченню громадської безпеки.

Умовно повноваження ДАI в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху доцільно поділити на дві групи: дозвільні та наглядові. Якщо актами реалізації дозвільних повноважень є: дозвіл; висновок; реєстрація; посвідчення на право керування транспортним засобом тощо. За своєю природою ці акти є правозастосовними, вони не породжують і не змінюють правових норм.

Наглядові повноваження ДАI спрямовані в основному на забезпечення безпечного і безперебійного переміщення людей, вантажів, транспортних засобів. Працівники ДАI здійснюють нагляд за дорожнім рухом, у випадках, якщо в його процесі з’являються відхилення від установлених вимог, вживають заходів по відновленню нормального руху транспорту і пішоходів. З цією метою вони попереджають і усувають різні перешкоди на дорогах, виявляють і припиняють порушення Правил дорожнього руху та інших нормативів, що відносяться до сфери забезпечення безпеки дорожнього руху; надають допомогу водіям, пішоходам і пасажирам, у тому числі й долікарняну допомогу потерпілим при дорожньо-транспортних випадках; сприяють у транспортуванні ушкоджених транспортних засобів і в охороні майна, що залишилося без догляду.

За напрямками діяльності нагляд в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху можна звести у такі групи:

• нагляд за станом автошляхів;

• нагляд за дорожніми умовами;

• технічний нагляд.

Так, завданням нагляду за станом автошляхів є спостереження за відповідністю стану автомобільних доріг, вулиць, шляхових споруд, заліз­ничних переїздів, обладнання вулиць і доріг засобами регулювання за встановленими нормами, правилами і стандартами з метою забезпечення безперебійного і безпечного руху транспортних засобів і пішоходів, збільшення перепускної можливості доріг. Це завдання покладене на підрозділи (структури) спеціалізованої служби органі­зації дорожнього руху. Працівники цього підрозділу дають висновки щодо проектів на будівництво та реконструкцію автомобільних доріг, вулиць, шляхових споруд, залізничних переїздів, ліній міського електричного транспорту в частині, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху. Проекти на будівництво та реконструкцію автомобільних доріг попередньо переглядаються з огляду на їх безпеку.

Нагляд за дорожніми умовами здійснюється з метою оперативного вжиття заходів щодо усунення недоліків, які виникли в процесі експлуатації доріг і які створюють перешкоди руху та загрозу його безпеці. Під час повсякденного нагляду за дорожніми умовами контролюється експлуатаційний стан доріг, справність їх інженерного обладнання, дотримання вимог щодо забезпечення безпеки руху при проведенні ремонтно-будівельних та інших робіт на дорогах. У складних умовах руху (ожеледь, заметіль, мряка, дощ та ін.) особлива увага звертається на стан покриття, узбіч, наявність дорожніх знаків, загороджень, роботу світлофорної сигналізації.

Ще одним напрямком є технічний нагляд. Завданням технічного нагляду є спостереження за відповідністю стану автомототранспортних засобів, тролейбусів і трамваїв вимогам безпеки дорожнього руху. Нагляд за технічним станом автомототранспортних засобів, що перебувають в експлуатації, тролейбусів та трамваїв здійснюється в таких формах: проведення державних періодичних технічних оглядів автомобілів, мотоциклів та причепів; контроль за проведенням автотранспортними підприємствами заходів щодо утримання транспортних засобів у справному стані; контроль за технічним станом тролейбусів та трамваїв; контроль за технічним станом транспортних засобів на вулицях та дорогах тощо. Огляд транспортних засобів повинен розпочинатися з перевірки відповідності типу, марки, моделі транспортного засобу, номерів агрегатів. Заборонена експлуатація транспорту, якщо він не пройшов належного огляду.

Сутність діяльності ДАI МВС України полягає у тому, що вона має право здійснювати надвідомчий контроль за додержанням встановлених законів, норм і правил всіма без винятку організаціями і установами, незалежно від форм власності і відомчої підпорядкованості. Аналіз нормативних актів, які регламентують діяльність Держ­автоінспекції, дає підстави віднести її до числа тих органів, основним призначенням яких є спостереження та нагляд за відповідністю стану закріплених за нею об’єктів тому положенню, що за­значене у правових нормах. Для ДАI характерне організаційне відособлення, наявність надвідомчих повноважень, владний характер приписів, володіння особливими повноваженнями, пов’язаними із застосуванням засобів адміністративного примусу.

Адміністративна контрольно-наглядова діяльність міліції у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху здійснюється у таких формах: правотворчій, яка полягає у розробці та виданні правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху; правозастосовній, тобто шляхом реалізації передбачених нормативно-правовими актами повноважень у зазначеній сфері. Застосування норм права, що забезпечують безпеку дорожнього руху, складає основний зміст адміністративно-наглядової діяльності міліції у цій сфері.

Дозвільна система. В умовах політичних та соціально-економічних перетворень, активізації адміністративної реформи, з одного боку, та ускладненням криміногенної обстановки, збільшенням числа злочинних посягань на життя, здоров’я та майнові інтереси громадян із застосуванням зброї, з іншого, особливої актуальності набуває питання створення ефективної системи нагляду з боку держави за використанням предметів, речовин, матеріалів, здійсненням окремих видів діяльності, виробництв, робіт, які становлять підвищену небезпеку для суспільства.

Запровадження у життя загальнообов’язкових правил дозвільної системи здійснюється за допомогою правових приписів, якими враховуються специфічні особливості певних сфер суспільних відносин. У відповідних правових актах визначається, які саме дозволи і від якого органу вимагаються на здійснення того чи іншого виду діяльності (наприклад, придбання зброї), які дії заборонено проводити без спеціального дозволу, які види відповідальності і конкретні санкції передбачені за допущені порушення. Зазначений адміністративно-правовий інструментар отримав в науці назву – "дозвільна система". Таким чином, дозвільна система займає важливе місце в системі адміністративно-правових засобів забезпечення правопорядку.

Аналіз змісту різних нормативних актів, які прямо чи опосередковано регулюють дозвільні правовідносини, свідчить про те, що основне навантаження в реалізації дозвільної системи несуть органи внутрішніх справ, точніше, міліція. Діяльність міліції щодо здійснення дозвільних повноважень досить складна і різноманітна. Сутність її полягає у розробці та втіленні в життя комплексу заходів, спрямованих на недопущення шкоди, яку може бути заподіяно громадським та державним інтересам, власності, особистій безпеці громадян внаслідок безконтрольного володіння і використання об’єктів, на які поширюється зазначена система. Ця діяльність будується відповідно до завдань, що ставляться перед органами внутрішніх справ різними нормативними актами.

До повноважень працівників міліції у сфері здійснення дозвільної системи відповідно до чинних нормативних актів можна віднести їх право: брати участь у розробленні проектів нормативно-правових актів, які стосуються умов, правил і порядку функціонування об’єктів, на які поширюється дозвільна система; виявляти, попереджувати, припиняти і розкривати злочини та інші правопорушення в сфері здійснення дозвільної системи; приймати і реєструвати заяви і повідомлення про злочини та адміністративні правопорушення в сфері здійснення дозвільної системи, своєчасно приймати по них рішення; виявляти причини й умови, що сприяють вчиненню правопорушень в сфері здійснення дозвільної системи, вживати в межах своєї компетенції заходів до їх усунення; проводити профілактичну роботу серед осіб, які є власниками об’єктів дозвільної системи; давати відповідно до законодавства дозвіл на придбання, зберігання, носіння і перевезення зброї, боєприпасів, вибухових речовин та матеріалів, інших предметів і речовин, щодо зберігання і використання яких встановлено спеціальні правила, а також на відкриття об’єктів, де вони використовуються; контролювати додержання фізичними та юридичними особами встановлених правил дозвільної системи; охороняти об’єкти дозвільної системи; вимагати від громадян і посадових осіб, які порушують правила дозвільної системи, припинення цих дій, виносити на місці усне попередження особам, які допустили малозначні порушення правил дозвільної системи, а в разі невиконання зазначених вимог застосовувати передбачені законом заходи примусу; перевіряти у громадян документи, що посвідчують їх право на придбання, зберігання, перевезення та використання об’єктів дозвільної системи, а також інші документи, необхідні для з’ясування питання щодо додержання правил дозвільної системи; викликати громадян і посадових осіб у справах про порушення правил дозвільної системи, в разі ухилення без поважних причин від явки за викликом піддавати їх приводу у встановленому законом порядку; виявляти і вести облік осіб, які є власниками об’єктів дозвільної системи; складати протоколи про адміністративні правопорушення в сфері здійснення дозвільної системи, провадити особистий огляд, огляд речей, вилучення речей і документів, застосовувати інші передбачені законом заходи забезпечення провадження у справах про зазначені правопорушення; накладати адміністративні стягнення за порушення правил дозвільної системи або передавати матеріали про адміністративні правопорушення на розгляд інших державних органів, громадських організацій або трудових колективів; у визначених законом випадках для попередження порушень правил дозвільної системи перебувати на земельних ділянках, в жилих та інших приміщеннях громадян за їх згодою, а також на території і в приміщеннях підприємств, установ і організацій з повідомленням про це адміністрації; одержувати безперешкодно і безплатно від підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та об’єднань громадян на письмовий запит відомості про об’єкти дозвільної системи; вносити відповідним державним органам, об’єднанням громадян, підприємствам, установам, організаціям або посадовим особам обов’язкові до розгляду подання про необхідність усунення причин і умов, що сприяють вчиненню правопорушень в сфері здійснення дозвільної системи; анулювати виданий підприємству, установі чи організації дозвіл на придбання, зберігання і використання зброї, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів і речовин при невиконанні встановлених правил користування і поводження з ними або при недоцільності їх подальшого зберігання, вилучати при необхідності зазначені предмети, опечатувати склади, бази й сховища, закривати стрілецькі тири і стенди, зброєремонтні та піротехнічні підприємства, магазини, що торгують зброєю і боєприпасами, до усунення порушень відповідних правил; анулювати дозволи на придбання, зберігання і носіння зброї та боєприпасів, видані громадянам, які зловживають спиртними напоями, вживають наркотичні засоби без призначення лікаря, інші одурманюючі засоби, хворіють на психічні захворювання, та в інших випадках, передбачених законодавством; оглядати з участю адміністрації підприємств, установ, організацій приміщення, де знаходяться зброя, боєприпаси, вибухові, наркотичні та сильнодіючі хімічні, отруйні та радіоактивні речовини і матеріали, з метою перевірки додержання правил поводження з ними; оглядати зброю та боєприпаси, що знаходяться у громадян, а також місця їх зберігання; вимагати від посадових осіб підприємств, установ і організацій відомості та пояснення по фактах порушення правил дозвільної системи; витребувати і при необхідності вилучати документи, зразки сировини й продукції, опечатувати каси, приміщення і місця зберігання об’єктів дозвільної системи; вести документацію на об’єкти дозвільної сис­теми.

Слід відзначити і те, що працівники міліції під час здійснення дозвільних повноважень користуються загальними правами та обов’язками, які мають усі працівники міліції, зокрема: приймати заяви про злочини та інші правопорушення, використовувати безперешкодно транспортні засоби, користуватися у невідкладних випадках безперешкодно і безплатно засобами зв’язку, засобами масової інформації, зберігати, носити і застосовувати спеціальні засоби та зброю тощо.

Наглядова діяльність міліції у сфері здійснення дозвільної системи покладається на підрозділи громадської безпеки, а саме: 1) відділ дозвільної системи Департаменту адміністративної служби міліції МВС; 2) управління (відділи) адміністративної служби міліції головних управлінь МВС України в Криму, м. Києві, Київській області, управлінь МВС України в областях, м. Севастополі, на транспорті; 3) відділ спеціальної міліції МВС України; 4) старших інспекторів, інспекторів дозвільної системи; 5) дільничних інспекторів міліції міськ-, райлінорганів внутрішніх справ.

Під час здійснення нагляду за дотриманням правил дозвільної системи працівниками міліції виявляються й усуваються недоліки у функціонуванні підконтрольних об’єктів, припиняються порушення встановлених правил, виявляються причини і умови, що їм сприяють.

Характеризуючи нагляд міліції за об’єктами дозвільної системи, необхідно виходити з того, що він включає в себе як перевірки таких об’єктів, так і інформаційно-аналітичну роботу щодо вивчення і оцінки стану справ на цих об’єктах, а також вжиття заходів до попередження і виявлення порушень відповідних правил, їх усунення та покарання винних. За сферою здійснення цей нагляд є зовнішнім, тобто поширюється на об’єкти незалежно від їх відомчого підпорядкування. В той же час вищі органи внутрішніх справ здійснюють нагляд за діяльністю нижчих підрозділів, тобто забезпечують внутрішньосистемний нагляд, характерний для будь-якої системи управління.

Основною формою нагляду в сфері дозвільної системи є перевірка, під час якої вирішуються такі завдання: виявляються порушення встановлених правил, причини та умови, які сприяють цим порушенням, вживаються заходи для їх усунення, попереджується розкрадання предметів та речовин, на які поширюється дозвільна система, виявляються та припиняються випадки їх використання не за призначенням або зі злочинною метою, здійснюється перевірка громадян, які поступають на роботу, пов’язану зі зберіганням, перевезенням та використанням зазначених предметів та речовин, а також їх діяльність на об’єктах дозвільної системи.

Нагляд за виконанням правил дозвільної системи включає попередню перевірку об’єктів при виданні відповідних дозволів (ліцензій), наступні систематичні обстеження цих об’єктів, перевірку та допуск осіб до роботи, пов’язаної з предметами та речовинами, на які поширюється дозвільна система, наступний нагляд за їх діяльністю, а також облік зазначених об’єктів.

Так, попередня перевірка дозволяє попередити різні небезпечні ситуації, шкідливі наслідки, які можуть виникнути внаслідок неналежного функціонування об’єктів дозвільної системи, а також вчинення злочинів та інших правопорушень з використанням зброї, вибухових матеріалів та інших предметів і речовин, на які поширюється ця система. Наприклад, попередня перевірка перед видачею дозволу здійснюється з метою виявлення відповідності всіх умов, за яких його може бути видано, чинним нормативним актам. Попередня перевірка складів, сховищ та інших об’єктів дозвільної системи проводиться комісією, до складу якої входять залежно від виду об’єкта представники зацікавлених організацій, органів внутрішніх справ, пожежного, санітарного, архітектурного нагляду та ін. За результатами роботи комісія складає акт, в якому робить висновок про наявність або відсутність відповідних умов для відкриття об’єк­та. Такий акт є однією з підстав для видачі дозволу.

Крім регулярних, планових перевірок об’єктів дозвільної системи працівники міліції можуть здійснювати також позапланові перевірки. Необхідність в них може виникати з різних причин – зростання кількості певних правопорушень з використанням предметів та матеріалів, на які поширюється дозвільна система, виявлення фактів розкрадання зазначених предметів та матеріалів, наявність оперативних даних про порушення на таких об’єктах певних правил, завдання вищих органів тощо. В таких випадках до перевірок можуть залучатися не тільки працівники дозвільної системи та дільничні інспектори міліції, а й працівники інших її служб.

Організація наглядової діяльності у сфері здійснення дозвільної системи складається із: 1) визначення цілей і завдань адміністративного нагляду в сфері дозвільної системи; 2) визначення об’єктів нагляду; 3) визначення суб’єктів організації адміністративного нагляду за дотриманням правил дозвільної системи; 4) підготовки і прийняття управлінських рішень; 5) планування роботи; 6) ведення справ обліку об’єктів дозвільної системи; 7) проведення обстежень об’єктів дозвільної системи; 8) проведення профілактичних заходів щодо попередження та припинення порушень правил дозвільної системи, а також притягнення порушників до відповідальності в порядку, встановленому законодавством України; 9) налагодження взаємодії з іншими службами органів внутрішніх справ, а також з іншими державними органами та громадськими організаціями; 10) здійснення прийому громадян, розгляду та перевірки їх заяв, скарг; 11) забезпечення адміністративно-наглядової діяльності в сфері здійснення дозвільної системи; 12) контролю за її здійсненням.

Розглянемо виділені елементи організації наглядової діяльності у сфері здійснення дозвільної системи детальніше. Головними орієнтирами адміністративного нагляду в сфері здійснення дозвільної системи є цілі і завдання наглядової діяльності, від яких залежить також його організація. Суб’єкти організації нагляду попередньо висувають певні цілі і потім свідомо прагнуть їх досягнення. Мета адміністративного нагляду є передумовою утворення організаційних структур нагляду і правильного вибору найбільш дієвих методів його організації. На думку дисертанта, мета адміністративного нагляду міліції в сфері здійснення дозвільної системи полягає в забезпеченні належного стану охорони та захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних і юридичних осіб, їх безпеки, попередження та припинення правопорушень, притягнення до встановленої законом відповідальності осіб, які порушують правила дозвільної системи, що досягається шляхом систематичного спостереження за обігом спеціально визначених предметів, матеріалів і речовин, а також відкриття та функ­ціонування окремих підприємств, майстерень і лабораторій, безконтрольне використання яких може завдати суттєвої шкоди державним та приватним інтересам. Мета адміністративного нагляду міліції визначає його завдання, які є конкретизацією мети і виступають як форма її матеріалізації.

До завдань адміністративно-наглядової діяльності в сфері здійснення дозвільної системи можна віднести: попередження порушень правил придбання, обліку, зберігання, перевезення, використання та знищення предметів і речовин, щодо яких встановлено особливий режим реалізації права власності; недопущення використання підконтрольних об’єктів та предметів не за призначенням, зі злочинною чи іншою протиправною метою; запобігання крадіжкам та втраті предметів і речовин, на які встановлено дозвільну систему; застосування до порушників правил дозвільної системи передбачених законом заходів адміністративного впливу.

Суб’єктами організації адміністративного нагляду в сфері здійснення дозвільної системи є, насамперед, керівники (начальники) органів і підрозділів міліції: на державному рівні – міністр внутрішніх справ України та його заступники, керівники галузевих і функціональних служб; на регіональному рівні – начальники ГУМВС України в Автономній Республіці Крим, м. Києві та Київській області, УМВС областей та м. Севастополі, їх заступники, керівники служб; на рівні міськрайорганів внутрішніх справ – начальники органів, їх заступники, керівники і командири служб і підрозділів. Перераховані керівники є, так би мовити, "загальними" суб’єктами організації адміністративного нагляду в сфері здійснення дозвільної системи. У свою чергу, спеціальними суб’єктами організації адміністративно-наглядової діяльності є керівники структурних підрозділів міліції громадської безпеки, зокрема, відділу дозвільної системи Департаменту громадської безпеки МВС, управління (відділу) адміністративної служби міліції головних управлінь МВС України в АРК, м. Києві, Київській області, управлінь МВС України в областях, м. Севастополі, на транспорті, управління МВС України на транспорті, відділу дозвільної роботи спеціальної міліції МВС України, старші інспектори дозвільної системи. Значними повноваженнями в цій сфері наділені дільничні інспектори (старші інспектори) міліції, у зв’язку з чим їх також можна визнати спе­ціальними суб’єк­тами організації адміністративно-наглядової діяльності в ній.

Оскільки в здійсненні дозвільної системи беруть участь різні служби та підрозділи органів внутрішніх справ, для координації їх спільної діяльності, визначення конкретних завдань та функцій необхідні керівні вказівки МВС України. Міністерство внутрішніх справ України, як зазначалося, з питань здійснення дозвільної системи приймає рішення, обов’язкові не тільки для органів внутрішніх справ, але й для всіх суб’єктів, діяльність яких пов’язана з об’єктами дозвільної системи. З цих питань МВС України видає накази, інструкції, вказівки, настанови тощо.

Процес підготовки і прийняття управлінських рішень в сфері здійснення дозвільної системи проходить декілька етапів. Прийняттю обґрунтованих управлінських рішень передує збір, обробка та аналіз необхідної інформації, тобто ця діяльність пов’язана, насамперед, з вивченням та оцінкою оперативної обстановки. При цьому, в першу чергу, необхідно виходити з вимог нормативних актів, які регулюють питання дозвільної системи. В процесі аналізу оперативної обстановки враховується також загальна оцінка та стан функціо­нування об’єктів дозвільної системи в конкретному регіоні (районі, місті, на адміністративній дільниці), кількість об’єктів дозвільної системи, наявність мисливської зброї у населення, кількість правопорушень, вчинених з використанням зброї, вибухових матеріалів та інших предметів, розкрадань з об’єктів дозвільної системи. Крім того, враховується і штатна кількість працівників дозвільної системи в області, районі, їх функціональна завантаженість, кількість дільничних інспекторів, оперативних працівників карного розшуку та ДСБЕЗ, інших служб міліції.

Ефективність адміністративно-наглядової діяльності в сфері здійснення дозвільної системи багато в чому залежить від науково-обґрунтованого планування роботи. План є специфічним видом управлінського рішення, в ньому відображаються загальні цілі та заходи, потрібні для їх досягнення. Нагляд міліції за об’єктами дозвільної системи здійснюється переважно відповідно до планів роботи, затверджених начальниками тих чи інших органів. Однак в разі необхідності можуть проводитися і позапланові, несподівані перевірки об’єктів.

Наступним елементом організації наглядової діяльності в сфері здійснення дозвільної системи є ведення справ обліку об’єктів дозвільної системи. Облік одночасно є сукупністю певних відомостей і управлінським процесом, а також функцією управління. Облік об’єктів, на які поширюється дозвільна система, здійснюється в книзі обліку об’єктів дозвільної системи. На кожний об’єкт дозвільної системи заводиться облікова справа, якій присвоюється реєстраційний номер. Облікові справи на об’єкти, які знаходяться на одному підприємстві, в установі, організації, господарському об’єднанні, ведуться окремо.

Слід зазначити і те, що управління (відділи) адміністративної служби міліції ГУМВС України в Автономній Республіці Крим, м. Києві, Київській області, УМВС України в областях, м. Севастополі, УМВСТ та відділу спеціальної міліції щодо кожного органу внутрішніх справ ведуть контрольно-наглядові справи, які містять дані про: а) працівників, що здійснюють дозвільну систему; б) списки об’єктів дозвільної системи із зазначенням їх відомчої належності, кількості в них зброї, звітні дані, доповідні записки про результати роботи органу внутрішніх справ щодо здійснення дозвільної системи; в) матеріали перевірок, копії інформацій, подань про виявлені недоліки і відповіді на них.

В підрозділах дозвільної системи окремо ведеться облік власників вогнепальної зброї, що відображується в книзі обліку власників мисливської вогнепальної, пневматичної зброї, а також холодної зброї. Відомості про наявність такої зброї в громадян заносяться в автоматизовану інформаційну систему (АIС) "Арсенал". На кожну особу, яка володіє вогнепальною мисливською, пневматичною, а також холодною нагородною зброєю (крім відомчої зброї), заводиться особова справа. Особові справи власників нарізної вогнепальної зброї ведуться в управліннях (відділах) адміністративної служби міліції ГУМВС України в Автономній Республіці Крим, м. Києві, Київській області УМВС України в областях, м. Севастополі, а на власників гладкоствольних мисливських рушниць, пневматичної та холодної зброї – у міськрайорганах внутрішніх справ.

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення правовим категоріям "контроль" та "нагляд".

2. Визначте спільні та особливі риси контролю та нагляду.

3. Дайте характеристику суб’єктам здійснення контролю та нагляду в державному управлінні.

4. Розкрийте процесуальні форми контрольної та наглядової діяльності.

5. Проаналізуйте процесуальні особливості контрольно-наглядових проваджень.

6. Визначте місце контрольно-наглядових проваджень в структурі адміністративного процесу.

7. Охарактеризуйте види контрольно-наглядових проваджень.

8. Зазначте основні стадії контрольно-наглядових проваджень.

9. Розкрийте процесуальні особливості здійснення нагляду органами внутрішніх справ в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та дозвільної системи.