Тема 2: Правова соціалізація та правослухняна поведінка особистості

Семінарське заняття – 2 год.

Питання:

1. Особистість та процеси її соціалізації.

2. Умови успішної правової соціалізації особистості.

3. Характеристика суспільної правосвідомості.

4. Характеристика індивідуальної правосвідомості.

5. Характеристика психологічного впливу правових норм на поведінку особистості.

Методичні рекомендації. Під час самостійної підготовки до семінарського заняття студенти повинні засвоїти: способи засвоєння норм права і правових цінностей у ході соціалізації особистості, стадії процесу соціалізації, поняття правосвідомість, ознаки правосвідомості, поняття правової соціалізації та правослухняної поведінки особистості, психологічні умови дієвості правових норм, поняття соціальної та асоціальної поведінки.

Студенти повинні вивчити що, правова свідомість - це засвоєна суб'єктом система знань, які відображають прийнятий у даному суспільстві правопорядок, яка є основою самоорганізації соціально-нормативної поведінки. Розрізняють правосвідомість суспільну й індивідуальну.

При опрацюванні теми студентам необхідно засвоїти що, найважливішою умовою адаптації особистості до життя в соціумі є правова соціалізація, у якій відбувається засвоєння правової культури даного суспільства й на цій основі – формування правослухняної поведінки, яка відповідає вимогам суспільства. Успішність правової соціалізації особистості визначається рядом умов: правовою культурою суспільства, відносинами суб'єкта до правових норм суспільства, особистим досвідом спілкування з іншими людьми в соціальних групах

Студенти повинні засвоїти ключові поняття: соціалізація, правова соціалізація, правова переорієнтація свідомості особистості, правова культура, правова свідомість, правове виховання.

Література:

1. Васильев В.Л. Юридическая психология. – С.-Пб., 1997.

2. Бандурка А.М., Бочарова С.П., Землянская Е.В. Юридическая психология: Ученик. – Харьков: Изд-во Нац. ун-та внутр. дел, 2002.

3. Коновалова В.Е. Правовая психология. – Харьков, 1997.

4. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. – М., 1986.

5. Еникеев М.И. Основы общей и юридической психологии. – М., 1996.

6. Романов В. Юридическая психология. – М.,1998.

7. Юридична психологія. Альбом схем з коментарями. – К., НАВСУ, 1997.

8. Юридична психологія. Підручник // за заг. ред. Я.Ю. Кондратьєва. – К., 1999.

9. Дулов А.В. Судебная психология. – Минск, 1975. – С. 75

10. Бодалев А.А. Восприятие и понимание человека человеком. – Л., 1982. – С.12.

Теми рефератів:

1. «Біологізаторські та соціологізаторські теорії особистості».

2. «Соціальне середовище та формування особистості».

Тема 3: Психологія правопорушної та злочинної поведінки

Семінарське заняття – 2 год.

Питання:

1. Історичні погляди на природу злочинності.

2. Поняття особистості правопорушника та визначальні чинники протиправної поведінки.

3. Причини злочинної поведінки.

4. Особливості та психологічна структура особи злочинця.

5. Особливості та етапи формування різновидів злочинної спрямованості (насильницька, корислива тощо).

Методичні рекомендації. Під час самостійної підготовки до семінарського заняття студенти повинні засвоїти поняття особистості правопорушника, основні групи чинників, що впливають на протиправну поведінку.

Студентам необхідно вивчити визначення особистості правопорушника : особистість правопорушника – свідомий суб’єкт, носій сукупності біологічно зумовлених і соціально детермінованих якостей і властивостей, поведінка якого визначається антисуспільною спрямованістю, що сформувалась під впливом певних суспільно-політичних, економічних і соціокультурних умов

Студентам необхідно звернути особливу увагу на те, що причини злочинності — результат складної взаємодії особливостей особистості та середовища, причому стосовно конкретного факту вчинення злочину вони виявляються в різних сполученнях, щоразу — по-своєму.

Студентам необхідно мати уявлення про етапи формування антисуспiльної поведінки: 1) формування особистості з антисуспільною спрямованістю; 2) мотивація антисуспiльного вчинку; З) прийняття конкретного рішення про його здійснення; 4) реалiзацiя цього рішення, включаючи сам вчинок та настання його наслідків; типи антисуспiльної спрямованості особистості: а) асоціальний — коли поведінка не збігається з інтересами суспільства, але не має чітко вираженого негативного ставлення до нього i не завдає суттєвої шкоди; б) антисоціальний — поведінка суперечить інтересам суспільства i шкідлива для нього, але не є небезпечною для основних умов суспільного буття; в) суспільно небезпечний — свідомо спрямований проти основних засад суспільства, коли поведінка становить значну, серйозну небезпеку; основні етапи механізму злочинної поведінки: 1) мотиваційний, 2) цілепокладаючий, 3) операціональний (виконавчий), кожен із яких виконує свої функції у взаємозв’язку з іншими.

Студенти повинні засвоїти ключові поняття: особистість правопорушника, особистість злочинця, асоціальний, антисоціальний, суспільно-небезпечний типи анти суспільної поведінки, вчинок, злочин, мотивація.

Література:

1. Антонян Ю.М. Преступное поведение лиц с психическими аномалиями. – М., 1998.

2. Васильев В.Л. Юридическая психологія. – С-Пб.,1997.

3. Виденеев И.А. Психология девиантного поведения. – Харьков, 1997.

4. Еникеев М.И. Основі общей и юридической психологии. – М., 1996.

5. Кудрявцев В.Н. Генезис преступления. Опіт криминологического моделирования. – М., 1998.

6. Пирожков В. Криминальная психология: Кн. І, ІІ. – М., 1998.

7. Юридична психологія: Підручник за заг. ред. Я.Ю. Кондратьєва. К, 1999.

Теми рефератів:

1. «Кримінальна субкультура та делінквентна поведінка неповнолітніх».

2. «Психологія потерпілого».