- •1. Основні відомості про матриці.
- •2. Лінійні операції над матрицями.
- •3. Добуток матриць.
- •4. Визначники та їх обчислення.
- •5. Основні властивості визначників.
- •1. Системи лінійних алгебраїчних рівнянь. Основні відомості.
- •2. Формули Крамера.
- •1. Обернена матриця
- •2. Матричний метод розв'язування системи рівнянь.
- •1. Ранг матриці.
- •2. Теорема Кронекера-Капеллі.
- •1. Метод Жордана-Гаусса.
- •2. Знаходження оберненої матриці методом Гаусса.
- •3. Однорідні системи рівнянь.
- •1. Основні відомості про вектори.
- •2. Лінійні операції над векторами.
- •3. Кут між векторами. Проекція вектора на вісь. Координати вектора.
- •4. Скалярний добуток.
- •3. Розкладання вектора за базисом.
- •1. Рівняння прямої.
- •2. Взаємне розміщення двох прямих.
- •1. Границя послідовності.
- •3. Властивості границь.
- •4. Нескінченно малі й нескінченно великі.
- •1. Перша чудова границя.
- •2. Друга чудова границя.
- •3. Обчислення границь.
- •1. Неперервність ф.
- •2. Т. Розриву.
- •3. Асимптоти.
- •2. Основні правила диференціювання.
- •3. Таблиця похідних.
- •4. Похідні вищих порядків.
- •1. Похідна неявної ф.
- •3. Якщо не змінює свого знака в околі т. , то задана ф. Не має локального екстремуму в т. .
- •3) То потрібне додаткове дослідження.
- •4. Найбільше і найменше значення ф. На відрізку.
- •1. Опуклість і вгнутість графіка ф.
- •2. Т. Перегину. Необхідні і достатні умови т. Перегину.
- •1. Основні поняття.
- •2. Основні властивості невизначеного інтеграла.
- •3. Таблиця інтегралів.
- •4. Безпосереднє інтегрування.
- •2. Інтегрування частинами.
- •1. Поняття функції 2-ох, 3-ох, багатьох змінних. Область визначення і множина значень.
- •2. Поняття графіка функцій двох змінних.
- •3. Поняття частиного приросту функції, повного приросту функції.
- •4. Поняття частиних похідних 1-го, 2-го порядку і техніка їх знаходження.
- •1. Поняття екстремуму функції 2-ох змінних.
- •2. Найбільше і найменше значення функції в замкненій області.
- •3. Умовний екстремум.
- •1. Оз похідної за напрямом та її знаходження.
- •2. Поняття градієнта функції та його знаходження.
- •3. Зв'язок між похідною за напрямом і градієнтом функції.
- •1. Основні поняття теорії здр.
- •3. Лінійні однорідні рівняння з постійними коефіцієнтами.
- •1. Якщо корені характ. Рів. (7) дійсні і різні ( ), то загальний розв'язок рів. (6) має вигляд
- •2. Якщо корені характ. Рів. (7) дійсні і рівні ( ), то загальний розв'язок рів. (6) має вигляд
- •3. Якщо корені характ. Рів. (7) комплексні ( ), то загальний розв'язок рів. (6) має вигляд
- •1. Основні поняття теорії рядів.
- •2. Властивості числових рядів.
- •3. Необхідна ознака збіжності числового ряду.
- •4. Достатні ознаки збіжності числових рядів.
- •5. Степеневі ряди.
- •6. Область збіжності степеневого ряду.
- •7. Розклад деяких функцій в ряд Тейлора.
- •8. Наближені обчислення з допомогою рядів.
1. Основні поняття.
Основна зад. диференціального числення полягає в знаходженні похідної ф. . Багато питань математичного й економічного аналізу приводять до оберненої зад.: для заданої ф. знайти таку ф. , похідна якої дорівнювала б , тобто . Розділ математики, що вивчає методи знаходження ф. за її похідною наз. інтегральним численням.
ОЗ 1 Диференційовну ф. наз. первісною для ф. на проміжку , якщо для довільного виконується рівність .
Теорема 1 Якщо ф. є первісною для ф. на проміжку , то всі первісні для ф. мають вигляд , де .
ОЗ 2 Множину всіх первісних для ф. наз. невизначеним інтегралом і позначають
(1)
У рівності (1) символ – знак інтеграла; – підінтегральна ф.; – змінна інтегрування; – підінтегральний вираз; ф. є однією з первісних для ф. ; – довільна стала.
2. Основні властивості невизначеного інтеграла.
1) Похідна від невизначеного інтеграла дорівнює підінтегральній ф.
2) Диференціал невизначеного інтеграла дорівнює підінтегральному виразу
3) Невизначений інтеграл від диференціала деякої ф. дорівнює цій ф. з точністю до довільної сталої
4) Сталий множник можна виносити за знак інтеграла
5) Інтеграл від алгебраїчної суми дорівнює алгебраїчній сумі інтегралів
3. Таблиця інтегралів.
4. Безпосереднє інтегрування.
Зазначимо, що немає універсального методу інтегрування ф., проте існують основні методи інтегрування: метод безпосереднього інтегрування, метод заміни і метод інтегрування частинами.
Розглянемо метод безпосереднього інтегрування. Цей метод ґрунтується на застосуванні табличних інтегралів та основних властивостей невизначеного інтеграла.
Тема: Заміна змінної. Інтегрування за частинами.
План.
1. Заміна змінної.
2. Інтегрування частинами.
1. Заміна змінної.
У багатьох випадках введення нової змінної інтегрування дає змогу звести знаходження даного інтеграла до відшукання табличного інтеграла. Цей метод базується на такій теоремі.
Теорема 2 Нехай ф. визначена на проміжку , а ф. визначена на проміжку і має на ньому первісну . Тоді на проміжку складна ф. є первісною для ф. , тобто справедлива формула
(2)
Формулу (2) наз. формулою заміни змінної в невизначеному інтегралі.
Наслідок 1. Справедлива формула
Наслідок 2. Справедлива формула
Приклад.
2. Інтегрування частинами.
Теорема 3 Нехай ф. визначені і диференційовні на проміжку . Крім того, на цьому проміжку існує первісна для ф. . Тоді на проміжку існує первісна для ф. , причому справедлива формула
(3)
Формулу (3) наз. формулою інтегруваня частинами в невизначеному інтегралі.
На практиці для застосування формули (3) підінтегральний вираз розбивають на два множники, які позначають та . Потім диференціювання знаходять , а інтегруванням – ф. .
Правила для застосування формули (3).
1. В інтегралах вигляду
де – многочлен -го степеня, позначають , а вирази – через .
2. В інтегралах вигляду
вирази позначають через , а .
3. В інтегралах вигляду
в результаті дворазового застосування методу інтегрування частинами можна дістати лінійне рівняння відносно заданого інтеграла.
Тема: Функції багатьох змінних. Диференціальне числення функцій багатьох змінних та його застосування.
План.
1. Поняття функції 2-ох, 3-ох, багатьох змінних. Область визначення і множина значень.
2. Поняття графіка функцій двох змінних.
3. Поняття частиного приросту функції, повного приросту функції.
4. Поняття частиних похідних 1-го, 2-го порядку і техніка їх знаходження.