- •1.Призначення цивільної оборони є:
- •2.Структура цивільної оборони в масштабі держави
- •3.Органи управління цивільною обороною в масштабі держави
- •4.Єдина державна система захисту населення при виникненні надзвичайних ситуацій та її характеристика
- •7Цивільна оборона та її місце на підприємствах
- •8 Невоєнізовані формування підприємств та задачі, що ними вирішуються
- •9 Служба цивільної оборони підприємств і її призначення
- •10 Війська цивільної оборони і їх коротка характеристика
- •11 Надзвичайні ситуації і їх вплив на життя і діяльність населення України
- •12 Надзвичайні ситуації технологічного характеру і їх характеристика
- •13 Надзвичайні ситуації природного походження і їх характеристика
- •14 Надзвичайні ситуації воєнного походження і їх характеристика
- •15 Надзвичайні ситуації криміногенного походження і їх характеристика
- •16 Надзвичайні ситуації екологічного походження і їх характеристика
- •17. Дії керівного складу підприємств при аваріях з викидами сильнодіючих отруйних речовин
- •18. Дії населення при аваріях з викидами аміаку
- •19. Дії населення при аваріях з викидами хлору
- •20.Определение площади возможного заражения
- •21. Радіоактивне зараження місцевості і причини її виникнення
- •22. Одиниці радіоактивного зараження місцевості
- •23,Визначення глибини і площі радіоактивного зараження місцевості при аваріях на атомних електростанці
- •24. Радіоактивність і її вплив на організм людини
- •25 Прилади для вимірювання рівня радіоактивного зараження місцевості
- •26 Прилади оцінки хімічного зараження місцевості
- •27 Методика оцінки радіоактивного зараження місцевості
- •28 Методика оцінки хімічних обставин при зараженні території сильнодіючими речовинами
- •29 Методика оцінки пожежних обставин на об”єктах господарської діяльності
- •30 Оцінка інженерних обставин
- •31 Загальні підходи до оцінки стабільної роботи промислових об”єктів
- •32 Методика розрахунку стійкості будівель, споруд при вибухах
- •33. Методика оцінки стабільності роботи промислових об”єктів при застосуванні ворогом ядерної зброї
- •34. Сучасна система захисту населення при зараженні території сильно діючими ядовитими речовинами та її переваги і недоліки
- •35. Організація захисту населення при зараженні території радіоактивними речовинами у воєнний час
- •36. Поняття про радіаційні режими захисту населення і порядок їх використання
- •37. Індивідуальні засоби захисту органів дихання і їх використання
- •38. Засоби захисту шкіри і порядок їх використання
- •39. Проблеми захисту населення при зараженні території аміаком і хлором.
- •40. Сучасна система попередження населення при загрозі і виникненні надзвичайних ситуацій сигнали попередження при загрозі і виникненні надзвичайних ситуацій
- •41.Захисні споруди цивільної оборони і порядок їх використання
- •43.Евакуація населення і порядок її проведення
- •44.Особливості евакуації дітей
- •45.Методика проведення повної санітарної обробки людей при радіаційному зараженні
- •46.Методика проведення часткової санітарної обробки
- •47.Перша допомога при опіках
- •48.Перша допомога при отруєннях грибами
- •49 Порядок надання медичної допомоги при переломах кісток
- •50. Надання медичної допомоги при отруєннях хлором
- •51. Надання медичної допомоги при отруєннях аміаком
- •52. Дії керівного складу при загрозі і виникненні надзвичайних ситуацій
- •53. Організація і проведення заходів по ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
- •54. Організація і проведення аварійно-рятувальних робіт при виникненні надзвичайних ситуацій
- •55. Невоєнізовані формування на підприємствах і порядок їх використання при виникненні надзвичайних ситуацій
- •55 Невоєнізовані формування на підприємствах і порядок їх використання при виникненні надзвичайних ситуацій
- •56 Правила поведінки та евакуації населення, надання допомоги при загрозі та під час пожежі (у будинку, у лісі). Надання допомоги в залежності від типу пожежі
- •57 Правила поведінки та евакуації населення, надання допомоги при загрозі та під час повені, селю, підтоплення, лавини у горах
- •58 Правила поведінки та евакуації населення, надання допомоги при загрозіта під час цунамі, виверження вулкану, торнадо
- •59 Правила поведінки та евакуації населення, надання допомоги при загрозі та під час землетрусу, урагану
- •60 Правила поведінки і дії при загрозі та під час аварійної ситуації на авіатранспорті, залізничному транспорті, автотранспорті (власне авто, міський транспорт)
47.Перша допомога при опіках
Якщо опіки викликані окропом, іншими гарячими рідинами або гарячою їжею, слід негайно зняти одяг і відразу ж почати поливати обпалені ділянки холодною водою. Потім дайте їм обсохнути або обережно промокніть чистою тканиною і накладіть стерильну пов'язку або чисту тканину. Ні в якому разі не прорізайте і не прокопують пухирі, так як це призводить до інфікування опікових поверхонь. Не наносите на місця опіків крохмаль, рослинні масла, припалюючу і дубящие речовини (ляпіс, марганцевокислий калій, спирт, йод), так як багато хто з них підсилюють біль і уповільнюють загоєння опіків.
При опіках полум'ям швидше скиньте або зірвіть загоревшуюся одяг, або облийтеся водою з відра, тазу, або підставте обпалену частину тіла під кран, душ, шланг з водою. Не біжіть у палаючій одязі, так як рух роздмухує полум'я. У крайньому випадку впадіть на підлогу і, катаючись по ньому, намагайтеся загасити вогонь. Збити полум'я можна, швидко закутавшись у ковдру, щільну тканину. При цьому залиште відкритою голову, інакше може настати отруєння отруйними продуктами горіння.
Після того як загашено полум'я, треба швидко зняти або розрізати одяг. Уражені ділянки тіла протягом 10-15 хвилин обливайте струменем холодної води, щоб зняти біль.
Якщо отримав опіки чоловік отруєний чадним газом, про що свідчать шум і дзвін у вухах, слабкість, запаморочення, а в деяких випадках і втрата свідомості, винесіть його на свіже повітря. Відразу ж приступите до штучного дихання, якщо потерпілий знаходиться в несвідомому стані. Попередньо очистіть порожнину рота від мокроти і слизу пальцем, загорнутим носовою хусткою. При зупинці серця штучне дихання поєднуйте із закритим масажем серця і продовжуйте їх робити до прибуття швидкої допомоги.
При хімічних опіках негайно зніміть залиту кислотою чи лугом одяг і промивайте уражену поверхню тіла струменем води з крана, душа, шланга протягом 10-15 хвилин. Якщо опік викликаний кислотою, то після обмивання уражене місце змастіть нейтралізуючим розчином питної соди (одна чайна ложка на склянку води), гліцерином. У тому випадку, коли на шкіру потрапила луг, після обмивання ураженої ділянки водою обробіть його розчином борної або лимонної кислоти (половина чайної ложки сухої речовини на склянку води) або столовим оцтом, розведеним навпіл з водою. Потім на опікову поверхню накладіть пов'язку з сухого чистого матеріалу або змоченого цими нейтралізуючими розчинами.
У разі опіку електричним струмом треба негайно вимкнути електричний прилад, відключити рубильник або вивернути запобіжні пробки на розподільному щиті. Коли швидко це зробити неможливо, то перерубати провід підручними засобами-сокирою або лопатою з дерев'яною ручкою; перережьте провід ножицями, кусачками, попередньо обмотавши їх ручки гумою, сухою шерстяною тканиною. Якщо немає під рукою зазначених предметів, то відтягніть провід від потерпілого довгою сухий папкою, дошкою.
48.Перша допомога при отруєннях грибами
При отруєнні грибами в першу чергу вражається шлунково-кишковий тракт, що клінічно проявляється симптомами гострого гастроентериту і призводить до більш-менш гострого зневоднення організму.
Симптоми отруєння проявляються через 8-18 годин після вживання. Ознаками отруєння грибами є: головний біль, блювота, діарея, запаморочення, підвищення температури, зневоднення.
У першу чергу потрібно позбавити організм від шматочків грибів, це досягається блювотою. У домашніх умовах викликати блювоту можна прийомом кухонної солі (1 столова ложка на склянку теплої води) або гірчичного порошку (1 чайна ложка на склянку теплої води). Інший спосіб викликання блювоти - рясне пиття теплої води з подальшим натисканням пальцем на корінь язика. Для викликання блювоти застосовні сірчанокислий цинк або сірчанокисла мідь (для дорослого вища разова доза 0,5 г). При напівнепритомному або несвідомому стані постраждалого призначати блювотний не можна, тому що може статися закупорка дихальних шляхів блювотними масами.
Інший метод виведення отрути - промивання шлунка, яке повинно проводитися обов'язково, навіть через 3-4 і 10-12 годин після отруєння. Перед промиванням треба видалити зубні протези, розстебнути воріт, ремінь. Для промивання користуються шлунковим зондом, проводячи цю маніпуляцію за загальноприйнятою методикою. Можна вдатися і до беззондового промивання. Потерпілому дають багато пити, а потім викликають блювоту. Промивання проводять до тих пір, поки промивні води не стануть чистими. Для промивання може знадобитися 10-15 л рідини. У разі опору хворого промивання треба проводити насильно.
Слід постаратися вивести отруту також і з кишечника, для чого дають проносне. Найбільш швидкий і надійний ефект досягається прийомом сольових проносних (20-30 г на 400 мл теплої води). Зручно після промивання шлунка, не виймаючи зонда, ввести через нього проносне. Виведення залишився отрути з нижнього відділу кишечника досягається за допомогою клізм. Клізма повинна бути сифонної (високої).
Рекомендується зігрівання ниркової області (припарки, грілки). Протипоказанням до водної навантаженні є гостра серцево-судинна або ниркова недостатність (анурія).
Після цих процедур хворого необхідно якнайшвидше доставити до лікувального закладу.