- •1.Призначення цивільної оборони є:
- •2.Структура цивільної оборони в масштабі держави
- •3.Органи управління цивільною обороною в масштабі держави
- •4.Єдина державна система захисту населення при виникненні надзвичайних ситуацій та її характеристика
- •7Цивільна оборона та її місце на підприємствах
- •8 Невоєнізовані формування підприємств та задачі, що ними вирішуються
- •9 Служба цивільної оборони підприємств і її призначення
- •10 Війська цивільної оборони і їх коротка характеристика
- •11 Надзвичайні ситуації і їх вплив на життя і діяльність населення України
- •12 Надзвичайні ситуації технологічного характеру і їх характеристика
- •13 Надзвичайні ситуації природного походження і їх характеристика
- •14 Надзвичайні ситуації воєнного походження і їх характеристика
- •15 Надзвичайні ситуації криміногенного походження і їх характеристика
- •16 Надзвичайні ситуації екологічного походження і їх характеристика
- •17. Дії керівного складу підприємств при аваріях з викидами сильнодіючих отруйних речовин
- •18. Дії населення при аваріях з викидами аміаку
- •19. Дії населення при аваріях з викидами хлору
- •20.Определение площади возможного заражения
- •21. Радіоактивне зараження місцевості і причини її виникнення
- •22. Одиниці радіоактивного зараження місцевості
- •23,Визначення глибини і площі радіоактивного зараження місцевості при аваріях на атомних електростанці
- •24. Радіоактивність і її вплив на організм людини
- •25 Прилади для вимірювання рівня радіоактивного зараження місцевості
- •26 Прилади оцінки хімічного зараження місцевості
- •27 Методика оцінки радіоактивного зараження місцевості
- •28 Методика оцінки хімічних обставин при зараженні території сильнодіючими речовинами
- •29 Методика оцінки пожежних обставин на об”єктах господарської діяльності
- •30 Оцінка інженерних обставин
- •31 Загальні підходи до оцінки стабільної роботи промислових об”єктів
- •32 Методика розрахунку стійкості будівель, споруд при вибухах
- •33. Методика оцінки стабільності роботи промислових об”єктів при застосуванні ворогом ядерної зброї
- •34. Сучасна система захисту населення при зараженні території сильно діючими ядовитими речовинами та її переваги і недоліки
- •35. Організація захисту населення при зараженні території радіоактивними речовинами у воєнний час
- •36. Поняття про радіаційні режими захисту населення і порядок їх використання
- •37. Індивідуальні засоби захисту органів дихання і їх використання
- •38. Засоби захисту шкіри і порядок їх використання
- •39. Проблеми захисту населення при зараженні території аміаком і хлором.
- •40. Сучасна система попередження населення при загрозі і виникненні надзвичайних ситуацій сигнали попередження при загрозі і виникненні надзвичайних ситуацій
- •41.Захисні споруди цивільної оборони і порядок їх використання
- •43.Евакуація населення і порядок її проведення
- •44.Особливості евакуації дітей
- •45.Методика проведення повної санітарної обробки людей при радіаційному зараженні
- •46.Методика проведення часткової санітарної обробки
- •47.Перша допомога при опіках
- •48.Перша допомога при отруєннях грибами
- •49 Порядок надання медичної допомоги при переломах кісток
- •50. Надання медичної допомоги при отруєннях хлором
- •51. Надання медичної допомоги при отруєннях аміаком
- •52. Дії керівного складу при загрозі і виникненні надзвичайних ситуацій
- •53. Організація і проведення заходів по ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
- •54. Організація і проведення аварійно-рятувальних робіт при виникненні надзвичайних ситуацій
- •55. Невоєнізовані формування на підприємствах і порядок їх використання при виникненні надзвичайних ситуацій
- •55 Невоєнізовані формування на підприємствах і порядок їх використання при виникненні надзвичайних ситуацій
- •56 Правила поведінки та евакуації населення, надання допомоги при загрозі та під час пожежі (у будинку, у лісі). Надання допомоги в залежності від типу пожежі
- •57 Правила поведінки та евакуації населення, надання допомоги при загрозі та під час повені, селю, підтоплення, лавини у горах
- •58 Правила поведінки та евакуації населення, надання допомоги при загрозіта під час цунамі, виверження вулкану, торнадо
- •59 Правила поведінки та евакуації населення, надання допомоги при загрозі та під час землетрусу, урагану
- •60 Правила поведінки і дії при загрозі та під час аварійної ситуації на авіатранспорті, залізничному транспорті, автотранспорті (власне авто, міський транспорт)
7Цивільна оборона та її місце на підприємствах
Цивільний захист на підприємстві, в установі, організації організується з метою своєчасної підготовки об’єкта до захисту від наслідків НС та оперативного проведення рятувальних і інших невідкладних робіт.
Згідно зі ст. 8 закону України "Про цивільну оборону України" "Керівництво підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування забезпечує своїх працівників засобами індивідуального та колективного захисту, організовує здійснення евакозаходів, створює сили для ліквідації наслідків НС та забезпечує їх готовність до практичних дій, виконує інші заходи з цивільної оборони і несе пов’язані з цим матеріальні та фінансові витрати в порядку та обсягах, передбачених законодавством".
На об’єктах підвищеної небезпеки (радіаційно-, хімічно-, вибухонебезпечних) створюються локальні системи виявлення загрози виникнення НС і оповіщення працівників цих об’єктів та місцевого населення, що проживає в зоні можливого ураження (згідно з законом України "Про цивільну оборону України" власники таких об’єктів відповідають за захист населення, що проживає в зонах можливого ураження від наслідків аварій на цих об’єктах). Відповідно до затвердженої Державної цільової соціальної програми розвитку цивільного захисту на 2009-2013 роки, вищеназвані локальні системи мають бути створені до 2013 року на всіх об’єктах підвищеної небезпеки.
Відповідальність за цивільний захист об’єкта несе керівник цього об’єкта, він є начальником ЦЗ об’єкта і підпорядковується своєму старшому начальнику (міністерства чи відомства), а в оперативному відношенні начальнику цивільного захисту міста чи району.
Начальник цивільного захисту об’єкта несе відповідальність за:
– створення, організацію, підготовку і дієздатність системи цивільного захисту на підпорядкованому об’єкті;
– забезпечення захисту персоналу (а на об’єктах підвищеної небезпеки і за захист населення, що проживає в зонах можливого ураження від наслідків аварій на цих об’єктах) під час загрози або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру;
– організацію і здійснення заходів щодо попередження НС, а у разі їх виникнення – за мінімізацію збитків від них;
– створення і організацію роботи системи оповіщення на об’єкті;
– створення і організацію роботи комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, а також евакуаційної комісії об’єкта;
– постійну готовність органів управління і невоєнізованих формувань об’єкта до функціонування в мирний і воєнний час;
– фінансове та матеріально-технічне забезпечення заходів у сфері цивільного захисту;
– підготовку і навчання персоналу до дій у НС.
8 Невоєнізовані формування підприємств та задачі, що ними вирішуються
Невоєнізовані формування (НФ) Цивільної оборони створюються в областях, районах, містах Києві і Севастополі, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності і підпорядкованості в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У невоєнізовані формування Цивільної оборони зараховуються працездатні громадяни України, за винятком жінок, які мають дітей у віці до восьми років, жінок із середньою і вищою медич-ною освітою, які мають дітей у віці до трьох років, і осіб, що ма-ють мобілізаційні розпорядження.
Невоєнізовані формування — це група робітників та службовців об’єкта, які об'єднані в окремий підрозділ, оснащений спеціальною технікою і майном, без звільнення їх від основної роботи і призначені для ведення РІНР при виникненні надзвичайної ситуації.
Невоєнізовані формування загального призначення є основними підрозділами НФ ЦО. Вони створюються на територіях відповідно до адміністративно-територіального поділу України, на об’єктах господарювання і призначені для пошуку і порятунку потерпілих у районах лиха, надання їм долікарняної допомоги, проведення невідкладних робіт, які сприяють порятунку людей, захисту їх життя та здоров'я. Організаційно вони можуть бути зведені в загони, команди, групи.
Невоєнізовані формування забезпечення створюються в адмі-ністративно-територіальних одиницях, на об’єктах господарювання і призначені для вирішення спеціальних завдань та всебічного забезпечення РІНР у районах стихійного лиха й вогнищах ураження.
Організаційно це можуть бути загони, команди, колони, бригади, дружини, групи, відділення, пости. Вони можуть виконувати такі завдання:— ведення розвідки;— забезпечення зв'язком;— ведення медичної розвідки, надання медичної допомоги;— проведення протиепідемічних і санітарно-гігієнічних за-ходів;— локалізація і гасіння пожеж;— ведення інженерної розвідки, РІНР, відновлення і ремонт доріг та дорожніх споруд;— ведення аварійно-технічних робіт на мережах і спорудах комунально-енергетичного господарства;— проведення санітарної і спеціальної обробки людей, техні-ки, майна, а також територій;— перевезення людей і матеріальних цінностей;—підтримка суспільного порядку, несення комендантської служби;— забезпечення гарячим харчуванням, водою, продовольст-вом, одягом, взуттям тощо.
Територіальні невоєнізовані формування загального призначення створюються на базі підприємств та організацій обласного, районного, міського підпорядкування, підкоряються начальникам Цивільної оборони відповідних територій і використовуються за їхніми розпорядженнями.
Територіальні НФ забезпечення створюються на базі підприємств, організацій і установ при наявності необхідних фахівців, матеріальних і технічних заходів, які підкоряються начальникам ЦО цих адміністративно-територіальних одиниць. Об'єкти, на базі яких створюються територіальні НФ ЦО, визначаються органами з питань НС і затверджуються державними адміністраціями, органами виконавчої влади на місцях.