5 Конституційний статус органів суду.

Правові засади організації судової влади, здійснення правосуддя в Україні, систему судів загальної юрисдикції, статус професійного судді, народного засідателя, присяжного, систему та порядок здійснення суддівського самоврядування визначає закон України «Про судоустрій і статус суддів».

Він також встановлює систему і загальний порядок забезпечення діяльності судів та регулює інші питання судоустрою і статусу суддів.

Судова влада є гілкою влади, яка реалізується через виконання своїх повноважень Конституційним Судом та судами загальної юрисдикції. Вона є самостійною й незалежною гілкою державної влади.

Суд – орган держави, який здійснює правосуддя, розглядає цивільні, кримінальні, адміністративні, господарські та інші справи на підставах чинного законодавства відповідно до встановлених процесуальних правил.

Жоден законодавчий чи виконавчий орган не має права здійснювати функції й повноваження, що належать до компетенції судів. Тільки суди наділені правом у встановленому законом порядку визнавати особу винною у скоєнні злочину, призначати кримінальне покарання.

Завдання судової влади в Україні полягають у забезпеченні захисту прав і свобод громадян, конституційного ладу, національної безпеки, територіальної цілісності, дотримання законності й справедливості в суспільстві. При цьому захист передбачених Конституцією України прав і свобод людини й громадянина становить головний зміст діяльності органів судової влади.

Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Це означає, що всі суспільні відносини, врегульовані нормами права, в разі виникнення спору можуть бути предметом судового розгляду.

Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.

Правосудця в Україні шляхом судочинства здійснюють професійні судді та, у визначених законом випадках, народні засідателі й присяжні.

Судочинство – порядок розгляду кримінальних, господарських та цивільних справ тощо.

Основними принципами судочинства в Україні є:

- законність;

- рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;

- забезпечення доведеності вини;

- змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості;

- підтримання державного обвинувачення в суді прокурором;

- забезпечення обвинуваченому права на захист;

- гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;

- забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом;

- обов'язковість рішень суду.

Судові рішення ухвалюються судами іменем України. Вони є обов'язковими для всіх суб'єктів на всій території України. За їх невиконання встановлено юридичну відповідальність

Реальне забезпечення контролю за неухильним додержанням законодавства, і насамперед Конституції як Основного Закону, є однією з невід'ємних ознак демократичної правової держави.

Чинна Конституція України покладає завдання гарантувати верховенство Конституції України на всій території держави на Конституційний Суд України – єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні.

Конкретні питання, пов'язані з його компетенцією, організацією та діяльністю, регламентуються Законом „Про Конституційний Суд України”.

Конституційний Суд України приймає рішення та дає висновки у справах щодо:

- конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

- відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість;

- додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту в межах, визначених статтями 111 та 151 Конституції України;

- офіційного тлумачення Конституції та законів України.

За рішенням Конституційного Суду України закони та інші правові акти можуть визнаватися неконституційними за змістом повністю або в окремій їхній частиш.

Крім цього, правові акти, в тому числі й закони, визнаються неконституційними й тоді, коли їхній зміст відповідає положенням Конституції України, але щодо них була порушена встановлена Конституцією процедура їх розгляду, ухвалення або порядку набрання чинності.

При визнанні законів, інших правових актів або окремих їх частин неконституційними вони втрачають чинність із дня ухвалення відповідного рішення Конституційним Судом України. Одночасно держава повинна відшкодувати матеріальну чи моральну шкоду, яка була завдана фізичним особам (громадянам України, іноземцям чи особам без громадянства) або юридичним особам (державним чи недержавним органам і організаціям, комерційним структурам тощо) актами й діями, що були визнані неконституційними.

Конституційний Суд України складається з вісімнадцяти суддів. Для забезпеченім незалежності Конституційного Суду України від впливу якогось державного органу у формуванні його складу беруть участь Президент України, Верховна Рада України та з'їзд суддів України. Кожен із названих суб'єктів призначає по шість суддів Конституційного Суду України. Кожен із суддів Конституційного Суду України призначається строком на дев'ять років і не може бути призначеним до складу Конституційного Суду України повторно.

Кандидат у судді Конституційного Суду України повинен бути громадянином України, досягти сорокарічного віку, мати вищу юридичну освіту і стаж роботи за юридичною спеціальністю не менш як десять років, проживати в Україні протягом останніх двадцяти років, володіти державною (українською) мовою.

Суди загальної юрисдикції забезпечують захист прав і свобод громадян шляхом розгляду кримінальних, цивільних, адміністративних та інших справ. До них належать:

1) місцеві суди;

2) апеляційні суди;

3) вищі спеціалізовані суди;

4) Верховний Суд України.

Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України. Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі спеціалізовані суди.

Система судів загальної юрисдикції будується за принципами територіальності й спеціалізації.

Суддя – посадова особа держави, що є носієм судової влади.

Суддею може бути громадянин України, не молодший за двадцять п'ять років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою. Суддями спеціалізованих судів можуть бути особи, які мають фахову підготовку з питань юрисдикції цих судів. Ці судді відправляють правосуддя лише в складі колегій суддів.

Судді є незалежними й недоторканними. Це означає, що вони підкоряються тільки законам, і будь-який вплив на суддів заборонений. Недоторканність поширюється на службові й приватні приміщення суддів, їхнє листування, засоби зв'язку, документи. Судців усіх рівнів не можна без згоди Верховної Ради України затримати чи заарештувати до винесення обвинувального вироку судом.

У відповідності зі статтею 128 Конституції України перше призначення на посаду професійного судді строком на п'ять років здійснює Президент України. Всі інші судді, крім суддів Конституційного Суду України, обираються Верховною Радою України безстроково, в порядку, встановленому законодавством про судоустрій.

Голова Верховного Суду України обирається на посаду та звільняється з посади шляхом таємного голосування Пленумом Верховного Суду України в порядку, встановленому законом.

Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України, який :

1) переглядає справи з підстав неоднакового застосування судами (судом) касаційної інстанції однієї і тієї ж норми матеріального права у подібних правовідносинах у порядку, передбаченому процесуальним законом;

2) переглядає справи у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом;

3) надає висновок про наявність чи відсутність у діяннях, в яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину; вносить за зверненням Верховної Ради України письмове подання про неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я;

4) звертається до Конституційного Суду України щодо конституційності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції та законів

України.

До складу Верховного Суду України входять двадцять суддів - по п'ять суддів від кожної спеціалізованої юрисдикції (цивільної, кримінальної, господарської, адміністративної), з числа яких обираються Голова Верховного Суду України та його

заступник.

У Верховному Суді України діє Пленум Верховного Суду України для вирішення питань, визначених Конституцією України та законом України «Про судоустрій і статус суддів».

В Україні діє Вища рада юстиції, яка складається з двадцяти членів. Верховна Рада України, Президент України, з'їзд суддів України, з'їзд адвокатів України, з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, а всеукраїнська конференція працівників прокуратури — двох членів Вищої ради юстиції. За посадою до складу Вищої ради юстиції входять Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України.

Вища рада юстиції уповноважена:

- вносити подання про призначення або про звільнення суддів з посад;

- приймати рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності;

- здійснювати дисциплінарне провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів та розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.

Висновки з теми

Конституція України установлює, що державна влада в нашій країні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Державні функції в Україні здійснюються відповідною системою державних органів, правовий статус яких закріплюється в Конституції України, інших законах і підзаконних актах. Вагоме місце серед гілок державної влади займає законодавча влада, головною функцією якої є законотворчість і організація контролю за дотриманням чинного законодавства усіма структурами держави, об’єднаннями громадян і громадянами. Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Главою держави є Президент України. Він виступає від її імені, є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції, прав і свобод людини і громадянина. Органами виконавчої влади України є Кабінет Міністрів, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та місцеві державні адміністрації. Вищим органом у системі органів виконавчої влади є Кабінет Міністрів України. Його основне призначення полягає в забезпеченні виконання законів України та актів Президента України, систематичному контролі за дотриманням їх іншими органами виконавчої влади всіх рівнів та застосуванні необхідних заходів щодо ліквідації виявлених порушень. До центральних органів виконавчої влади належать міністерства, державні комітети та відомства. В областях і районах України, містах Києві й Севастополі виконавчу владу здійснюють місцеві державні адміністрації, які представляють центральну державну виконавчу владу на місцях.

З місцевим державним управлінням тісно пов'язано місцеве самоврядування, яке є однією з форм управління суспільством на рівні села, селища, міста, району, області. За його допомогою розглядаються і вирішуються питання, що виникають у повсякденному житті відповідних громад, тобто мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Основою місцевого самоврядування є відповідна територіальна громада, яку утворюють громадяни України, що постійно проживають у конкретному селі, селищі, місті.

Самостійною й незалежною гілкою державної влади є судова влада. Завдання судової влади в Україні полягають у забезпеченні захисту прав і свобод громадян, конституційного ладу, національної безпеки, територіальної цілісності, дотримання законності й справедливості в суспільстві. При цьому захист передбачених Конституцією України прав і свобод людини й громадянина становить головний зміст діяльності органів судової влади. Судочинство в Україні здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції Воно провадиться суддею одноособове, колегією суддів чи судом присяжних.

Основні терміни теми

Державна влада – вид публічної політичної влади, що здійснюється державою та її органами.

Законодавча влада – вид соціальної влади, головною функцією якої є законотворчість і організація контролю за дотриманням чинного законодавства усіма структурами держави, об’єднаннями громадян і громадянами.

Парламент – зібрання представників народу (депутатів), які обговорюють і колегіально приймають рішення, перш за все, закони.

Верховна Рада України – єдиний орган законодавчої влади в Україні.

Голова Верховної Ради України – вища посадова особа Верховної Ради України.

Народний депутат – повноважний та відповідальний представник народу у Верховній Раді Рахункова палата – орган Верховної Ради України, який контролює використання коштів Державного бюджету України.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини – посадова особа Верховної Ради України, що здійснює парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини й громадянина.

Президент України - глава держави, виступає від її імені, є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції, прав і свобод людини і громадянина

Виконавча влада – сукупність державних органів і установ, які здійснюють владно – політичні і владно – адміністративні функції.

Кабінет Міністрів України - вищий орган у системі органів виконавчої влади.

Міністерства - центральні органи виконавчої влади, які створюються для організації державного управління в найважливіших сферах соціально-економічного й політичного життя і є здебільшого органами галузевого управління.

Державні комітети - центральні органи виконавчої влади, що здійснюють переважно міжгалузеве управління.

Місцева державна адміністрація – місцевий орган виконавчої влади.

Місцеве самоврядування - це право певної територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.

Територіальна громада - жителі села чи добровільне об'єднання в одну сільську громаду жителів кількох сіл, селищ або міста.

Судова влада - гілка влади, яка реалізується через виконання своїх повноважень Конституційним Судом та судами загальної юрисдикції.

Суд – орган держави, який здійснює правосуддя, розглядає цивільні, кримінальні, адміністративні та інші справи на підставах чинного законодавства відповідно до встановлених процесуальних правил.

Судочинство – порядок розгляду кримінальних та цивільних справ Суддя – посадова особа держави, що є носієм судової влади

Верховний Суд України – найвищий судовий орган у системі судів загальної юрисдикції.

.