Тематичний план курсу

№ п/п	Назва теми (семінарського заняття)	Кількість годин
1	Сутність соціальної політики. Фінансування програм і заходів соціальної політики.	2
2	Документальна та інституційна база соціальної політики	2
3	Стан добробуту в світі та основні проблеми його порівняння в різних регіонах.	2
4	Порівняльний аналіз соціальної політики країн стабільного добробуту	2
5	Соціальна політика основних світових міжнародних організацій	2
6	Ринок праці і зайнятість. Бідність і шляхи її подолання.	2
7	Розвиток соціальної політики і соціального захисту в Україні	4

Тема 1. Сутність соціальної політики. Фінансування програм і заходів соціальної політики.

1. Сутність та зміст соціальної політики.

2. Поняття соціального захисту.

3. Характеристика та типи інструментів соціальної політики.

4. Умови вибору та успішної реалізації інструментів соціальної політики.

5. Джерела та методи фінансування соціальної політики. Вибір методів фінансування соціальної політики.

Реферати:

1. Соціальна сфера як особливий об'єкт соціальної політики.

2. Суб'єкти соціальної політики.

Література

1. Ганслі Т. Соціальна політика та соціальне забезпечення за ринкової економіки. - К: Основи, 1996. - 237 с.

2. Гончарова С. Отенко І. Соціальна політика: Навч. посібник. - Харків, 2003.- 198 с.

3. Іванова О.Л. Соціальна політика: теоретичні аспекти. - К.: Академія, 2003. - 107 с.

4. Костецький В. Розвиток соціальної сфери в Україні // Соціальна політика та соціальна робота. - 1996. - №1. - С. 56-58.

5. Основи демократії. - К.: Вид-во "Ай-Бі", 2004. - 668 с.

6. Скуратівський В., Палій О., Лібанова Е. Соціальна політика. - К.: Вид-во УАДУ, 1997. - 360 с.

7. Спікер П. Соціальна політика: теорії та підходи. - К.: Фелікс, 2000. -400 с.

8. Скуратівський В., Палій О. Основи соціальної політики: Навч.посібник. - К.: МАУП, 2002. - 200 с.

9. Шевчук П.І. Соціальна політика. - Львів: Світ, 2003. - 400 с.

10. Шевчук П.І. Соціальна політика та соціальна безпека людини: Навч. посібник. - Львів: Вид-во ЛРІДУ УАДУ, 2003. - 178 с.

11. Ягодка І. Соціальна інфраструктура і політика. - К., 2000.

Методичні вказівки

У першому питанні вивчається сутність, принципи, функції, риси, мета, цілі та завдання соціальної політики. Характеризуються проблеми, які розв'язує соціальна політика, виділяються і розглядаються її об'єкти та суб'єкти. Варто зазначити, що на сьогоднішній день мета соціальної політики полягає у розв'язанні суперечностей суспільного, соціального розвитку, що гальмують процес формування соціально орієнтованої економіки, становлення середнього класу, соціальної мобільності, утвердження дієвих механізмів соціального життєзабезпечення людини як основного суб'єкта соціального розвитку [3; 4; 5, с. 543-547; 6, с. 5-8; 9, с. 6-23].

При розгляді другого питання семінару необхідно розкрити зміст соціального захисту, його мету, функції, а також напрямки, форми і складові соціального захисту. Важливо розглянути ґенезу української моделі соціального захисту [3, с.9-12, с. 85-97; 9, с. 106-120; 8, с.91-94].

Вивчення третього питання варто розпочати із характеристики класифікації інструментів соціальної політики, яку запропонував Теренс Генслі. Потрібно підкреслити, що головним суб'єктом-координатором соціальної політики держави є її виконавчий інститут - уряд, який володіє найважливішими державними інструментами реалізації соціальної політики. Такими інструментами є: оподаткування, фінансові трансферти, право і правові титули, спеціальні стягнення, інформація, консультації та ін. [6; 9, с.23-26]. Варто зазначити, що сьогодні маємо наступні інструменти СП держави, які повністю державі підконтрольні і їх дія визначається нею: соціальне забезпечення і соціальне страхування. Водночас, перехід до демократії означає формування інститутів громадянського суспільства, які до певної міри перебирають на себе, принаймні частково, певні повноваження держави. До завдань громадянського суспільства входить і певний контроль над державними інституціями, вплив на них з метою вибору курсу дій і саморегулювання суспільних процесів. Все це стосується і регулювання соціальних відносин, а отже і соціальної політики. В цій царині починає формуватися новий соціальний інститут – соціальна робота, який є якісно новим для українського суспільства. Він виступає як інструмент регулювання соціальних процесів з боку громадянського суспільства і водночас стає важливим інструментом соціальної політики демократичної держави. Хоча, на відміну від попередніх інструментів: соціального забезпечення і соціального страхування, його основним гравцем і організатором, провідною силою виступає вже не держава, а власне структури громадянського суспільства, зокрема громадські організації.

Розглядаючи четверте-питання, слід наголосити, що проблема вибору інструментів політики та критеріїв, які визначатимуть цей вибір, є предеметом аналізу соціальної політики. Також охарактеризувати основні критерії вибору інструментів або альтернатив соціальної політики: дієвість та технічна раціональність; економічна ефективність; політична раціональність; адміністративна раціональність; справедливість. Розглянути територіальні, культурні, ціннісні, політичні та економічні передумови формувати соціальної політики [9, с.26-28].

Розгляд наступного питання стосується аналізу внутрішніх та зовнішніх джерел фінансування програм соціальної політики в Україні. Характеризуються основні методи фінансування соціальної політики: оподаткування, винагороди, приватна благодійність, страхування, гранти, субвенції, субсидії та ін., а також розглядаються фінансово-економічні чинники, що обумовлюють вибір методів фінансування соціальної політики [6, с. 148-153; 9; с. 236-263].

На семінарі пропонується дві теми рефератів. У першому рефераті потрібно охарактеризувати основні об'єкти соціальної політики: окремі особи, групи або спільноти, які потребують певної соціальної підтримки чи захисту, а також соціально-трудову сферу, що відображає ступінь соціального розвитку [6, с.49-65; 9, с.17-18]. У другому рефераті слід визначити суб'єктів соціальної політики: людину, державу, політичні партії, громадські організації, а також вказати на шляхи оптимізації діяльності суб'єктів соціальної політики [6, с.9-21; 9, с. 19-23].