2.5. Організація робочого місця

Важливість проблеми правильної організації робочого місця пояснюється тим, що на цьому місці людина проводить третину свого свідомого життя. Тому потрібно звертати пильну увагу на планування, дизайн, умеблювання і обладнання робочого місця з урахуванням впливу цих факторів на ефективність праці, настрій та здоров’я.

Робоче місце – просторова зона, оснащена технічними засобами, в якій здійснюється навчальна діяльність студента.

Організація робочого місця – сукупність заходів для оснащення робочого місця засобами та предметами праці , їх розміщення у певному порядку.

Робоча зона – частина простору робочого місця, яка обмежена досяжністю рук та ніг працюючого, іншими словами, відстань на один-два кроки від умовного центру робочого місця.

Ефективна праця при здійсненні процесу навчання може бути забезпечена за рахунок дотримування простих правил організації робочого місця, планування приміщення, створення комфортних умов праці і гарного психологічного клімату.

Основні вимоги щодо створення раціональних умов праці:

• «сучасні меблі дорожчі за гроші» – сучасні, естетично красиві та екологічно чисті меблі створюють комфортні умови для навчання;

• стіл та стілець створюють комфорт – максимального комфорту та мінімальної стомлюваності можна досягти за рахунок правильного добору за розміром столу та стільця. Висота стільця повинна бути такою, щоб нижня частина грудної клітини (місце, до якого підходять нижні ребра) повинна бути на 1-2 см вища, ніж рівень площини столу. Нормальна висота робочої поверхні столу, в залежності від зросту студента, складає 70-75 см, тому висота стільця знаходиться у діапазоні 40-45 см. Враховуючи різницю у зрості студентів, краще за все використовувати крісло, у якого піднімається сидіння;

• «чистий стіл» – на робочому столі повинні знаходитись лише ті предмети та засоби навчання, які найчастіше використовуються у процесі праці. Після закінчення роботи стіл повинен залишатися цілком чистим. Стіл, по якому розкидані книжки, зошити та газети, свідчить про неохайну і неділову людину;

• «кожній речі своє місце» – всі речі (книги, папери) слід розташовувати таким чином, щоб вони мали своє постійне місце і їх можна було б у разі необхідності легко знайти. Це дуже важливо з погляду економії часу, оскільки на пошук окремих предметів витрачається до 10 хв. Книги повинні зберігатися у шафі чи на полиці, з вільним доступом до них. Предмети, які часто використовуються протягом робочого дня, розміщуються у межах робочої зони (1-2 кроки). На робочому столі повинні знаходитись тільки ті речі, які необхідні для роботи у даний момент, все інше має бути прибрано. Наприкінці робочого дня речі потрібно розкласти у відповідні місця;

• використовуйте органайзер – усі технічні засоби для роботи (ручки, олівці, ластики, лінійки, ножиці та інше) краще за все зберігати у спеціальному місці на столі – органайзері. Це заощаджує багато часу, порівняно з традиційним зберіганням засобів навчання у шухляді;

• «чисто там, де не смітять» – кімнату треба тримати у ідеальній чистоті та прибирати наприкінці дня;

• правильне освітлення приміщень – фактор створення комфортних умов, сприятливого клімату та збереження здоров’я студента. Пряме без абажурів світло, а також світло, відбите від полірованих поверхонь столів та шаф, викликає роздратування очей, погане освітлення веде до їх швидкої втоми. Найкраще за все розташувати столи так, щоб нормальне денне світло падало ліворуч (для лівші – праворуч) від робочого столу чи прямо на нього. У темний час доби допомагають правильно підібрані світильники або настільні лампи. Всі об’єкти праці (книги, зошити тощо) повинні бути добре освітленні. Найбільш зручне розташування книги під кутом нахилу 45 градусів до площини столу, на відстані від очей у 30 сантиметрів. Подібне положення книги дає змогу зберегти однакову відстань від очей до верхніх та нижніх рядків тексту;

• «чисте повітря – здоровий дух» – при розумовій праці мозок споживає більш ніж 20% кисню, який потрапляє до організму. Вентиляція приміщення має важливе значення для збереження гарного фізичного стану, зменшує небезпеку розповсюдження інфекційних захворювань. Оптимальним варіантом є оснащення кожного приміщення кондиціонером або примусовою вентиляцією. При їх відсутності необхідно провітрювати приміщення кожні 2 години;

• «пар кістки ломить» – дуже погано працювати у задушливому приміщенні у будь-яку пору року, тому що у таких умовах підвищується втомлюваність, знижується працездатність, збільшується ймовірність простудних захворювань через перегрівання організму. Оптимальна температура у приміщенні для роботи від 18 до 22 градусів. У залежності від звичок та пори року вона може варіюватись у зазначеному вище діапазоні. Опалювальна система повинна розповсюджувати тепло рівномірно по приміщенню, а у холодну пору року додаткове тепло може бути отримане за рахунок кондиціонера чи електрокаміна;

• «гучність музики зворотно пропорційна інтелекту» – частина студентів віддає перевагу роботі під музику, інші її не полюбляють. Ці питання повинні бути узгодженні усередині колективу. У будь-якому випадку радіоприймач чи магнітофон, які постійно гучно розмовляють, негативно діють на психіку. Тренуванням уважності та самовихованням зосередженості випрацьовується здатність не слухати негативні шуми (транспорт, механізми і тощо).