Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Костюк Л.Б. (2).doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
16.11.2019
Размер:
1.05 Mб
Скачать
  1. Етногеогафічні процеси: роз'єднавчі та об'єднавчі

У процесі розвитку та функціонування структура етносу під дією різ­них чинників постійно змінюється. Такі зміни визначають як етнічні процеси, причому структурні зміни можуть відбуватися і під дією зовнішніх чинників, і в результаті об'єктивних процесів саморозвитку. У сучасній етнологічній літературі за вектором і наслідками змін прийнято виділяти етнороз'єднавчі процеси (етнічна сепарація відокремлення від етносу його частини та набуття нею рис окремої етнічності, етнічна парціація – поділ єдиного етносу на кілька окремих етносів, етнічна дивергенція – розходження в структурі етносу різних територіальних груп за істотними ознаками (мо­вою, самосвідомістю, самоназвою, релігією та ін.), яке може зумовлювати до формування нових ідентичностей; етнічна дисперсія – кількісне розпорошення етносу поза межі свої етнічної території, яке призводить до негативних якісних змін) і етнооб'еднавчі процеси (етнічна консолідація – стирання етнографічних і регіональних соціально-політичних відмінностей, ментально-культурне збли­ження в розрізі горизонтальних і вертикальних зв'язків, етнічна асиміляція – втрата етносом чи його частиною основних рис етнічної культури та само­свідомості, акультурація - сповідування етносом чи його частиною багатьох культурних цінностей сусіднього етносу при збереженні інших самобутніх рис, етногенетична міксація – утворення нового етносу внаслідок злиття неспоріднених іноді інорасових груп). Слід, однак, зазначити, що процеси асиміляції та акультурації, у випадку, коли вони торкаються лише частини етносу, можуть мати етнороз'єднавчий характер. У колишньому Радянському Союзі завжди перебільшено мусувалася увага на процесах міжетнічної інтеграції та міжнародному характері асиміляції для прикриття жорсткої асиміляторської русифікаторської) політики держави, хоча також необхідно відзначити, що такі протилежні вектори етнонаціонального розвитку (інтеграційні і дезінтегровані) об'єктивно виділяються і в історичному, і в глобально-географічному аспектах. Причому в багатьох випадках наявними є обидві тенденції.

Важливими соціально-територіальними змінами супроводжується процес урбанізації, який веде не лише до змін у співвідношенні міського і сільського населення, але й загалом до зміни територіальної організації етнічної спільноти шляхом зміщення центрів ваги, перерозподілу демографічного потенціалу, а також соціальної структури етносу. Безпосередньо з процесами урбанізації пов'язані процеси оновлення (модернізації) етнонаціональної спільноти, внаслідок яких ускладнюється соціальна культура етносу, відповідно до загальносвітових тенденцій (політичних, економічних, інформаційно-комунікаційних, культурних), зовнішніх і внутрішніх чинників у його складі з'являються нові соціальні верстви і групи. Серед етнодемогеографічних процесів необхідно виокремити і процеси міграцій, вплив яких може мати різноманітні наслідки. Зокрема, масові еміграції зменшують демогеографічний потенціал етнічних спільнот і можуть призвести до етнічної дисперсії.

Особливо складними і суперечливими є сучасні етногеографічні процеси в Україні, які мають різновекторний характер і в загальнонаціональному, і у регіональному вимірах, тісно переплітаючись з територіально-політичними тенденціями. На різних рівнях, і у різних регіонах в останні роки об'єктивно наявні дві проти­лежні тенденції: дальше зростання загальнонаціональної свідомості, а також процеси міжрегіональної етнографічної консолідації, насамперед у західних і центральних регіонах, деякі вияви реасиміляції; і водночас – акультурація етніч­но українського населення в російське культурне середовище; наростання етнополітичної поляризації щодо статусу державних мов, геополітичних орієнтацій Повільно відбуваються або взагалі не спостерігаються в деяких регіонах процеси модернізації, що загалом засвідчує об'єктивну наявність кризи української етнічності. Нові етнокультурні виклики зумовлює еміграція автохтонного на­селення, повернення та адаптація депортованих народів, імміграція населенню з азійських країн та його інтеграція в загальноукраїнське середовище.