4. Правові норми, правові відносини та правові акти як елементи адміністративних методів управління.

Правові норми встановлюють місце підприємства в системі народногосподарського комплексу країни, визначають характер і зміст відносин, в які воно вступає з іншими організаціями і підприємствами, регулюють відносини власника, адміністрації і робітників. Підприємство користуючись правами, які закріплені в законодавчих актах країни, організовує виробничу, комерційну й іншу діяльність, розпоряджається засобами, заключає договори, створює підрозділи, філіали, представництва, відкриває рахунки в банках, здійснює право володіння, використання і розпорядження основними і оборотними засобами за своїм бажанням. Правові норми установлюють також порядок і строки звітності і обов’язкових платежів, види забороненої діяльності, покарання і санкції, які застосовуються до порушників норм.

Правові відносини підприємства встановлюються за допомогою заключення договорів, контрактів з іншими підприємствами на поставку товарів, виконання робіт і надання послуг, перевезення вантажів, а також договорів купівлі-прогодажу. Крім того, такі правові відносини мають місце при передачі грошових коштів підприємства асоціації, корпорації. Це – внески на утримання апарату управління, на підготовку кадрів.

Правові акти трудового і господарського законодавства регулюють діяльність адміністрації підприємства, відносини між керівниками і підлеглими; закріплюють право керівника видавати накази, а підлеглим – їх виконувати; визначають міру відповідальності робітників за невиконання вказівок керівника. Це право і відповідальність забезпечують необхідний рівень трудової і виробничої дисципліни. Правові акти регулюють поведінку не тільки підлеглих, але і керівників, визначають межі їх повноважень, захищаючи від порушень законності і чистого адміністрування.

Таким чином, діяльність підприємств, пов’язана з наймом і звільненням робітників і службовців, організацією режиму їх праці, відношеннями між адміністрацією (власником) і колективом, регулюється актами трудового права.

Сфера права, яка регламентує фінансову діяльність підприємства, складає фінансове право.

Для усічення замаху на власність, для покарання за пограбування, посадові й інші злочини створено й функціонує кримінальне право з громадянським, адміністративним й іншим сферами права. Сутність правового регулювання соціально-економічних відносин заключається в тому, що країна, виражаючи інтереси і волю народу, встановлює норми припустимого, а також область недопустимого і визначає наслідки (покарання, санкції) для порушників норм права.

4. Особливості практичної дії методів менеджменту.

Поділ методів менеджменту на групи є умовним, оскільки усі вони тісно взаємопов'язані. Уміле їх поєд­нання є передумовою ефективного впливу керуючої системи на всі ланки керованої, на трудову діяльність конкретних працівників.

Прикладне значення має класифікація методів менеджменту за характером впливу. Суттєвим також є і те, що економічні, технологічні та соціально-психологічні методи впливають на керовану систему лише формалізуючись з допомогою адміністративних. Наприклад, план економічного розвитку цеху здатний впливати на його працівників лише за умови, якщо директор підприємства передбачить його реалізацію відповідним наказом; по­ложення щодо преміювання набуде сили впливу тільки після його затвердження заступником директора з економіки; новий технологічний процес може бути впрова­джений після відповідного наказу головного інженера підприємства; нова система бухгалтерського обліку почне діяти після її затвердження головним бухгалтером; новий режим роботи підприємства вступить у дію лише після підписання директором відповідного наказу директора тощо.

Усе це свідчить про такі особливості адміністративних методів менеджменту:

1) наявність власних способів і прийомів впливу керуючої системи на керовану (закони Верховної Ради України, постанови Кабінету Міністрів України, укази Президента України, положення про підрозділи підприємства, різноманітні договори та ін.);

2) узаконення впливу інших методів менеджменту, забезпечення їм правового супроводу. Економічні, технологічні та соціально-психологічні методи менеджменту впливатимуть на керовану систему, якщо будуть юридично узаконеними в конкретному правовому документі (статуті підприємства, наказі директора, положенні про відділ тощо) або формалізовані в усному розпорядженні, вказівці;

3) здатність ефективно впливати на оптимізацію управлінських рішень та надавати їм юридичної сили.

Методи менеджменту є результатом реалізації функцій менеджменту, тобто апарат управління будь-якої організації у процесі своєї діяльності повинен створити усі необхідні способи впливу на керовану систему. Власне, завдання управлінців і полягає в тому, щоб сформувати необхідні методи менеджменту, здатні забезпечити виробничо-господарську діяльність, досягнення цілей та місії організації.