Висновок:

Трансформаційні процеси, що відбуваються в Україні наприкінці ХХ сторіччя потребують глибокого вивчення світового досвіду реформування економіки незалежної держави на шляху ринкових перетворень.

Ключовим процесом розбудови економіки є інвестиційний процес, що обумовлює вирішення двох нагальних проблем, що стоять перед суб’єктами господарювання України: обгрунтування та прийняття інвестиційних рішень і залучення до інвестиційного процесу фінансових ресурсів та їх капіталізація.

Недостатній теоретичний рівень та відсутність практичних розробок обумовлює необхідність обгрунтування найефективніших шляхів активізації інвестиційного процесу в Україні з метою подолання кризових явищ в економіці та вирішення соціальних проблем держави.

Науковими результатами дослідження можна назвати визначення багатьох інвестиційних категорій; обгрунтування доцільності інвестицій; пристосування до умов України методик, якими оперує світова практика; обгрунтовання пропозицій, які необхідно врахувати при розробці законодавчих та нормативних актів України і багато іншого.

Здобуті наукові результати можуть бути використані :

- при викладанні економічних дисциплін в вищих учбових навчальних закладах за програмами з економіки та менеджменту;

- науковцями при дослідженні теоретичних засад інвестування та прогнозуванні перспектив розвитку ринкових відносин в інвестиційній сфері;

- на макрорівні - при удосконаленні існуючої законодавчої та нормативної бази та розробці регулятивних засад різної юридичної сили , спрямованих на створення сприятливого інвестиційного клімату та активізацію інвестиційного процесу в Україні.

Здобуті практичні результати доцільно використати суб’єктами господарювання України при: проведенні передінвестиційних досліджень; прийнятті інвестиційних рішень; техніко-економічному обгрунтуванні проектів та розробці бізнес-планів; укладанні договорів та контрактів з іншими суб’єктами інвестиційного процесу; ресурсному забезпеченні проектів та освоєнню інвестицій; управлінні та моніторінгу інвестиційними проектами; введенні об’єктів до дії.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. http://www.ukrstat.gov.ua/

2. Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18 вересня 1991 року N 1561 XII // http://www.rada.gov.ua /

3. Ментель О.Ю., Мєшков А.В. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ - 2008р.

4. Державне регулювання економіки: Навчальний посібник / Швайка Л. А. - К.: Знання, 2006.- 435 c.

5. Інвестиційна діяльність - Майорова Т.В. Бібліотека українських підручників

6. Стельмащук А.М., Навчальний посібник. - Тернопіль : ТАНГ, 2000. - 315 с

7. Борщ Л. М. Інвестиції в Україні: Стан, проблеми і перспективи / Л. М. Борщ // - К.: Т-во «Знання». - 2005. - 318с.

8. Дані держкомітету статистики. Розділ «Інвестиції» 2009-2010 рр.

9. Діденко  Я. О. Удосконалення прямого іноземного інвестування / Я. О. Віденко // Фінанси України. - 2004. - № 12.- C. 96-105.

10. Лазебник Л. Л. Інвестиційний клімат та економічна мотивація іноземного інвестування в Україні / Л. Л. Лазебник // Фінанси України. - 2010. - №4. - С. 82-88.

11. Мельник О. О. Інвестиційний клімат в Україні / О. О. Мельник // Фінанси України. - 2010. - №8. - С. 61-65.

12. Омелянович Л. А., Філіпенко Т. В., Гладкова О. В. Сучасні проблеми і перспективи інвестиційної діяльності в Україні / Л. А. Омелянович // Фінанси України. - 2010. - №6. - С. 73-78.

Тести:

1. Державна інвестиційна політика — це …….

1. комплекс правових, адміністративних та економічних заходів держави, спрямованих на поширення та активізацію інвестиційних процесів.

2. діяльність держави, спрямовану на формування сприятливого інвестиційного клімату, за допомогою раціонального взаємозв"язку способів і форм державного регулювання інвестиційної діяльності на загальнодержавному, регіональному і галузевому рівнях.

3. діяльність держави щодо регулювання інвестиційної діяльності з метою реалізації цілей економічної, науково-технічної та соціальної політики.

4. комплекс економічних, організаційно-правових та інших заходів держави, спрямованих на створення сприятливого інвестиційного клімату, структурну перебудову, підвищення ефективності національної економіки.

2. До державних органів, які можуть здійснювати контроль за інвестиційною політикою, належать:

1. Пенсійний фонд України

2. Фонд соціального страхування України

3. Акціонерно-комерційні банки

4. Кабінет Міністрів України

3.Закон України « Про інвестиційну діяльність» затверджено:

1. 1991

2. 1992

3. 1993

4. 1996

4.Напрями державного регулювання інвестиційної діяльності:

1. Забезпечення захисту інвестицій.

2. Проведення гнучкого кредитного регулювання.

3. Експертиза фондового ринку.

4. Податкове визначення пріоритетних сфер та об’єктів інвестування.

1. Методи податкового регулювання інвестиційних процесів:

1. Усунення бази оподаткування;

2. запровадження диференційованих ставок оподаткування;

3. звільнення від подвійного оподаткування.

4. Зменшення сплати податку на певний строк.

7. Функціональними учасниками інвестиційного процесу можуть виступати:

1. Інжиніринго-консалтингова фірма.

2. Приватна фірма.

3. Кредитна фірма

4. Міжрегіональна фірма

8. Методи оцінки ефективності інвестицій,що не враховують фактор часу:

1. Метод збитковості

2. Метод рентабельності

3. Метод внутрішньої норми прибутку

8. Яке з тверджень є помилковим:одним з принципів держ регулювання інвестиційноï діяльності в Укр. є :

1. Розширення джерел фінансування інвестиційних проектів (змішане фінансування)

2. Збільшення частки державному інвестицій в ïх загальному обсязі

3. забезпечення позитивних, інноваційних мікроструктурних зрушень.

4. удосконалення нормативно-правової бази з метою збільшення обсягів залучення інвестицій.

8. Основою для прийняття рішення про інвестування загальнодержавних бюджетних коштів

1. Прогнози економічного і соціального розвитку України.

2. Схеми цільово науково-технічні.

3. комплексні програми інвестицій.

4. схеми розвитку техніко-економічних обґрунтувань.