Тези лекцій

Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ – технології, пов’язані зі створенням, збереженням, передачею, обробкою і управлінням інформацією) [http://uk.wikipedia.org/...] стали одним з найбільш динамічних явищ сучасного суспільства. Як підкреслюється в Окинавській хартії глобального інформаційного суспільства [Окинавская хартия глобального..., 2001, c. 63–71], ІКТ стають життєво важливим стимулом розвитку світової економіки. Вони надають людям можливість широкого використання свого потенціалу і служать досягненню взаємодоповнюючих цілей забезпечення стійкого економічного зростання, підвищення добробуту, зміцнення демократії, миру та стабільності.

У зв’язку з цим перетворення потенційних можливостей ІКТ на реальну силу розвитку стає дуже актуальним завданням. На думку багатьох провідних експертів, ІКТ, хоча і не є панацеєю від всіх бід, але можуть допомогти створити нову соціальну і економічну інфраструктури, що забезпечують стійкий економічний розвиток за рахунок якісного поліпшення можливостей обміну інформацією.

На сучасному етапі розвитку цивілізації процвітання будь-якої країни неможливе без її активної участі у міжнародній співпраці. Самостійність національної економіки зовсім не означає її ізоляцію. Навпаки її подальший розвиток значною мірою залежить від завоювання вітчизняними промисловими підприємствами конкурентних переваг, у тому числі і на світових інформаційних ринках.

Закони зростання потреб, поділу праці, економії робочого часу, товарного виробництва та обміну є об’єктивними економічними законами розвитку світової цивілізації, що обумовлюють посилення її цілісності, становлення та зміцнення єдиного світового господарства. Це знаходить своє відображення у розширенні мережі великомасштабних транснаціональних господарських комплексів, єдиних ринків товарів та послуг, капіталів та робочої сили.

У зв’язку з цим, в останні роки все більше значення отримує орієнтація вітчизняних підприємств на розвиток трансграничної електронної торгівлі з метою стабілізації свого економічного становища.

Низька результативність зовнішньоекономічної діяльності багато в чому пов’язана з недостатньо компетентними діями та браком інформації промислових підприємств щодо зовнішнього ринку, що в свою чергу призводить до негативних наслідків, таких, як збитки в результаті необґрунтованого заниження цін, антидемпінгові розслідування та санкції з боку іноземних держав, обумовлені недобросовісною конкуренцією та ін. Це свідчить про відсутність чіткої зовнішньоторгової політики, слабкі канали збуту, недостатній досвід роботи на зовнішньому ринку, прагнення до швидкої віддачі шляхом продажу продукції, яка не потребує особливих зусиль з її просування, що в свою чергу вказує на необхідність подальшого теоретичного та методичного обґрунтування умов та напрямків активізації зовнішньоекономічної діяльності промислових підприємств в умовах глобалізації.

Сектор інформаційних і комунікаційних технологій в Україні починає повною мірою реалізовувати свій невикористаний потенціал. Попит на високотехнологічні продукти та послуги у Західній Європі, Росії та Сполучених Штатах, як і на внутрішньому ринку спеціалізованого програмного забезпечення з фінансів та менеджменту спричиняє перспективне зростання кластеру компаній, пов'язаних з інформаційними й комунікаційними технологіями. Україна має значну порівняну перевагу на міжнародному ринку кваліфіковану робочу силу, яка коштує менше, порівняно з західними країнами. Щороку випускниками університетської системи стають 30000 спеціалістів у галузі інформаційних і комунікаційних технологій. Україна займає четверте місце у світі після США, Індії та Росії за кількістю сертифікованих програмістів [http://www.bizpro.com.ua...].

Все більше підприємств користуються перевагами інформаційних і комунікаційних технологій для вдосконалення своєї діяльності та логістики і починають готуватися до розвитку електронної комерції та інформаційного суспільства в Україні. Цей стрімкий розвиток буде великим стимулом для економічного розвитку та процвітання країни, оскільки інформаційні та комунікаційні технології проникають і впливають у сфери, набагато ширші, ніж межі самого кластеру. Однак для такого проникнення інформаційних і комунікаційних технологій потрібно пройти довгий шлях. в бізнесі, включаючи кількість встановлених комп'ютерів, використання Інтернету, залучення технологій на рівні фірми та переважання закордонних технологій ставлять Україну далеко позаду.

На сьогодні багато українських компаній взяли на озброєння найсучасніші технології і отримують вигоду від своїх інвестицій. На жаль такі ініціативи не є поширеними в усіх галузях промисловості. Попереду ще значний обсяг роботи.

ІКТ – цифри говорять самі за себе. Протягом січня – вересня 2006 року обсяг доходів в галузі ІКТ склав 36,8 млрд. грн., що на 22% більше, ніж за аналогічний період минулого року [Інформаційно-аналітична..., (http)].

Найбільш динамічно зростали доходи від діяльності у сфері інформатизації (145,2%), від послуг зв'язку (120,5%) та від реалізації ОТ (119,6%).

Найбільшу питому вагу у загальному обсязі доходів, отриманих у галузі ІКТ складають послуги рухомого (мобільного) зв’язку – 49,6%, фіксований телефонний зв’язок – 20%), реалізація ОТ – 16,6%. У таблиці 1 наведена структура та динаміка доходів по видах наданих послуг зв’язку за даними Держкомстату.

У сфері інформатизації суб’єктами господарювання надано послуг на 1,6 млрд. грн., з них населенню – 137 млн., що на 21,7% більше, ніж за цей же період 2006 року.

Найвищими темпами приростали послуги з розроблення програмного забезпечення та консультування (53%), які і в загальному обсязі наданих послуг у сфері інформатизації складають майже половину всього обсягу послуг, та діяльність пов'язана з банком даних (43%) – 27% загального обсягу.

Обсяг послуг зв’язку, наданий операторами всіх форм власності, склав 29,1 млрд. грн., з них населенню – 11,5 млрд. грн. Споживання послуг зв'язку на одного жителя України зросло на 20,3% і склало майже 247,2 грн.

У загальному обсязі наданих послуг зв’язку найвищими темпами приростали обсяги послуг: місцевого телефонного (29,6%), передачі та прийому телевізійних та радіопрограм, радіозв’язку (29,6%), рухомого (мобільного) (28%) та комп'ютерного (26,6%), з нього надання доступу до Інтернет (25,8%).

Найбільшу питому вагу продовжують зберігати послуги зв’язку: рухомого (мобільного) – 62,3%, міжміського та міжнародного телефонного – 15,2%, місцевого телефонного – 10%), поштового – 4,4% та комп’ютерного – 4%.

Обсяг ринку реалізації ОТ та обладнання склав понад 6,1 млрд. грн.

Усього податків, зборів та обов’язкових платежів до бюджетів усіх рівнів та Пенсійного фонду операторами всіх форм власності за січень – вересень 2007 року сплачено 4,9 млрд. грн., що на 19,5% більше, ніж за аналогічний період 2006 року.

Станом на 01.10.2007 по підприємствах зв’язку, що входять до сфери управління Мінтрансзв’язку __________та підпорядковані Держзв’язку, відсутня прострочена заборгованість із виплати заробітної плати. Середньомісячна заробітна плата штатних працівників підприємств основної діяльності за січень – вересень 2007 року зросла на 18,2% і склала 729 грн.

Протягом звітного періоду операторами всіх форм власності збудовано і введено в експлуатацію 262,6 тис. номерів АТС, з них у сільській місцевості – 33 тис. номерів.

Щільність основних телефонів на 100 мешканців станом на 01.10.2007 склала 27,5 од. проти 25,7 од. станом на 01.10.2006.

Станом на 01.10.2007 кількість абонентів рухомого (мобільного) зв’язку налічувала майже 52 млн., або 111,6% від загальної кількості населення України.

Один з пріоритетних напрямків розвитку телекомунікаційних мереж залишається будівництво сучасних волоконно-оптичних ліній зв’язку з впровадженням технологій CWDM та DWDM.

Протягом звітного періоду збудовано та введено в експлуатацію 3,4 тис. км волоконно-оптичних ліній зв’язку що на 25,9% перевищує обсяги аналогічного періоду минулого року.

Станом на 01.10.2007 кількість активних користувачів мережі Інтернет країни складала 12 од. на 100 жителів; кількість Веб-сайтів – 40,3 тис, рельних хостів у національному домені мережі Інтернет – 200,5 тис.

Нерівним залишається розподіл користувачів мережі Інтернет за регіонами, при цьому впевнену позицію лідера продовжує займати Київ – 61,8% користувачів від їх загальної чисельності. Далі, у порядку зменшення долі користувачів йдуть: Одеса, Дніпропетровськ, Донецьк, Харків, Львів, Крим та Запоріжжя – їх сумарна доля складає 27,6%. При цьому, на усі інші регіони припадає лише 11%.

З початку року операторами усіх форм власності на розвиток галузі зв’язку використано близько 6,5 млрд. грн. капітальних інвестицій, що на 8,3% перевищує обсяги аналогічного періоду 2006 року. При цьому фінансування розвитку сектору телекомунікацій та поштового зв’язку на 85,8% забезпечувалось за рахунок власних коштів, на 4,6% – коштів іноземних інвесторів та на 9,6% – інших джерел фінансування.

Збережена тенденція по зростанню обсягу прямих іноземних інвестицій, залучених у галузь зв’язку, який станом на 01.07.2007 склав 214,0 млн. $., проти 194,1 млн. $. на 01.07.2006. У таблиці 2 наведений обсяг капітальних інвестицій у галузь зв'язку за 9 місяців 2007 року.

Обсяг інвестицій в основний капітал у діяльність сфери інформатизації станом на 01.07.2007 склав 53,3 млн. грн. Прямі іноземні інвестиції суб’єктам ринку ІТ-послуг станом на 01.05.2007 складали: 58,1 млн. грн.

– ІТ- консалтинг; 29,8 млн. грн.

– розробка програмного забезпечення; 1,5 млн. грн.

– обробка даних; 12,1– банки та бази даних; 8,1 млн. грн. – ремонт та технічне обслуговування; 1,5 млн. грн. – інші види діяльності.

Деякі ознаки свідчать про те, що глобальне сповільнення розвитку IT, яке відбулося протягом останніх декількох років, також вплинуло на український ринок. Вітчизняний ринок консалтингу та інтеграційних послуг у сфері IT стабілізувався, а у деяких випадках навіть дещо зменшився. Проте перспективи зростання вітчизняного попиту залишаються добрими завдяки прогнозованому зростанню державних витрат на IT, модернізації телекомунікаційних і енергетичних мереж, а також низькому рівню сучасної комп’ютеризації у важких секторах промисловості України. Представники галузі IT також відзначають деякі ринкові тенденції, а саме:

• консолідація ринку та інтеграція існуючих учасників;

• стабільне зростання ринку послуг у сфері IT;

• зростання професійного рівня спеціалістів;

• поширення діяльності професійних асоціацій;

• усвідомлення потреби сертифікації;

• пошук та зайняття компаніями власних ринкових ніш;

• зростання конкуренції між вітчизняними провайдерами послуг;

• зростання експорту продуктів програмного забезпечення.

Проблеми, що негативно впливають на розвиток продуктів галузі IT, включають:

• брак загальнодержавної стратегії розвитку телекомунікацій та стимулювання інвестицій;

• часті зміни у політиці і тактиці державних органів влади;

• низький рівень ефективності державних компаній;

• небажання іноземних власників капіталу інвестувати у ринок телекомунікацій;

• низький попит, зумовлений низькими доходами населення.

Головними аспектами розвитку сектору ІКТ є трансформація української галузі та її перехід від низького рівня інвестицій, низької інноваційності та прибутковості до доступності й більш широкого використання продуктів та послуг сфери IT через розвиток діяльності сектора і покращення ринкових зв’язків між провайдерами послуг IT та потенційними клієнтами  [http://www.bizpro.com.ua/clients/bizpro/webua.nsf/0/f0c5570551b97e21c2256f9e0049 ca7c/$FILE/MAIN%202005-03-03%20].

На сьогоднішній день інформаційні технології можуть бути застосовані у багатьох секторах економіки. Якщо підприємства стануть більш обізнаними щодо переваг, які надає використання інформаційних технологій, збільшиться ймовірність того, що вони інвестуватимуть у цю галузь. На жаль, лише обізнаність та наявність послуг не є достатніми для трансформації галузі. Необхідно поширювати доступ до них та їхнє використання, щоб надати змогу представникам різних секторів економіки зрозуміти реальні фінансові переваги використання IT, що допомагають підприємствам бути конкурентноспроможними і ефективними. Використання IT у різних секторах економіки дозволить підприємствам зрозуміти переваги IT та створить попит на інноваційну діяльність.

Необхідно втілити iніціативу поширення IT, стосовно наявності, обізнаності, доступності та використання IT, результатом якої стало б проведення низки промоційних програм, виставок, семінарів тощо. План заходів повинен передбачати співробітництво між відповідними бізнесасоціаціями, вищими навчальними закладами і державними структурами з метою забезпечення всебічності та ефективності iніціативи. На підготовчому етапі потрібно оцінити поточний рівень поширення та впливу IT на вибрані сектори економіки. Крім того, треба ознайомитись зі специфічними видами технологій та рішеннями, що є найбільш цінними і ефективними для кожної галузі.

Іншим важливим аспектом є збір сучасної та надійної контактної інформації про компанії, що згодом можуть стати потенційними споживачами послуг IT. Цього можна досягти шляхом надання бізнесорганізаціям (наприклад, Торговельно-промисловим палатам) механізмів IT для менеджменту своїх членів, які, в свою чергу, забезпечуватимуть ефективний і систематичний збір даних.

З погляду наявності продуктів у сфері IT, необхідно вивчити та оцінити існуючі продукти і послуги вітчизняних компаній-розробників IT.

Також необхідна співпраця з галузевими асоціаціями та усім сектором IT над підвищенням обізнаності щодо бізнес-можливостей і виявленням пробілів у технологіях, які могли б заповнити компанії-розробники IT.

У багатьох випадках, підприємства знають про можливість вирішення своїх проблем за допомогою IT, проте не існує компаній, що надають доступ до таких можливостей. Також цілком ймовірно, що не всім підприємствам відомо про інновації українських компаній-розробників IT та їхні розробки.

Можливими шляхами вирішення проблеми наявності/обізнаності є галузева література, пристосована до потреб кожного з секторів у IT, спільні дослідження спеціалізованих галузей вищими навчальними закладами і корпораціями підприємств, рекламні кампанії, які б висвітлювали переваги використання IT для досягнення конкурентної переваги.

Вирішення проблеми доступності та поширене використання галузі можливе через співпрацю з вітчизняними компаніями-розробниками IT і асоціаціями над проведенням навчальних семінарів або пілотних проектів з використання IT з метою підвищення ефективності бізнесу. Такі заходи можуть проводитися для всіх зацікавлених компаній або для компаній, які вже скористалися можливостями IT та бажають підвищити їхню ефективність. Також необхідно співпрацювати з українськими банками та іншими джерелами фінансування над збільшенням доступу до кредитів для малих і середніх підприємств, стимулюючи, таким чином, інвестиції у сектор IT.

Для розвитку транскордонного співробітництва необхідно здійснити розвиток трансграничної електронної торгівлі шляхом сприяння подальшій лібералізації, покращення інформаційних мереж і відповідних послуг і процедур в контексті жорстких рамок:

• у Всесвітню Торгову Організацію (ВТО) та подальше продовження роботи в області електронної торгівлі у ВТО і на інших міжнародних форумах і застосування існуючих торгових правил ВТО щодо електронної торгівлі;

• здійснити послідовні підходи щодо оподаткування електронної торгівлі, засновані на звичайних принципах, включаючи рівноправ’я, спрощеність і інші ключові елементи, узгоджені в контексті роботи Організації Економічного Співробітництва і Розвитку (ОЕСР);

• продовження практики звільнення електронних переказів від митних зборів ;

• просування ринкових стандартів, включаючи, наприклад, технічні стандарти функціональної сумісності;

• підвищення довіри споживача до електронних ринків, зокрема за допомогою ефективних саморегулюючих ініціатив, таких як кодекси поведінки, маркування та інші програми підтвердження надійності, і вивчення варіантів усунення різного типу труднощів, які випробовують споживачі в ході трансграничних суперечок, включаючи розвиток ефективного і значущого механізму захисту особистого життя споживача, а також захисту особистого життя при обробці особистих даних, забезпечуючи при цьому вільний потік інформації, а також; подальший розвиток і ефективне функціонування електронної ідентифікації, електронного підпису, криптографії і інших засобів забезпечення безпеки і достовірності операцій.

Україна обрала шлях інтеграції з Європейським Союзом, одним з напрямків якої є транскордонне співробітництво [Губський]. Європейський Союз має давній досвід розвитку такого співробітництва у формі єврорегіонів. Щоби бути конкурентними в них, українські підприємства повинні широко використовувати сучасні інформаційні технології, переваги яких не викликають жодного сумніву.

Очевидно, що потенціал і ресурси для здійснення конкурентного прориву в Україні є. а реалізація цього напряму має привести до суттєвого підвищення рівня та якості життя людей протягом наступних 10 – 15 років.

Про це яскраво свідчить і державна програма "Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці" на 2006 – 2010 роки.

Однією з найважливіших особливостей нашого часу є перехід розвинутих країн світу від постіндустріального до інформаційного суспільства, що зумовлює необхідність вжиття невідкладних заходів із впровадження інформаційних та комунікаційних технологій у сфері освіти і науки. Створення глобальних відкритих освітніх та наукових систем, з одного боку, сприятиме накопиченню наукових знань, а з другого, розширенню доступу широких верств населення до різноманітних інформаційних ресурсів.

Не менш важливим завданням в умовах інформаційного суспільства є навчити дітей користуватися інформаційними технологіями. Від успішного його вирішення визначальною мірою залежатиме розвиток країни і її місце у світовій спільноті.

Інформаційні та комунікаційні технології становлять вагому частку світового виробництва, що спричиняє глобальний перерозподіл як ринку праці, так і ринку освітніх послуг. Крім того, створення єдиного європейського освітнього простору в рамках Болонського процесу істотно підвищує їх роль в освіті, сприяє розвитку так званих відкритих університетів.

Українське науково-освітнє середовище також не може існувати без інфраструктури національної науково-освітньої телекомунікаційної мережі (УРАН), основним завданням якої є проведення українськими вченими спільних досліджень, налагодження ними кооперативних зв'язків із західними науковими колективами. В удосконаленні телекомунікаційної мережі насамперед заінтересовані українські наукові співтовариства, які працюють у галузях фундаментальної і прикладної науки, де циркулюють потужні потоки даних, що зумовлює необхідність створення сучасних засобів їх обробки. Це, зокрема, медицина, фізика високих енергій і радіаційна безпека, радіоастрономія і космічні дослідження, аеродинаміка, геологія і розвідка корисних копалин, океанологія і метеорологія тощо.