Контрольні запитання і завдання

1.	Визначення посудин, що працюють під тиском.
2.	Що є границею посудини, що працює під тиском ?
3.	Опишіть фізичні процеси, що протікають у водяних і парових котлах.
4.	У чому полягає основна небезпека водяних і парових котлів ?
5.	Які фактори сприяють виникненню вибуху котла, що працює під тиском?
6.	Опишіть фізичні процеси, що протікають у ресиверах, з'єднаних з компресором.
7.	Якими причинами обумовлюється виникнення вибухів у компресорах ?
8.	Які фактори сприяють виникненню вибуху в компресорах ?
9.	У чому полягає основна небезпека автоклавів ?
10.	Які фактори сприяють виникненню аварійних ситуацій при роботі з автоклавами ?
11.	Які причини викликають вибухи кисневих балонів ?
12.	Які позиції включає технічний огляд посудин, що працюють під тиском?
13.	Які використовуються види механічних випробувань посудин, що працюють під тиском ?
14.	Як проводять гідравлічні випробування посудин, що працюють під тиском?
15.	Як проводять пневматичні випробування ?
16.	Як виконують випробування запобіжних клапанів ?
17.	Як виконують випробування розривних мембран ?
18.	Які організаційні заходи забезпечують безпеку експлуатації посудин, що працюють під тиском ?
19.	Які технічні засоби забезпечують безпеку експлуатації посудин, що працюють під тиском ?
20.	У яких випадках використовують запобіжні мембрани ?

Глава 3.3. Електробезпека

Практика показує, що в усіх областях застосування електричної енергії на підприємствах і в організаціях мають місце випадки ураження людини електричним струмом.

Це може відбуватися в наступних випадках:

• при дотику до струмоведучих частин електроустановки;

• при наближенні на недопустимо близьку відстань до неізольованих струмоведучих частин;

• з появою в електроустановці аварійного режиму що, як правило, призводить до появи так званих напруги кроку і напруги дотику;

• при невідповідності параметрів електроустановки нормам, наведеним у відповідних ГОСТ, ДСТ, Правилах устрою електроустановок (ПУЕ), Правилах безпечної експлуатації електроустановок (ПБЕЕ).

З метою забезпечення електробезпеки всі виробничі приміщення підрозділяють за ступенем небезпеки ураження людини електричним струмом на три класи:

Приміщення без підвищеної небезпеки – це сухі приміщення з відносною вологістю не більше 75 % і температурою повітря в межах + 5…+ 25⁰ С, з неструмопровідними підлогами (дерев'яними, пластмасовими), з повітряним середовищем без струмопровідного пилу.

Приміщення з підвищеною небезпекою – це приміщення, що характеризуються наявністю однієї з таких ознак:

• вогкість з постійною відносною вологістю повітря більше 75 %;

• струмопровідний пил;

• струмопровідні підлоги (земляні, металеві, залізобетонні, цегельні);

• висока температура повітря (вище 35 ⁰С);

• можливість одночасного дотику людини до металевих конструкцій будинків, технологічних апаратів, механізмів і до металевих корпусів електроустаткування.

Приміщення особливо небезпечні – це приміщення, в яких наявною є одна з наступних ознак:

• відносна вологість повітря постійно близька до 100 %, внаслідок чого стіни, стеля таких приміщень покриті конденсатом вологи;

• приміщення з постійною наявністю їдких газів чи пари відносно матеріалу ізоляції струмоведучих частин;

• приміщення, для яких характерні дві чи більше ознак, що відносяться до класу приміщень з підвищеною небезпекою, наприклад, приміщення з струмопровідним пилом і сирою струмопровідною підлогою.