4. Людину впізнають по дереву, яке вона посадила.

Є таке поняття, як духовне здоров'я нації. Воно складно формується багато років. Його елементарна складова - духовне, психічне, соціальне, інтелектуальне, особистісне здоров'я кожного громадянина. Особистість формують: учителі батьки та учителі педагоги на всіх освітніх рівнях. Якщо у батьків одна дитина, то вони удвох посадили всього одне дерево. Учитель же саджає і вирощує (в процесі своєї творчої діяльності) сотні й тисячі дерев. По діяльності впізнають людину та її вчителя. Так написано у Євангелії. Садівником завжди виступає учитель, бо без нього не може бути дерева, а без багатьох дерев - лісу. Тому від стану окремих дерев залежить здоров'я усього лісу.

5. Джерело здоров'я - навколишня природа.

Єднання з природою, її близькість до людини здавна було визначальним фактором здоров'я. у часи діяльності великого педагога юне покоління не сиділо вдома перед комп'ютерами, телевізійними приймачами у віртуальному світі ілюзій. Загартування відбувалося на свіжому повітрі після уроків, вихідними днями, під час канікул. Тоді ніхто не закликав любити природу, берегти своє здоров'я, захищати довкілля. Бо розуміли нашу єдність і залежність від неї. В. Сухомлинський був пророком у цьому питанні. Він ніби передбачав, із якими проблемами буде мати справу школа та її вихованці. Як поступово руйнуватиметься національний імунітет у фізичному, психологічному, моральному плані, Інтернет запанує в наших оселях, втрачатиметься зв'язок з природою. Альтернативою цим явищам є: уроки в довкіллі, індивідуальні екологічні стежини, пошуково-дослідницька робота, туристичні маршрути, екологічні акції, охорона природи та ін..

Усе це не є новими технологіями чи проектами. Адже відома проста істина, що все нове є повторенням старого, вже пройденого. головною цінністю кожної людини - є її здоров'я, а воно - це частинка нас самих і належить їй - природі.

6. Здоров'я - повнота духовного життя.

Духовне здоров'я людини формується багатьма факторами. Традиційними є вплив батьків, їх світогляд, переконання, культура, традиції, побут. Не останню роль відіграє національна внутрішня політика держави. Вона реалізується через освітні заклади: дошкільні, шкільні, позашкільні, вищі навчальні заклади різних рівнів акредитації. На жаль стратегії в держави у цьому питанні ще не вироблено, як і наступництва, взаємодії, координації дій. Але вільне місце довго вакантним не буває. Його заповнює примітивна, розважальна, неукраїнська ерзац культура. Юне покоління росте на прикладах віртуальних героїв мультфільмів, непереможних фантастичних людей-мишей, голлівудських поліцейських суперменів.

Духовне виховання і здоров'я повинно базуватися на природних реальних явищах, спілкуванні з довкіллям, дослідженням його з усіх сторін. Якщо держава зможе обмежити вплив на дітей електронних засобів масової інформації, то багато проблем у формуванні духовного здоров'я людини буде вирішено без особливих зусиль.

Повнота духовного життя - це єднання з природою. Вона має універсальний вплив на психіку будь якої дитини. Це як музика. Її розуміють всі, незалежно від національності, країни проживання, віри.

Шкільна освіта може найкраще забезпечити повноту духовного життя. Цьому сприятимуть уроки серед природи, екскурсії, дослідницько-пошукова робота, експедиції, учнівська діяльність на екологічних стежинах, екологічні акції, виконання екологічних проектів, створення шкільних музеїв природи, заповідних територій місцевого значення. Таким чином можна стверджувати, що повноту духовного життя забезпечує не тільки людина, а й живе природне навколишнє середовище.