Фізіологічні основи уяви
Механізм уяви має спільні ознаки з механізмами інших пізнавальних процесів. Є в ньому і специфічне, особливе. У процесах уяви утворені протягом життя людини системи зв'язків розпадаються та об'єднуються в нові системи. Це об'єднання стає можливим унаслідок появи в корі мозку сильного збудника під час виникнення потреби або під впливом безпосереднього враження. У людини, яка фантазує, групи нервових клітин у центральній нервовій системі з'єднуються по-новому, чим зумовлені новизна образів фантазії порівняно з образами пам'яті і тільки часткова подібність із ними.
У силі та яскравості образів уяви виявляються типологічні особливості вищої нервової діяльності. І. Павлов використовував уяву як один із показників, зараховуючи людей до художнього або мислительного типів. Художник має справу з образами (зоровими, руховими, слуховими та ін.), що свідчить про переважання в його діяльності першої сигнальної системи, образного відображення світу.
Фантазуючи, людський мозок впливає на периферійну ділянку організму, змінює її функціонування, породжує явища, які здаються «надприродними». Все це доводить існування тісного зв'язку уяви з мисленням: уявлення дотику льоду до шкіри може викликати прискорення пульсу; дотик холодної мокрої тканини до шкіри, поєднаний зі словами гіпнотизера «Ванті руки торкаються розпеченого заліза», викликає почервоніння, навіть пухирі, як при опіку.
Цікаві перипетії відбуваються з людьми, наділеними багатою уявою: Г. Флобер, описуючи отруєння мадам Боварі, відчував у роті присмак миш'яку. Завдяки цілеспрямованому зосередженню людям довелося долати важкі хвороби. Уява включається і в перебіг фізіологічних процесів, певного мірою змінює їх. Часом уява спотворює реальність.
Діяльність уяви залежить від досвіду, загальної спрямованості, потреб та інтересів особистості, а також від комбінаторної здатності мозку і вправності в цій діяльності, можливості втілювати її продукти в матеріальну форму. На розвиток і функціонування уяви впливає оточення. На безлюдному острові неможливо стати ні Архімедом, ні Рафаелем, ні Моцартом. Винахідник, навіть геній, належить своїй епосі, своєму середовищу. Його творчість зумовлена суспільними потребами і спирається на реальні та незалежні від нього можливості. Цим зумовлена логічна послідовність в історичному розвитку науки і техніки.
Індивідуальні властивості уяви
Серед форм уяви, які треба розвивати, варто назвати таку глибинну й емоційну її форму, як емпатія. Розвинена уява сприяє емпатичному розумінню — важливій якості особистості. Емпатичне розуміння іншої людини об'єднує здатність слухати й передавати почуте іншому. Точне емпатичне розуміння включає процеси адекватного представлення (тобто сприйняття того, що і як людина переживає) і комунікації (тобто переконання інших у своєму розумінні їхніх почуттів, поведінки й досвіду). Воно є важливим для будь-якої спільної діяльності (зокрема, творчої спільної діяльності).
Уява є зміною і перетворенням людиною своїх уявлень на основі:
1) зміни величини об'єктів у бік перебільшення (гіпербола) або зменшення в порівнянні з дійсними і створення таким шляхом всіляких фантастичних образів.
2) з'єднання в своїй уяві вичленних з різних об'єктів частин або елементів і створення таким шляхом уявного образу нового, не існуючого раніше в природі предмету.
3) уявного посилення якої-небудь властивості або якості, додання цій властивості невідповідний більшого або особливішого значення в характеристиці об'єкту.
4) створення нового образу в результаті узагальнення рис, що спостерігалися у ряду схожих об'єктів.
5) уявного ослаблення якої-небудь властивості або якості предмету, в своєму сильному ступені контрастного образу, що приводить до побудови, наділеного властивостями, прямо протилежними початковому.
Люди розрізняються характеристиками уяви. Опис індивідуальних особливостей уяви дається як оцінка переважаючих видів уяви.
Залежать, як і від фізіологічних, так і особистісних характерис-тик.
Фізіологічні: тип ВНД, перевага першої чи другої сигнальні си-стеми.
Особистісні: професійний фактор, залежність від освіти, попе-реднього досвіду.