Лабораторна робота № 12 Тема: Хвороби ягідних культур

Мета: Вивчити основні ознаки найпоширеніших хвороб ягідних культур.

Завданя: Скласти характеристику найпоширеніших хвороб ягідних культур за формою 1.

Питання для розгляду:

1. Грибні хвороби.

2. Бактеріальні хвороби.

3. Вірусні хвороби.

Питання для самостійної роботи: Хвороби рапса і картоплі.

Форма 1

Особливості біології збудників найпоширеніших хвороб ягідних культур.

Хвороба її назва та збудник	Джерела інфекції (як поширюється, де зимує, скільки зберігає життєздатність)	Період прояву і симптоми ураження рослин	Шкодочинність		Заходи боротьби

Обладнання і матеріали: гербарій уражених хворобами рослин, кольорові фото хвороб, атласи хвороб, офіційне видання «Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використання в Україні».

ХВОРОБИ ЯГІДНИКІВ

При правильному вирощуванні ягідники завжди дають прибуток господарству. Проте причиною погіршення якості врожаю, а інколи повної загибелі рослин на певних площах є хвороби, що призводять до зріджування насаджень. Розглянемо найпоширеніші хвороби їх.

Хвороби аґрусу

Найбільш поширеними і шкідливими хворобами аґрусу є американська борошниста роса, антракноз та іржа.

Американська борошниста роса

Хвороба проявляється на листках, плодах і пагонах. Перша ознака хвороби — білий ніжний павутинний наліт, який швидко починає порошитись. Потім цей наліт ущільнюється, стає коричневим і на ньому з'являються чорні крапки — клейстокарпії, що надає йому темно-сірого кольору. На ягодах і пагонах можна спостерігати настільки значне утворення клейстокарпіїв, що наліт набуває коричневого і навіть чорного забарвлення.

Збудник хвороби — сумчастий гриб Sphaerotheca mors-uvae порядку Еrуsірhаlеs — утворює поверхневий міцелій, який прикріплюється до органів рослин апресоріями, а в тканини їх проникають гаусторії. Останні і поглинають з рослин поживні речовини й воду.

Гриб розвиває конідіальне й сумчасте спороношення. Конідіальне спороношення утворюється на початку росту гриба до періоду формування сумчастої стадії. За допомогою конідіального спороношення збудник хвороби і поширюється від рослини до рослини під час вегетації.

Формування конідій, зараження рослин і ріст грибниці спостерігається при температурі 17—28° і вологості повітря 90—100%. У краплинній волозі конідії не проростають. При температурі понад 30° розвиток грибниці припиняється, а при 32° вона відмирає.

Залежно від умов погоди Sphaerotheca morsuvae може утворити 10—12 поколінь конідій.

З моменту ущільнення грибниці формується сумчаста стадія гриба — утворюються клейстокарпії з сумками й сумкоспорами.

Гриб зимує у формі клейстокарпіїв на уражених пагонах, опалому листі і на ягодах. Хоч клейстокарпії з сумками і сумкоспорами формуються в другій половині літа, проте достигають тільки навесні. Вилітають сумкоспори із сумок при достатній вологості й температурі не нижче 15—17°. Звичайно період вилітання їх подовжений— він може тривати 1—1,5 місяця. Сумкоспори і здійснюють первинне зараження рослин.

Гриб уражує тільки молоді тканини рослин. Спочатку ураження спостерігається на нижньому ярусі органів рослин, а потім переходить на середній і верхній.

Американська борошниста роса — дуже шкідливе захворювання. Уражені ягоди залишаються дрібними й кислими. Пагони припиняють ріст, скривлюються, міжвузля залишаються короткими, а уражені листки жовтіють і гофруються. При сильному ураженні габітус куща дуже змінюється і насадження аґрусу стають малопродуктивними Крім аґрусу, американська борошниста роса уражує деякі види смородини.

Заходи боротьби. Добір і районування сортів з підвищеною стійкістю проти хвороб.

Перед вивезенням садивного матеріалу з розсадника хворі частини рослин обрізують і дезинфікують.

Садити аґрус треба так, щоб усі кущі добре освітлювались сонцем.

Внесення під аґрус повного мінерального добрива. Не можна вносити однобічно азотні добрива.

Систематична боротьба з бур'янами.

Використання хімічних засобів боротьби: пізно восени або рано навесні (коли рослини перебувають в стані спокою. Вегетуючі кущі аґрусу обприскують хімічними препаратами 3—4 рази в такі строки: перед цвітінням, зразу після цвітіння, а наступні — з інтервалом 5—10 днів.

Після листопаду треба всі листки, що обпали, і ягоди приорати, а уражені пагони обрізати й спалити.