Антракноз

Захворювання відоме давно. Воно зустрічається скрізь, але особливо великої шкоди завдає в районах з достатньою вологістю. Проявляється на листках, черешках; пагонах і плодах малини. На листках утворюються спочатку дрібні (розміром ,1—3 мм в діаметрі) округлі сіруваті плями з широкою пурпуровою каймою. Вони часто зливаються, і уражена тканина може випадати.

На черешках утворюються плями у вигляді дрібних виразок, які можуть зливатися, а на стеблах — глибокі виразки, оточені широкою пурпуровою каймою. Уражена частина покривається побурілою пробковою тканиною, яка розтріскується. Таке суцільне опробковіння часто буває на кінцях однорічних пагонів і плодоносних гілок, що призводить до відмирання їх. Узимку уражена тканина сіріє тому таке ураження часто називають «сіра кора».

У вологу погоду на уражених частинах рослин утворюється спо-роношення патогену з виділенням жовтуватої слизистої спорової маси.

Збудник хвороби—сумчастий гриб Рlесtоdіsсеllа vеnеtа порядку Муrіаngіаlеs.

Зимує гриб у формі міцелію на уражених частинах рослин, а навесні звичайно утворює конідіальне спороношення.

Гриб може розвиватися при достатній вологості і досить великих коливаннях температури — від 3 до 31° (оптимум 20°). Рясне формування конідій спостерігається у вологій атмосфері, а поширення їх — у період випадання дощів і великих рос, що пов'язано з потребою розмочувати слизисту речовину, яка склеює конідії. Останні проростають тільки в краплиннорідкій волозі протягом 3—12 годин.

Інкубаційний період хвороби триває 7 днів. Звичайно антракноз малини поширюється в межах насаджень на невеликі відстані, а на нові насадження заноситься з садивним матеріалом. Хвороба викликає відмирання кінців пагонів і плодових грон перед достиганням ягід. Спостерігається муміфікація ягід, а уражене листя передчасно обпадає, що дуже знижує продуктивність малини.

Уражена антракнозом малина більше пошкоджується морозами в зимовий і ранньовесняний періоди.

Заходи боротьби. Створення і впровадження стійких проти антракнозу сортів малини в районах з достатньою вологістю.

Висаджування тільки здорового матеріалу із здорових насаджень.

Обрізування і знищення уражених одно - і дворічних пагонів, а при невеликому ураженні— обрізування кінців їх.

Боротьба з надмірним загущенням насаджень малини.

Восени обрізування уражених частин рослин, видалення і спалювання їх, грунт у міжряддях переорюють, а в кущах перекопують.

У ранньовесняний період до розпукування бруньок обприскування рослин і ґрунту.

Під час вегетації рослин 3-разове обприскування 1%-ною бордоською рідиною або замінниками їх: перше — при довжині молодих пагонів 15—20 см, друге — перед цвітінням і третє — зразу після цвітіння.

Поблизу насаджень малини знищення ожини, оскільки вона уражується тим самим збудником антракнозу і може бути джерелом резервації інфекції хвороби.

Пурпурова плямистість

Типова ознака хвороби — утворення на стеблах пурпурових розпливчастих плям, переважно нижче місця прикріплення черешка листка. Плями швидко збільшуються і стають добре помітними на фоні світлої кори однорічних пагонів малини. Середина плями світлішає і на ній з'являються крупні коричневі пікніди розміром 150— 200 мк у діаметрі.

Подібного типу плями з'являються на бруньках, черешках листків, а інколи навіть на жилках листків.

Збудником хвороби є сумчастий гриб Didymella аррlаnаtа порядку Sрhаеrіаlеs, тому й хворобу інколи називають дідімелою.

Пікноспорами гриб поширюється від рослини до рослини під час вегетації, викликаючи дедалі нові ураження. Зимує гриб міцелієм в уражених стеблах рослин, а навесні утворює сумчасту стадію — перитеції з сумками й сумкоспорами.

У. зв'язку з масовим ураженням стебел і бруньок шкідливість пурпурової плямистості дуже велика. Інколи гине 30% пагонів.

Заходи боротьби. Використання тільки здорового садивного матеріалу.

Проріджування кущів з видаленням і спалюванням уражених пагонів.

Викорінююче обприскування і літня обробка хімікатами проти антракнозу ефективні й проти пурпурової плямистості.