2. Бактеріальні хвороби бактеріальний рак кори яблуні та груші

Уражуються штамби і скелетні гілки яблуні та груші, які називають бактеріальним раком, або бактеріальною гниллю, кори.

Встановлено два типи прояву захворювання.

Перший тип характеризується утворенням на штамбах і скелетних гілках вдавлених овальних плям, різних за розміром, з рожево-коричневим відтінком і фіолетово-вишневою каймою. Такі плями часто відокремлюються від живої тканини тріщинами. Деревина в місцях плям м'яка, .волога, коричнева, із запахом плісняви. Інколи з утворених тріщин тече рідина. Навесні кора часто здувається, набуваючи форми пухирів, а потім лопається і звисає, оголюючи вологий камбій. Листки в уражених дерев набувають червоно-коричневого кольору, відмирають, але не обпадають. Відмирають окремі скелетні гілки, а іноді і все дерево. Збудником такої форми захворювання є бактерії Рsеudоmоnаs сеrаsі.

При другому типі бактеріального раку на скелетних гілках утворюються поздовжні й поперечні тріщини з рідиною, яка поступово витікає з них. Кора навколо тріщин западає і темнішає. Під такою корою поверхневі шари деревини стають чорнувато-коричневими. Уражені гілки мають невелику кількість листків, які до того ж дрібні і хлоротичні.

Іноді витікання рідини з місць уражень (тріщин) настільки посилюється, що стовбури і навіть грунт навколо них стають мокрими.

Виділені з уражень бактерії типу Еrvіniа мають слабкі патогенні властивості для плодових дерев. Вони, очевидно, розвиваються тільки в місцях механічних пошкоджень і спричинених комахами.

Джерелом інфекції хвороби є уражені дерева, від яких за допомогою крапель дощу і комах поширюються бактерії.

Шкідливість захворювання дуже велика. Ураження скелетних гілок призводить до різкого зниження врожаю плодів і до відмирання насаджень, які вступили в пору плодоношення. Є випадки повного випадання дерев на великих площах.

Заходи боротьби. Восени і рано навесні вирізання уражених гілок із захопленням 2—3 см здорової тканини. Місця зрізу дезинфікують 1%-ним розчином мідного купоросу, 3%-ним залізним купоросом або 5%-ною карболовою кислотою. Після дезинфекції рани обов'язково покривають одним із видів садової замазки. Уражені зрізані частини рослин видаляють з насаджень і спалюють.

На початку виникнення плям обприскування їх 50%-ним розчином хлористого цинку без попереднього зачищання. Обприскування провадять тричі (через кожні 3—4 дні).

Розміщення розсадників якомога далі від дорослих насаджень, оскільки останнім часом виявлено ураження хворобою саджанців.

Забороняється відпускати з розсадника саджанці з ознаками ураження бактеріальним раком кори.

Систематична боротьба в розсадниках з шкідливими комахами. Обприскування дерев бордоською рідиною або іншими фунгіцидами разом з інсектицидами має профілактичне значення і проти бактеріального раку кори.

Опік плодових дерев

Вважається карантинним об'єктом.

Хвороба проявляється на квітках, пагонах, гілках і плодах. Квітки раптово в'януть і чорніють, листки скручуються, чорніють і .залишаються висіти на деревах, мають вигляд обпалених. У місцях ураження кора молодих пагонів і гілок здувається внаслідок великого припливу рідини. Ця рідина потім починає текти по корі у вигляді гомозного ексудату. Спочатку вона безбарвна, а пізніше темнішає і застигає у вигляді краплинок від янтарно-жовтого до темно-бурого кольору.

У літній період хвороба ніби затухає, але навесні з початком сокоруху з новою силою відновлюється і поширюється по всій рослині. Уражуються опіком молоді, недостиглі плоди. Вони чорніють і залишаються висіти на гілках, як і листки. Достигаючі і стиглі плоди не уражуються навіть при штучному зараженні.

Збудником опіку плодових дерев є бактерії Еrwinia аmylovora. Оптимальна температура розвитку їх 30°, а при 45—50° вони гинуть.

Інкубаційний період триває 3—4 дні на сприйнятливих до хво­роби сортах і 6—10 днів на більш стійких.

уражує велику кількість рослин: айву, іргу, глід, троянди, сливу, смородину, малину та ін.

Джерелом інфекції опіку плодових культур є уражені дерева. Бактерії поширюються з краплинками дощу, які змивають слиз. Можуть розноситися бактерії і садивним інструментом, особливо під час окулірування дичок, і комахами, насамперед бджолами, попелицями та ін.

Заходи боротьби. Додержання карантинних заходів. При виявленні хвороби треба негайно повідомити карантинній інспекції, щоб вжити термінових заходів щодо її ліквідації.

Обрізування уражених гілок і спалювання їх. Місця зрізу дезинфікують розчином 1%-ного мідного купоросу або 1%-иого креозоту, після чого покривають садовою замазкою.

Обприскування садів 1%-вою бордоською рідиною або її замінниками разом з інсектицидами зменшує ураження рослин шкідниками і сприяє зменшенню розвитку хвороби.