ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………………….4

Перелік практичних занять

Практичне заняття № 4 Дослідження та оцінювання радіаційної обстановки

під час аварії на АЕС……………………………………………………………. 6

Практичне заняття № 5 Визначення інтенсивного фотонного іонізуючого

випромінювання на місцевості за допомогою приладу РКС-01"CTOPA"…..26

Практичне заняття № 6 Дослідження та оцінювання хімічної

обстановки при застосуванні отруйних речовин за даними розвідки.………39

Список літератури……………………………………………………………….....54

ВСТУП

В мирний час значних людських втрат, екологічних збитків, шкоди навколишньому середовищу завдають надзвичайні ситуації (техногенного, екологічного, природного характеру).

Над вирішенням проблеми попередження, а також усунення можливих наслідків надзвичайних ситуацій працюють учені всіх країн світу.

Наявність на території України атомних електростанцій (АЕС), величезної кількості хімічно небезпечних об’єктів (ХНО), що зберігають, використовують та виробляють небезпечні хімічні речовини (ХНР), а також при аварії, катастрофі, стихійному лиху та інших небезпечних явищ приводять до утворення зон хімічного, бактеріологічного зараження, які в свою чергу уражають людей і сільськогосподарських тварин, заражають територію і навколишнє середовище, а також об’єкти, спорудження, майно, транспорт і все те, що створено природою, руками і розумом людини радіоактивними, хімічними, бактеріологічними і небезпечними хімічними речовинами.

Деякі надзвичайні ситуації за масштабами поширюються майже на всі сфери життя, негативно впливають на соціально-психологічний стан і економіку нашої країни. У певних регіонах України з високою щільністю населення розташовані об’єкти з підвищеною небезпекою, а це різко посилює небезпеку можливих стихійних лих, аварій і катастроф техногенного походження. Внаслідок надзвичайних ситуацій гинуть люди, завдаються матеріальні збитки населенню і державі.

На даний час захист населення, об’єктів економіки і національного надбання держави від негативних наслідків надзвичайних ситуацій є невід’ємною частиною державної політики національної безпеки і державного будівництва, однією з найважливіших функцій центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів рад і керівників об’єктів. Щоб вирішити ці питання, верховна Рада України, уряд і Президент тільки останнім часом прийняли низку документів для створення державної системи цивільного захисту населення і території, в яких визначені стратегічні напрями, способи і засоби захисту на випадок виникнення надзвичайних ситуацій.

Крім того, на території нашої держави є заводи з переробки нафтопродуктів, целюлози, металургійні підприємства, підземні нафтові та газові трубопроводи. При аварії на таких об’єктах трапляються вибухи, пожежі, руйнування, що може призвести до загибелі людей.

Все це покладає на керівників об’єктів, командно-керуючий склад формувань вміння своєчасно проводити радіаційну і хімічну розвідку для виявлення обстановки, що склалась.

Щоб захистити населення, сільськогосподарських і домашніх тварин, територію і навколишнє середовище в надзвичайних ситуаціях техногенного та природного характеру, а також в особливий період, було прийнято Закон України № 1809-111 від 8 червня 2000 р. «Про захист населення і території від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» для збереження здоров’я і життя людей, захисту територій, майна, техніки, транспорту, будинків і споруджень.

Даний розділ методичних вказівок відповідає усім вимогам програми щодо підготовки студентів вищих навчальних закладів з дисципліни «Цивільний захист»

Практичне заняття № 4

Тема. Дослідження та оцінювання радіаційної обстановки під час аварії на АЕС

Мета. Закріплення теоретичних знань і набуття навичок у розв’язанні питань щодо оцінювання радіаційної обстановки, уміння користуватися довідковою літературою і наносити прогнозовану обстановку на план місцевості.

Коротокі теоретичні відомості

Місцевість, що забруднюється внаслідок радіаційної аварії, за щільністю забруднення радіонуклідами умовно поділяється на зони: зону відчуження, зону обов’язкового відселення, зону добровільного відселення і зону підвищеного радіоекологічного контролю.

Зона відчуження – це територія, з якої проводять евакуацію населення негайно після аварії, на ній не здійснюють господарську діяльність.

За дозами опромінення зону зараження поділяють на наступні зони: надзвичайно небезпечного забруднення (зона Г), небезпечного забруднення (зона В), сильного забруднення (зона Б), помірного забруднення (зона А) і зону радіаційної небезпеки (зона М).

Під час ліквідації наслідків у зоні “М” та інших зонах мають вживати основних заходів захисту: радіаційний і дозиметричний контроль, захист органів дихання, профілактичне використання препаратів йоду, санітарна обробка людей, дезактивація одягу, техніки. У зонах “Б”, “В”, “Г” ніякі роботи у мирний час, як правило, не виконують.

Виявлення радіаційної обстановки передбачає визначення методом прогнозування чи за фактичними даними масштабів і ступеня радіоактивного

забруднення місцевості та атмосфери з метою визначення їх впливу на життєдіяльність населення, дію формувань чи обґрунтування оптимальних режимів діяльності робітників і службовців, об’єктів господарської діяльності.

Попередній прогноз радіаційної обстановки здійснюють шляхом розв’язання задач, що дозволяють передбачити можливі наслідки впливу аварії на населення, особовий склад формувань на забрудненій місцевості, режим роботи підприємства.

Завдання до теми

Укладаючи прогноз вірогідної радіаційної обстановки, необхідно розв’язати кілька завдань.

1. Визначити зони радіаційного забруднення та нанести їх на карту; план забудови міста, об’єкта.

2. Визначити дозу опромінення, яку одержить особовий склад рятувальної команди, перебуваючи в зоні зараження.

3. Визначити допустимий час перебування рятувальної команди на зараженій відкритій місцевості.

4. Графічну частину виконувати на аркуші форматом А-4 у довільному масштабі. Варто нанести і позначити: центр і характеристику аварії; зони радіоактивного зараження (методом прогнозування); напрямок “північ – південь”; напрямок середнього вітру.

Роботу виконують за вихідними даними за особистим варіантом (номером у навчальному журналі), або за вказівкою викладача (табл. 1–3).

Таблиця 1 – Вихідні дані

№	Вихідні дані	1		2		3		4		5		6		7		8		9		10
	1	2		3		4		5		6		7		8		9		10		11
1	Час аварії АЕС t, год., хв	6.00		7.00		8.00		2.00		1.00		1.00		2.00		6.30		7.30		8.30
2	Час доби, хмар-ність	День, відсут.		День, серед.		День, суцільн.		Ніч, від-сут.		Ніч, суці-льн.		Ніч, відсут.		Ніч, суцільн.		День, відсут.		День, серед.		День, суцільн.
Продовження таблиці 1
	1	2		3		4		5		6		7		8		9		10		11
3	Швид-кість вітру на висоті 10м, м/с	1		2		3		4		5		6		1		2		3		4
4	Напрямок середнього вітру, град	15		30		45		60		90		120		150		180		210		240
5	Час виміру рівня радіації tв	8.00		10.00		10.30		4.00		3.00		3.30		4.00		10.00		11.00		11.30
6	Виміряний рівень радіації, Р/год	10		12		15		20		25		10		12		15		20		25
7	Час початку роботи (вход-ження в зону зараження) tвx, год.	9.00		11.00		11.30		5.00		4.00		4.30		5.00		11.00		12.00		12.30
8	Час вико-нання робіт tв, год	2		3		4		2		3		4		2		3		4		2
9	Вста-новлена доза опромі-нення, Р	10		15		10		15		20		25		10		15		20		25
10	Тип реактора	РБМК – 1000 (для всіх варіантів)
11	Частка вики-нутого ЯЗР PB,h, %	3	10		30		50		3		10		30		50		3		10

Таблиця 2

№	Вихідні дані	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20
	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22
1	Час аварії АЕС t, год., хв	2.30	1.30	11.30	12.30	13.30	6.30	7.30	8.30	2.30	1.30
2	Час доби, хмар-ність	День, відсут.	День, серед.	День, суцільн.	Ніч, від-сут.	Ніч, суці-льн.	Ніч, відсут.	Ніч, суці-льн.	День, відсут.	День, серед.	День, суцільн.
3	Швид-кість вітру на висоті 10м, м/с	5	6	1	2	3	4	5	6	1	2
4	Напрямок середнього вітру, град	270	300	330	0	15	30	45	60	90	120
5	Час виміру рівня радіації tв	5.00	3.30	13.30	15.00	16.00	8.00	10.00	10.30	4.00	3.00
6	Виміряний рівень радіації, Р/год	10	12	15	20	25	10	12	15	20	25
7	Час початку роботи (вход-ження в зону зара-ження) tвx, год.	5.30	4.30	14.30	15.30	16.00	9.00	11.00	11.30	5.00	4.00
8	Час вико-нання робіт tв, год	3	4	2	3	4	2	3	4	2	3
Продовження таблиці 2
	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22
9	Вста-новлена доза опромі-нення, Р	10	15	20	25	10	10	15	10	15	20
10	Тип реактора	РБМК – 1000 (для всіх варіантів)
11	Частка вики-нутого ЯЗР РВ,h , %	30	50		10	30	3	10	30	50	3

Таблиця 3

№	Вихідні дані	21	22	23	24	25	26	27	28	29	30
	23	24	25	26	27	28	29	30	31	32	33
1	Час аварії АЕС t, год., хв	1.30	2.30	7.00	8.00	9.00	3.00	2.00	12.00	13.00	13.30
2	Час доби, хмар-ність	Ніч відсут.	Ніч суці-льн.	День відсут.	Ден серед.	День суці-льн.	Ніч від-сут.	Ніч суці-льн.	День відсут.	День серед.	День cуці-льн.
3	Швид- кість вітру на висоті 10м, м/с	3	4	5	6	1	2	3	4	5	6
4	Напря-мок серед-нього вітру, град	150	180	210	240	270	300	330	0	15	30
5	Час виміру рівня радіації tв	3.30	4.00	10.00	11.00	11.30	5.00	5.30	13.30	15.00	16.00
Продовження таблиці 3
	23	24	25	26	27	28	29	30	31	32	33
6	Виміря-ний рівень радіації, Р/год	10	12	15	20	25	10	12	15	20	25
7	Час початку роботи (вход-ження в зону зара-ження) tвx, год.	4.30	5.00	11.00	12.00	12.30	5.30	4.30	14.30	15.50	16.00
8	Час вико- нання робіт tв, год.	4	2	5	4	2	3	4	2	3	4
9	Вста-новлена доза опромі- нення, Р	25	10	15	20	25	10	15	20	25	10
10	Тип реактора	РБМК – 1000 (для всіх варіантів)
11	Частка вики-нутого ЯЗР РВ,h , %	10	30	50	3	10	30	50	3	10	30

Приклад виконання

Вихідні дані:

У результаті аварії на АЕС о 12.30 двадцятого вересня відбувся радіоактивний викид (РВ) реакторного походження. Тип реактора РБМК-1000, азимут вітру – 30°, швидкість вітру на висоті 10м V = 5 м/c, стан хмарного покриву – середній, частка викинутого ядерного заряду реактора радіоактивних викидів (ЯЗР РВ) складає 3 %.

Виміряний рівень радіації о 14.30 складав 10 Р/г. Для виконання рятувальних та інших невідкладних робіт (РтаІНР) команда ввійшла в зону зараження о 15.00. Комісією з НС встановлена допустима доза 10 Р, час виконання робіт – 3 год.

Розв’язання:

1. За табл. 5 визначають категорію стійкості (ступінь вертикальної стійкості) атмосфери в приземному шарі. При швидкості вітру 5 м/с, середній хмарності вдень буде ізометрія (Д). За табл. 6 визначають середню швидкість вітру в шарі поширення радіоактивної хмари (Vcеp).

2. За табл. 7-11 для заданого типу атомного заряду реактора (АЗР) і частки викинутого з нього РВ визначають розміри прогнозованих зон забруднення місцевості. У даному випадку за табл. 4 визначаємо розміри прогнозованих зон забруднення місцевості М, А, Б.

Зони	Довжина,км	Ширина, км	Площа, кв. км
М	14,5	8,42	959
А	34,1	1,74	46,6
Б	-	-	-

3. З урахуванням азимута вітру 30° наносимо знак АЕС, проводимо вісь сліду і робимо пояснювальний напис.

4. З урахуванням масштабу (1см = 3км) відкладаємо довжину зон М, А (4,8; 11.3 см), причому для зон М, А довжина може вийти за межу плану.

5. На відстані 1,2 довжини зони М (А) відкладаємо ширину зон (2,8; 0,6). Потім наносимо червоним (синім) кольором зовнішню межу М (А) у вигляді еліпса через характерні точки.

6. Дозу опромінення приблизно можна визначити розрахунковим шляхом за формулою:

Д = (Рсер*tр)/Кпосл. (1)

чи більш точно, як інтеграл від функції спаду рівня радіації:

(2)

Для першого періоду після аварії (n= 0.2):

Д = 5Р1*( tn^-0.2 - tk^-0.2) /К (3)

Для другого періоду після аварії (n = 0.5):

Д = 2Р0 *t_00.5* (tn^0.5-tk^0.5)/Кпoсл. (4)

Для розрахунку використовуємо формулу (1). У даному випадку всі величини відомі, крім середнього рівня радіації в період роботи:

Рсер = (Рn + Рк)/2.

Визначаємо час початку, кінця роботи і час виміру рівня радіації щодо моменту аварії:

tn = tвx - tp = 15.00 - 1230 = 2 год. 30 хв,

tk = tn + tр = 2.5 + 3 = 5.5 год

tвим. = t₀ - tв = 14.30 - 12.30 = 2 год

Знаходимо коефіцієнти К перерахування рівня радіації:

Ktn = 3; Кtк = 7.73; Кtвим. = 2.3

Визначаємо рівень радіації на 1 год після аварії:

Р1 = Р0*Ktвим=10*2.3 = 23 Р/год.

Визначаємо: Рn = Р1/Ktn = 23/3 = 7.7 Р/год.

Визначаємо: Рк = Р1/Кtк = 23/7.73 = 3.0 Р/год.

Тоді : Pcеp = (7.7+3.0)/2 = 5.35 Р/год, а Д = (5.35 *3)/1 =16.05 Р.

Висновок: доза радіації, що одержить особовий склад рятувальної команди, більша ніж установлена комісією з НС. Роботу в даних умовах протягом установленого часу виконувати не можна. Варто визначити допустимий час перебування рятувальної команди на зараженій місцевості.

7. Допустимий час перебування рятувальної команди на зараженій місцевості будемо визначати за графіком (рис.1) «Метод. вказівки для виконання лабораторної роботи» або додаток 16 довідника.

Визначаємо відносну величину «а»:

а=Р1/(Двст *Кпосл) = 23/(10*1) = 2.3

Примітка. Коефіцієнт послаблення беремо 1 (для роботи на відкритій місцевості).

За графіком (рис. 2) на перетині tn = 2.50 год і а = 2.3 знаходимо допустимий час перебування рятувальної команди на зараженій місцевості – 2 год.

Визначимо за графіком, яку дозу опромінення одержить рятувальна команда за три години роботи, для цього:

• знаходимо за графіком відносну величину «а» на перетинанні t_n і tp – 1,7;

• знаходимо Д = Р1/(а*Кпосл) = 23/1.7 = 14.1 Р.

Висновки:

1. Рятувальна команда буде виконувати роботи в зоні помірного зараження (табл.7).

2. За три години роботи особовий склад одержить дозу 14.1 Р, що перевищує встановлену дозу – 10 Р (наказ начальника цивільної оборони).

3. Щоб не одержати дозу більшу ніж 10 Р, рятувальна команда має працювати не більше 2 годин (tp), виходячи з розрахунку:

tn = 2 год.30 хв; Р1=23 Р/год; Ду=10 Р;

визначимо а = Р1/(Дуст*Кпосл) = 23/10 = 2.3,

тоді tp = 2 год (за графіком додаток 16 довідника)

Примітка: графік визначення тривалості перебування в зоні радіоактивного зараження (див. додаток 16 довідника «Захист об’єктів народного господарювання від зброї масового ураження» за ред. Г. П Демиденка).

tn – початок опромінення після вибуху; а – відносна величина;

а=Р1/(Дуст*Кпосл);

де Р1 – рівень радіації на 1 годину після вибуху Р/год; Кпосл – коефіцієнт послаблення захисту; Дуст – установлена доза опромінення, Р.