Контрольні питання щодо захисту роботи

1. Назвіть, які ви знаєте джерела іонізуючого випромінювання.

2. Дайте визначення термінам і одиницям, які характеризують опромі-нення речовини та біологічної тканини іонізуючим випроміненням.

3. Охарактеризуйте будову радіометра РКС–01 “Стора”.

4. Поясніть принцип роботи радіометра РКС–01 “Стора”.

5. Дайте пояснення експозиційної дози іонізуючого опромінення.

6. Дайте пояснення поглинальній дозі іонізуючого опромінення.

7. Поясніть заходи безпеки при роботі з дозиметричними приладами.

8. Що покладено в основу роботи дозиметричних приладів.

9. Поясніть послідовність виконання лабораторної роботи.

10. На підставі яких регламентованих величин робимо висновок з лабо-раторної роботи (назва документу).

11. Визначення іонізуючого випромінення.

12. Від якого елемента живлення і з якою напругою працює радіометр.

13. На якій відстані від поверхні на місцевості проводиться вимірювання ПЕД.

14. З якою метою проводиться декілька вимірювань одного і того ж об’єкта.

15. Що слугує детектором іонізуючих випромінювань у радіометрі.

16. Які методи індукції застосовують у роботі дозиметричних і радіо-метричних приладів.

17. На чому базується виявлення радіоактивних речовин та іонізуючих випромінювань.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 6

Тема. Дослідження та оцінювання хімічної обстановки при застосуванні отруйних речовин за даними розвідки

Мета. закріплення теоретичних знань і набуття навичок з розв’язання типових задач з оцінювання хімічної обстановки, формування висновків та визначення заходів щодо захисту людей в умовах виникнення хімічного забруднення місцевості, уміння користуватись довідковою літературою і наносити прогнозовану обстановку на план місцевості ( об’єкта ).

Короткі теоретичні відомості

Прогнозування хімічної обстановки при аварії з сильнодіючими отруйними речовинами (СДОР) здійснюється з метою планування організації захисту людей, сільськогосподарських тварин, рослин, урожаю, кормів та ін., які можуть перебувати в зоні хімічного зараження.

Зона зараження СДОР – це територія, на якій концентрація СДОР досягає величин, які небезпечні для здоров’я і життя людей.

Глибина зараження – максимальна протяжність відповідної площі зараження за межами місця аварії.

Глибина розповсюдження – максимальна протяжність зони розповсюдження первинної або вторинної хмари СДОР.

Зона розповсюдження – площа хімічного зараження повітря за межами району аварії, що створюється внаслідок розповсюдження хмари СДОР за напрямком вітру.

Тривалість хімічного зараження – це час випаровування СДОР, протягом якого існує небезпека ураження людей.

Вторинна хмара СДОР – це хмара, що виникає внаслідок випаровування речовини з підстильної поверхні.

Еквівалентна кількість СДОР – така кількість хлору, масштаби зараження якої (при інверсії) еквівалентна масштабам зараження кількістю СДОР, що перейшло до первинної (вторинної) хмари.

Порядок виконання роботи

Умова:

На відстані R від житлового мікрорайону знаходиться хімічно-небезпечний об’єкт. Під час можливої аварії на хімічному об’єкті з виливом сильнодіючих отруйних речовин (СДОР) та напрямком вітру в бік мікрорайону, останній може потрапити до зони хімічного забруднення.

Завдання:

Оцінити хімічну обстановку, що може скластися в мікрорайоні згідно з вихідними даними, наведеними в таблиці Д1, відповідно до заданного варіанта, якщо аварія станеться в теплу (t = +15 C ) або в холодну (t = -10 C) пору року.

Визначити:

1. Чи потрапить житловий район до зони хімічного забруднення?

2. Яких способів захисту людей доцільно вжити, якщо станеться аварія?

3. Яких заходів треба вжити заздалегідь, щоб підготуватися до можливого хімічного забруднення?

Під час оцінювання хімічної обстановки розв’язати такі задачі:

1. Розрахувати глибину, ширину та площу зони хімічного забруднення.

2. Визначити час підходу хмари зараженого повітря до мікрорайону.

3. Визначити час уражаючої дії СДОР.

Питання:

1. Чи потрапить мікрорайон до зони хімічного забруднення?

2. Доцільні способи захисту населення під час аварії.

3. Яких заходів треба вжити заздалегідь, щоб уникнути жертв серед людей.