ЗМІСТ

Вступ

1. Основні положення щодо курсової роботи

1.1. Загальні вказівки щодо виконання курсової роботи

1.2. Тематика курсової роботи з дисципліни ”Планування та діяльності підприємства”

1.3. Методичні вказівки до виконання курсової роботи

1.4. Зміст курсової роботи

1.5. Вихідні дані для виконання курсової роботи

2. Проведення організаційно – економічних розрахунків проектування діяльності по виготовленню деталі

Висновки

Додатки

Література

ВСТУП

Сучасне виробництво – процес, який складається із пов’язаних між собою елементів – ланок одного ланцюга. Досить розірватися одній ланці – розпадеться весь ланцюг. Тому треба вміти планувати і координувати процес діяльності підприємства.

Виробництво на підприємстві може бути розчленоване на 3 складові: виробничі підрозділи, виробничий процес і управління ними. Відповідно до цього, предметом науки про організацію і планування виробництва є вивчення принципів побудови виробничих підрозділів, провадження процесу виробництва та управління ними.

Основною метою вивчення дисципліни «Планування та організація діяльності підприємства» є оволодіння студентами загальних положень планування і організації виробництва, які ґрунтуються на існуючих у народному господарстві формах власності, і на цій основі одержання ними спеціальних знань з планування та організації виробництва.

Курсова робота дає можливість установити ступінь вивчення студентами дисципліни «Планування та організація діяльності підприємства» передбаченої навчальним планом спеціальності «Економіка підприємства».

Завданням курсової роботи є закріплення теоретичних знань, одержаних студентами в процесі вивчення дисципліни, а також придбання необхідних навичок самостійного творчого рішення методичних і практичних задач при плануванні основних техніко – економічних показників роботи дільниці по виготовленню відповідної деталі.

Вихідні дані видаються кожному студенту індивідуально.

Здача (закінченої) курсової роботи керівникові та її захист проводиться в термін, що установлений в завданні на виконання курсової роботи.

Метою виконання курсової роботи є проведення організаційно-технічних розрахунків проектування дільниці по виготовленню деталі та обчислення основних економічних показників виробничо-господарської діяльності дільниці.

Ці методичні вказівки є навчальним посібником для підготовки студентів

з напрямку «Економіка підприємства».

1. Основні положення щодо курсової роботи

1. Загальні вказівки щодо виконання курсової роботи

Кожен студент виконує індивідуальне завдання згідно тематики.

Для написання курсової роботи використовують чорнило, пасту або чорну туш, чітко і акуратно, повними словами без скорочень, за виключенням скорочень, встановлених ГОСТ 2.316-82.; 3.1702-82. і 3.1703-82. Умовні позначення механічних, хімічних, математичних та інших величин повинні бути тотожні на всіх розділах курсової. Під формулами необхідно провести розшифрування, позначення символів та числових коефіцієнтів, які входять в дану формулу в тій послідовності, в якій вони приведенні. Розрахунки та обчислення роблять додержуючись встановлених правил із вказуванням результатів за системою одиниць.

При виконанні студентом розрахунків вартості обладнання, матеріалів, заробітної плати, тощо, дані повинні підтверджуватись посібниками, при цьому необхідно робити покликання на використану літературу із зазначенням сторінки, номерів карт та таблиць, тобто, в квадратних дужках вказати сторінку або номер таблиці, а також порядковий номер посібника, під котрим студент записав її у списку використаної літератури у кінці роботи.

Цей засіб значно скорочує опис та зменшує працю студента.

Курсова робота пишеться від руки українською мовою, на аркушах форматом А4 за формою 4, а рамки і основні написи оформляються за ГОСТ 2.104.82. Курсову роботу дозволено друкувати за допомогою принтера ЕОМ. Висота букв повинна бути не менше 2,5 і цифр – 3,5 мм. Шрифт Times New Roman 14.

У курсовій роботі треба дотримуватись єдності термінології і писати простою мовою, доступною для фахівця не тільки даної, а й іншої галузі. Неприпустимо вживання іншомовних слів і термінів, особливо в тих випадках, коли існують українські слова і терміни одного значення. Математичні знаки потрібно застосовувати лише у формулах. Слід писати “n = 500 хв.”, замість ”Частота обертів дорівнює 500 хв.“. Знаки “№” і “%” застосовуються лише в супроводі цифрових чи буквених знаків; в інших випадках вони пишуться словами. Припускається ставити знаки “№” і “%” не при цифрах тільки у заголовках таблиць. Наприклад: “№ операції ”,“%”. При позначенні множини ці знаки не подвоюються.

Скорочення слів у курсовій роботі можливі лише загальноприйняті.

Неприпустимі скорочення типу ”вир-во“, “пр-сть”, ”госп-во“, “робсила”, ”спецтехнологія“ та ін. Скорочені позначення величини виміру пишуться без крапок.

Грошові вирази більше однієї тисячі у тексті рекомендується писати цифрами і словами: 7 тис. грн.; 2 млн. грн.

Римські цифри ніколи не супроводжуються відмінковими нарощеннями: ІІ квартал; ІІІ позиція; І курс.

Арабські цифри, які позначають порядкові числівники, завжди супроводжуються відмінковими нарощеннями, які пишуться через дефіс: 2-й перехід; 030-ї операції.

При переліку кількох порядкових числівників відмінкові нарощення ставлять лише при останньому: 010,015,020-а операція, а не 010-а, і 020-а операції.

Між числами, які виражають крайні значення (від…до), ставиться три крапки: за 3…4 роки; у 6…7 разів; 30…35 м./с. Крайні значення чисел твердості з’єднують три крапкою: ΗŔС 54…58.

Багатозначні числа, починають з п’ятизначних, розбивають на класи що відділяються інтервалом: 2 780; 150 773; 1 780 075.

Числа, які позначають рік, порядковий номер патенту, виробу, серії коду та ін., на класи не розбиваються: 2008 рік; товарний напівавтомат 1713.

Числа з розмірністю слід писати тільки цифрами: об’єм 3725 м³; температура +22°С. перед числами з розмірністю знак “-” не ставиться: швидкість 97 м/хв..; подача 0,30 мм./об. Числа до десяти при відсутності в тексті пишуться словами, більше десяти - цифрами. Винятками є номери операцій і переходів, які завжди слід писати цифрами. Дробові числа завжди пишуться цифрами:

заготовки одночасно подаються на дві позиції…

на 020-й операції встановлюються…

припуски зменшенні на ¼.

Знак градуса, хвилини або секунди ставлять перед комою, яка відокремлює цілу частину від дробової: 30°,6'; 39°15',8";26°35',13",9"'.

Якщо в тексті кінцевої фрази наводиться ряд числових значень різної величини, одиниця вказується тільки після останнього числа, наприклад: 20;30;50 мм.

Щодо ілюстрацій, які розміщені в курсовій то їх нумерують арабськими цифрами, наприклад рис.1; рис. 2; рис. 3, тощо. Листи курсової роботи нумерують починаючи від титульного листа. На другій сторінці розміщують завдання на курсову роботу, потім розміщується сторінка “змісту” курсової роботи з вказаним номером сторінки, а за нею йде сторінка “вступ”, далі йдуть сторінки курсової роботи за порядком відносно “змісту”, а в кінці курсової роботи розміщується сторінка з “використаною літературою”. “Зміст” курсової роботи ділиться на розділи та підрозділи. Розділи повинні мати порядкові номери, позначенні арабськими цифрами з крапкою.

Назви розділів та підрозділів повинні бути короткими, відповідати змісту, їх записують у вигляді заголовка буквами більш крупнішого шрифту. Перенесення слів в заголовках не допускається. Крапка в кінці заголовка не ставиться.

Наприклад:

1. ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЧОЇ ДІЛЬНИЦІ

1.1. Визначення виробничої програми дільниці.

Таблиці. Цифровий матеріал у курсовій роботі повинен оформлятися у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна мати тематичний заголовок, що розкриває її зміст. Таблицю вміщують у текст, відразу ж за першою згадкою про неї. При побудові таблиць слід дотримуватись таких правил:

1. таблиці, відомості яких зіставляються між собою, повинні бути побудовані однаково;

2. слід уникати вертикальної графи “№ пор.”, в більшості випадків абсолютно не потрібно: якщо номер рядка є номером операції, графу слід назвати “№ операції”;

3. слід уникати горизонтальних рядків під заголовком таблиці з номерами граф, якщо вся таблиця розміщується на одній сторінці;

4. слід уникати діагональних ліній у заголовках таблиць з написами по обидва боки по діагоналі;

5. якщо в одній графі в наступних рядках повинні повторюватися одні й ті ж самі слова, то при першому повторенні їх заміняють словами “Те саме”, а далі ланками цифр, знаків “%”,“№”; позначення марок, математичних і хімічних символів не допускається;

6. якщо цифрові чи інші дані в якомусь рядку не наводяться, то у графі ставиться прочерк;

7. при вказуванні одиниць виміру треба дотримуватись прийнятих скорочень (кг., мм., шт.., грн.., та ін.); одиниці величин, наведених у таблицях слід вказувати так:

• якщо всі цифрові дані таблиці мають однакову одиницю виміру, її слід вказувати в назві таблиці;

• якщо дані, вміщенні в одній чи кількох графах таблиці, мають спільну одиницю, її вказують у заголовку таблиці під відповідними графами;

• якщо спільну одиницю мають усі дані в рядку таблиці, одиницю вказують у відповідному рядку в бічному рядку таблиці;

• не слід давати таблиць з одним чи двома рядками цифр.

Рисунки. Рисунок не тільки полегшує розуміння суті викладених у курсовій роботі питань, а й у ряді випадків несе основне змістовне навантаження. Формат рисунка повинен бути не більше 210 х 297 мм.

Рисунок розміщується поряд з текстом, де про нього йде мова. Якщо формат кількох сусідніх рисунків достатньо малий, їх можна розмістити на одній сторінці, але так, щоб їх нумерація йшла під ряд.

Таблиці і рисунки нумеруються послідовно в межах кожного розділу арабськими цифрами. Номер таблиці і рисунка складається з номера розділу і порядкового номера таблиці чи рисунка, розділених крапкою, наприклад рисунок 3.4 (четвертий рисунок третього розділу). У текстовій частині на кожну таблицю і рисунок обов’язково повинно бути посилання. При посиланні вказують повний номер таблиці або рисунка, наприклад : (таблиця 4.3).

Формули. Всі формули вписуються від руки розбірливо й акуратно, шрифтом більшим, ніж написаний основний текст. Особливо це стосується виразів з показниками ступеня, надрядковими і підрядковими індексами. Після формул вміщують перелік всіх прийнятих у них символів з розшифровкою значення і вказують їх розмір. Символ відділяють від його розшифровки значенням тире. Остання розшифровка закінчується крапкою. Переніс формули здійснюється на математичному знаці основного рядка з обов’язковим повторенням знаку в другому рядку.

У разі переносу на знаці множення (∙) останній заміняється косим хрестом (х). Наприклад:

, шт.,

де N_в – річна програма випуску виробів, шт.;

j – кількість деталей, що використовуються у виробі, шт.;

N_з.ч - кількість деталей, які випускаються у вигляді запасних частин (приймається в розмірі до 20% від N_в · j), шт.;

а_л – плановий відсоток прихованого браку литва (2%); а₁...а_m – відсоток технологічно неминучого браку (на операціях технологічного процесу слід приймати 1,5%, на фінішних операціях – 1%);

m – кількість операцій технологічного процесу.

Список літератури. До списку літератури включають усі використанні джерела: книги, брошури, статті з журналів та збірників, патентні матеріали, тощо. Всі джерела розташовуються в послідовності їх використання при написанні курсової роботи (ГОСТ 7.32-91.). Номери джерел у тексті беруть у квадратні дужки. Якщо джерело має двох та більше авторів, то їхні прізвища з ініціалами зазначають в описі у тій послідовності, в якій вони надруковані в першоджерелі. При наявності трьох авторів допускається вказувати прізвище та ініціали тільки першого з них у супроводі слів ”та інші”. Назва місця видання наводиться повністю, інтервалом скорочують назви тільки трьох міст – Москва (М.), Ленінград (Л.), Київ (К.).

Наприклад:

1. І.О. Григурко та інші. Організація та планування виробництв в курсових та практичних роботах, для інженерів – механіків та інженерів – економістів: Навчальний посібник. – Львів: ”Новий світ - 2000”, 2006. – 232с.