2. Види порушення авторських і суміжних прав

Правопорушення - це антисуспільна дія, що завдає шкоди суспільству, суспільним відносинам або особі. Правопорушення за галузевою ознакою бувають цивільні (заподіяння шкоди особі, майну}, адміністративні (дрібне хуліганство, порушення правил дорожнього руху), дисциплінарні (прогул, запізнення на роботу). Порушення щодо об’єктів інтелектуальної власності є як правило цивільно-правові, або адміністративно-правові.

Порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності - незаконне використання об'єкта права інтелектуальної власності (літературного чи художнього твору, їх виконання, фонограми, передачі організації мовлення, комп'ютерної програми, бази даних, наукового відкриття, винаходу, корисної моделі, промислового зразка, знака для товарів і послуг, топографії інтегральної мікросхеми, раціоналізаторської пропозиції, сорту рослин тощо), привласнення авторства на такий об'єкт або інше умисне порушення права на об'єкт права інтелектуальної власності, що охороняється законом, якщо це завдало матеріальної шкоди у великому розмірі.

Порушенням права інтелектуальної власності визнається вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єкта права інтелектуальної власності та їх майнові права. Порушенням визнається піратство у сфері авторського права і суміжних прав – опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм і програм організацій мовлення.

До порушення права інтелектуальної власності відноситься плагіат – оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору. Плагіатом вважається оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору (ст. 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права», далі — Закон про авторське право). Як бачимо, плагіатом вважатиметься як опублікування чужого твору під своїм іменем повністю, так і «переписування» фрагментів такого твору. Проте самовільне опублікування твору може вважатися порушенням авторських прав навіть у разі зазначення імені автора.

Ввезення на митну територію України без дозволу осіб, які мають право інтелектуальної власності і суміжні права, примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм), фонограм, відеограм, програм мовлення визнається порушенням права інтелектуальної власності. Особа, якій відповідно до законодавства України належать майнові права на об'єкт права інтелектуальної власності та яка має підстави вважати, що під час переміщення товарів через митний кордон України порушуються чи можуть бути порушені її права на об'єкт права інтелектуальної власності, має право подати до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи заяву про сприяння захисту належних їй майнових прав на об'єкт інтелектуальної власності шляхом внесення відповідних відомостей до митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи веде митний реєстр об'єктів права інтелектуальної власності на підставі заяв власників майнових прав на об'єкти авторського права і суміжних прав, прав на торговельні марки, промислові зразки та географічні зазначення. Порядок реєстрації об'єктів права інтелектуальної власності у митному реєстрі, включаючи форму заяви, перелік інформації та документів, які додаються до заяви, подання і розгляду заяви та ведення реєстру визначається Кабінетом Міністрів України. Для сприяння захисту прав інтелектуальної власності під час митного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України, інформація про зареєстровані у митному реєстрі об'єкти права інтелектуальної власності надсилається всім митним органам України. Після реєстрації у митному реєстрі об'єкта права інтелектуальної власності на підставі даних такого реєстру митні органи вживають заходів щодо запобігання переміщенню через митний кордон України контрафактних товарів, що можуть містити охоронювані законодавством України об'єкти авторського права і суміжних прав, прав на торговельні марки, промислові зразки та географічні зазначення.

Порушенням права інтелектуальної власності визнається також вчинення дій, що створюють загрозу порушення цього права; будь-які дії свідомого обходу технічних засобів захисту авторського права і суміжних прав, зокрема, виготовлення, розповсюдження, ввезення з метою розповсюдження і застосування засобів для такого обходу; підроблення, зміна чи вилучення інформації, зокрема, в електронній формі, про управління правами без дозволу суб'єктів права інтелектуальної власності чи особи, яка здійснює таке управління; розповсюдження, ввезення на митну територію України з метою розповсюдження, публічне сповіщення об'єктів авторського права і суміжних прав, з яких без дозволу суб'єктів авторського права і суміжних прав вилучена чи змінена інформація про управління правами, зокрема, в електронній формі.

Порушення права інтелектуальної власності визнається також порушення умов договору щодо використання об'єктів цього права. Це може бути як невиконання умов договору, так і їх неналежне виконання. У зазначених договірних відносинах порушником умов договору може бути будь-яка з двох сторін – як суб'єкт права інтелектуальної власності, так і його партнер за договором. Порушенням визнається невиконання або неналежне виконання чи недотримання інших умов договору, що стосується права інтелектуальної власності. А особи, які вчиняють дії, що вище передбачені визнаються порушниками права інтелектуальної власності.

Згідно із законом пору­шенням авторського права і суміжних прав, що дає підстави для су­дового захисту, є:

• вчинення дій, що порушують особисті немайнові права суб'єк­тів авторського права і суміжних прав;

• піратство, тобто опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження контрафактних примірників творів, фонограм, відеограм і програм організацій мовлення;

• плагіат — оприлюднення чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору;

• ввезення на митну територію України без дозволу осіб примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм, програм мовлення;

• розповсюдження, публічне сповіщення об'єктів авторського права і суміжних прав, з яких без дозволу суб'єктів авторсь­кого права і суміжних прав вилучена чи змінена інформація про управління правами, зокрема в електронній формі;

• вчинення дій, що створюють загрозу порушення авторського права і суміжних прав;

• будь-які дії для свідомого обходу технічних засобів захисту ав­торського права і суміжних прав, зокрема виготовлення, роз­повсюдження, ввезення з метою розповсюдження і застосування засобів для такого обходу;

• підроблення, зміна чи вилучення інформації, зокрема в елект­ронній формі, про управління правами без дозволу суб'єктів авторського права і суміжних прав чи особи, яка здійснює таке управління.

Юридична відповідальність за порушення прав інетелектуальної власності регулюється нормами Кримінал-льного кодексу України, Митного кодексу України, Адміністративного кодексу України, Цивільного кодексу України і Господарського кодексу України, а також окремими нормативно-правовими актами.

З метою попередження скриття слідів порушення прав інтелектуальної власності законодавством передбачено досить широ­кий перелік засобів забезпечення позову в справах про порушення авторського права, а саме: ще до вине­сення рішення чи ухвали в справі суддя одно­особово має право заборонити відповідачеві вчиняти до винесення рішення чи ухвали суду певні дії, а саме: виготовляти, відтворювати, продавати, здавати в майновий найм, прокат, ввозити на митну територію України примір­ники творів та інші, форми використання. Суддя може також забо­ронити транспортування або зберігання з метою введення в цивільний оборот примір­ників творів, в тому числі комп'ютерних прог­рам та баз даних, а також записаних виконань, во­лодіння ними. Такі способи забезпечення по­зовів можуть бути вжиті, якщо є підстави вва­жати зазначені об'єкти контрафактними, а відповідача — порушником авторського права.

Авторське право належить до прав, захист яких гарантується Конституцією України. Стаття 54 Конституції України стверджує Громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелекту­альної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності. Кожний грома­дянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встанов­леними законом.

В останні десятиліття починає зростати актуальність посилення захисту ав­торського права. Це зумовлюється двома основними факторами. Перший полягає в тому, що інтенсивно зростає вартість об’єктів авторського права і суміжних прав, неправомірним відтво­ренням яких можна одержати значні доходи. Другий фактор зумов­лений появою нових технологій відтворення і використання охоронюваних законом об’єктів. Особливо привабливим стає неправомір­не відтворення і використання зазначених об’єктів. Ця проблема ус­кладнюється тим, що такі неправомірні дії часто залишаються поза контролем відповідних органів. Великі прибутки, одержувані від не­правомірного відтворення і використання об’єктів авторських, шляхом хабарництва тощо сприяють уникненню дер­жавного контролю за зазначеними процесами.

Порушення прав автора можуть бути пов'язані з порушенням його майнових інтересів або тільки особистих прав. Наприклад, випуск у З світ твору без імені автора, зі змінами, самовільно внесени-1 ми видавництвом, постановки драматичного твору зі змінами без схвалення автора, перекручення твору — все це порушення особистих прав без матеріальної шкоди. У таких і випадках автор має право вимагати здійснення заходів, не обхідних для задоволення його порушених інтересів. Однак дуже часто порушення особистих прав автора завдає йому також майнових збитків (наприклад, використання промислового зразка без дозволу автора і без виплати 1 йому винагороди). Ввезення на митну територію України виробів (товарів), в яких використано об'єкти права інтелектуальної власності, захищеного на території України, без дозволу суб'єктів права інтелектуальної власності, є порушенням цього права незалежно від того, чи ці об'єкти захищалися або захищатимуться в країнах їх походження. Захист особистих немайнових і майнових прав суб'єктів авторсь­кого права або суміжних прав передбачений цивільним, адміністра­тивним і кримінальним законодавством.