- •1. Суть операційної діяльності
- •2. Основні операції різних сфер діяльності
- •3. Мета аналізу операційної діяльності, операційна функція
- •4. Керування операціями
- •5. Операційний прибуток
- •6. Об'єкт, предмет, загальні поняття і завдання операційного менеджменту
- •7. Операційний менеджмент виробничої діяльності
- •8. Операційний менеджмент у торгово-посередницькій діяльності
- •Список використаної літератури: Організація операційної діяльності
- •1. Конкурентоспроможність продукції
- •1.1 Чинники забезпечення конкурентоспроможності продукції
- •1.2 Методика оцінки рівня конкурентоспроможності продукції.
- •2. Якість як один із чинників забезпечення конкурентоспроможної продукції.
- •2.1 Необхідність поліпшення якості продукції
- •2.2 Значення підвищення якості продукції
- •2.3 Оцінка якості
- •2.4 Характеристика показників якості
- •2.5 Методи оцінки якості продукції
- •3. Механізм управління якістю
- •4.Управління конкурентоспроможністю продукції
- •5. Взаємозв’язок між управлінням конкуренто-спроможної продукції та управлінням якістю
- •6. Показники поліпшення економічної ефективності якості продукції
- •Шляхи підвищення якості та
2.4 Характеристика показників якості
Залежно від кількості властивостей, які характеризуються показники якості поділяються на:
одиничні, що характеризують окремі властивості виробу;
комплексні, за допомогою яких вимірюється група властивостей виробу;
узагальнюючі, які характеризують якість усієї сукупності продукції підприємства.
Одиничні показники умовно поділяються на такі групи:
Показники призначення (характеризують пристосованість виробів до використання та сфера використання).
Показники надійності і довговічності (відображають властивість виробу виконувати свої функції протягом певного часу зі збереженням експлуатаційних характеристик; властивість виробу зберігати свою робото здатність тривалий час).
Показники технологічності (характеризують ефективність конструкцій машин та технологій їх виготовлення).
Ергономічні показники (враховують комплекс гігієнічних, антропометричних, фізіологічних властивостей людини, вимоги техніки безпеки).
Естетичні показники (характеризують виразність, відповідність стилю і моді, оригінальність, гармонійність).
Показники стандартизації та уніфікації, що відбивають ступінь використання у виробі стандартизованих та уніфікованих деталей та вузлів.
Економічні показники (відображають затрати на розробку, виготовлення й експлуатацію виробу).
Патентно-правові, які відображають ступінь використання нових винаходів при проектуванні виробів.
Комплексні показники характеризують кілька властивостей продукції. Згідно з цими показниками продукцію поділяють на сорти, марки, класи.
У процесі господарської діяльності важливо не тільки правильно оцінити якість окремих виробів, але й визначити загальний рівень якості продукції підприємства. Для цього використовується система загальних показників, основними з яких є:
коефіцієнт оновлення асортименту;
частка сертифікованої продукції;
частка продукції, призначеної для експорту;
обсяг товарів, реалізованих за зниженими цінами під час сезонного розпродажу;
коефіцієнт сортності;
питома вага браку в загальному випуску товарної продукції.
2.5 Методи оцінки якості продукції
Методи оцінки якості продукції поділяються залежно від способу одержання інформації на: об'єктивний (вимірювальний і реєстраційний), органолептичний і розрахунковий.
Вимірювальний метод - передбачає використання при оцінці якості продукції технічних засобів контролю.
Реєстраційний метод ґрунтується на спостереженні підрахунку кількості предметів, випадків.
Органолептичний метод передбачає аналіз сприймані органами чуття людини споживчих властивостей товару.
Розрахунковий метод використовується при визначенні показників якості новостворених виробів; різновидом цього методу є комплексний метод, який полягає у визначенні інтегрованого показника якості продукції шляхом порівняння корисного ефекту від використання виробу і загальних витрат на його створення і споживання.
Залежно від джерел інформації методи оцінки якості поділяються на:
традиційний (оцінка якості продукції у спеціалізованих підрозділах);
експертний (використовується для оцінки естетичних показників якості);
соціальний (ґрунтується на визначенні якості продукції на основі вивчення думки споживачів про неї).