7. Аналіз діяльності середньої загальноосвітньої школи

Зміст освіти ґрунтується на загальнолюдських цінностях і принципах науковості, на засадах гуманізму, демократії, грома­дянської свідомості, взаємоповаги між націями та народами в ін­тересах людини, родини, суспільства, держави України.

Важливим показником розвитку суспільства є стан системи народної освіти. В системі її закладів провідну роль відіграє се­редня загальноосвітня школа — навчально-виховний заклад, метою діяльності якого є надання дітям віком від 6 до 18 років сис­тематизованих знань з основ наук, прищеплення навиків, необ­хідних для подальшої професійної підготовки та навчання.

Шкільна мережа певного району обслуговування покликана охопити навчанням і вихованням дітей віком від 6 до 18 років, ство­рити їм необхідні умови для отримання середньої освіти, а також забезпечити раціональне використання педагогічних кадрів, мате­ріально-технічних і фінансових ресурсів. Стан шкільної мережі оцінюється передусім наявністю максимальних зручностей для на­вчання та виховання дітей. Вони залежать від: типу шкільних при­міщень, наявності виробничих майстерень і спортивних комплексів; укомплектованості класів необхідним обладнанням; організації груп чи класів подовженого дня та інтернатів; змінності занять; в сільсь­кій місцевості — від віддаленості школи від місця постійного про­живання школярів, організації їх підвезення в необхідних випадках.

У процесі аналізу стану шкільної мережі встановлюється забез­печеність її переліченими умовами, визначаються їх зміни порівня­но з минулим роком і планом розвитку.

Важливим показником стану шкільної мережі є розмір школи, який характеризується кількістю класних кімнат і учнівських місць. Ці показники визначають рівень забезпеченості населення певно­го району послугами установ шкільної освіти (кількість шкільних місць на 1000 жителів району). Оцінюючи дані про розмір шко­ли, необхідно враховувати орієнтацію на укрупнення шкільної мережі та розвиток кабінетної системи освіти. Реалізація цих за­ходів забезпечує ефект як в економічному, так і в педагогічному плані: підвищується ефективність використання ресурсів устано­ви освіти та якість навчальної роботи.

Від стану шкільної мережі залежать умови, в яких від­бувається навчальний процес, зміст і організація навчально-ви­ховної роботи. Аналіз обсягу роботи школи здійснюється з вико­ристанням таких показників, як чисельність учнів (шкільний кон­тингент), кількість навчальних класів, наповнення класів. Харак­теризуючи різні сторони педагогічної функції школи, ці показ­ники тісно пов'язані між собою і віддзеркалюються в узагальню­ючому показнику обсягу роботи — кількість годин навчального навантаження.

Обсяг навчального навантаження характеризує витрати праці вчителів з навчання школярів основам наук у визначений час. Навчальне навантаження (в годинах) з кожного навчального предмета і класу регулюється встановленими навчальними про­грамами та планами. На його обсяг в цілому по школі впливають:

—кількість і склад навчальних класів;

—кількість годин навчальної роботи відповідно до навчаль­ного плану і в розрахунку на клас.

Кількість класів залежить від контингенту учнів і наповненос­ті класів. У процесі аналізу встановлюються зміни навчального навантаження порівняно з попередніми роками і з планом (на­вчальною програмою) поточного навчального року в цілому по школі, по групах класів і по навчальних предметах. Причинами невиконання плану навчального навантаження можуть бути зри­ви занять, хвороби вчителів, неукомплектованість школи вчите­лями. Крім того, слід враховувати, що витрати праці учителів школи на навчання та виховання школярів складаються із витрат на виконання як нормованої, так і ненормованої роботи різних видів (перевірка зошитів, керівництво класом і т. ін.).

Головним показником оцінки обсягу роботи школи є контин­гент учнів, який слугує базою для розрахунку кількості класів, їх наповненості, навчального навантаження, тобто показників, які забезпечують узгодження обсягу роботи школи з витратами бю­джету на освіту і стан мережі.

Важливий напрям аналізу роботи школи — вивчення шкільно­го контингенту. З цією метою учнів групують за класами відповід­но до встановлених етапів набуття середньої освіти: І—IV класи (початкове навчання), V—IX класи (неповна середня освіта) та X—XI класи (повна середня освіта), а також за окремими класа­ми. Крім того, вивчається рух шкільного контингенту — змінення (зменшення або зростання), поповнення та відсів. Ураховується, що до обов'язків школи віднесено охоплення всієї молоді шкіль­ного віку та збереження наявного контингенту школярів.

Головним завданням аналізу руху учнів школи є виявлення причин їх відсіву. До причин відсіву належать: переведення час­тини школярів в інші школи — спеціалізовані, вечірні; хвороба, виключення зі школи; працевлаштування.

Кінцеві результати роботи школи характеризуються повнотою випуску учнів із IX та XI класів і переведення учнів з класу в клас. Вони залежать від рівня роботи педагогічного колективу школи, головними показниками якого є повнота виконання на­вчальних програм, належна якість уроків, високий рівень знань учнів, позакласна робота вчителів.