До можливих типових помилок та порушень можуть бути віднесені:
правильність віднесення об’єктів до відповідних груп запасів;
порушення порядку визнання запасів активами;
незадовільна організація складського господарства та зберігання запасів;
відсутність договорів про повну матеріальну відповідальність;
незадовільна організація обліку запасів;
порушення порядку оформлення первинних документів з обліку запасів;
порушення порядку проведення інвентаризацій;
неповне оприбуткування запасів;
не дотримання норм списання запасів;
не вірне, не своєчасне відображення операцій в обліку;
неправильність визначення оцінки запасів.
Питання Ревізія операцій руху готової продукції
Згідно з п. 6 П(С)БО 9 готовою продукцією є продукція, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом. Готова продукція для цілей бухгалтерського обліку включається до складу запасів, а для узагальнення інформації про наявність та рух готової продукції підприємства Інструкцією № 291 передбачено рахунок 26 «Готова продукція».
Документальними джерелами ревізії готової продукції виступають наступні документи: звіти комірника про приймання готової продукції з цеху; приймально-здавальні накладні, квитанції, відомості здавання готової продукції з виробництва на склад; регістри обліку готової продукції в бухгалтерії в натуральному і вартісному вираженні; книга залишків готової продукції і напівфабрикатів власного виробництва; картки або книги складського обліку готової продукції.
Напрями перевірки:
- формування виробничої собівартості,
- обліку руху готової продукції,
- формування доходів від реалізації готової продукції та обліку витрат на продаж.
Ревізору необхідно перевірити:
правильність і своєчасність документального оформлення руху готової продукції (випуску з виробництва та здачу на склад і відвантаження зі складу);
правильність визначення виробничої собівартості готової продукції;
дотримання умов збереження на складах;
контроль за ефективністю контрольно-пропускної системи;
організацію та ведення складського обліку готової продукції;
дотримання технологічних особливостей виробництва;
перевірка фактів повернення забракованої продукції;
правильність визначення собівартості реалізованої продукції;
наявність та зміст договорів з покупцями, дотримання договірних умов;
правильність та своєчасність відображення в обліку операцій, зв'язаних з випуском та реалізацією готової продукції;
зустрічна перевірка операцій реалізації продукції з підприємствами-покупцями;
відповідність даних первинних документів, виробничих звітів, регістрів аналітичного і синтетичного обліку та звітності;
перевірка достовірності звітних даних про наявність та реалізацію готової продукції.
При здійсненні контролю виробничого підприємства необхідно враховувати ряд технологічних особливостей його виробництва і дотримання всіх вимог технологічного процесу. Такий контроль здійснюється на підставі проведення аналізу всіх етапів технологічного процесу з залученням при необхідності відповідних спеціалістів.
В будь-якому виробництві має відбуватися контроль якості продукції з метою виявлення невідповідної. З цією метою можуть бути проведені ряд складних досліджень за органолептичними, фізико-хімічними, мікробіологічними та іншими показниками.
Одним з важливих напрямів, що розглядається ревізором є перевірка правильності формування собівартості продукції - найістотнішого показника роботи підприємства. У плануванні та бухгалтерському обліку визначають: виробничу собівартість та собівартість реалізованої продукції.
Рис.5.2 Склад первісної вартості готової продукції
Процес контролю включає дослідження правильності формування та відображення в обліку всіх складових собівартості за допомогою прийомів документального та фактичного контролю.
При перевірці матеріальних витрат необхідно звернути увагу на:
- правомірність віднесення витрат до прямих матеріальних;
- правильність оцінки виробничих запасів, які включені у виробничу собівартість продукції; відповідність методу оцінки вибраній обліковій політиці;
- наявність фактів включення в собівартість продукції вартості сировини і матеріалів, переданих в цехи, але фактично невикористаних у виробництві;
- правильність встановлення норм витрати сировини і матеріалів відповідно до рівня технічного стану і технології виробництва продукції ы відповідність списання до встановлених норм;
- правильність оцінки і списання поворотних відходів;
- правильність списання недостач і втрат в межах норм природного убутку.
З метою перевірки списання матеріальних витрат на виробничі потреби й включення їх у собівартість продукції здійснюється зіставлення даних матеріальних складів про відпуск сировини і матеріалів у виробництво з виробничими звітами цехів про надходження сировини та матеріалів у виробництво, випуск готової продукції і аналіз записів з кредиту рахунка 20 «Сировина і матеріали» і дебету рахунка 23 «Виробництво».
Контролю підлягає і правильність віднесення загальновиробничих витрат до постійних і змінних та наступне віднесення їх до відповідної собівартості продукції.
Слід враховувати, що виробнича собівартість продукції зменшується на справедливу вартість супутньої продукції, яка реалізується, в оцінці можливого її використання, а також на вартість зворотних відходів, отриманих в процесі виробництва продукції, які оцінюються в такому ж порядку.
Під час ревізії слід встановити причини відхилення фактичної собівартості від прогнозованої, виявити резерви зниження собівартості продукції, розробити рекомендації щодо мобілізації внутрішніх резервів її зниження і усунення причин, що призвели до подорожчання продукції.
Обсяг фактично випущеної продукції перевіряється за даними синтетичного й аналітичного обліку і звітності, а також за первинними документами, які підтверджують виробництво продукції та її приймання на склад. Достовірність даних про обсяг виробленої продукції в натуральному вираженні перевіряють за даними квартальної й річної звітності, а також за даними приймально-здавальних накладних, квитанцій, відомостей на здавання готової продукції з виробництва на склад, книги залишків готової продукції й напівфабрикатів, карток або книг складського обліку готової продукції, взаємної звірки документів щодо випуску продукції та відповідних матеріальних та трудових витрат на її випуск.
При наявності встановлених фактів повернення готової продукції покупцям через її невідповідність чинним стандартам або технічним умовам, з'ясовуються причини, виявляються конкретні винуватці, обчислюються розміри завданих підприємству збитків. Перевіряються правильність проведення операцій в обліку, наявність сторнувальних записів обсягу реалізації.
При перевірці операцій з реалізації продукції перевіряється:
наявність договорів на постачання готової продукції і правильність їхнього оформлення;
наявність та правильність оформлення документів на відвантаження продукції;
правильність визначення відпускної ціни на відвантажену продукцію;
своєчасність виставлення рахунків на сплату;
своєчасність проведення заходів щодо врегулювання заборгованості покупців;
- правильність ведення аналітичного і синтетичного обліку відвантаження і реалізації продукції;
- повнота і своєчасність відображення в обліку доходів від реалізації продукції;
- повнота і своєчасність відображення в обліку і звітності зобов’язань з ПДВ за операціями відвантаження і реалізації готової продукції.
При перевірці правильності відображення в обліку реалізації продукції (робіт, послуг) перевіряється, зокрема, і правильність визначення собівартості її реалізації. При перевірці звертається увага на дотримання вимог діючого законодавства та облікової політики підприємства щодо формування в обліку даних фактичної собівартості реалізованої продукції, правильність проведених розрахунків такого показника і відображення даних на рахунках обліку.
Окремо перевіряється повнота і своєчасність відображення в обліку доходів, пов’язаних з реалізацією готової продукції. Відповідно до вимог П(С)БО 15 при реалізації готової продукції дохід (виручка) від такої реалізації визнається в разі наявності всіх перелічених нижче умов:
- покупцеві передані ризики та вигоди, пов’язані з правом власності на продукцію;
- підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією;
- сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена;
- є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов’язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.
При перевірці правильності ведення обліку з метою оподаткування враховують, що собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрат беруться для визначення об’єкта оподаткування з урахуванням пп. 138.2, 138.11, 140.2 - 140.5, ст. 142, 143 та інших статей ПКУ, що прямо визначають особливості формування витрат платника податку. Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг (п. 138.4 ПКУ) Визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнані доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг