Зміст
Вступ
1. Аналіз інформаційних потоків.
2. Створення web- сторінки.
Висновок
Перелік посилань
Вступ
Важливий аспект діагностики підрозділу — аналіз інформаційних потоків. Він допомагає контролеру зрозуміти механізм роботи підрозділу. У процесі вивчення інформаційних зв’язків та інфор-маційних потоків служба контролінгу вивчає процеси виникнення, рухи й обробки інформації, а також спрямованість та інтенсивність документообігу в підрозділі.
Мета аналізу інформаційних потоків в підрозділі — виявити місця дублювання надлишку й недоліку інформації, причини її збоїв і затримок. Найпоширеніший і, очевидно, найпрактичніший метод аналізу інформаційних потоків — складання графіків інформаційних потоків. Але для побудови графіків інформаційних потоків варто знати певні правила їхнього складання та умовні позначки окремих елементів. Кожна організація може сама встановити правила складання графіків інформаційних потоків. Кожен інформаційний потік — одиничне переміщення інформації — має такі ознаки: — документ (на чому фізично втримується інформація); — проблематику (до якої сфери діяльності підприємства ставиться інформація: до закупівель, збуту продукції, закриття місяця й одержання зведених витрат, до планування й т.д.); — виконавця (людини, що цю інформацію передає); — періодичність (частота передачі щомісяця, щокварталу, щодня й т.д.).
Крім цього, на підприємстві існують два основних рівні деталізації інформаційних потоків: — на рівні всього підрозділу, де деталізація виробляється до підрозділу, тобто інформація передається між цехами й службами підприємства; — на рівні підрозділу, де деталізація виробляється до рівня робочого місця, тобто інформація передається між працівниками цеху й пов’язаними з цехом службами. Дотримання єдиних правил дає можливість аналітичній службі розмовляти однією мовою з іншими учасниками процесу аналізу інформаційних потоків (фінансово-економічними службами, відділом автоматизації й ін.), оперувати в одному форматі даних.
На рівні підрозділу допускається побудова загального графіка інформаційних потоків з усіх проблем, тому що тут кількість потоків (зв’язків) не занадто велика. Якщо ж і на цьому рівні інформаційних потоків багато, то необхідно побудувати окремий графік з кожної проблеми. До графіка інформаційних потоків додають опис, розшифровку інформаційних зв’язків на підприємстві або в підрозділі. Складений графік інформаційних потоків має істотний недолік — велика кількість інформаційних зв’язків утрудняє його читання й аналіз, але саме аналіз інформаційних потоків і був метою складання графіка. Тому в сучасних умовах найбільшою популярністю користуються графіки, що зображують не статичні зв’язки між відділами, а потік документів, пов’язаний з виконанням якогось певного робочого завдання.
Аналіз інформаційних потоків.
ДПЧ-2 є органом, який приймає участь в забезпеченні реалізації державної політики у сфері цивільного захисту населення і території від надзвичайних ситуацій техногенного, природного, соціально-політичного та військового характеру, рятувальної справи на охороняємих об’єктів.
Показана структурна схема Державної пожежної частини № 2:
ДПЧ – 2
Начальник частини
Заступник начальника
частини
Начальник
караулу
Водій
Радіотелефоніст
пожежник-рятувальник
Малюнок 1. Структурна схема Державної пожежної частини № 2
Державна пожежна частина № 2 (далі – ДПЧ-2) є територіальним структурним підрозділом управлінням по охороні об’єктів на договірних засадах також Управління МНС України в Дніпропетровській області і підпорядковується начальнику УООДЗ, його заступникам, начальнику Управління, його першому заступнику та заступникам.
Посадовими особами караулу є:
начальник караулу;
пожежний – рятувальник;
водій;
диспетчер (радіотелефоніст) пункту зв'язку підрозділу.
Залежно від виду техніки, що знаходиться в бойовому розрахунку, і штатів підрозділу, до складу караулу можуть входити й інші посадові особи, обов'язки яких розробляються начальником підрозділу.
Посодові обов’язки начальника частини:
Здійснює загальне керівництво роботою особового складу, розподіляє обов’язки та контролює їх виконання.
Організовує та забезпечує якісне виконання завдань, покладених на частину, координує всі види її діяльності.
Забезпечує виїзд на місце події, керує бойовими діями особового складу під час ліквідації пожежі, аварії, стихійного лиха.
Здійснює планування роботи частини, контролює стан виконання запланованих заходів, сприяє раціональному використанню робочого часу особовим складом під час виконання навчально-пожежних робіт.
Розробляє заходи щодо підвищення боєготовності частини та подає їх на розгляд вищому керівництву.
Робота з документами підрозділу.
Посодові обов’язки заступника начальника частини:
Готує проекти наказів, доповідні записки, огляди та інші аналітичні документи з питань, що стосуються діяльності частини.
Розробляє службову документацію, контролює її ведення та зберігання у відповідності із встановленим порядком, своєчасно вносить необхідні корективи до чинної документації.
Здійснює проведення відповідних заходів щодо підвищення професійної майстерності особового складу частини.
Організовує навчально-виробничу практику (стажування) змінного складу за відповідними програмами, здійснює практичні заходи щодо їх реалізації у навчальному процесі.
Забезпечує контроль за організацією караульної служби.
Здійснює зміну чергових караулів, затверджує наряд на службу, перевіряє готовність начальницького складу до проведення занять та несення караульної служби.
Посадові обов’язки начальника караулу.
Здійснює керівництво караулом (зміною) пожежної частини.
Забезпечує чітку організацію несення караульної служби та бойову готовність до ліквідації пожеж, аварій, стихійних лих.
Організовує та здійснює професійну підготовку особового складу, практичне навчання змінного складу під час проходження стажування.
Готує методичні документи із службової підготовки особового складу. Керує виконанням робіт, покладених на особовий склад караулу згідно із спеціалізацією та напрямом оперативно-службової діяльності пожежної частини.
Контролює дотримання особовим складом протипожежного режиму та вимог безпеки під час несення вартової (караульної) служби та виконання бойових завдань.
Забезпечує виїзд на місце події, керує бойовими діями особового складу під час ліквідації пожежі, аварії, стихійного лиха.