Стандарт odbc

З метою забезпечення можливості встановлення зв’язку з (і між) різноманітними СУБД, фірма Microsoft розробила технологію ODBC. Ця технологія передбачає створення додаткового рівня абстракції між додатком і СУБД, що використовується. Мова SQL розглядається як базовий стандартний засіб доступу до даних. Даний рівень дозволяє створити одну команду SELECT і використовувати її для виборки даних з будь-яких підтримуємих типів баз даних, включаючи і ті випадки, коли СУБД взагалі не підтримує мову SQL. Для зв’язку додатка з будь-якою обраною користувачем цільової СУБД достатньо мати лише відповідний ODBC-драйвер. Зараз драйвери ODBC існують для більш ніж п’ятидесяти різних типів найпоширеніших СУБД.

Служби ODBC утворюють особливий рівень доступу до файлів баз даних. ODBC бере на себе відповідальність за отримання від додатку запитів на виборку інформації і переклад їх на мову, використовуєму ядром бази даних, що адресується, для доступу до розміщеної в ній інформації.

Технологія ODBC забезпечує додатку універсальний інтерфейс доступу до інформації. На його основі розробляється загальний набір необхідних запитів і правил обробки отриманих ресультатів – без обліку специфіки використовуємих баз даних.

Оскільки основне призначення ODBC полягає в абстрагуванні додатку від прямої взаємодії з ядром зовнішньої бази даних, особливості останньої стають абсолютно прозорими і несуттєвими для додатку, який створюється.

До інтерфейсу ODBC включені наступні елементи:

• бібліотека функцій, виклик яких дозволяє додатку підключатися до бази даних, виконувати SQL-оператори і вилучати інформацію з результуючих наборів даних;

• стандартний метод підключення і регістрації в СУБД;

• стандартне представлення для даних різних типів;

• стандартний набір кодів помилки;

• типовий синтаксис SQL-операторів, побудований на використанні спеціфікацій X/Open i ISO CLI.

Використовуючи в додатках, що створюються, засоби ODBC, розробник звертається до певного джерела даних, а через нього до конкретної СУБД, яку той представляє. При встановленні засобів ODBC, встановлюється не лише загальна підсистема ODBC, з’являються конкретні пари “драйвер – база даних”. Цим парам привласнюються імена, які потім будуть використовуватися в запитах на встановлення з’єднання з відповідною базою даних. Визначення подібних пар, що складаються з драйвера і бази даних, називаються поіменованими джерелами даних (Data Sourse Names).

Загальна архітектура ODBC включає чотири елементи:

1. Додаток. Виконує обробку даних і виклик функцій бібліотеки ODBC для відправлення SQL-операторів до СУБД і виборки повертаємої СУБД інформації.

2. Менеджер драйверів. Цей компонент виконує завантаження драйверів по вимозі додатку; він представляє собою бібліотеку DLL.

   3. Драйвери і агенти баз даних. Ці компоненти обробляють виклики функцій ODBC і направляють SQL-запити до конкретних джерел даних, а також повертають отримані результати додатку. Коли це необхідно, драйвери виконують модифікацію початкового запиту додатку з метою приведення його у відповідність синтаксичним вимогам цільової СУБД. Драйвери можуть забезпечувати лише ті можливості, які забезпечуються цільовою СУБД. Єдиним виключенням з цього правила є драйвери для СУБД, які не мають власних ядер – наприклад, таких як Xbase. В цьому випадку ядро СУБД повинно бути реалізовано в самому драйвері. В архітектурному рішенні з використанням кількох ODBC-драйверів (рис. 2.8,1) описані вище задачі повинні вирішуватися самим ODBC-драйвером, і використовувати агенти баз даних непотрібно. У випадку використання єдиного ODBC-драйвера (рис. 2.8,2) для кожного з типів СУБД буде потрібне застосування агентів баз даних, розміщуємих на боці сервера. При обробці запитів на доступ до бази даних ці агенти співпрацюють з ODBC-драйвером, розташованим на боці клієнта. В середовищі Windows єдиний ODBC-драйвер реалізований у вигляді бібліотеки DLL. Агенти баз даних реалізуються як процеси-демони на сервері з цільовою СУБД.

4

2)

. Джерела даних. Цей компонент містить ті дані, доступ до яких необхідний користувачу додатка. Дані зберігаються в базі даних, контролюємій цільовою СУБД, операційною системою, а також мережною операційною системою, якщо така використовується.

О

1)

2)

Мал 2.8

скільки технологія ODBC забезпечує абстрактний інтерфейс доступу до даних практично будь-яких існуючих типів СУБД, її використання суттєво спрощує розробку прикладних програм. Головний елемент, забезпечуючий універсальність ODBC, полягає в можливості створення джерела даних, пов’язаного з будь-яким типом бази даних. Це дозволяє вести розробку додатка в одному середовищі, тоді як готовий додаток буде функціонувати в іншому.

За абстрактність запитів, що направляються до ядра бази даних, доводиться платити певну ціну. Найбільшим недоліком ODBC є необхідність виконання трансляції запитів.

При роботі з ODBC суттєві переваги в швидкості можна отримати лише в системах типу “клієнт-сервер”. Бажано в запитах до джерела даних ODBC використовувати виклик збережених процедур. Це скорочує час обробки запиту на обох сторонах з’єднання.